Інститут національної пам’яті планує ексгумацію жертв Волинської трагедії

У свої 70 років покинув нас колишній асистент тренера збірної України з футболу, Леонід Ткаченко. Він залишив невмирущий слід у історії національної команди, працюючи в тренерському штабі "жовто-синіх" у 1992 році. Під керівництвом Віктора Прокопенка і разом з Миколою Павловим він допомагав команді в одному з матчів проти Білорусі.

Леонід Ткаченко почав свій шлях у футболі як гравець харківського "Металіста", а потім звернув увагу до тренерської сфери. Спочатку він був асистентом у Євгена Лемешка, а згодом сам очолив команду. Після цього періоду його тренерська кар'єра продовжилася в Росії, де він отримав громадянство країни.

Трагічно, Леонід Ткаченко помер у місті Калінінград, залишивши своїм колегам та футбольній спільноті пам'ять про відданість і внесок у розвиток українського футболу.

У висновках статті висловлено сум і вдячність за великий внесок Леоніда Ткаченка у розвиток українського футболу. На 70 році свого життя він покинув цей світ, залишивши невеличкий, але важливий слід у історії національної збірної. Робота Ткаченка в тренерському штабі "жовто-синіх" у 1992 році та його подальші досягнення у російському футболі свідчать про його відданість грі та професійний досвід.

Трагічна втрата Леоніда Ткаченка залишає пустоту в серцях футбольної спільноти та викликає сум у вболівальників. Його незабутній внесок в історію українського футболу залишиться в пам'яті та вдячності тих, хто йому співпрацював та захоплювався його працею.

Героїчна боротьба робітників поблизу Харкова продовжується незважаючи на постійні атаки Збройних Сил Російської Федерації. Ці нескорені серця, не зважаючи на втрати серед своїх, не припиняють зводити лінію оборони, щоб захистити рідну землю. Україна встановлює оборонні споруди на відстані 10 кілометрів від російсько-українського кордону в Харківській області. Робітники, лишені спеціальної техніки, спираються лише на свої лопати, але навіть під час цього непереборного наполегливого зусилля вони стикаються зі страшними атаками плануючих бомб російських сил. Журналіст Пол Ронцгеймер, заступник головного редактора Bild, особисто відвідав цю зону, де відбувається встановлення оборонних споруд, і підкреслив, що працівники працюють у найнебезпечнішій зоні, зовсім не маючи належного обладнання для будівництва. За словами журналіста, російські війська систематично обстрілюють робітників, що призводить до численних жертв. На відеозаписі, зробленому німецьким кореспондентом, видно групу з 4-5 мужніх сердець, які віддано використовують свої лопати для будівництва оборонних споруд. Висловлюючи свої співчуття і надію, експерт Bild, професор Карло Масали з Мюнхенського університету бундесверу, висловив обурення щодо можливого наступу з боку Краматорського напрямку. Він висловив сумніви щодо можливості успішного встановлення оборонних споруд з боку Харківщини. За думкою експерта, Харків, так само як і Маріуполь, може бути наступною ціллю російських атак, що змусить до реорганізації влади та евакуації мирних мешканців.

У світлі непереборної відданості та жертовності робітників, які неустанно будують оборонні споруди під Харковом навіть під постійними атаками з боку російських сил, виокремлюються кілька важливих висновків. По-перше, ця боротьба є яскравим прикладом героїзму та відданості українського народу у захисті своєї країни. По-друге, необхідно надати робітникам належну підтримку та необхідне обладнання для збереження їхнього життя та здоров'я під час виконання небезпечних робіт. По-третє, зусилля української армії та населення на передовій підкреслюють необхідність міжнародної підтримки та об'єднання у зусиллях зупинити агресію Росії та зберегти мир і стабільність в регіоні.

Ексочільник прокуратури Харківської області, а нині прокурор Олександр Фільчаков, за даними журналістських розслідувань, міг бути причетним до сумнівної приватизаційної схеми, унаслідок якої державне підприємство «Харківський науково-дослідний інститут комплексної автоматизації» перейшло у власність бізнесмена Ярослава Костенка. Імовірна оборудка, що відбулася у 2021 році, викликає запитання щодо прозорості торгів і справжніх мотивів сторін.

Державне підприємство, про яке йдеться, володіє масштабним майновим комплексом: майже 9 тисяч квадратних метрів землі у постійному користуванні, 12 об’єктами нерухомості, автомобільною технікою та тисячами одиниць необоротних активів. Тільки річний податок на землю перевищував 1,7 мільйона гривень, що свідчить про значну економічну вагу інституту.

За даними джерел розслідувачів, Костенко попередньо узгоджував «комбінацію» з керівництвом регіонального відділення Фонду держмайна, а сам процес сопровождувався регулярними дзвінками Фільчакова з проханням посприяти оформленню угоди. Костенка в Харкові відкрито описують як фінансового оператора місцевих еліт: на нього оформлені низка шинних бізнесів, будівельні компанії, нерухомість у столиці, а його житлом і автопарком, за словами інсайдерів, користуються посадовці силового блоку.

Це не перший публічний скандал навколо прокурора. У 2011 році журналісти зафіксували заяви підприємця Юрія Скрипки про вимагання 150–200 тисяч гривень у «прокурорський фонд», за який нібито купили автомобіль Skoda Octavia для Фільчакова. Після розголосу прокурор пішов на підвищення, а заявник опинився в СІЗО.

Новий масив запитань до Фільчакова з’явився і під час повномасштабного вторгнення. У перші тижні війни прокурор, за інформацією джерел у силових структурах, виїхав на Закарпаття, а згодом працював дистанційно з Дніпра, отримуючи службову документацію для підпису виїзним способом. Паралельно в інформаційному полі з’явилося іміджеве інтерв’ю, яке експерти назвали спробою «перезавантаження репутації».

У матеріалах розслідувачів згадуються й давні контакти Фільчакова з колишнім прикордонником Вадимом Слюсарєвим, який перед війною виїхав до Росії, а згодом оформив на себе завод «Рапід» і вивіз частину активів в Угорщину. Їхня комунікація, за даними джерел, почалася ще в роки спільної роботи на дергачівському напрямку, критичному для контрабандних потоків.

Попри численні конфлікти й публічні претензії, нині Фільчаков обіймає посаду заступника начальника відділу процесуального керівництва Харківської обласної прокуратури. Його родина володіє нерухомістю вартістю понад 3,25 млн гривень, декларує майже 1,9 млн готівкою, користується преміальними авто, що записані на третіх осіб, а сам прокурор пересувається містом на броньованому Toyota Land Cruiser 300, який відсутній у декларації та не значиться службовим транспортом.

Окрему увагу розслідувачі звертають на незадекларований будинок у Холодногірському районі Харкова, оформлений на тещу прокурора, і епізод із раптовим зникненням броньованого авто з-під будівлі прокуратури після публічного розголосу.