П’ятниця, 11 Вересня, 2026

Харківська вертикаль впливу в ГРСУ: як змінюється компанія після приходу нового керівництва

Важливі новини

Тіньові механізми митних потоків: як вибудувана роками система перетворила контролюючий орган на інструмент прихованих схем

За інформацією, що з’являлася у численних журналістських розслідуваннях та аналітичних матеріалах, навколо роботи окремих митних підрозділів сформувалася складна структура, яка фактично перетворила контроль за переміщенням товарів через кордон на окремий неформальний бізнес-напрям. Система, яку пов’язують із Сергієм Звягінцевим, описується як багаторівнева мережа впливу, що охоплювала насамперед Львівську та Закарпатську митниці, але мала сліди й на інших ділянках. Ключовою особливістю цієї мережі було налагодження сталих каналів, через які контрабандні операції оформлювалися майже так само організовано, як звичайні адміністративні послуги.

Основою схеми, за оцінками експертів, були маніпуляції з інвойсами та деклараціями. Реальна вартість товарів занижувалася у кілька разів, що дозволяло мінімізувати платежі та уникати належного контролю. Для цього використовували так звані компанії-прокладки — юридичні особи без активів і діяльності, які існували лише на папері та виконували роль буферу між постачальником і державою. Через такі структури проходили значні партії імпорту, що формально виглядали як дрібні та маловартісні.

Ключовим елементом були фірми-прокладки — юридичні особи без активів, персоналу та оборотів, створені виключно для оформлення таких вантажів. Через ці «транзитні» компанії за короткий час проходили мільйонні обсяги імпорту. Після завершення циклу фірму закривали або переводили в статус «сплячої», щоб уникнути будь-якого податкового та бухгалтерського аналізу.

Не менш важливою частиною схеми був фактичний контроль над оглядовими зонами. Машини пропускалися без реальних оглядів, інколи декларувалися як «порожні», попри очевидний вантаж. Митники різних регіонів працювали синхронно: від інспекторів, які погоджували занижені інвойси, до керівництва, яке забезпечувало прикриття для безперебійності процесу.

У результаті митні органи перетворилися на інструмент організованої злочинної діяльності, яка роками завдавала державі мільйонних збитків. Система Звягінцева існувала не як випадкові епізоди контрабанди, а як стабільно працююча вертикаль, що забезпечувала проходження будь-яких вантажів — від дрібних «сірим» імпортерам до великих комерційних партій, які не проходили належного контролю.

Попри масштабність схем, силові структури тривалий час їх ігнорували або зводили реакцію до формальних перевірок. Це дозволило мережі існувати роками, набуваючи обертів і фактично створюючи паралельну систему митного «оформлення» поза законом.

Трамп обирає дипломатію: Білый дім коментує ситуацію з Іраном

Віцепрезидент США Джей Ді Венс зробив важливу заяву, яка...

Експерти радять, що робити з гривнею та доларом

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Голова Секретаріату Ради підприємців при Кабінеті міністрів, економіст Андрій Забловський, у коментарі ТСН зазначив, що у липні фізичні особи продали валюти на 1,658 млрд доларів, а купили на 2,275 млрд. Чиста купівля становила 1,117 млрд доларів, що на 145 млн доларів більше, ніж у червні. Забловський висловив сумнів щодо доцільності таких операцій, оскільки курс валюти зростав у серпні, що може призвести до збитків для тих, хто купував валюту у липні.

Член Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин радить зосередитися на інвестиціях у гривневі облігації внутрішньої державної позики (ОВДП). За його словами, облігації є вигіднішими за гривневі депозити, які мають обмежені відсотки. Прибутковість ОВДП варіюється від 13% річних для паперів з терміном погашення через 4 місяці до 16% для паперів з погашенням у 2026 році. Пендзин також наголосив, що прибуток з ОВДП не оподатковується, хоча може з’явитися новий військовий збір, що збільшить податкове навантаження.

Фінансовий аналітик Андрій Шевчишин вважає, що кращим часом для купівлі валюти був кінець липня, коли долар подешевшав. Водночас, експерти прогнозують, що цього тижня курс долара в Україні не перевищить 42 гривні. Коливання курсу можуть бути незначними, але аналітики очікують, що валюта не буде залишатися стабільною.

У Києві викрито корупційну схему при закупівлі генераторів для шкіл

У Києві правоохоронні органи повідомили про підозру п’ятьом особам у справі, пов’язаній із закупівлею генераторів для закладів освіти Дніпровського району, що завдало бюджету збитків на суму 3,4 мільйона гривень. За інформацією Київської міської прокуратури, слідство встановило, що у 2022 році управління освіти Дніпровського району організувало тендер на постачання електрогенераторів для шкіл та дитячих садків, однак процедура проведення закупівлі містила порушення, які призвели до значних фінансових втрат.

За даними слідства, підозрювані умисно включили у тендерні умови технічні вимоги, що обмежували конкуренцію та фактично сприяли перемозі конкретного постачальника. У результаті державні кошти були використані неефективно, а ціни на обладнання перевищували ринкову вартість. Зараз фігурантам справи загрожує кримінальна відповідальність за службову недбалість та привласнення бюджетних коштів.

Згідно з висновками судових експертиз, вартість закуплених генераторів була завищена майже на 3,4 мільйона гривень. Крім того, фактична потужність обладнання виявилася утричі меншою за показники, зазначені в технічній документації, тоді як ціна перевищувала вартість ринкових аналогів.

Слідством встановлено ролі учасників схеми. Один із підприємців безпосередньо виграв тендер, інший займався пошуком генераторів на ринку для подальшого постачання управлінню освіти. Ще двоє осіб сприяли виведенню бюджетних коштів та підписували фінансові й бухгалтерські документи. Начальниця одного з відділів управління освіти Дніпровської РДА, за даними слідства, координувала закупівлю та сприяла реалізації схеми.

У серпні 2025 року всім п’ятьом фігурантам було повідомлено про підозру у заволодінні бюджетними коштами та пособництві заволодінню грошима, вчиненому повторно, в умовах воєнного стану та в особливо великих розмірах.

Наразі за процесуального керівництва Київської міської прокуратури дії підозрюваних — підприємців і посадовиці управління освіти — кваліфіковано як заволодіння бюджетними коштами у складі організованої групи за частиною п’ятою статті 191 Кримінального кодексу України.

Четверо з п’яти підозрюваних, серед яких і начальниця відділу управління освіти Дніпровської РДА, оголошені у розшук.

Санкція інкримінованої статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю строком до трьох років, а також з конфіскацією майна.

Актор Тарас Цимбалюк став новим “Холостяком”

Український актор Тарас Цимбалюк, відомий за ролями в серіалах “Спіймати Кайдаша”, “Жіночий лікар” та “Кріпосна”, офіційно стане головним героєм 14 сезону романтичного реаліті-шоу “Холостяк”. Вперше прокоментувавши свою участь у проєкті, актор не лише поділився емоціями, а й закликав підтримати збір для ЗСУ. “Мене чекає новий виклик, нові емоції й абсолютно новий формат існування на телебаченні! […]

Після призначення Олексія Калини на чолі «Газорозподільних мереж України» компанія почала стрімко трансформуватися, і ці зміни дедалі менше нагадують природне кадрове оновлення. Натомість формується цілісна та керована структура, у якій ключові управлінські позиції займають люди, пов’язані саме з Харковом та наближені до нового керівника. Упродовж кількох місяців призначення склали вертикаль, що дозволяє концентрувати ухвалення рішень та контроль над основними процесами в руках обмеженого кола осіб.

Першим показовим кроком стало призначення Євгена Швеця керівником юридичного департаменту. Саме через цю ланку проходять закупівлі, договори, судові процеси та ключові юридичні висновки, які визначають діяльність компанії на стратегічному рівні. Зміцнення цього напрямку людиною, що має тісний зв’язок із керівником, фактично заклало основу для нової моделі управління — контрольованої та централізованої.

Далі — більше. Напрям проблемної заборгованості передали Андрію Ворожбянову, який раніше працював у харківській будівельній сфері. Ще один представник цього ж кола — Артем Павлов, котрий займався земельним контролем і тепер отримав впливовий блок, пов’язаний зі стягненнями та боргами.

Комунікацію з державними структурами очолила Тетяна Барабанщикова — колишня співробітниця кримської прокуратури. Саме там у свій час працював і Калина, тож нинішня управлінська конфігурація вибудовує замкнуту систему довіри, де особисті зв’язки мають більше значення, ніж попередній досвід у галузі.

Окремий фокус — створення потужного блоку контролю дисципліни споживання газу. Цей напрям має значний важіль впливу на бізнес, забудовників і споживачів. Підрозділ очолив Вадим Бойченко, а разом із ним до команди долучився Максим Ковальчук, який раніше контролював МАФи в Харкові. Така зв’язка створює інструмент тиску, здатний впливати на ключових гравців ринку.

Кадрова політика повторюється й у регіональних відділеннях — юридичні служби, служби безпеки та контроль газу поповнюються тими ж представниками харківського середовища.

Ці зміни виходять за рамки звичайного оновлення кадрів. Фактично формується модель, у якій юридичні ризики, боргова політика, безпека, взаємодія з державою та контроль споживання газу концентруються в руках однієї групи. Така вертикаль здатна впливати на фінансові рішення, тендери, кадрові призначення і навіть регіональну політику компанії.

Якщо тенденція продовжиться, ГРСУ може перетворитися з інфраструктурної держкомпанії на закритий клановий центр впливу, де походження важить більше, ніж компетентність, а ключові рішення ухвалюються у вузькому колі.

Останні новини