Субота, 8 Серпня, 2026

Госпіталізація патріарха Філарета: 96-річний предстоятель у критичному стані

Важливі новини

Окупанти стикаються з дефіцитом техніки: атакують ЗСУ на легковиках

Російські війська на фронті все частіше стикаються з дефіцитом броньованої техніки та артилерії, що суттєво впливає на їхні бойові можливості. Зокрема, окупанти намагаються економити броньовану техніку, оскільки її нестача стає все більш очевидною. Про це в ефірі “Radio NV” заявив військовий оглядач Денис Попович. “Ці процеси розпочалися давно – ми вже пару років чуємо, що […]

The post Окупанти стикаються з дефіцитом техніки: атакують ЗСУ на легковиках first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Шотландія припиняє гранти для прийомних сімей: як це вплине на українських біженців?

Від початку повномасштабної війни Шотландія стала однією з головних країн, що прийняла українських біженців. За різними оцінками, близько 28 тисяч українців знайшли тимчасовий притулок на території Шотландії, отримуючи підтримку від місцевих громад та уряду. Однак нещодавно ситуація змінилася — уряд країни вирішив припинити грантову програму, яка фінансово стимулювала місцевих жителів приймати біженців у своїх оселях.

Як повідомляє Daily Mail, програму «Житло для України», що існувала з початку війни, було повністю згорнуто. Згідно з умовами цієї програми, сім’ї, які погоджувалися надавати житло українським біженцям, отримували щомісячну компенсацію. Спочатку виплати становили £500, а з часом були знижені до £350. Ці гранти допомагали покрити витрати на утримання біженців і мотивували багато шотландських родин відкрити свої двері для тих, хто втік від війни.

Рішення ухвалила нова лейбористська адміністрація Шотландії. Влада заявила про повне згортання грантів, що фактично позбавляє тисячі українців гарантій стабільного житла.

Місцеві органи влади та благодійні фонди попереджають: наслідки можуть бути серйозними.За їхніми словами, така політика:

може призвести до нової хвилі виселень;

збільшить кількість звернень до служб, що працюють із бездомними;

поставить додаткове навантаження на соціальні структури, які вже працюють на межі можливостей.

Консервативна партія різко розкритикувала уряд, заявивши, що нова політика ігнорує реальні потреби людей, які втекли від війни та не встигли адаптуватися до складних умов шотландського ринку житла.

У Міністерстві житлових справ Великої Британії натомість стверджують: учасники програми знали, що державне фінансування триватиме лише 18 місяців. За цей період, на переконання відомства, українські сім’ї мали знайти інше житло або підготуватися до самостійного проживання.

Однак експерти наголошують: знайти доступну оренду у Шотландії складно навіть громадянам країни, а біженцям — тим паче. Через високі ціни, дефіцит пропозицій і конкуренцію на ринку житла шансів для переселенців практично немає.

Зараз українські родини, які досі проживають у приймаючих сім’ях, намагаються знайти альтернативні варіанти. Багато хто звертається до благодійних фондів і місцевих рад, намагаючись уникнути ризику опинитися на вулиці.

Шотландська влада поки що не представила альтернативної програми підтримки, тому ситуація залишається напруженою.

Придбання активів у Карпатах: що відомо про бізнесмена Ігоря Хмельова

Бізнесмен Ігор Хмельов, ім’я якого в медіапросторі згадується у зв’язку з Тимуром Міндічем — особою, яку правоохоронні органи підозрюють у створенні злочинної організації, упродовж 2023–2024 років здійснив масштабні інвестиції в Карпатському регіоні. За відкритими даними та повідомленнями журналістів, ідеться про придбання 11 об’єктів, розташованих у гірській місцевості.

Увага до цих угод зумовлена не лише їх кількістю, а й загальним контекстом: Карпати останніми роками стали одним із найбільш привабливих напрямів для вкладення коштів у нерухомість і туристичну інфраструктуру. Земля та об’єкти в цьому регіоні стабільно зростають у ціні, а попит з боку інвесторів пояснюється розвитком внутрішнього туризму, рекреаційних проєктів і курортної забудови.

За ринковими оцінками, вартість землі в цій локації стартує від 300 тисяч доларів за гектар. Таким чином, загальна ціна придбаних активів може обчислюватися десятками мільйонів гривень. Водночас офіційна фінансова звітність «Евентус Менеджмент» свідчить, що компанія протягом останніх років декларувала збиткову діяльність, що викликає запитання щодо джерел фінансування таких інвестицій.

У 2014–2016 роках керівником «Евентус Менеджмент» був Тимур Міндіч. Надалі Хмельов і Міндіч зберегли тісні ділові зв’язки, маючи спільні бізнес-проєкти. У матеріалах, відомих як «плівки Міндіча», Хмельов, за інформацією народних депутатів, фігурує під псевдонімом «Шмель».

Крім того, Хмельов співпрацював із народним депутатом Ігорем Палицею, який є співвласником курорту «Буковель». Це додатково посилює увагу до земельних активів бізнесмена, з огляду на їх розташування у безпосередній близькості до ключної туристичної інфраструктури регіону.

Наприкінці 2025 року Служба відновлення та розвитку інфраструктури Івано-Франківської області оголосила тендер на розробку проєктної документації нової автомобільної дороги у селах Бистриця, Поляниця та Яблуниця вартістю понад 6,5 млрд гривень. Запроєктована траса мала проходити поруч із земельними ділянками Хмельова. Після суспільного резонансу тендер було скасовано.

Кримінальне провадження, в межах якого НАБУ оголосило підозру Тимуру Міндічу, було відкрито 21 серпня 2025 року. Слідство вважає, що він створив і очолив злочинну організацію, займався відмиванням коштів у великих розмірах та впливав на членів уряду з метою ухвалення вигідних рішень.

За версією правоохоронців, протягом 2025 року Міндіч контролював ключові державні закупівлі в енергетичній сфері через особисті контакти з міністрами та високопосадовцями. Для координації схем він залучив співорганізатором бізнесмена Олександра Цукермана. На цьому тлі придбання дорогих земель у Карпатах бізнес-партнерами Міндіча привертає особливу увагу слідства та громадськості.

Зеленський оголосив про можливе постачання шведських винищувачів Gripen до України

28 травня президент України Володимир Зеленський прибув із робочим...

Соціологічне опитування: українці залишаються вдома попри енергетичні виклики

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Повідомляється, що намір переїхати мають 10% респондентів. Із них 4% – у межах своєї області, 3% – по країні, і 2% – за кордон.

Зазначається, що на момент опитування, 64% українців мали стабільне електропостачання. Ще 30% повідомили про незначні відключення. Водночас 4% респондентів стикаються з частими перебоями, а 1% – постійно.

Найбільш критична ситуація спостерігається у східних регіонах, де 13% опитаних відзначають регулярні відключення електроенергії.

Патріарх Української православної церкви Київського патріархату Філарет (у миру — Михайло Антонович Денисенко) потрапив до однієї зі столичних лікарень на планове обстеження. Про це повідомляє УПЦ КП, зазначаючи, що стан здоров’я патріарха задовільний.

У церковному повідомленні йдеться: «У звʼязку з різними повідомленнями у медіа, інформуємо, що стан здоров’я Святійшого Патріарха Філарета задовільний, він перебуває на плановому обстеженні і лікуванні. Просимо підносити молитви за здоровʼя нашого Предстоятеля».

У Православній церкві України, конкурента УПЦ КП, зазначили, що стан здоров’я почесного патріарха «очевидно погіршився» та закликали паству молитися за його одужання.

Філарет народився 23 січня 1929 року на Донеччині. Після закінчення Московської духовної академії він швидко зробив кар’єру в РПЦ, став єпископом, а згодом митрополитом Київським і Галицьким. Після розпаду СРСР він активно виступав за незалежність української церкви та у 1992 році очолив створений Український патріархат Київського патріархату, чим викликав конфлікт із Московським патріархатом.

У 2018 році Філарет брав участь у створенні Православної церкви України (ПЦУ) та отримав статус почесного патріарха. Проте вже у 2019 році він заявив про формальність своєї ролі в ПЦУ та намагався відродити Київський патріархат, що призвело до конфлікту з предстоятелем ПЦУ митрополитом Епіфанієм.

Попри це, патріарх Філарет продовжував здійснювати богослужіння у Володимирському соборі в Києві.

Останні новини