Хірург приватної клініки в Києві постане перед судом за проведення операції з пластики грудей на фоні онкологічного захворювання

Недачі чоловічої збірної України з біатлону на Кубку світу наступного сезону матимуть відбиток на кількості представників команди на майбутніх змаганнях. Згідно з оновленою політикою, вже з наступного сезону Україна зможе вислати лише чотирьох спортсменів на перегонах. Результати сезону Кубку світу підтверджують, що збірна України зайняла лише 11-е місце в загальному заліку Кубка націй. Це виходить за межі топ-10, що означає зменшення ліцензованої кількості учасників команди. Раніше Україна надсилала на старт п'ятьох біатлоністів, але через несприятливі результати доведеться скоротити їхню кількість. Також варто відзначити, що збірна Норвегії виявилася переможцем Кубка націй і великим відривом випередила інших учасників. Таким чином, команда України відповідно до рейтингу змагань залишається за межами топ-10, що є втратою порівняно з минулими сезонами.

У висновках можна зазначити наступне:

• Недостатні результати чоловічої збірної України з біатлону на Кубку світу вплинули на кількість спортсменів, яких Україна матиме можливість вислати на майбутні етапи змагань.

• Згідно з новими правилами, наступного сезону Україна зможе вислати лише чотирьох представників на перегонах, натомість п'яти.

• Збірна України зайняла 11-е місце в загальному заліку Кубка націй, що виходить за межі топ-10. Це призведе до скорочення кількості учасників команди.

• Варто відзначити перемогу збірної Норвегії, яка значно випередила інших учасників Кубка націй.

• Українська збірна залишається поза топ-10 у рейтингу Кубка націй, що стало втратою у порівнянні з попередніми сезонами.

Ці висновки вказують на потребу у поліпшенні результатів української збірної з біатлону та на вплив цих результатів на її склад на майбутніх змаганнях.

Російська сторона публічно відкинула ініціативу Сполучених Штатів щодо можливого міжнародного або спільного управління Запорізькою атомною електростанцією в рамках потенційного мирного врегулювання війни проти України. Така позиція вкотре продемонструвала небажання Кремля йти на компроміси у питаннях, які він вважає стратегічними та символічно важливими.

Запорізька АЕС залишається одним із найбільш небезпечних вузлів війни, адже будь-які інциденти на об’єкті можуть мати наслідки далеко за межами регіону. Саме тому західні партнери України неодноразово наголошували на необхідності деполітизації станції та передачі її під нейтральний контроль із залученням міжнародних інституцій. Ідея Вашингтона передбачала зниження ризиків для цивільного населення та створення передумов для ширших домовленостей у сфері безпеки.

Крім того, російська сторона наполягає на передачі їй усієї території Донбасу. Саме ці дві вимоги — контроль над Запорізькою АЕС і територіальні претензії — залишаються ключовими перешкодами для досягнення будь-якої мирної угоди.

За словами співрозмовників, Росія водночас пропонувала Україні постачання електроенергії зі станції за зниженими тарифами, однак Київ вважає такий підхід неприйнятним і таким, що легітимізує окупацію стратегічного об’єкта.

Позиція України щодо Запорізької АЕС залишається незмінною. Наприкінці 2025 року президент Володимир Зеленський публічно відкинув будь-які варіанти спільного управління станцією з Росією. Він також наголошував, що не існує відповіді на питання, хто і за чий кошт має відновлювати саму АЕС та пов’язану з нею інфраструктуру, зокрема після руйнування Каховської дамби.

Запорізька атомна електростанція є найбільшою в Європі. Вона складається з шести енергоблоків загальною потужністю 6 тисяч мегаватів і розташована поблизу міста Енергодар. Після підриву Каховської дамби водосховище, яке забезпечувало охолодження станції, суттєво обміліло.

Російські війська захопили ЗАЕС на дев’ятий день повномасштабного вторгнення. Згодом станцію передали під управління російської державної корпорації. Наразі всі реактори перебувають у зупиненому стані, однак потребують постійного охолодження, що робить об’єкт критично залежним від стабільного електропостачання.

Безпекова ситуація навколо ЗАЕС залишається вкрай напруженою. З початку повномасштабної війни бойові дії неодноразово призводили до пошкодження ліній електропередач. За цей час станція щонайменше 12 разів повністю втрачала зовнішнє електроживлення, переходячи на аварійні дизельні генератори.

Попри періодичні ремонтні роботи на резервних лініях електропередач, експерти наголошують, що тривала окупація ЗАЕС і використання її як інструмента політичного тиску створюють серйозні ризики ядерної та енергетичної безпеки не лише для України, а й для всієї Європи.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Учора російські війська штурмували там кількома колонами, по трасі з Шахтарського. Із Золотої Ниви також була колона техніки, яка висадила десант за три кілометри на схід від ангарів біля Великої Новосілки.

За даними пабліка, росіяни перекинули туди резерви з іншого напрямку.

«На жаль, оборона (під Великою Новосілкою – Ред.) виявилася не дуже надійною, противник це відчув одразу, зумівши відносно швидко залучити резерви, які, як очікувалося, будуть застосовані для штурмів у бік Розливу, тобто сили зняли із західнокурахівського напрямку», – пише DS.