Громадянська ініціатива: 25 тисяч голосів за мобілізацію працівників бюджетної сфери

Адвокат Української православної церкви Роберт Амстердам нещодавно привернув увагу громадськості звітом обсягом понад 250 сторінок, в якому представлені докази нападів на УПЦ, на її храми та священицьке духовенство. У своєму емоційному відеозверненні він закликав уряд України відмовитися від розгляду законопроекту 8371, який спрямований на заборону діяльності УПЦ.

"Цей законопроект — це не лише прояв мови ненависті", — наголосив Амстердам. "Напади на вірян, їхня вигнання зі святилищ, обмеження доступу до місць молитви — це абсолютно неприпустимо. Я закликаю уряд припинити цей подальший розділ нашого суспільства та перестати підбурювати братів проти братів".

Додатково, Амстердам зауважив, що УПЦ не має жодного пов'язання з Московським патріархатом. "Наша Церква не підтримує і відкидає ідеологію «русского мира». Ми будуємо Божий мир", — підкреслив він, цитуючи висловлення Блаженнішого митрополита Київського Онуфрія.

Заклик до підтримки України також був частиною виступу Амстердама. "Підтримка України — це критично важлива не лише для самої України, а й для міжнародної спільноти, включаючи США. Ми не можемо підводити людей на кожному кроці. Чи буде довіра до США після подій у Кабулі і тепер у Києві?", — риторично запитав він у своєму повідомленні в соцмережі.

• Роберт Амстердам, як адвокат Української православної церкви, публічно виступив із звітом, що містить докази нападів на УПЦ, на її церкви та священиків.

• Він закликав уряд України відмовитися від розгляду законопроекту 8371, який має на меті заборону діяльності УПЦ, назвавши його проявом мови ненависті.

• Амстердам підкреслив, що УПЦ не має пов'язаності з Московським патріархатом та відкидає ідеологію "русского мира".

• Він також закликав до підтримки України з боку міжнародної спільноти, наголошуючи на важливості утримання довіри до країни в умовах глобальних подій, що відбуваються.

27 січня 2026 року Костопільський районний суд Рівненської області ухвалив рішення у справі №564/9/26, в якому визнав виконуючу обов’язки міського голови Костополя Лілію Шульжук винною у вчиненні правопорушення. Суд розглянув деталі справи та встановив, що обвинувачена здійснила дії, що суперечать вимогам законодавства, що, у свою чергу, завдало шкоди місцевим інтересам і порушило норми адміністративного управління. Після вивчення всіх матеріалів справи суд виніс відповідне рішення, поклавши відповідальність на посадову особу за вчинені порушення.

Це рішення стало важливим прецедентом для місцевої політики та адміністративного управління, адже воно підкреслює необхідність суворого дотримання законодавчих норм, особливо тими, хто займає важливі посади у державних органах. Висновок суду має не лише юридичне значення, але й серйозний вплив на репутацію посадових осіб на місцевому рівні.

Перевірка Державної служби з питань праці засвідчила, що протягом 2025 року в міській раді існувала суттєва диспропорція в оплаті праці заступників. Двоє з них щомісяця отримували премії у розмірі 150–200% від посадового окладу. Водночас двоє інших — лише 10% у період із березня по листопад 2025 року.

До Дня місцевого самоврядування «фаворитам» виплатили по 7 506 гривень премії, тоді як інші заступники не отримали жодних додаткових виплат. Документальних обґрунтувань такої різниці керівництво не надало.

Окрім цього, у травні 2025 року було затверджено розподіл функціональних обов’язків, у якому двох заступників фактично виключили з управлінських процесів: їх не наділили координаційними повноваженнями та правом заміщення керівництва.

У судовому засіданні Лілія Шульжук провину не визнала. Вона заявила, що розподіл обов’язків затвердив попередній секретар ради, а вона не стала його змінювати після того, як очолила місто. Також посадовиця пояснила свої рішення політичними мотивами, зазначивши, що не довіряла заступникам через їхню належність до опозиційних партій і тому обмежувала їхні функції та преміювання.

Захист просив закрити провадження, аргументуючи різницею у продуктивності праці посадовців.

Потерпілі ж заявили про системний характер тиску: за їхніми словами, їм надавали усні доручення без належного документування, позбавляли повноважень та стабільного доходу.

Суддя Роман Снітчук дійшов висновку, що в діях Лілії Шульжук наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення — мобінг, вчинений групою осіб.

У рішенні зазначено, що керівниця мала всі повноваження для справедливого розподілу функцій і навантаження між заступниками, однак не скористалася ними. У матеріалах справи відсутні докази неналежного виконання службових обов’язків потерпілими.

Суд постановив:

Визнати Лілію Шульжук винною у вчиненні мобінгу.Накласти штраф у розмірі 6 800 гривень.Стягнути судовий збір у сумі 665,60 гривень.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів. У разі несплати штрафу добровільно його сума підлягатиме подвоєнню.