Грязьовий вулкан Старуня: природна дивина на заході України

Міністерство фінансів України виконало важливу задачу передбачення майбутніх обов'язкових виплат за державним боргом до 2050 року, подаючи детальний розрахунок на річні виплати. Ця величезна робота стала можливою завдяки прогнозній статистиці, яку забезпечує Мінфін, розкриваючи обсяги та терміни виплат за наявними угодами на конкретні дати. Зважаючи на постійні зміни у розмірах та умовах обслуговування боргу, особливо в умовах складностей, пов'язаних із військовим конфліктом та змінами в обсягах фінансової підтримки зовнішніх партнерів та внутрішніх запозичень, цей прогноз постійно оновлюється та коригується.

На даний момент, прогноз Мінфіну, заснований на дані до 1 травня, відображає реальну картину майбутніх виплат. Державний борг України включає як внутрішні, так і зовнішні зобов'язання, не розглядаючи гарантованого державою боргу та боргів приватного сектору.

Згідно з цим прогнозом, сума виплат за державним боргом до 2050 року є вражаючою: близько 8,5 трильйонів гривень. На перший погляд, це значна сума, перевищуючи навіть номінальний ВВП України на поточний рік. З цієї загальної суми, приблизно 5,5 трильйонів планується витратити на погашення основної суми боргу, тоді як близько 3 трильйонів буде сплачено у вигляді відсотків.

Щорічно прогнозується складне завдання балансування фінансових потоків для забезпечення вчасних виплат, що відображає значення ефективного управління економікою країни та необхідність стратегічного планування. Такий прогноз допомагає уникнути фінансових криз, забезпечує стабільність та довіру на міжнародному фінансовому ринку, а також сприяє стабільному розвитку України на майбутні роки.

У минулому вже докладно аналізувалися обсяги державних зобов'язань, які Україна має сплатити до кінця 2024 року. Прогнозована сума перевищує 1 трильйон гривень, що становить серйозний фінансовий виклик для країни.

Важливо зазначити, що в 2022 році країни-кредитори України, зокрема країни "Великої сімки" (G7) та Паризький клуб, виявили розуміння та гнучкість, надаючи Києву тимчасову відстрочку з обслуговування суверенного боргу до кінця 2023 року. Цей крок став важливим заходом для зменшення фінансового тиску на уряд та дозволив знайти час для подальших переговорів щодо умов реструктуризації боргу.

У грудні 2023 року було прийнято рішення про подовження термінів реструктуризації боргу до кінця березня 2027 року. Це рішення дало Україні додатковий час для вирішення фінансових питань та підготовки до виплат з урахуванням змін у економіці та світових фінансових ринках. Такий крок також відображає довіру міжнародної спільноти до здатності України вирішувати складні фінансові виклики та дотримуватися своїх зобов'язань.

Ці кроки в напрямку реструктуризації боргу є важливими для стабілізації фінансової ситуації країни та забезпечення її фінансової стійкості в майбутньому. Однак необхідно пам'ятати, що це лише перший крок у довгому шляху до економічного відновлення та стійкого розвитку України.

У висновку слід зазначити, що прогнозування та розрахунки щодо державного боргу України до 2050 року є надзвичайно важливими для ефективного управління фінансовими ресурсами країни. Врахування змін у сумах та умовах обслуговування боргу дозволяє уряду вчасно планувати фінансові виплати та забезпечувати стабільність економічного розвитку.

Реструктуризація боргу та узгодження нових умов з кредиторами є важливим етапом для забезпечення фінансової стійкості країни та відновлення економічного зростання. Надання відстрочок та гнучких умов погашення свідчить про довіру міжнародної спільноти до України та її здатності вирішувати фінансові виклики.

Проте важливо пам'ятати, що реалізація прогнозів та виконання зобов'язань щодо сплати боргу потребує постійного моніторингу та ефективного управління фінансами. Тільки за умови стратегічного планування та відповідального ставлення до фінансових ресурсів можна забезпечити стійке економічне зростання та добробут громадян України.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Під час окупації частини Херсонської області чоловік влаштувався на аналогічну посаду у колонії, яка перебувала під контролем окупаційної влади. Він продовжував працювати в захопленому закладі до моменту звільнення регіону. Після деокупації інспектор вирішив залишитися на підконтрольній Україні території.

Після звільнення Херсонщини чоловіка мобілізували, і він почав служити в одному з районних територіальних центрів комплектування (ТЦК) Одеської області, де вручав повістки військовозобов’язаним. При цьому він заперечував свою співпрацю з окупантами, заявляючи колегам про свою патріотичну позицію.

Оперативно-слідчі дії ДБР призвели до виявлення документації, що підтверджує функціонування колонії під час окупації. Під час допитів свідків вдалося викрити перебіжчика, якому було повідомлено про підозру у колабораційній діяльності відповідно до частини 7 статті 111-1 Кримінального кодексу України. Санкція цієї статті передбачає позбавлення волі на строк до 15 років.

Затриманий перебуває під вартою, і наразі вирішується питання про обрання йому запобіжного заходу.

Уночі у вівторок, 21 травня, столицю Східної України, Харків, стисла серія вибухів, що вразила місто до самої душі. На відомі месенджери та соціальні мережі надійшли повідомлення від міського голови Ігоря Терехова та голови Харківської обласної влади Олега Синєгубова, що не менше, ніж чотири мешканці міста стали жертвами цих жорстоких інцидентів. Свідки катастрофи стверджують, що пожежі та руйнації викликали безпілотні апарати, які були випущені ворожими силами. Ще до цього Синєгубов попереджав про небезпеку атаки таких безпілотників, називаючи їх "Шахедами". Мер Харкова наголосив: "У результаті нападу ворожих "Шахедів" ми зафіксували пошкодження кількох приватних будинків і загоряння на їх територіях". Також, за наявними даними, серед місць, що постраждали, виявилося одне з улюблених місць відпочинку містян. Мер у своєму повідомленні у месенджері зазначив: "Ми маємо попередній звіт про удар "Шахедів" по одному з улюблених місць відпочинку наших громадян". За словами голови обласної адміністрації, трьом постраждалим була надана медична допомога внаслідок стресової реакції. "Після удару ворожих безпілотників по Харкову ми негайно надали медичну допомогу трьом постраждалим, які зазнали серйозних стресових реакцій", — повідомили з ОВА. Однак пізніше Синєгубов підкреслив, що кількість потерпілих зросла до чотирьох.

Загалом, із зазначеного вище тексту можна зробити такі висновки:

• Харків став свідком серії вибухів уночі 21 травня, що спричинило значні руйнації та постраждалі серед мешканців міста.

• Повідомлення від міського голови та голови обласної влади підтверджують, що атаку здійснили безпілотні апарати, ймовірно, належні до ворожих сил.

• Напередодні інциденту, голова обласної влади попереджав про можливу атаку подібного типу, що свідчить про наявність попередньої загрози.

• Постраждалі отримали медичну допомогу через стресову реакцію на події.

• Неспокійне становище на території міста вимагає негайних заходів безпеки та захисту цивільного населення від подібних інцидентів у майбутньому.

Суддя Мостиського районного суду Львівської області Юрій Білоус знову приступив до виконання своїх обов’язків, попри те що досі залишається фігурантом кримінального провадження, яким займаються детективи Національного антикорупційного бюро та прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Інформація про його повернення до здійснення правосуддя була надана керівництвом суду у відповідь на запит журналістів «Слідства.Інфо», що привернуло нову хвилю уваги до цієї резонансної справи.

Раніше Вища рада правосуддя ухвалила рішення тимчасово відсторонити Білоуса від посади — строком на один місяць. Таке рішення було мотивоване підозрою у неправомірному впливі на співробітників територіального центру комплектування з метою «вирішити питання» щодо його двоюрідного брата. За версією слідства, суддя, використовуючи свій службовий статус, намагався сприяти оформленню звільнення родича від мобілізаційних зобов’язань в обмін на грошову винагороду.

За інформацією правоохоронців, у червні цього року двоюрідного брата судді доставили до ТЦК, однак завдяки втручанню Білоуса рішення про мобілізацію так і не ухвалили. Слідство зафіксувало, як суддя зустрівся з племінницею, отримав від неї кошти, привіз їх до ТЦК та вийшов звідти вже з родичем.

Прокурорка САП Аліна Жовницька повідомила, що у машині правоохоронці записали розмову судді з братом, під час якої він сказав: «Просили 12, я дав 8».

За даними слідства, Білоуса підозрюють також у брехні в декларації — прокуратура стверджує, що він не вказав нерухомість, автомобілі та земельну ділянку родини на понад 7,5 млн грн, а також не задекларував спільне проживання з колишньою дружиною у квартирі на Сихові.

Адвокат Олег Слободяник заявляє, що підозри необґрунтовані, а рішення Вищої ради правосуддя про відсторонення — неправильне. Він наполягає, що суддя лише «забрав родича» з ТЦК, де, за словами захисту, проти чоловіка могли діяти протиправно.

Білоус вважає свої дії «крайньою потребою», пояснюючи, що його родичу понад 50 років, він має бронь і опинився у ТЦК за сотні кілометрів від дому.

У САП повідомили, що розслідування перебуває на фінальній стадії й має завершитися цієї зими. Після цього матеріали передадуть до суду.

У вересні Вищий антикорупційний суд призначив Білоусу запобіжний захід — заставу понад 60 тисяч гривень. У САП наголошують, що відсторонення було необхідним, оскільки суддя міг впливати на свідків, серед яких — керівництво ТЦК Турки.

Попри це, після завершення строку відсторонення суддя повернувся до виконання своїх обов’язків.