Ігор Гринкевич залишається за ґратами до 29 березня: суд прийняв рішення про продовження варіанту

У цьому році Україна приймає рішення відмовитися від активних зусиль у напрямку швидкого вступу до НАТО, і це рішення має глибокі підґрунтовані мотиви. Одним із найважливіших аргументів, що лежить в основі такого відступу, є серйозні страхи перед можливим втягненням альянсу у конфлікт з Росією. Україна, знаходячись у складній геополітичній ситуації, зрозуміло ретельно вивчає всі можливі наслідки свого приєднання до такої великої міжнародної організації.

Необхідно врахувати, що конфлікт з Росією має потенціал стати небезпечним і великим для всіх сторін, які залучені у цей процес. Таке рішення відкриває шлях для спроби знайти мирне врегулювання ситуації та зміцнення дипломатичних зусиль для забезпечення стабільності в регіоні. Україна прагне зберегти свою суверенність та незалежність, проте вирішення щодо членства у НАТО вимагає обміркованого підходу та урахування всіх можливих ризиків і перспектив.

Партнери України застерігли президента Володимира Зеленського від тиску на НАТО щодо швидкого наближення до членства, характеризуючи це як нереалістичну вимогу.

Зустріч Північноатлантичного альянсу цьогоріч відбудеться у Вашингтоні з 9 по 11 липня й буде присвячена 75-річчю організації.

США та Німеччина, підготовляючись до саміту, виступили проти конкретних зобов’язань стосовно часових рамок можливого вступу України до НАТО.

“Вони відносяться дуже обережно до подальшого руху України в напрямку повноправного членства в НАТО цього року”, – заявило джерело, ознайомлене з поглядами адміністрації Байдена.

“США, можливо, менше занепокоєні, ніж Німеччина, але є певні страхи щодо загрози, яку Росія може становити для інших членів альянсу”, – додали співрозмовники видання.

У минулому році Володимир Зеленський висловив обурення “безпрецедентною й абсурдною” ситуацією, коли керівництво НАТО відмовилося надати Україні запрошення на повноправне членство під час саміту у Вільнюсі. Цього року його закликали утриматися від тиску на окремих членів альянсу, щоб вони не підтримували чітку дату приєднання України до блоку.

На тлі цьогорічного саміту деякі країни альянсу, зокрема Велика Британія, намагалися вплинути на це рішення, що призвело до розколу в блоці, за словами джерел.

Це, за їхніми словами, може відіграти свою роль у питанні актуальності альянсу перед президентськими виборами у США та можливою перемогою Дональда Трампа.

Водночас, на липневому саміті НАТО у Вашингтоні Україні буде запропоновано те, що називатимуть “мостом” чи “шляхом” до вступу на знак підтримки процесу. Однак називати чітких термінів приєднання до альянсу не мають наміру. Пакет підтримки, який зараз обговорюється, підкреслить “здатність України обирати власне майбутнє” і демонструватиме, що “шлях до членства стає коротшим”, заявили два дипломати.

Пакет буде зосереджений на зміцненні збройних сил України, щоб гарантувати її готовність негайно приєднатися до НАТО, коли лідери альянсу приймуть таке рішення.

Для цього НАТО візьме на себе керівну роль у Рамштайні – місці збору понад 50 союзників, які координують воєнну допомогу Україні.

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг також намагався підштовхнути 32 члени альянсу створити фонд у 100 мільярдів доларів, щоб привести українську армію до “стандартів НАТО” через постачання зброї та навчання.

Проте деякі країни-члени висловлюють скептицизм щодо загальної суми, тому зараз розглядають заміну фонду обіцянкою кожного союзника виділяти Києву відсоток видатків на оборону.

НАТО вперше заявило, що Україна може стати його членом у 2008 році, але так і не визначило термін чи процес приєднання.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Коментар економічного експерта Данила Моніна: «Гетманцев фонтанує ідеями якщо не податками, то іншими способами в примусовому порядку забрати гроші у населення в обов’язковому порядку, посилаючись на досвід Ізраїлю.

На 2025 рік в України є 50 млрд доларів грантів і бездефіцитний бюджет за фактом. Навіщо нарощувати держборг внутрішніми зобов’язаннями в цьому випадку? Та й підняття податків типу 11416-д теж у цьому сенсі видається непотрібним. Але ідея низько прибуткових з обслуговування, але індексованих облігацій з наростаючим тілом без обов’язковості – цілком хороша.

Хоча я б запропонував індексувати на зростання курсу долара. І тоді для населення це було б як 5% у валюті, що є дуже привабливим, без обов’язковості і цілком було б затребуване.

Я проти обов’язковості, бо ми для бідного населення зменшуємо на 7% його дохід для купівлі товарів і послуг і це сильніше вдарить по бідних верствах населення».

У великій справі, що потрясла не тільки правоохоронні органи, але й громадськість, розкрито кримінальні дії, які мали вплив на найвищі рівні влади. Директор Департаменту виконавчої служби Міністерства Юстиції України, Максим Кисельов, опинившись під підозрою в співпраці з ФСБ Росії, став головним героєм скандальної історії.

Спочатку він заявив про крадіжку криптовалют у великій сумі, обвинувачуючи свого колишнього партнера. Але розслідування виявило, що паспорт його колеги був використаний іншими особами, а сам Громов мав зв'язки з ФСБ Росії.

Разом із звинуваченням у крадіжці криптовалют, виходить на поверхню інформація про отримання Кисельовим великої суми грошей від ФСБ РФ. Це змушує задуматися про його зв'язки з російськими спецслужбами та можливі наслідки для національної безпеки України.

Поступово ці факти стають відомими широкій громадськості через журналістські розслідування, викликаючи глибоке занепокоєння серед громадян та владних структур. Звістки про злочини, зв'язок з іноземними спецслужбами та корупцію на найвищих рівнях держави стають предметом гострої політичної та суспільної дискусії.

Співробітництво з російськими спецслужбами в особі державного посадовця викликає серйозні питання щодо національної безпеки та вірогідності державної зради. Історія з Максимом Кисельовим стала відкриттям для суспільства, підштовхнувши до важливих розмов про боротьбу з корупцією та зовнішнім впливом на державні інституції.

Журналісти, розпочавши ретельне розслідування, виявили низку шокуючих фактів, які ставлять під сумнів чесність та чесноту високопосадовця. Зокрема, виявлено, що всі кошти, перевищуючи 700000 USDT, які надійшли на криптогаманець Максима Кисельова, були перераховані йому з акаунта на біржі Бінанс, зареєстрованого на паспортні дані Олега Громова-Романовського. Цей непереконливий факт доступний для перевірки в блокчейні, що робить будь-яку спробу приховати чи фальсифікувати ці дані неможливою.

За цими відкриттями розслідувачі почали досліджувати особу Олега Громова-Романовського та його зв'язки з ФСБ. До рук журналістів потрапило службове посвідчення з фотографією, дуже схожою на Громова-Романовського, але з іншим прізвищем — Андрєєв Дмитро Петрович, підполковник ФСБ. Чи є це простим збігом, чи може це бути частиною більшої схеми, що загрожує національній безпеці України?

Подальше дослідження розгортає питання про те, за які послуги ФСБ перерахувало таку значну суму грошей топ-чиновнику Міністерства Юстиції. Цікаво також, які дії застосовувались у здійсненні таких послуг, і чи мають вони який-небудь негативний вплив на національні інтереси України.

Таким чином, ця справа вимагає негайного та об'єктивного розслідування з боку Національного антикорупційного бюро, Служби безпеки України та інших правоохоронних органів. Ми готові співпрацювати з усіма відповідними службами, надаючи необхідну експертизу та документацію для розкриття всіх обставин цієї справи і забезпечення правосуддя.

Розслідування, проведене журналістами, виявило серйозні порушення та сумнівні дії з боку високопосадовця Міністерства Юстиції України, Максима Кисельова, та його зв'язків з російськими спецслужбами. Виявлення, що всі кошти, які надійшли на його криптогаманець, були перераховані з акаунта, зареєстрованого на паспортні дані особи з підозрілими зв'язками з ФСБ, свідчить про можливий великий рівень корупції та загрозу для національної безпеки.

Додаткове розслідування повинне визначити, яким чином та за які послуги ФСБ перерахувала значну суму коштів Максиму Кисельову, а також який вплив це може мати на державні інтереси України. Необхідно вжити заходів для розкриття всіх обставин цієї справи та притягнення винних до відповідальності перед законом.

Залучення Національного антикорупційного бюро, Служби безпеки України та інших правоохоронних органів для об'єктивного та швидкого розслідування є невідкладною необхідністю для забезпечення правосуддя та захисту національних інтересів України.

На конференції "Український експорт. Вікно відкривається?", що відбулася в Києві, було порушено критичне питання для вітчизняної промисловості. Олександр Каленков, очільник об'єднання підприємств "Укрметалургпром", наголосив на необхідності проведення термінових переговорів з Європейським Союзом щодо можливого перегляду термінів впровадження механізму транскордонного вуглецевого регулювання (CBAM) для України, зважаючи на форс-мажорні обставини.

Геннадій Рябцев, головний науковий співробітник Національного інституту стратегічних досліджень, у коментарі 24 каналу зазначив, що відключення електроенергії можуть тривати від 8 до 12 годин на день, що буде залежати від температури повітря і часу доби. Найскладніша ситуація очікується в прифронтових регіонах, таких як Харківська, Запорізька, Херсонська та Сумська області.

У великих містах, таких як Одеса, Дніпро і Київ, через високу концентрацію споживачів, також прогнозуються тривалі відключення. Київ, як одна з основних цілей російських ракетних ударів, ймовірно, постраждає більше за інші регіони.

Голова Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко зазначає, що якщо Росія продовжить завдавати ударів по підстанціях, це може призвести до зупинки атомних електростанцій, що викличе серйозніші та триваліші відключення.

За його словами, якщо у минулому опалювальному сезоні періоди без електроенергії могли тривати 2-3 дні, то тепер, через сильніші пошкодження енергосистеми та відсутність достатніх резервів, такі перерви можуть подовжитися до 5-6 днів, що також вплине на забезпечення теплом.

Незважаючи на песимістичні прогнози, посол ЄС в Україні Катаріна Матернова вважає, що, хоча зима буде непростою, ситуація не стане катастрофічною. Українці можуть очікувати складні умови, але, на думку посла, критичних перебоїв із постачанням електроенергії вдасться уникнути.

Народний депутат Сергій Нагорняк також підкреслив, що вимкнення світла взимку значною мірою залежать від температурних умов та інтенсивності обстрілів з боку Росії.