Італія надасть Україні 13 мільйонів євро для відновлення енергетики

Донецький обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки оприлюднив чергове нагадування щодо важливого законодавчого положення, яке визначає право військовослужбовців з інвалідністю на звільнення з військової служби у запас. Це право закріплене у статті 26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» № 2232-XII, де чітко передбачено можливість припинення служби для осіб, які мають встановлену інвалідність I, II або III групи.

У центрі підкреслили, що реалізація цього права не прив’язана до конкретного періоду чи обставин отримання інвалідності. Закон однаково захищає тих, хто набув інвалідність під час виконання службових обов’язків, і тих, хто мав відповідний статус ще до початку широкомасштабної агресії або запровадження воєнного стану. Важливо, що положення поширюється не лише на контрактників: звільнення також може бути застосоване до військовослужбовців, які проходять службу за мобілізацією, а також до інших категорій, передбачених чинним законодавством.

Водночас зазначається, що закон не зобов’язує таких військовослужбовців обов’язково звільнятися: за власним бажанням вони можуть продовжити проходження служби у лавах Збройних сил України.

Для звільнення за наявності інвалідності військовослужбовець має подати рапорт про звільнення з військової служби у зв’язку з інвалідністю, надати довідку до акта огляду медико-соціальної експертної комісії (МСЕК), а також посвідчення особи з інвалідністю (у тому числі особи з інвалідністю внаслідок війни) або пенсійне посвідчення з відміткою про встановлену інвалідність.

У відомстві наголосили, що дотримання цих процедур дає змогу військовослужбовцям із інвалідністю реалізувати своє право на звільнення зі служби та перехід у запас у законний спосіб.

Народний депутат від партії «Слуга народу» Юрій Кісєль став фігурантом резонансної історії після оприлюднення запису його розмови з криворізьким бізнесменом Олександром Квасовим. Матеріали, які опинилися у розпорядженні журналістів-розслідувачів, стосуються обговорення можливих поставок вугілля на державні підприємства Львівської області та ролі посередників у цьому процесі.

Згідно з оприлюдненою інформацією, у розмові йшлося про організацію постачання палива з використанням зв’язків та впливу осіб, які раніше мали значний контроль над вугільним ринком. Зокрема, Олександр Квасов згадував Віталія Кропачова — колишнього так званого «смотрящего» за вугільною галуззю, який у 2014–2019 роках, за даними відкритих джерел, контролював істотні фінансові та логістичні потоки у цій сфері.

Розмова стосувалася організації постачання палива для державних об’єктів, зокрема теплоелектростанцій та підприємств, які забезпечують життєдіяльність Львівщини. Журналісти наголошують, що подібні переговори відбуваються поза офіційними тендерами та державними процедурами, що викликає питання щодо прозорості та законності дій політика.

Ця ситуація висвітлює, як окремі посадовці можуть вирішувати стратегічні питання життєзабезпечення регіонів у період війни, використовуючи контакти з бізнесом та особами з сумнівною репутацією. Дослідники відзначають, що такі схеми підривають довіру до державних інститутів та створюють ризики для енергетичної безпеки.

Журналісти обіцяють оприлюднити ще більше деталей із цього запису, що можуть пролити світло на взаємини нардепа з бізнесом та вплив на державні закупівлі.

Департамент будівництва Черкаської обласної державної адміністрації 2 вересня уклав угоду з ТОВ «Буд Кепітал Групп» на проведення реконструкції дев’ятиповерхового житлового будинку за 47,89 млн грн. Роботи мають завершити до червня 2026 року за адресою вулиця Захисників України, 25 в Умані. Цей будинок серйозно постраждав унаслідок ракетного удару у квітні 2023 року, тоді загинули 23 мешканці, серед яких шість дітей, а ще понад сотня людей залишилася без житла. Відновлення будівлі є критично важливим для мешканців та демонструє державну увагу до потреб постраждалих у зоні бойових дій.

Раніше роботи з відновлення будинку розпочало ПП «Уманьрембуд» на суму 67,82 млн грн, а пізніше додатково без проведення відкритих торгів компанії було виділено ще 23,50 млн грн на завершальні етапи. Загальна вартість відновлення 99 квартир перевищить 110 млн грн, що робить цей проєкт одним із найдорожчих у регіоні у сфері житлової інфраструктури після руйнувань, спричинених війною.

Реконструкція передбачає повне відновлення секції №1 та часткове відновлення секції №2. Роботи фінансуються з державного бюджету (40,73 млн грн) та місцевого бюджету (8,64 млн грн). Проєкт підготовлено ДП «Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій», а експертний звіт видала філія ДП «Укрдержбудекспертиза» в Черкаській області.

Аналіз кошторису показав значні завищення цін на матеріали. Наприклад, полівінілацетатну дисперсію закупили по 379 грн/кг, тоді як на ринку її можна купити по 146–148 грн/кг. Металопластикові вікна враховані по 8 641 грн/кв. м, вдвічі дорожче за ринкові ціни. Гіпсова шпаклівка та мінераловатний утеплювач також закуплені майже вдвічі дорожче за ринок. Ймовірна переплата на матеріалах перевищує 4 млн грн.

Дешевшим конкурентом було ТОВ «Уманьрембуд 2», однак його пропозицію відхилили через невиправлені помилки в тендерній документації та недостатню підтверджену фінансову спроможність.

ТОВ «Буд Кепітал Групп» зареєстроване у грудні 2022 року в Умані та належить Роману Усатюку, Івану Гученку та Володимиру Ткаченку. Усатюк і Гученко також володіють компанією «Бетон Компаньон Групп». З 2023 року фірма отримала державних підрядів на загальну суму понад 210 млн грн.