Гороскоп на 9 березня: день сюрпризів та можливостей для всіх знаків зодіаку

Мобілізація стала основною стратегією держави для захисту суверенітету України у відповідь на повномасштабне вторгнення Росії, яке розпочалося у 2022 році. Це рішення було невідкладним і критично важливим для збереження національної безпеки та стабільності в умовах агресії. Проте поряд із численними викликами та відважною боротьбою наших збройних сил, мобілізація стала також каталізатором для посилення правового контролю за дотриманням законів про військову службу.

Статтю 336 КК запровадили у 2014 році після початку війни на сході та оголошення часткової мобілізації. Того ж року винесли перший вирок. Найбільший сплеск у цей період — 2015 рік, коли суди ухвалили 1 596 вироків.

Після цього кількість справ різко зменшувалася. У 2021 році було лише 8 вироків — найменше з моменту появи статті.

Перший рік повномасштабного вторгнення став переломним. Якщо у 2021-му було лише 2 рішення, то у 2022 році суди винесли 186 вироків, що у 93 рази більше. На розгляді перебувало 444 справи.

2023 рік став піковим для української судової практики:

відкрито 1 257 нових справ;

ухвалено понад 1 000 вироків;

60 осіб отримали реальне ув’язнення;

загалом розглянули 2 021 справу;

кількість засуджених сягнула 930.

Цей рік зібрав третину всіх вироків за ст. 336 від 2014-го — 3 746.

У 2024 році до судів надійшло 2 694 справи. Засудили 618 осіб, що менше ніж у 2023-му. Водночас зросла кількість закритих проваджень: 138 проти 19 у 2022 році.

У Києві торік винесли 7 вироків, ще 19 справ залишалися на розгляді. Поліція завершила 26 розслідувань і повідомила про підозру 51 особі.

Станом на вересень 2025 року понад 10 100 засуджених звільнили умовно-достроково на підставі статті 81¹ КК України для мобілізації до війська.

Зазвичай суди призначають покарання від 3 до 4 років позбавлення волі. Реальне відбування залишається типовим, адже застосування ст. 75 КК (звільнення з випробуванням) використовується рідко.

Водночас у судах точаться дискусії щодо принципу пропорційності. У справі №629/2438/23 суддя ВС зазначив, що посилання на війну як обтяжувальну обставину є зайвим, адже вона вже закладена у сам склад злочину.

Окрім кримінальної відповідальності, Кодекс про адміністративні правопорушення (ст. 210-1, ч. 2) передбачає штраф за ухилення від призову: від 1 000 до 1 500 неоподатковуваних мінімумів, тобто від 17 000 до 55 500 гривень.

Судова практика щодо ухилянтів в Україні пройшла шлях від перших вироків у 2014 році до рекордного навантаження у 2023-му і гнучкіших рішень у 2025-му. Нині суди поєднують суворі строки з можливістю умовно-дострокового звільнення засуджених для мобілізації. Баланс між покаранням і потребами армії залишається ключовим викликом у правовій системі воюючої країни.

Україні потрібен потужний і чисельний мобілізаційний резерв, сформований заздалегідь і підготовлений до потенційних викликів. Про це у прямому ефірі телеканалу «Київ24» заявив військовий оглядач та майор у відставці Олексій Гетьман, акцентуючи на тому, що саме молоде покоління відіграє ключову роль у формуванні національної стійкості.

За словами Гетьмана, держава має забезпечити систему, у якій юнаки та дівчата від 18 років проходять базову військову підготовку ще в мирний час. Йдеться не лише про навчання основам поводження зі зброєю, а й про набуття практичних навичок, необхідних у разі надзвичайної ситуації: орієнтування на місцевості, надання першої допомоги, виконання наказів та взаємодію в колективі.

Як приклад експерт навів Швейцарію, де кожен громадянин має план дій у випадку нападу на країну, а держава здатна мобілізувати до трьох мільйонів людей упродовж кількох діб. Для цього там існує система регулярних тренувань і стрілецьких навчань.

Гетьман підкреслив, що нинішня чисельність української армії — близько мільйона — є достатньою в умовах війни, проте після перемоги тримати настільки масштабні сили недоцільно.«У мирний час армії у 600–800 тисяч не потрібно. Це величезні витрати на утримання, а також проблема з полігонами — у нас немає стільки місця, щоб одночасно тренувалися сотні тисяч військових», — зазначив майор у відставці.

Він зауважив, що пропозиції про “закріплену чисельність армії у 600 тисяч” у майбутньому виглядають сумнівними й навіть можуть бути «російською хитрістю». На його думку, Україна повинна зосередитися на створенні великого резерву, який здатний миттєво мобілізуватися у разі небезпеки.

«Армія у мирний час не повинна фарбувати бордюри. Нам не треба стільки армії — нам треба резерв», — підсумував Гетьман.