Хропіння: проблема, що впливає на якість сну і здоров’я

У Вроцлаві стався інцидент, який привернув увагу правоохоронців та громадськості: група підлітків напала на 23-річного громадянина України, жорстоко побивши його. Згідно з повідомленням місцевої поліції та телеканалу TVN 24, з'ясувалося, що всі нападники також є українцями, і навіть більше того, вони були знайомі з потерпілим, мали спільне робоче, навчальне або житлове середовище. Цей факт надає ситуації ще більшої складності.

Правоохоронці вказують на те, що напад має всі ознаки самосуду, а його мотиви можуть бути пов’язані з ідеологічними переконаннями, що додає новий вимір до вже й так небезпечної ситуації. Виявлені такі тривожні елементи вказують на можливе розповсюдження екстремістських поглядів серед молоді, що викликає серйозні побоювання в суспільстві.

Троє з нападників уже отримали звинувачення у побитті, спричиненні тілесних ушкоджень та приниженні потерпілого. Решта, хто не досягнув 17 років, відповідатимуть перед судом у справах неповнолітніх.

Ця подія викликала значний резонанс серед української громади у Польщі та підкреслила важливість контролю за підлітковою поведінкою та профілактики насильства серед молоді.

У вересні 2025 року Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) завершило 75 перевірок декларацій, обраних за ризик-орієнтованим підходом. Результати цих перевірок продемонстрували серйозні порушення, що ставлять під сумнів точність та правдивість поданих відомостей. У більшості випадків було зафіксовано порушення, які підтвердили недостовірність декларацій.

Згідно з результатами, у 43 з 75 перевірених декларацій (понад 57%) виявлено значні розбіжності між заявленими даними та фактичним майном чи доходами. Сукупна сума таких розбіжностей становить більше 461,7 мільйона гривень. Особливо серйозними є випадки, коли в деклараціях було виявлено необґрунтованість активів на загальну суму понад 3 мільйони гривень, а також ознаки незаконного збагачення на суму понад 9,1 мільйона гривень.

Серед найгучніших кейсів, які НАЗК виокремлює для подальшої правової оцінки та передачі матеріалів слідству, — випадки, де йдеться про мільйонні суми або приховані криптоактиви. Наведені приклади ілюструють різноманітність порушень і масштаб виявлених розбіжностей: посадовець Держагентства меліорації та рибного господарства у Києві й області — із виявленими необґрунтованими активами й недостовірними даними, зокрема дружина цього посадовця придбала квартиру вартістю понад 3 млн грн; за матеріалами НАЗК ця справа передана до ДБР. У директора одного з держпідприємств — заступника гендиректора «Південмашу» — виявлено незадекларовані криптоактиви та кошти у сумі понад 229 млн грн, висновок щодо цього передано до Нацполіції. Інші резонансні випадки стосуються колишніх високопосадовців і працівників контролюючих органів, де не підтверджено походження великих сум готівки або не задекларовано нерухомість і заощадження — відповідні матеріали спрямовані до ДБР, Нацполіції та НАБУ.

НАЗК підкреслює, що висновки про наявність ознак недостовірних відомостей і необґрунтованих активів є підставою для початку або продовження досудових розслідувань уповноваженими правоохоронними органами. Агентство також наголошує: виявлені розбіжності свідчать про ефективність ризик-орієнтованого відбору декларацій, але одночасно вказують на системні проблеми в забезпеченні прозорості добору й контролю майнових даних посадовців.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Намагаючись посилити підтримку Києва на тлі побоювань, що Трамп поведе справу до переговорів, адміністрація Байдена «розглядала можливість публічно закликати до офіційного запрошення Києву вступити в НАТО».

Але за підсумком у Білому домі вирішили відмовитися від цього, «враховуючи малу ймовірність успіху в короткостроковій перспективі».

Більш життєздатною вважається ідея двосторонніх угод з безпеки.

Також, пише агентство, хоча Байден і намагається зараз направити максимальну допомогу Києву напередодні свого відходу з влади, можливості президента США обмежені.

Більшу частину грошей, що залишилися, можна використати тільки для зброї, яка вже є в запасах Пентагону. Але занадто сильне скорочення цих запасів поставить під загрозу власну оборону США, йдеться в статті.

Вищий антикорупційний суд України затвердив угоду про визнання винуватості Бориса Плотніцького, колишнього голови Західного апеляційного господарського суду, у справі, пов’язаній із корупційними діями. За даними «Судового репортера», Плотніцький визнав провину у вимаганні та одержанні неправомірної вигоди від одного зі співвласників компанії «Ескулаб».

Розгляд справи відбувся 10 грудня під час закритого засідання, а офіційний текст вироку поки що не оприлюднено. У ході процесу сторона обвинувачення представила докази систематичного отримання коштів з боку Плотніцького, що підтверджують його участь у корупційних схемах. Сам обвинувачений визнав свою провину, що дозволило суду застосувати процедуру затвердження угоди про визнання винуватості.

Раніше НАБУ у листопаді 2025 року завершило досудове розслідування стосовно трьох колишніх голів господарських судів Львівської області, підозрюваних у корупції. Борис Плотніцький, який вийшов у відставку в серпні 2024 року, разом із тодішнім головою Господарського суду Львівської області Василем Артимовичем та ексголовою Михайлом Юркевичем пропонували підприємцю ухвалення «потрібних» судових рішень за 1 млн доларів США. Під час документування справи НАБУ та САП задокументували передачу 75 тисяч доларів.

Також у справі фігурує суддя Львівського апеляційного господарського суду Ірина Малех, якій навесні 2025 року вручили підозру за ухвалення замовного рішення. Під час обшуку у неї вилучили 20 тисяч доларів міченими купюрами. За її словами, ці кошти були позичені в Плотніцького на лікування дочки, але слідство не визнало цього аргументом.

У жовтні 2025 року Друга дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя застосувала до Артимовича і Малех стягнення у вигляді звільнення із посади судді.

Справи Бориса Плотніцького та інших суддів Львівської області є частиною широкої антикорупційної політики щодо посадовців судової системи, які порушували законодавство та отримували неправомірні вигоди.