Субота, 18 Квітня, 2026

«Київавтодор» витратить 655 мільйонів на ремонт шляхопроводу біля Осокорків, – нова схема розподілу державних коштів владою Києва

Важливі новини

Співачка KOLA з гумором відреагувала на критику хейтерів

Українська співачка KOLA (Анастасія Прудіус) відреагувала на численні коментарі у соцмережах щодо своєї зовнішності та сценічного стилю. У своєму фотоблозі артистка підняла тему хейту, з яким часто стикається після виступів. За словами співачки, частина користувачів інтернету регулярно пише їй про «неохайну зачіску» або «дивний одяг». «Мені часто пишуть, що в мене брудне волосся і що […]

Пʼять років зґвалтувань рідної дитини: у Миколаєві винесли вирок батьку-педофілу

Мешканця Миколаєва засудили до 12 років позбавлення волі за зґвалтування, сексуальне насильство та розбещення малолітньої доньки. Злочини тривали протягом п’яти років — відтоді, як дитині виповнилося всього п’ять. Суд визнав чоловіка винним за кількома статтями Кримінального кодексу України: ч. 2 ст. 156 — розбещення малолітньої особи; ч. 3 ст. 153 — сексуальне насильство, вчинене щодо […]

Інвестиції в мову: майбутнє української мови до 2030 року

Кабінет Міністрів України затвердив нову Державну цільову національно-культурну програму, спрямовану на комплексний розвиток та ефективне функціонування української мови як державної у всіх сферах суспільного життя до 2030 року. Це важливий крок у зміцненні мовної політики держави та збереженні культурної ідентичності. Нова програма отримала підтримку через розпорядження Кабінету Міністрів від 15 березня 2024 року № 243-р. На реалізацію програми передбачено близько 7,8 мільярдів гривень, з яких 7,6 мільярдів гривень виділяються з державного бюджету, а 200 мільйонів гривень — з місцевих бюджетів.

Згідно з обґрунтуванням, рішення Конституційного суду України від 14 липня 2021 року вказало на використання Російською Федерацією "мовного питання" як інструменту геополітичної експансії. У документі підкреслено, що загроза українській мові є загрозою національній безпеці та існуванню держави. Факти лінгвоциду, виявлені після вторгнення Російської Федерації в Україну у 2022 році, підкреслюють цю загрозу.

Основними завданнями програми є:

Забезпечення доступності української мови у всіх сферах суспільного життя, включаючи освіту, мас-медіа, культуру та державну службу.Розвиток і підтримка української мови як національного надбання та засобу формування національної свідомості.Захист української мови від негативного впливу зовнішніх чинників, зокрема від пропаганди агресора та інформаційної війни.Стимулювання досліджень та наукових розробок в галузі лінгвістики та мовознавства для підвищення ефективності впровадження мовної політики.Проведення масових інформаційно-просвітницьких заходів для підвищення обізнаності громадян з питань мовної політики та важливості збереження української мови як символу національного єднання.Реалізація цієї програми буде сприяти зміцненню мовної самосвідомості громадян, підвищенню ролі української мови в суспільному житті та збереженню культурного різноманіття України.

Українська мова є одним із ключових складників національної ідентичності та культурного доробку українського народу. Затвердження нової Державної цільової національно-культурної програми, спрямованої на розвиток та зміцнення української мови, є кроком вперед у забезпеченні її захисту та просуванні як важливого елементу національного самовизначення. Виділення значних коштів на підтримку програми свідчить про серйозність намірів української держави щодо розвитку мовної сфери.

Програма передбачає широкий спектр заходів, спрямованих на підтримку та поширення використання української мови у всіх сферах суспільного життя. Особлива увага приділяється захисту мови від негативного впливу зовнішніх чинників та стимулюванню її вивчення та використання серед населення. Підтримка наукових досліджень у галузі мовознавства також є важливим кроком у покращенні мовної політики держави.

Враховуючи сучасні виклики та загрози, пов'язані з мовною сферою, прийняття цієї програми є важливим кроком у зміцненні мовної самосвідомості та культурної ідентичності українського суспільства. Реалізація програми до 2030 року сприятиме збереженню та розвитку української мови як символу національного єднання та різноманіття культурної спадщини України.

Чому виникають порушення сну та як повсякденні звички впливають на нічний відпочинок

Проблеми зі сном майже ніколи не з’являються раптово або без передумов. Найчастіше їх спричиняє збитий режим дня, звичка пізно їсти, надмірне вживання кави чи енергетичних напоїв, активне користування телефонами й комп’ютерами у вечірній час, а також постійний психологічний тиск. Сукупність цих чинників заважає організму своєчасно перейти в режим відновлення, а синтез мелатоніну — гормону, що відповідає за сон і біологічні ритми, — може істотно затримуватися.

Порушення сну проявляються не лише складнощами із засинанням. До типових симптомів також належать часті пробудження серед ночі, поверхневий і тривожний сон, ранній підйом без відчуття бадьорості та постійна втома протягом дня. Людина може відчувати зниження концентрації, дратівливість і коливання настрою, що поступово позначається на працездатності та загальному самопочутті.

Серед природних способів поліпшення сну експерти виділяють терпкий вишневий сік, особливо сорту Montmorency та інших кислих сортів. Він містить невеликі кількості мелатоніну, який допомагає синхронізувати внутрішній годинник, а також триптофан та серотонін — речовини, що сприяють виробленню мелатоніну. Антоціани та поліфеноли мають антиоксидантні та протизапальні властивості, зменшують нічні пробудження і допомагають відновленню після фізичних навантажень.

Наукові дослідження показують, що регулярне вживання терпкого вишневого соку протягом 1–2 тижнів може трохи збільшити тривалість сну, підвищити ефективність нічного відпочинку та покращити відчуття відпочинку вранці. Сік слід пити за 1–2 години до сну, порцією 150–250 мл, концентрат — згідно інструкції виробника. Ефект варто оцінювати через 7–14 днів.

Обережність потрібна людям із цукровим діабетом, інсулінорезистентністю, гастроезофагеальною рефлюксною хворобою, а також тим, хто приймає антикоагулянти, антидепресанти чи седативні препарати. Альтернативними напоями для підтримки сну можуть бути тепле молоко або трав’яні настої ромашки та меліси, які допомагають розслабитися.

Чи підвищать пенсії у 2025 році? Нові вимоги до стажу і виплат

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Як зазначено в Держбюджеті, мінімальна пенсія, мінімальна зарплата та прожитковий мінімум залишаться на рівні 2024 року до 2028 року. Наразі ці показники такі:

Це означає, що базові показники для розрахунку соціальних виплат не будуть переглядатися.

Попри те, що розмір прожиткового мінімуму не зміниться, планується індексація пенсій у березні 2025 року. Лідія Ткаченко, експертка Інституту демографії та соціальних досліджень, прогнозує підвищення пенсій на 10-12%.

Для багатьох пенсіонерів такі зміни не стануть суттєвими. Наприклад, при розмірі пенсії в 3000 гривень індексація на 12% збільшить виплати лише на 360 гривень.

У 2025 році збільшаться вимоги до мінімального страхового стажу для виходу на пенсію:

Чим довше людина працює, тим вищими будуть її пенсійні виплати. Відстрочення виходу на пенсію може бути вигідним для тих, хто хоче отримати більший розмір грошової допомоги.

У травні 2025 року КП «Київавтодор» оголосило масштабний тендер на капітальний ремонт шляхопроводу біля станції метро «Осокорки». Сума закупівлі вражає — понад 655 мільйонів гривень. Проте замість прозорого конкурсу суспільство отримало класичну схему дерибану бюджетних коштів.

Документація була підготовлена спеціально під ТОВ «УКРТРАНСМІСТ», афілійовану структуру, яка й мала стати переможцем. Конкурент на торгах виступив лише для імітації конкуренції, не маючи реальних шансів отримати контракт.

Ключовим механізмом схеми стала так звана «динамічна договірна ціна». Вона дозволяє змінювати вартість робіт у будь-який момент, прикриваючись індексацією, «непередбаченими обставинами» чи змінами у проектних рішеннях. Це відкриває необмежені можливості для подальшого збільшення кошторису.

Ще одне кричуще порушення — відсутність чіткого календарного плану. У додатках до договору вказано лише орієнтовні суми фінансування на рік без конкретних дат початку чи завершення робіт. Це створює простір для затягування будівництва та безконтрольного використання коштів.

За даними джерел, організаторами процесу виступають високопосадовці Києва: голова міської ради Віталій Кличко, його заступник у КМДА Костянтин Усов, директор Департаменту транспортної інфраструктури Руслан Кандибор та гендиректор «Київавтодору» Олександр Федоренко. Саме вони контролюють підготовку тендерної документації, забезпечують перемогу «своєї» компанії та блокують можливість проведення незалежних перевірок.

Останні новини