Іноземну зброю тестуватимуть на фронті в Україні — стартує державна програма випробувань передових технологій

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Іноземні банки не розбираються, де саме перебуває наш бізнес – на захоплених РФ територіях чи на підконтрольних Україні, – і загортають платежі експортерів/імпортерів без розбору. Офіційну причину таких дій підприємствам ніхто не пояснює, але її називає НБУ – через те, що компанії провалили фінансовий моніторинг у Євросоюзі.

Про все це НБУ пише у своєму листі №25-0005/59329, що опинився в нашому розпорядженні.

Регулятор пояснює провал фінмоніторингу у своєму документі секторальними санкціями Євросоюзу щодо непідконтрольної території України.

Західні банки автоматично вважають, що бізнес уже захоплений РФ, тому й блокує всі його проводки, не вникаючи, в якій частині фронтової зони він зареєстрований. Нацбанк наводить у документі приклад двох міст – Херсон і Запоріжжя, і називає такий підхід необґрунтованим.

“Здебільшого іноземні банки не деталізують підставу для блокування/відмови з посиланням на вимоги їхньої внутрішньої політики та процедур комплаєнсу. На думку Національного банку, невиконання платежу може бути пов’язане із санкційними обмеженнями (зокрема, секторальними санкціями Європейського Союзу щодо непідконтрольних уряду України територій у Донецькій, Херсонській, Луганській та Запорізькій областях), а також вимогами міжнародних стандартів та національного законодавства інших країн з питань фінансового моніторингу, управління ризиками тощо. Вважаємо, що такий де-ризикінг з боку іноземних банків щодо українських суб’єктів господарювання не обґрунтований”, – йдеться в листі №25-0005/59329.

У підсумку страждає не тільки сам цей бізнес, а й українська економіка загалом. Адже в Україну не надходить валютна виручка, а наш фінансовий ринок зараз особливо потребує долара і євро. А так само гальмуються імпортні поставки, оскільки за них не приходить оплата з України.

Зазвичай проблеми з проходженням фінансового моніторингу лягають на плечі самого бізнесу – коли наші компанії провалюють його на батьківщині, їм не намагаються допомагати. Але в цьому випадку НБУ зажадав від українських банків, через які йдуть зовнішньоекономічні платежі компаній, впритул узятися за розв’язання проблеми і домогтися розблокування проводок експортерів/імпортерів. Від наших фінансистів вимагається, по-перше, попередньо (перед проведенням зовнішньоекономічного платежу) зв’язуватися з іноземним банком-кореспондентом, через який він іде, і проводити додаткові роз’яснення по кожній компанії та доводити легітимність її роботи за допомогою відповідних даних, зокрема даних Мінреінтеграції, яка регулярно оновлює список окупованих територій (для цього міністерство створило на сайті відповідну англомовну сторінку).

По-друге, українські банкіри мають детально описувати кожен зовнішньоекономічний платіж під час його здійснення (з усіма даними щодо місця реєстрації та ситуації з поточною окупацією).

По-третє, якщо блокування платежу все ж таки трапиться, то український банк має зв’язатися із західним банком-партнером, з’ясувати причини і надати всю інформацію для розблокування. По суті це зробили його обов’язком, чого раніше не було.

НБУ зажадав від наших банків усе це зробити і відзвітувати перед ним протягом найближчого місяця з точною деталізацією. А саме, зі списками конкретних українських підприємств із заблокованими платежами, причинами блокувань і статусами щодо вирішення проблеми.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

У ній Україні присвячено лише один параграф проти семи, які були на минулому саміті в Нью-Делі.

Раніше узгоджена критика Росії пом’якшилася і містить лише загальну згадку «людських страждань», спричинених вторгненням. І немає критики обстрілів цивільної інфраструктури та ядерних загроз.

В узгодженій учора заяві згадуються «негативні додаткові наслідки війни» і вітаються «ініціативи, які підтримують всеосяжний, справедливий і міцний мир».

Хоча «Велика двадцятка» вже другий рік поспіль відмовляються відкрито засудити вторгнення РФ, торік у заяві було набагато більше конкретики.

Джерело повідомило, що деякі європейські країни намагалися зробити формулювання жорсткішими, «але ніхто не хотів заходити надто далеко, інакше почалася б бійка і не було б ніякої заяви».

У підсумку центральні теми декларації – оподаткування надбагатих людей, скорочення бідності, припинення вогню в секторі Газа, реформа Радбезу ООН і зміна клімату.

Вища антикорупційна судова колегія винесла вирок першому заступнику міського голови Одеси, Анатолію Орловському, який займав цю посаду у період з 2014 по 2020 рік. За звісткою, він уклав угоду зі слідством. Орловського засудили до 4 років і 6 місяців позбавлення волі, проте згодом покарання було змінено на три роки умовного ув'язнення без конфіскації майна. Чиновника засудили за статтею ч. 5. ст. 191 КК України – "Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем". Ця справа стосувалася заволодіння майном КП "Міжнародний аеропорт "Одеса"" на суму 118 мільйонів гривень та доходів, отриманих протягом десятирічної діяльності в розмірі понад 2,5 мільярда гривень.

Серед інших підозрюваних у справі – бізнесмени Борис Кауфман і Олександр Борухович (Грановський), колишній мер Одеси Олексій Костусєв і екс-директор аеропорту Олексій Кочанов. Відповідно до слідства, у 2011 році Кауфман і Грановський організували схему заволодіння майном одеського аеропорту, реєструючи ТОВ, яке мало стати спільним підприємством з Одеською міською радою. Однак насправді фігуранти мали намір приватизувати майновий комплекс аеропорту. Костусєв забезпечив підтримку депутатів міськради, обіцяючи їм, що співзасновник інвестуватиме в розвиток аеропорту. Крім того, мер допустив службове підроблення, що надавало підконтрольній фірмі право утворювати спільне підприємство з міською радою без конкурсу.

У висновках можна зазначити наступне:

Постановлення Вищого антикорупційного суду щодо першого заступника міського голови Одеси, Анатолія Орловського, свідчить про серйозний підхід до боротьби з корупцією в Україні. Орловського засудили за привласнення, розтрату майна та заволодіння ним через зловживання службовим становищем, що має важливе значення для забезпечення законності та прозорості в державних структурах.

Судове рішення стосується не лише Орловського, а й інших осіб, втягнутих у схему заволодіння майном одеського аеропорту. Це важливий крок у впровадженні принципів правової держави та недопущення корупції в усіх сферах суспільного життя.

Проте, це лише один із випадків, і важливо продовжувати розслідування та приймати ефективні заходи для запобігання корупції та забезпечення відповідальності за порушення закону на всіх рівнях влади.