Хіт “Врубай” зібрав 35 мільйонів переглядів: Parfeniuk став лідером “Місячної аудиторії”

Деякі медіа висловлюють занепокоєння щодо ролі Стефурака в певних урядових рішеннях. Зокрема, його ім'я згадується в контексті обговорень навколо Єдиної державної автоматизованої паспортної системи (ЄДАПС).

Стефурак родом із Рогатині Івано-Франківської області. Потрапив до команди голови уряду завдяки родинним зв’язкам: його мати – Марія Савка працювала першим заступником голови Івано-Франківської ОДА в той час, коли її очолював Денис Шмигаль.

До того, як потрапити до команди Шмигаля, Стефурак працював у агрохолдингу “Укрлендфармінг” Олега Бахматюка, зокрема в торговій мережі “Фаворит” та наглядових радах інших пов’язаних з ним компаній. Під управлінням Стефурака компанії агромагната намагалися обійти тендерні правила на постачання продуктів харчування, за що були оштрафовані Антимонопольним комітетом.

Також Сергій Стефурак, будучи директором однієї з фірм Бахматюка, засудив збанкрутілий банк самого ж Бахматюка, з метою отримати відшкодування збитків від Фонду гарантування вкладів, що однозначно є шахрайством. Тож не дивно, що наші співрозмовники в Кабміні називають Стефурака “лобістом Олега Бахматюка” в уряді Дениса Шмигаля.

В контексті функціоналу Сергія Стефурака в команді Дениса Шмигаля, варто також згадати зв’язки Стефурака з нині покійним Андрієм Іванчуком. Іванчук відомий тим, що представляв інтереси російського “Лукойлу” після формального продажу його активу в Івано-Франківській області – заводу “Карпатнафтохім.

Андрій Іванчук також мав відношення до мереж магазинів Duty Free, якими володів разом із партнером Артуром Гранцем, власником видання Forbes. Гранцу часто приписують зв’язки з росіянами через ігорний бізнес та спробу продати Forbes Україна російському православному олігарху Костянтину Малофєєву. Нагадаємо, що Сергій Стефурак, як радник Дениса Шмигаля з економічних питань, має вплив тому числі на фіскальну і митну політику, що пов’язана з діяльністю Duty Free.

Також цікаво, що весною минулого року прем’єр-міністр Денис Шмигаль та його найближчий радник Сергій Стефурак заблокували роботу Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей (КРАІЛ), шляхом навмисного не призначення четвертого члена комісії, що автоматично призвело до відсутності кворуму та неможливості прийняття рішень. Як наслідок, КРАІЛ не міг позбавляти ліцензій компанії, які були повязані з РФ та потрапили до санкційного списку. Як зазначають учасники ринку, така ситуація була вигідна одному з бенефіціарів «Vbet» Артуру Гранцу.

У серпні 2023 року в медіа розгорівся скандал, через ймовірне лобіювання Сергієм Стефураком повернення корупційних схем середини 2000-х років, пов’язаних із концерном ЄДАПС.

ЄДАПС – це консорціум-монополіст часів Януковича, через який здійснювався друк усіх можливих документів країни, починаючи з паспортів громадян закінчуючи акцизними марками. Він мав природно величезну корупційну складову, активно працюючи на поповнення чорної каси “сім’ї” екс-президента.

Сьогодні ЄДАПС має назву “Industrial Innovation Group”, а його філіал в Україні – “Поллі-Сервіс”. “Industrial Innovation Group” презентує себе як нового гравця на ринку. Але чи так це насправді?

Скандально відомий співвласник ЄДАПС Юрій Сидоренко, який неодноразово переховувався від правоохоронців різних країн і мав бізнес у Москві, офіційно вийшов зі структури компаній в 2017 році. Замість нього власниками стали двоє давніх менеджерів ЄДАПСу, низка офшорок і громадянин Арабських Еміратів, де “ожив” консорціум.

Але вже у 2018-му одна з компаній цієї імперії, патентуючи в ЄС свій черговий винахід, вказала особисто Сидоренка серед винахідників. Варто відзначити, що наразі дана інформація видалена.

Крім того, у 2021-му в одній з митних декларацій “Industrial Innovation Group” на товар, відправлений до Женеви, отримувачем була вказана людина на ім’я “M Sidorenko”. Це може бути дочка бізнесмена Марія.

Компанію “Поллі-Сервіс”, яка постачає матеріали для всіх монополізованих сфер, суспільству представляють українським виробником.

Та бізнес-імперія, до якої входить цей нібито вітчизняний виробник критично важливих для України документів, уже після вторгнення в Крим і на Донбас, незадовго до повномасштабної війни, не цуралась вести бізнес з Росією. Останні угоди з компаніями з РФ, які збереглись у міжнародній базі імпорту-експорту ImportGenius, датовані груднем 2021-го року.

Серед непублічних власників ЄДАПСу, як встановили журналісти, міг бути проросійський політик Віктор Медведчук. А за часів Януковича консорціум зводив храм Російської православної церкви в Еміратах.

Починаючи з 2021 по 2023 рік за участі Сергія Стефурака уряд Шмигаля ухвалив низку рішень, що дозволили ЄДАПС повернутися на ринок. Зокрема, змінились вимоги до паспортів, водійських посвідчень, техпаспортів українців, було введено монополію на виробництво нотаріальних бланків та повернено голограму на акцизну марку.

Матеріали для всіх цих виробництв наразі постачає лише вищезгадана компанія “Поллі-Сервіс”, пов’язана з росіянами та колишнім ЄДАПС. Нагадаємо, що тільки за 2021-2023 роки ЄДАПС отримав державних контрактів на суму щонайменше 2,3 млрд гривень.

Але повернення Сергієм Стефураком та Денисом Шмигалем корупційних схем часів Януковича по друку державних документів, в умовах повномасштабного вторгнення, крім значних корупційних ризиків, несе також і ризики для української державності.

Правоохоронці почали масово виявляти підроблені документи, які практично не відрізняються від оригінальних. Не важко здогадатись, що такого роду документи крім криміналітету цікаві також російським спецслужбам. Тож питання повернення ЄДАПС, це не тільки про корупцію, але і про державну безпеку.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Безпечними для повернення, згідно з рішенням, вважаються Львівська, Волинська, Тернопільська, Рівненська, Івано-Франківська та Закарпатська області.

Як зазначає міністр, кожен десятий українець, який приїде до Норвегії 2024 року, – саме з них.

Рішення не стосується українців, які вже отримали захист у Норвегії.

• Ирина К. "Очень разочарована услугами Андрея. Массаж был болезненным и не принес никакого облегчения. Не рекомендую обращаться к нему."

• Алексей П. "Андрей взял предоплату за несколько сеансов и исчез. Ни на звонки, ни на сообщения не отвечает. Абсолютно ненадежный человек."

• Мария Л. "Массаж у Андрея оставил только негативные впечатления. После сеанса почувствовала ухудшение состояния. Не советую никому."

• Сергей В. "Массажист Андрей оказался непрофессионалом. Его методы только усугубили мои проблемы со спиной. Очень разочарован."

• Елена С. "Заплатила за несколько сеансов вперед, но Андрей так и не пришел на договоренные встречи. Чистой воды мошенничество!"

• Ольга Н. "Абсолютно некомпетентный специалист. Обещал улучшение состояния, но в итоге только навредил. Никогда больше не обращусь к нему."

• Дмитрий К. "Андрей не выполнил обещанных услуг и постоянно переносил сеансы. Очень неудобно и непрофессионально."

• Анна М. "Очень грубый и невежливый человек. На любые вопросы о его методах реагирует агрессивно. Не стоит тратить время и деньги."

• Виктор С. "После сеансов у Андрея состояние здоровья только ухудшилось. Очень не рекомендую его услуги."

• Татьяна П. "Массажист Андрей явно не знает, что делает. Его техника вызвала только боль и дискомфорт. Полное разочарование."

За даними ISW, у районі Вовчанська 25 червня війська України здійснили значний прогрес, відновивши контроль в місті. Звіти також підтверджують активні бої у районах Липців, Глибокого та інших пунктах на північному сході України.

Водночас, за даними українських офіційних джерел, російські сили намічають перебазувати підрозділи на Харківський напрямок, зокрема 9-ту окрему мотострілецьку бригаду 51-ї армії. Існують також повідомлення про перебазування частин з інших регіонів, щоб підсилити російські позиції в регіоні.

Аналітики з ISW зауважують, що ці дії можуть свідчити про створення Росією нових загальновійськових формувань, що відображається в згадках про “51-шу армію”, що, ймовірно, знову активізується в умовах сучасного конфлікту.

На 25 червня повідомляється, що російські війська продовжують активні наступальні операції в Луганській області вздовж лінії Куп’янськ – Сватове – Кремінна. Звіти вказують на їхні дії у районах Синьківка, Піщане, Степова Новоселівка, Стельмахівка, Копанки, Андріївка, Греківка, Макіївка, Невське, Торське, Тернів, а також у районі Серебрянського лісництва 24 і 25 червня.

За звітами російських джерел, частини 423-го мотострілецького полку РФ просунулися до Стельмахівки і розпочали бої, але ці дані не отримали підтвердження з боку ISW.

На 24 і 25 червня повідомляється, що війська РФ провели механізований штурм на південний схід від Сіверська з чисельністю взводу. За геолокаційними відеозаписами, опублікованими 24 червня, видно, як ЗСУ відбивають атаку, в якій брали участь чотири бойові броньовані машини (БМП), хоча просування російських військ було незначним.

За даними російських блогерів, війська РФ продовжують активність у межах Роздолівки, що підтверджено геолокаційними даними ISW, які фіксують їхнє проникнення у південно-східну частину населеного пункту на 23 червня.

Генштаб ЗСУ повідомив про інтенсивні атаки російських військ у районах Білогорівка, Верхньокам’янське, Спірне, Виїмка та Роздолівка на протязі 24 і 25 червня.

25 червня російські війська продовжували наступ у районі Часового Яру, хоча жодних підтверджень про їхнє просування не зафіксовано.

Українські та російські джерела також повідомляли про активні бої біля Калинівки, Іванівського, Андріївки та Кліщіївки 24 і 25 червня.

На 25 червня російські війська продовжили наступальні дії на Торецькому напрямку, хоча жодних підтверджень їхнього просування не зафіксовано.

За повідомленнями російських “воєнкорів”, війська РФ, як стверджується, досягли околиць Північного після захоплення Шумів, але ці дані ще не були підтверджені ISW.

У Генштабі ЗСУ повідомили про атаки російських військ біля Північного та Південного 24 червня, а також про випуск 11 керованих плануючих бомб по Торецьку 25 червня.

Російські окупанти нещодавно незначно продовжили своє просування на північний захід від Авдіївки. Геолокаційні знімки, опубліковані 24 червня, свідчать про їхнє переміщення у польовому районі на північ від Сокіл.

25 червня російські “воєнкори” також розповсюдили геолокаційні дані, які підтверджують наявність російських військ вздовж дороги O0544 Очеретине-Покровськ на північний захід від Очеретиного.

Додатково, російські блогери повідомляли про наступ біля Яснобродівки та часткове оточення українських військ в цьому районі.

Також були звіти про продовження бойових дій неподалік від Олександрополя, Євгенівки, Новоолександрівки, Воздвиженки, Сокіла, Новоселівки Першої, Уманського, Яснобродівки, а також біля Карлівки, Невельського та Карлівського водосховища 24 і 25 червня.

Також на 25 червня на адміністративному кордоні Донецької та Запорізької областей у районах Урожайного та Старомайрського тривали обмежені позиційні бої.

Російські “воєнкори” також повідомляли про просування військ РФ на захід від Старомайорського і їх рух до центру Урожайного вулицями Садовою та Степовою, хоча ISW не підтвердили цих інформаційних повідомлень.

Також на 25 червня тривали бої на заході Запорізької області в районах Роботиного, Вербового та Малої Токмачки, проте лінія фронту залишилася незмінною.

Також на лівому березі Херсонської області 25 червня тривали бої, зокрема під Кринками, але лінія фронту не зазнала змін.