Генштаб України готує мобілізацію ще одного мільйона громадян

На Куп’янському напрямі, хоча російські війська мають істотну перевагу на землі та в повітрі, вони вперто б’ються чолом в українську оборону. Костянтин Машовець, військовий оглядач, з іронією пропонує розглянути цей передовий досвід як модель для інших ділянок фронту. Однак очевидно, що противник зіштовхнувся з певними труднощами. Спроби російського командування "розгорнути успіх" у районі сіл Табаївка та Крохмальне за допомогою 2-ї "Таманської" мотострілецької дивізії 1-ї "Гвардійської" танкової армії не виявилися успішними. Їхні спроби просунутися в бік флангу та тилу українських підрозділів, що утримують рубіж Іванівка – Котлярівка, зазнали невдачі. Навіть альтернативна тактика, направлена на сіла Піщане, зіткнулася із запереченням ЗСУ. Більше того, позиції противника у цих районах не сприяють організації ефективних наступальних дій через перевагу висот українських військ. Будь-яке збільшення концентрації сил противника стає очевидним для українських військ, які завдають уражень та ускладнюють процеси розгортання. Підрозділи 15-го мотострілецького полку та 1-го танкового полку 2-ї мотострілецької дивізії російського ворога, які намагаються просуватися, зіткнулися з серйозними труднощами. Командування противника планує підсилити свою ударну групу додатковими силами і засобами, що може призвести до серії акцентованих атак вздовж дороги Куп’янськ – Сватово.

Поза обговореним районом, триває активна діяльність "ворушок" на північ від села Синьківка та на північний захід від нього. Військові підрозділи 25-ї окремої мотострілецької бригади, підсилені відділами 138-ї окремої мотострілецької бригади об'єднаних у складі 6-ї загальновійськової армії противника, продовжують намагатися прорватися вздовж річки Оскіл та залізниці, що йдуть з півночі, уздовж загального напрямку від Синьківки до Петропавлівки на лівобережну частину Куп'янська та дороги Куп'янськ – Сватове. Проте їхні спроби мають свої особливості. Вони намагаються "протиснутися" через оборону ЗСУ, діючи з лісистої місцевості південніше Лимана Першого, але кожен раз, коли вони виходять на відкриту місцевість, зазнають щільного вогневого ураження. Навіть у випадках, коли передові підрозділи цих двох бригад змушені залишити свої винесені вперед спостережні пункти та позиції відділень. Командування противника на цьому напрямку намагається діяти незвичайно та нестандартно, постійно змінюючи напрямки атак і штурмів — то західніше від Синьківки, то східніше (від Вільшани), то навіть "через ліс", а іноді навіть проводячи одночасні атаки, але раз за разом зіштовхуються з густим вогнем ЗСУ. Я розумію, що причинами їхньої невдачі можуть бути різні фактори, проте цікаво, скільки ще резервів противника зітратить командування 6-ї Загальновійськової армії на ці невдачі, перш ніж вони зрозуміють (чи пригадають) одну просту істину, яку їм викладали у відповідних, очевидно, ще радянських військово-навчальних закладах? У противника достатньо сил і засобів, перевага у повітрі та артилерії є, але їхні наступи знову й знову призводять лише до прямих атак "на вижимання". Як кажуть, "хазяїн — барин", і це також відображається на їхній стратегії. Було б корисно розповсюдити цей передовий досвід 6-ї Загальновійськової армії на інші напрямки та ділянки фронту.

Противник продовжує активні дії на Куп'янському напрямку, намагаючись прорватися через оборону ЗСУ.Російські війська, незважаючи на перевагу в озброєнні, стикаються зі складнощами при спробах наступу.Командування противника намагається змінити тактику дій та здійснює невдачні атаки з різних напрямків.Наступ противника не дає бажаних результатів через ефективну оборону та відсутність успішних стратегій.Важливою є подальша передача передового досвіду української армії на інші ділянки фронту для успішного відбиття атак противника.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Згідно з коментарями адвокатки Тетяни Савченко, стаття 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” чітко регламентує право осіб з інвалідністю на відстрочку від мобілізації. Зокрема, це положення стосується людей із будь-якою групою інвалідності — від першої до третьої. Водночас, примусова мобілізація для осіб з інвалідністю (особливо другої та третьої груп) є незаконною. Таким чином, громадяни, що мають статус інваліда будь-якої групи, захищені від призову.

Раніше обговорювали можливість скасування відстрочки для людей з інвалідністю третьої групи. Однак такі зміни так і не були затверджені, тому люди з третьою групою інвалідності також звільнені від обов’язкової мобілізації, якщо мають необхідні підтверджувальні документи.

Людина з інвалідністю має право добровільно вступити до лав Збройних сил України. Наприклад, чоловіки з третьою групою інвалідності можуть підписати контракт із ЗСУ за власним бажанням. Для цього їм потрібно пройти медичну комісію (МСЕК), яка визначить стан здоров’я і здатність виконувати обов’язки військовослужбовця. У разі позитивного висновку медкомісії, інваліди можуть стати частиною української армії на контрактній основі.

Для осіб, що отримали інвалідність після початку повномасштабного вторгнення Росії, передбачено необхідність перекомісії для підтвердження статусу. У разі, якщо медична комісія не виявить обґрунтованих підстав для інвалідності, відстрочка втрачається, а особа може стати придатною до служби.

У листопаді також очікується, що чоловіки з інвалідністю зможуть оновлювати статус онлайн через додаток “Резерв+”. Ця функція дасть можливість уникнути відвідування військових комісаріатів і спростить процес отримання та продовження відстрочки.

Існують також випадки, коли особи з інвалідністю звільняються від необхідності проходити перекомісію для підтвердження свого статусу. До таких належать:

Люди з першою групою інвалідності також звільнені від необхідності підтверджувати статус, оскільки цей рівень інвалідності, зазвичай, пов’язаний із важкими або невиліковними захворюваннями.

У результаті розслідування, що провадиться Офісом Генерального прокурора, було оголошено про підозру двом чоловікам у підробці листів від військових частин та отриманні благодійної допомоги на суму 1,7 мільйона гривень. Виявилося, що підозрювані, не маючи жодного відношення до Збройних Сил України, відправляли листи від імені військових частин до благодійних фондів та волонтерських організацій з проханням про гуманітарну допомогу. Після зв’язку фондів з підозрюваними за вказаними номерами телефонів, останні отримували необхідне обладнання та аптечки, які подалі реалізовували. Шахрайство було розкрите, коли фонди перевірили факт отримання допомоги військовими частинами, і виявили, що жодні листи не надсилалися, а допомога не надходила.

Поки що встановлено причетність підозрюваних до семи епізодів шахрайства на суму близько 1,7 мільйона гривень. Обом затриманим оголошено про підозру у шахрайстві, і застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Виявлено випадки шахрайства, коли двоє чоловіків підробляли листи від військових частин та отримували благодійну допомогу, яка становила 1,7 мільйона гривень.Підозрювані, не маючи жодного відношення до Збройних Сил України, надсилали листи від імені військових частин до благодійних фондів та організацій з проханням про допомогу.Шахрайство було розкрите після перевірки факту отримання допомоги військовими частинами, коли виявилося, що листи не надсилалися, а допомога не надходила.Причетність підозрюваних встановлено до семи епізодів шахрайства на загальну суму близько 1,7 мільйона гривень.Затриманим оголошено підозру у шахрайстві, і застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.Ці висновки свідчать про важливість контролю за благодійними внесками та необхідність ефективного запобігання подібним випадкам шахрайства, які можуть завдати шкоди довірі суспільства до благодійних організацій та військових структур.