Гончаренко звинувачує Корецького узловживаннях в “Укрнафті”

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Аналітики Опендатабот зазначили, що в перші дні кількість закриттів сягала більше ніж 1 000 щодня, хоча зазвичай на день закривають приблизно 700 ФОПів. Водночас не наводять даних про те, скільки за цей період було відкрито ФОПів.

Загалом від початку року в Україні загалом 254 288 ФОП припинили свою діяльність. При цьому найбільше закриттів відбулося в березні – 28 690, але сплески активності спостерігалися також наприкінці звітних періодів. Зазначається, що така тенденція пояснюється бажанням підприємців уникнути зайвих податкових зобов’язань і спростити бухгалтерську звітність.

Водночас зазначено, що значну роль у сплеску закриття ФОПів восени зіграло ухвалення закону про підвищення податків. Деякі підприємці вважають нові податки несправедливими, водночас чиновники наголошують на низьких ставках порівняно з ЄС.

Варто звернути увагу, що достовірних причин масового закриття ФОП в Україні не названо.

Раніше аналітики “Опендатабот” повідомили, що майже 194 тисячі нових ФОПів відкрили українці за 8 місяців 2024 року. За цей же період закрилося трохи більше 120 тисяч ФОПів. Понад третина нових справ закриваються в перший рік роботи.

Найбільше нових справ відкрили підприємці в Києві – 26 303 або 13,6% від загальної кількості. Активно реєструють новий бізнес у Дніпропетровській (18 025), Львівській (14 459), Київській (14 428) та Харківській областях (12 954).

Третина нових справ відкривається у сфері торгівлі, а ІТ-сектор приваблює 7,6% нових підприємців. При цьому рекордною стала частка жінок серед новоспечених бізнесменів – 60%, а 2023 року цей показник становив 55,6%.

Депутати визнають, що Бюджет-2024 є збалансованим та майже вільним від забаганок. Однак основним ризиком вони вбачають те, що майже половина видатків має забезпечити міжнародна допомога. Загальні витрати на Державний бюджет на 2024 рік становлять 3,35 трлн грн, із яких понад 1,8 трлн грн парламентарі сподіваються отримати від податків та зборів, а решта – від міжнародних партнерів та внутрішнього ринку.

Найбільша частина коштів буде спрямована на оборону і безпеку – 1,7 трлн грн. Для забезпечення бюджету передбачено дефіцит у розмірі 1,57 трлн грн, який доведеться залучати на внутрішньому та зовнішньому ринках. Це становить основний ризик, оскільки фінансова допомога наразі менша за потребу, що може призвести до зростання дефіциту бюджету до кінця року. Війна та її наслідки, зокрема, виплата сім'ям загиблих солдатів та інші витрати на матеріальне забезпечення солдатів, можуть збільшити цей дефіцит.

Економічна нестабільність, втеча капіталу та закриття бізнесу додаються до загального неврожайного фінансового становища. Без значних заходів з боку західних кредиторів Україна може потрапити в складну ситуацію. Надії на успішний викуп 50 млрд євро кредиту та стабільну вартість національної валюти визнаються обмеженими, що може призвести до подальшого ускладнення економічної ситуації в країні.

Бюджет-2024, прийнятий Верховною Радою, визнається як збалансований і майже вільний від надмірних витрат. Однак головним ризиком є значна залежність від міжнародної допомоги, яка має забезпечити понад 45% видатків. За найбільшими обсягами коштів передбачено виділення на оборону та безпеку — 1,7 трлн грн.

Дефіцит у бюджеті, який потрібно забезпечити шляхом залучення коштів як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринку, визнається основним ризиком. Це обумовлено тим, що фінансова допомога наразі недостатня, особливо в умовах війни та зростання витрат, зокрема на потреби ветеранів та сім'ї загиблих солдат.

Економічна нестабільність, втрата капіталу та закриття підприємств є складниками загального негативного економічного контексту. Попри невелику надію на успішний викуп кредиту та стабільну вартість національної валюти, прогнозуються важкі часи для України.

Україна може стати важкою фінансовою ситуацією, якщо не буде отримано значну підтримку від західних кредиторів та інших міжнародних партнерів.

Українці дедалі уважніше ставляться до свого раціону, тому виробники охоче додають на упаковки вабливі написи на кшталт «без цукру», «знежирений», «дієтичний» або «безкалорійний». Однак такі формулювання не завжди відповідають інтуїтивним уявленням споживачів. Вони регулюються законодавством і можуть використовуватися лише тоді, коли продукт дійсно відповідає визначеним нормам. Держпродспоживслужба наголошує, що грамотне читання етикеток є не менш важливим, ніж вибір самого товару.

Поняття «безкалорійний» має конкретне числове значення. Так можна маркувати продукт, якщо його енергетична цінність не перевищує 4 ккал на 100 мл, тобто рівень, який практично не впливає на добову норму калорій. Для підсолоджувачів вимоги ще жорсткіші: не більше 0,4 ккал на відповідну кількість продукту. Тому написи про відсутність калорій не означають абсолютного нуля, а лише вказують на мінімальні, майже незначні показники.

Ця позначка означає, що до продукту не додавали ні цукор, ні підсолоджувачі. Водночас, якщо природні цукри містяться у самому продукті, на етикетці має бути уточнення: «Містить цукор природного походження».

Позначку дозволено використовувати лише у випадку, якщо продукт містить не більше 0,04 г натрію на 100 г/100 мл. Винятком є мінеральні та інші види води.

Це напис дозволено, якщо продукт містить до 0,5 г жиру на 100 г/100 мл. Фрази на кшталт «знежирено на 30%» заборонені.

Маркувати продукт як «джерело омега-3» можна лише тоді, коли він містить потрібну кількість корисних жирних кислот: 0,3 г альфа-ліноленової кислоти або 40 мг EPA+DHA на 100 г/100 ккал.

Багато маркетингових написів виглядають привабливо, але можуть вводити в оману. Тому Держпродспоживслужба радить не довіряти гучним слоганам, а завжди перевіряти склад і харчову цінність продукту.

Ринок однокімнатних квартир в Україні демонструє значну нерівномірність та фрагментацію, що впливає на доступність житла для громадян. За останніми даними ЛУН, розрив у цінах між містами досяг рекордних показників: від 14,8 тисячі до 68 тисяч доларів США. Така диспропорція свідчить, що можливість придбати власне житло залежить не лише від рівня доходів, а й від географічного розташування, що створює додаткові соціальні та економічні бар’єри для українців.

Львів знову очолив рейтинг міст із найдорожчим однокімнатним житлом: середня вартість становить близько 68 тисяч доларів. Для того щоб зібрати цю суму, львів’янину довелося б працювати без жодних витрат понад 8,5 років. Київ та Ужгород також входять до верхньої частини списку, демонструючи високі ціни, які істотно перевищують середні по країні. У той же час, у менших містах та регіонах із нижчими доходами квартири доступні за набагато нижчими цінами, що створює суттєву нерівність у можливостях для молодих сімей або тих, хто планує придбати перше житло.

Абсолютним “антирекордом” за тривалістю накопичення стала ситуація у Луцьку — майже дев’ять років необхідно пересічному мешканцю, щоб зібрати на однокімнатну квартиру. До другого ешелону дорогих міст увійшли Рівне, Чернівці, Житомир, Вінниця, Черкаси та Одеса — із середньою вартістю житла від 44 500 до 57 600 доларів.

Зовсім інша динаміка спостерігається у містах, що найбільше постраждали від російської агресії. Через втрату значної частини попиту Херсон, Запоріжжя та Миколаїв нині мають найнижчі ціни на “однушки” — від 14,8 до 20 тисяч доларів. Тут на купівлю житла можна накопичити за 2,6–3,3 року — найшвидші терміни по країні.

У Сумах та Харкові ціни також залишаються відносно низькими — 21,5–22 тисячі доларів. Термін накопичення — від 3,4 до 3,8 року, що теж значно менше, ніж у західних регіонах.

У містах центральної та західної України сформувався умовний “середній сегмент”: Кропивницький, Хмельницький, Івано-Франківськ, Чернігів, Полтава та Тернопіль. Тут однокімнатні квартири коштують від 30 до 43,2 тисячі доларів, а мешканцям доводиться відкладати на житло від п’яти до шести років.

Оприлюднена статистика не охоплює тимчасово окуповані території — Донецьку, Луганську області та Крим.

У сучасному світі, де конкуренція зростає щодня, а споживачі стають дедалі вимогливішими, питання якості та відповідальності набувають особливої ваги. Для багатьох компаній це вже не просто складові успіху — це фундамент, на якому будується довіра, репутація та довгостроковий розвиток.

Якість — це не лише характеристика продукту чи послуги. Це комплексний підхід, який охоплює всі етапи роботи: від планування і виробництва до комунікації з клієнтами та післяпродажного обслуговування. Коли компанія приділяє увагу деталям, постійно вдосконалює процеси та впроваджує сучасні стандарти, вона створює цінність, яку клієнти відчувають на практиці. Саме це формує лояльність і стимулює повторні звернення.

У КМДА пояснили, що ремонт охопить прогонові будови, опори та елементи мостового полотна. Шляхопровід введено в експлуатацію у 2005 році. Нині на об’єкті зафіксовано руйнування бетонного шару, оголення арматури та її корозію.

Втім, ключові питання виникають не стільки до самого ремонту, скільки до обраного виконавця.

ТОВ “Д-Груп Інжиніринг” зареєстроване у 2016 році. До укладання нинішнього контракту компанія мала лише два договори у системі публічних закупівель — загальною сумою 23 тисячі гривень. Обидва стосувалися дорожніх робіт і були підписані ще у 2017–2018 роках.

Фірма неодноразово змінювала місце реєстрації та власників. У різні роки вона належала фізичним особам, пов’язаним між собою, а також офшорній компанії із Сейшел. З 2025 року засновницею та директоркою є Ірина Калініна, яка також володіє іншими бізнесами — у сфері оренди нерухомості та роздрібної торгівлі.

У 2017 році компанія брала участь у тендері “Миколаївводоканалу”. Згодом Антимонопольний комітет встановив факт змови між учасниками закупівлі, що стало підставою для штрафів і скасування процедури.

“Д-Груп Інжиніринг” фігурує щонайменше у двох кримінальних провадженнях. В одному з них йдеться про можливу розтрату коштів під час будівництва паркінгу в аеропорту “Бориспіль”. За даними слідства, частина бюджетних коштів могла бути переведена через субпідрядні структури на рахунки компаній із ознаками фіктивності.

В іншому провадженні компанія згадується у справі про можливу розтрату 192 млн гривень у 2016–2017 роках у столиці. Слідчі вказували на схеми штучного завищення вартості робіт та ознаки фіктивності окремих підприємств.

КП “Київавтошляхміст” входить до структури КК “Київавтодор”. Підприємство очолює Богдан Кобернюк, який є фігурантом кількох кримінальних проваджень.

У 2024 році йому повідомили про підозру у справі щодо розтрати коштів під час ремонту деформаційних швів мостів. Слідство вважає, що роботи були виконані не в повному обсязі, а документи підписані з порушеннями. Також йому інкримінують службову недбалість, що призвела до збитків бюджету на 3,5 млн гривень у межах іншого договору.

Департамент транспортної інфраструктури КМДА, якому підпорядковується корпорація “Київавтодор”, курується керівництвом міста.

Останніми роками у столиці неодноразово фіксували інциденти з мостами та шляхопроводами. У червні 2024 року стався обвал пішохідної частини Повітрофлотського шляхопроводу. У жовтні 2023-го під час реконструкції обвалилася прогонова будова Дегтярівського шляхопроводу.

На цьому тлі вибір підрядника з мінімальним досвідом та кримінальним шлейфом для виконання робіт на об’єкті за 95 млн гривень викликає додаткові питання щодо критеріїв відбору та системи контролю за використанням бюджетних коштів.