П’ятниця, 16 Січня, 2026

Геннадій Новіков і трансформація грального ринку: нова структура з ознаками старих практик

Важливі новини

Чому аптечні ціни зросли після реформи МОЗ

Міністерство охорони здоров’я оголосило про здешевлення сотні популярних ліків. Але замість подяки — хвиля критики від експертів, медиків і депутатів. Бо у списку — чимало препаратів без доведеної ефективності. Ініціатива МОЗ щодо зниження цін на Топ-100 лікарських засобів — амбітний проєкт, який мав би стати відповіддю на потреби українських пацієнтів. Але замість того, щоб покращити […]

Лавров вимагає списки загиблих від російських воєнних злочинів у Бучі

Ця вимога викликала значний резонанс у міжнародній спільноті та серед українських посадовців. Багато експертів розглядають цей крок як спробу російської сторони перекласти відповідальність та відвернути увагу від серйозних звинувачень, висунутих проти російських військових.

Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що вимагатиме на засіданні ООН пояснень з приводу масового вбивства в Бучі. Росіяни відкидають висунуті їм звинувачення щодо масового вбивства мирного українського населення, яке вони вчинили у місті під Києвом навесні 2022 року.

Росія головує з 1 липня в Раді безпеки ООН. Найближчими днями міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров поїде до Нью-Йорка на засідання цього органу. Дипломат повідомив, що хоче порушити питання про списки загиблих під час російської агресії в Бучі.

“Я поїду до Нью-Йорка наступного тижня, ми розглядатимемо завдання багатостороннього співробітництва, забезпечення рівноправного, неподільного характеру безпеки. Звичайно, ми поговоримо про те, як Захід намагається маніпулювати всім і вся. Для мене достатньо почути, що вони скажуть у відповідь на поставлене запитання, чи можна переглянути список тих людей, чиї тіла показали в Бучі кореспонденти BBC”, — заявив Лавров.

Буча – це місто в Київській області, яке у 2020 році мало населення 36 тис. мешканців. Росіяни на початку вторгнення окупували місто, однак, коли у березня українцям вдалося повернути місто, стало відомо про масштабні воєнні злочини, які спіткали місцеве мирне населення. Вулиці були повні трупів. Серед жертв були невинні мирні жителі, в тому числі жінки з дітьми. Президент України Володимир Зеленський заявляв, що правоохоронні органи “знаходять тіла людей зі зв’язаними руками та відрізаними головами”.

Чоловікам — каша, жінкам — авокадо: як вибір сніданку впливає на енергію

Раціон має враховувати не лише вік чи рівень фізичної активності, а й стать — принаймні на сніданок. До такого висновку дійшли дослідники з Університету Ватерлоо в Канаді, які вивчали, як чоловічий і жіночий організми реагують на різні типи ранкової їжі. Як повідомляє німецьке видання Bild, науковці створили комп’ютерні моделі метаболізму чоловіків і жінок, щоби проаналізувати, […]

Непридатних більше не виключають з військового обліку

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Раніше рішення військово-лікарської комісії про непридатність означало автоматичне виключення особи з військового обліку. Наказом №686 така норма скасовується. Зокрема, з тексту Положення вилучено положення про негайну реалізацію постанов ВЛК щодо виключення з обліку. Також прибрано норму, яка зобов’язувала складати свідоцтво про хворобу для тих, хто підлягає виключенню.

Однак ці зміни викликають багато запитань щодо їх відповідності чинному законодавству. Закон України «Про військовий обов’язок і військову службу» чітко визначає, що громадяни, визнані непридатними до військової служби, мають бути виключені з військового обліку. Ця вимога залишається в силі, адже накази Міністерства оборони не можуть скасовувати законодавчі норми.

Нововведення породжують низку правових та практичних суперечностей. Якщо непридатних більше не виключатимуть, залишається незрозумілим, які саме дані про них мають бути внесені до військово-облікових документів. До того ж виникає питання, чи не стане це підґрунтям для юридичних колізій, адже наказ не відповідає вимогам закону.

Можливі причини таких змін поки не пояснені. Одна з версій — бажання Міністерства оборони зберегти максимальний контроль над мобілізаційним резервом у складний період війни. Утім, без чітких роз’яснень суспільство може сприйняти ці зміни як спробу створити додатковий тиск на осіб, які за станом здоров’я не можуть виконувати військові обов’язки.

Наказ №686, безумовно, потребує додаткових роз’яснень з боку Міністерства оборони. Поки що залишається відкритим питання, як ці зміни будуть впроваджуватися на практиці і чи не призведуть вони до соціальної напруги серед тих, кого визнають непридатними до служби.

Українська літієва галузь стикається з проблемами через конкуренцію і вартість видобутку

Система моніторингу та реагування на погодні явища включає:

Єгор Перелигін, генеральний директор української гірничодобувної компанії UMCC Titanium, зазначає, що українські літієві родовища наразі не готові до розробки. Серед основних проблем – висока собівартість видобутку через шахтний спосіб розробки, а також неконкурентоспроможна ціна на електроенергію.

“Собівартість видобутку в Україні значно перевищує аналогічні показники в Австралії, Аргентині, Чилі чи Китаї”, – пояснює Перелигін. Крім того, будівництво шахт і гірничо-збагачувальних комбінатів вимагає сотень мільйонів доларів інвестицій, а спорудження електрохімічного заводу – близько мільярда доларів.

Одним із найперспективніших українських родовищ літію вважалося Шевченківське родовище на Донеччині. Однак через війну його розробка стала неможливою: фронт підійшов впритул, і російські війська продовжують наступати. Навіть за сприятливих умов собівартість видобутку залишалася б надзвичайно високою.

Навіть якщо вирішити внутрішні проблеми, Україна стикається з жорсткою конкуренцією на світовому ринку. За словами Перелигіна, зараз спостерігається профіцит літію, спричинений надлишком продукції та технологічним домінуванням Китаю.

“Китайські компанії готові працювати у збиток, щоб витіснити конкурентів. Наступні 2-3 роки ціни на літій залишаться низькими”, – прогнозує експерт.

Українська теза “приходьте до нас, у нас є літій” виглядає некоректною, стверджує Перелигін. Родовища не підготовлені, а економічні показники не дозволяють конкурувати з іншими країнами.

Проблема також полягає у відсутності чіткої стратегії розвитку літієвої галузі. Без значних інвестицій, технологічних рішень та конкурентоспроможної інфраструктури Україна ризикує залишитися осторонь глобального “літієвого буму”.

Геннадій Новіков за короткий час перетворився на одну з найвпливовіших постатей українського грального сектору, хоча офіційно майже не бере участі в політичних процесах. Після призначення керівником державного підприємства «ПлейСіті» — структури, яку презентували як сучасний і прозорий механізм заміни ліквідованої КРАІЛ, — він отримав важелі управління над фінансовими потоками, що вимірюються мільярдами. Попри стартові обіцянки реформування, відкритості та протидії тіньовим схемам, дедалі більше спостерігачів відзначають повторення знайомих тенденцій: гучні проєкти, які не мають реального наповнення, та демонстративна боротьба з «нелегалами», що на практиці зводиться до точкових, але не системних дій.

Образ «нової прозорості» швидко почав втрачати переконливість, коли на поверхню вийшли передумови до конфлікту інтересів й ознаки політичної залежності. Попри скромну декларацію, Новіков вирізняється способом життя, який годі пояснити офіційними доходами: дорогі автомобілі, використання VIP-сервісів та участь у подіях, де присутні представники політичних угруповань, пов’язаних із Мінцифри та впливовими бізнес-колами Одещини. Такі зв’язки стали предметом уваги експертів, які наголошують, що саме через них гральна сфера може залишатися інструментом тиску та заробітку для вузького кола бенефіціарів.

При цьому саме через Новікова зійшлися зв’язки керівництва Мінцифри та одеських політичних груп. Його дружина, Іуліанія Мушурова, працює в Мінцифрі і раніше була залучена до розробки проєкту «Дія.City». Це пояснює, чому саме Новіков отримав посаду людини, яка де-факто контролює найбільш грошонасичений сегмент державного ринку – азартні ігри в онлайні.

Перші реальні кроки «ПлейСіті» за керівництва Новікова показали, що мова йде не про очищення ринку, а про концентрацію впливу. Підприємство публічно звітує про «масові обмеження доступу» до нелегальних сайтів, але технічні перевірки демонструють інше: такі платформи, як 1win, Parik24 та десятки інших ресурсів, продовжують працювати практично без перешкод.

Застосоване DNS-блокування легко обходиться за лічені хвилини через VPN або зміну DNS на Google чи інші публічні сервіси. Жодних системних інструментів – IP-блокування, відлов і закриття дзеркал, комплексної взаємодії з провайдерами – не впроваджується. На папері фіксується «активна боротьба», у реальності – повна імітація, яка дозволяє нелегальним гравцям ринку й далі заробляти.

Біографія Новікова та його майновий «профіль» лише підсилюють підозри у конфлікті інтересів. Він народився в Криму, його батьки досі живуть на окупованому півострові й мають російські паспорти. Сам Новіков і його дружина зареєстровані в Одесі, але фактично користуються нерухомістю та автомобілями, оформленими на інших осіб. Йдеться про приватний будинок в Одесі, квартири в Києві та Одесі, а також авто класу преміум – Lexus та Acura.

У декларації – нулі, на практиці – стандартний набір ознак забезпеченого чиновника з доступом до ресурсів. Такий розрив між офіційними даними і реальним стилем життя є класичною ознакою тіньового збагачення та використання підставних власників для маскування майна.

Окремий блок питань викликають бізнес-зв’язки Новікова. Він має прямі контакти з бізнес-структурами, пов’язаними з екскерівником Мінцифри Олександром Борняковим. Зокрема, Новіков інвестував у компанію «Інжур» через інвестиційні сертифікати. Це створює очевидний конфлікт інтересів: посадовець, який контролює ринок цифрових і азартних сервісів, одночасно має приватні фінансові інтереси у пов’язаних сферах.

У підсумку, фігура Новікова виглядає не як «сторожовий пес» держави на гральному ринку, а як людина, для якої регуляторний інструментарій – це важіль впливу на потоки, а не механізм захисту суспільних інтересів.

Фактично «ПлейСіті» за Новікова перетворюється на власну вертикаль впливу. Замість реальних кроків із детінізації – формальні звіти, замість ефективного блокування нелегальних казино – показушні обмеження, які легко обходяться, замість прозорих правил гри – концентрований контроль над мільярдними потоками у руках чиновника з порожньою декларацією та непрозорими зв’язками.

Для держави це означає, що ринок азартних ігор і далі живе за законами тіньового капіталізму: формально існує регулятор, а реально – «тіньовий регулятор» у вигляді Геннадія Новікова та пов’язаних із ним політичних і бізнес-груп.

Останні новини