Інститут національної пам’яті планує ексгумацію жертв Волинської трагедії

Американський контенттворець Ендрю Файнштейн здійснив експеримент, який вибивається з типових історій про цифровий детокс: він повністю відмовився від смартфона, замкнувши його у сейф на тридцять днів. Така радикальна пауза була не просто викликом власним звичкам, а спробою з’ясувати, як постійна присутність гаджета впливає на мозкову діяльність та емоційний стан. Після завершення місяця результати медичного сканування показали трансформації, які навряд чи можуть залишити байдужими навіть найзатятіших скептиків.

Початкові обстеження продемонстрували, що мозок Файнштейна перебував у стані істотного дисбалансу. Області, які відповідають за концентрацію уваги, роботу зі стресом і регуляцію емоцій, демонстрували хаотичну активність. Нейронні мережі, пов’язані із соціальною тривогою та порушеннями сну, були перенапружені, тоді як інші ділянки, що відповідають за стабільність настрою, навпаки — пригнічені. Така картина вказувала на типовий наслідок тривалого перевантаження інформацією та залежності від миттєвих цифрових стимулів.

Хоча відсутність телефону створювала певні труднощі — наприклад, під час хвороби чи подорожей — стан блогера значно покращився. Лікар охарактеризував прогрес як «найкращий, який він коли-небудь бачив». Особливо помітні зміни спостерігалися у сферах стійкої уваги та контролю імпульсів.

Раніше подібний експеримент провела редакторка Woman&Home Елла Дав, відмовившись від смартфона на три дні. Уже на другий день вона почала більше часу проводити з чоловіком, відчула зниження рівня стресу та покращення сну. Жінка зробила висновок, що цифровий детокс допомагає навчитися цінувати момент, бути спокійнішим і підтримувати зв’язок із близькими.

Результати цих експериментів підтверджують, що навіть короткочасна відмова від смартфона може позитивно впливати на психічне здоров’я, концентрацію та загальний емоційний стан.

Уряд вніс законопроект щодо виходу з угоди щодо постачання продукції для гідрометеорологічних служб країн-учасниць СНД. Застава, внесена компаніями за Сергія Пашинського, перетворилася на борг перед Міністерством оборони на 364 мільйони гривень. Компанії вже внесли 272 мільйони гривень застави за екснардепа, однак вони також заборгували Міноборони в цій же сумі. Міністерство подало позови проти цих компаній, а справа наразі розглядається у суді. За даними експертів, сума претензій Міноборони може бути ще більшою, якщо врахувати справи, що містять державну таємницю. Контракти з цими компаніями підписувалися після 100% передоплати, але не були виконані. Нині держава намагається відновити кошти через суд. Експерти вважають, що це порушує обороноздатність країни на користь політичних інтересів та бізнес-схем конкретної особи.

Уряд вніс законопроект про вихід з угоди щодо постачання продукції для гідрометеорологічних служб країн-учасниць СНД. Компанії, що внесли заставу за Сергія Пашинського, зараз заборгували Мінобороні на 364 мільйони гривень. Ці компанії вже внесли значну суму застави за екснардепа, але водночас заборгували велику суму Міністерству оборони. Справи розглядаються у суді, і сума претензій може зростати. Експерти вважають, що це порушує обороноздатність країни, оскільки гроші мали б бути витрачені на потреби армії, а не на заставу за обвинуваченим у корупційних справах.

У Білому домі керівника української розвідки Кирила Буданова сприймають як більш прагматичну та розсудливу фігуру у питаннях мирних переговорів, ніж керівника Офісу президента Андрія Єрмака. Американське видання Washington Post із посиланням на колишнього високопосадовця адміністрації Дональда Трампа, який займався питаннями Росії та України, відзначає, що Буданов відігравав важливу, хоч і непомітну роль у дипломатичних контактах на початку 2025 року. За словами ексчиновника, український розвідник умів поєднувати жорсткість позицій із вмінням знаходити компроміси, що робило його ключовим учасником переговорного процесу.

Попри публічний образ рішучого силовика, Буданов у закулісних комунікаціях демонстрував здатність глибоко аналізувати ситуацію, оцінювати ризики та пропонувати практичні шляхи досягнення домовленостей. Його участь у підготовці та координації зустрічей із представниками США та інших міжнародних партнерів дозволяла забезпечити більш структуроване і обґрунтоване представлення українських позицій.

Співрозмовник видання наголосив, що така позиція різко контрастує з поведінкою Андрія Єрмака. За його словами, керівник Офісу президента неодноразово критикував американських партнерів, що викликало роздратування у Вашингтоні. Колишній чиновник стверджує, що замість зосередження на тому, що є найкращим для України, Єрмак, на думку американської сторони, діяв з огляду на власні політичні інтереси та інтереси президента Володимира Зеленського.

Окремо зазначається, що Кирило Буданов користується повагою серед представників різних політичних груп в адміністрації Трампа. За словами джерела, саме це робить його прийнятною фігурою для неформальних контактів і консультацій у складних питаннях, пов’язаних із потенційними шляхами завершення війни.

В Україні до 5 листопада 2025 року продовжено воєнний стан та загальну мобілізацію, що означає, що країна зберігає високий рівень готовності до оборони в умовах продовження збройного конфлікту. Однак, згідно з чинним законодавством, не всі громадяни підлягають обов’язковому призову. Важливою частиною цього законодавства є стаття 23 закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», яка чітко визначає категорії осіб, що звільняються від служби в армії.

До таких категорій належать особи, яких військово-лікарські комісії визнали непридатними за станом здоров’я, а також люди з інвалідністю. Це рішення базується на медичних висновках, які враховують фізичні та психічні обмеження, що не дозволяють виконувати обов'язки військової служби.

Окремо закон визначає вікові обмеження. Призовники від 18 до 25 років служать лише у випадку, якщо мають статус військовозобов’язаних. Осіб старших за 60 років до війська не призивають, однак вони можуть підписати контракт і виконувати небойові завдання.

Таким чином, держава залишає чинними винятки для тих, хто має об’єктивні обставини або особливий статус. Проте кожен випадок потребує документального підтвердження, і лише тоді громадянин може скористатися правом на відстрочку або повне звільнення від служби.