Четвер, 22 Січня, 2026

Хліб може подорожчати на 20% до кінця 2025 року — прогноз Всеукраїнської асоціації пекарів

Важливі новини

Лиманський напрямок стає ключовим елементом планів російського наступу на Слов’янськ

Командування російських окупаційних військ дедалі виразніше розглядає район Лимана як стратегічно важливу точку для подальшого просування у напрямку Слов’янська. Про це повідомляє Інститут вивчення війни (ISW), який фіксує помітне зростання інтенсивності бойових дій на цьому відтинку фронту. Аналітики вказують, що саме контроль над Лиманом може відкрити противнику додаткові логістичні можливості та створити умови для тиску на українську оборону в північній частині Донеччини.

За оцінками ISW, ситуація на Лиманському напрямку залишається динамічною та напруженою. Просування фіксується з обох сторін: Сили оборони України зосереджуються на укріпленні позицій, стабілізації лінії фронту та поверненні раніше втрачених ділянок, тоді як російські підрозділи намагаються виявити вразливі місця в обороні, щоб розвинути наступальні дії. Такі маневри супроводжуються постійними спробами змінити тактичну обстановку на користь кожної зі сторін.

Особлива увага прикута до району Серебрянського лісництва, де ворог намагається реалізувати тактику оточення. Речник 11-го армійського корпусу ЗСУ полковник Дмитро Запорожець пояснює, що росіяни намагаються зайти до Ямполя з флангів — як з півночі, так і з півдня. Якщо ці маневри продовжаться, ситуація в самому Ямполі може суттєво погіршитися. Погодні умови значно ускладнюють оборону для українських підрозділів, тоді як для росіян основною проблемою залишаються водні перешкоди, включно з руслом Сіверського Дінця. Саме вони не дозволяють окупантам повноцінно підтримувати свої сили в районах Серебрянки та Дронівки.

Напруженою залишається й ситуація на Покровському напрямку. Російські війська продовжують штурмові спроби, проте за останню добу немає підтверджених змін лінії фронту. Аналітики ISW звернули увагу на відео з присутністю російських штурмових груп у центрі Мирнограда, однак оцінюють це не як захоплення території, а як інфільтраційну операцію без можливості закріплення. Попри заяви російських «воєнкорів» про успіхи, фактична ситуація свідчить радше про локальні проникнення, які не впливають на конфігурацію фронту.

Бої тривають у самому Покровську та на його околицях, зокрема в районах Гришиного, Родинського та Сухецького. На окремих ділянках у російських підрозділів фіксується нестача артилерійських снарядів, що знижує їхні можливості підтримувати наступальні дії. Натомість українські оператори далекобійних FPV-дронів продовжують успішно вражати скупчення живої сили окупантів у районах Мирнограда й Родинського, що суттєво впливає на бойову динаміку.

Ситуація на Лиманському та Покровському напрямках залишається напруженою, а характер боїв — маневровим і нестабільним. Аналітики ISW вказують, що найближчими днями інтенсивність зіткнень може зрости, особливо з огляду на спроби росіян отримати тактичну перевагу до погіршення погодних умов.

Техогляд під наглядом камер: що зміниться з 2025 року

Відтепер пройти техогляд без відеозапису не вдасться. Згідно з постановою Кабінету Міністрів №286 від 4 березня 2025 року та наказом МВС №1075 від 27 грудня 2023 року, процедура обов’язкового технічного контролю транспортних засобів супроводжуватиметься повною фото- та відеофіксацією. Усі пункти технічного контролю (ПТК), які мають акредитацію, повинні бути обладнані щонайменше двома камерами. У разі необхідності […]

Суперечлива “реставрація” на Подолі: історичний Ткацький цех фактично демонтовують під прикриттям робіт

Історичну будівлю Ткацького цеху на Подолі закрили намальованим фасадом, після чого на об’єкті розпочалися роботи, що мають усі ознаки демонтажу. Про це повідомив пам’яткоохоронець Дмитро Перов, який зафіксував факти вивезення елементів автентичної конструкції. Раніше Департамент охорони культурної спадщини КМДА стверджував, що на території проводиться «реставрація фасаду», однак реальні дії на майданчику суперечать офіційним заявам та викликають занепокоєння фахівців.

Стінове укриття у вигляді мальованого фасаду лише приховує реальні процеси всередині. З середини будівлі лунають характерні звуки розбирання конструкцій, а з двору вивозять історичну цеглу, балки міжповерхових перекриттів та інші елементи, які становлять цінність для архітектурної спадщини Києва. За словами експертів, такі дії свідчать про цілеспрямований демонтаж об’єкта, а не про реставрацію, як зазначено у документації.

Будівля раніше належала колишньому протезно-ортопедичному заводу. У лютому 2024 року її придбав бізнесмен Роман Лунін, власник мережі супермаркетів «Велика Кишеня». Місцеві пам’яткоохоронці висловлюють занепокоєння, що історична цінність будівлі може бути знищена під виглядом «реставрації».

Ситуація на Подолі викликала резонанс серед активістів та киян, які закликають до перевірки законності робіт та збереження культурної спадщини.

Чому на дорогах так мало рожевих авто

На автомобільному ринку рожевий колір залишається рідкістю. Експерти пояснюють це поєднанням культурних, економічних та технічних факторів. Низький попит серед покупців зумовлений тим, що рожевий традиційно асоціюється з жіночим образом, і виробники намагалися охопити цю нішу, проте економічно це виявилося невигідним. Класичні кольори, такі як чорний, сірий, білий чи синій, залишаються універсальними та більш затребуваними. Технічні […]

Угорщина натякнула на можливу зміну позиції щодо вступу України в ЄС

Уряд Угорщини допускає можливість зміни своєї позиції щодо блокування початку переговорів України про вступ до ЄС. Про це заявив заступник голови МЗС Угорщини Левенте Мадяр після зустрічі з віцепрем’єром України з питань євроінтеграції Тарасом Качкою, яка відбулася у Будапешті. За словами Мадяра, головною темою дискусії стали причини, через які Будапешт досі відмовляється підтримати євроінтеграційні прагнення […]

До кінця 2025 року вартість хліба в Україні може зрости на 20%. Такий прогноз озвучив голова Всеукраїнської асоціації пекарів Олександр Тараненко в коментарі ЗМІ.

«Не здивуюсь, якщо так станеться. Усе до цього йде», — зазначив Тараненко.

За його словами, головними чинниками потенційного подорожчання є зростання цін на всі ключові компоненти хлібобулочних виробів: борошно, дріжджі, жири та цукор. Крім того, значну роль відіграють і непрямі витрати — електроенергія, логістика, а також зростання заробітних плат для підприємств, які мають статус критично важливих для економіки та можуть бронювати працівників.

Тараненко наголосив, що нові вимоги до рівня оплати праці передбачають мінімальну зарплату на рівні 20 тисяч гривень для такого персоналу, що також створює додатковий тиск на собівартість виробництва.

Водночас він визнав, що подорожчання хліба найболючіше вдарить по малозабезпечених верствах населення. Проте, за оцінками асоціації, в загальному бюджеті середньостатистичної української родини витрати на хліб залишаються відносно невеликими, тому загальний фінансовий вплив буде не критичним.

Асоціація радить українцям готуватись до можливих змін і закликає державу враховувати ситуацію у формуванні політики соціального захисту населення.

Останні новини