Ймовірна схема приватизації: як держпідприємство в Харкові опинилося у приватних руках

Протягом періоду з 2022 по 2024 роки "Укргідроенерго" успішно здійснило ряд важливих ініціатив щодо захисту та відновлення інфраструктури гідроелектростанцій (ГЕС) внаслідок ракетних атак, інвестуючи загалом 10,39 мільярда гривень у ці проекти. Це значна сума, що свідчить про величезне зобов'язання компанії перед енергетичною безпекою країни.

Значна частина цих проектів була реалізована без проведення конкурентних торгів, що свідчить про те, наскільки було важливо оперативно втрутитися в ситуацію для запобігання подальших загроз безпеці енергетичних об'єктів. Незважаючи на це, ретельність і ефективність використання виділених коштів не були повністю розкриті в опублікованих звітах.

Ці інвестиції в безпеку ГЕС мають величезне значення для забезпечення стабільності енергопостачання та захисту від можливих атак у майбутньому. Продовження вдосконалення та розвитку заходів безпеки є невід'ємною складовою стратегії енергетичної політики країни, що спрямована на забезпечення національної безпеки та стійкості енергетичного сектору.

За даними, з 2011 року керівником компанії є Ігор Сирота, “Укргідроенерго” здійснило удвічі більше захисних замовлень порівняно з “Укренерго”, чиї контракти на будівництво захисту над електропідстанціями на суму близько 5,4 мільярда гривень.

П’ять підрядників “Укргідроенерго” отримали замовлення на 8,74 мільярда гривень, що становить 84% від загальної суми. Лідером став ПП “Елітбуд-1”, яке отримало найбільший підряд на будівництво захисту Дністровської ГАЕС на суму 4,19 мільярда гривень. Власниками цієї фірми є Василь Бойко і Денис Болейко, останній з яких пов’язаний з братами Черпіцькими, яких називають лідерами угрупування “Чепчики”.

Друге місце посів київське ТОВ “Гарант Енерго” з замовленнями на 2,93 мільярда гривень. Тут йдеться про будівництво споруди для захисту будівлі ГЕС-1 Дніпровської ГЕС та інших об’єктів.

На третьому місці опинилась турецька компанія “Altair Lojistik Ve Ticaret Anonim Şirketi” (“Altas”), якій через відкриті торги замовили кабелі та муфти для будівництва комплексних захисних споруд підземного типу для Дніпровської ГЕС.

Британській компанії «Medialed Ltd» через відкриті торги замовили комплектну розподільну установку КРУЕ 330 кВ для будівництва комплексної захисної споруди підземного типу Дніпровської ГЕС за 470,61 млн грн. Установку HSG-426A виробництва «Hyosung» (Корея) поставлять протягом 500 днів після авансу 80%. Фірма зареєстрована в Лондоні й поставляє обладнання для енергетичних проектів. Володіє та керує нею громадянин Британії Максим Скачко родом із Києва. До 2015 року вона називалася «Tiger Telecom Investments Limited».

Рейтинг замикає ТОВ «МВП «Енергорішення» із підрядами на суму 276,38 млн грн. Мова про облаштування протидронового захисту для об’єктів Кременчуцької та Канівської ГЕС, демонтаж обладнання, знищеного внаслідок ракетного удару для Дністровської ГАЕС та інше. Київська фірма належить киянам Володимиру Масону та Валентині Мітчинській, а керує нею Єгор Семенов. Масон також одноосібно володіє ТОВ «Енергорішення» та керує профспілкою інженерно-технічного складу авіаційного науково-технічного комплексу «Антонов». У реєстрі «МВП «Енергорішення» має один номер телефону +380951088025 із ТОВ «Мартиноніс Альянс» Валерія Джяутова та ТОВ «Ай Сі Джі Україна», засновником якого значиться узбек Баходіржон Тешабоєв, а кінцевим бенефіціаром – Зоя Єрьоміна. Із 2021 року «МВП «Енергорішення» натендерила 436 млн грн виключно в «Укргідроенерго».

Наступна криза українського сільського господарства: реальність чи перебільшення?

Розмови серед аграріїв посилюються щодо можливого закриття європейського ринку для українського сільгосппродукту. Це викликає серйозні обурення та песимістичні прогнози щодо майбутнього аграрного сектору. Але чи настільки ситуація насправді безнадійна, як здається на перший погляд?

Невизначеність майбутнього посилює страхи та обурення серед фермерів. Вони спрогнозували, що у разі втрати доступу до європейського ринку, українське сільське господарство загине, а країна стане експортером лише сировини для виробництва конопельних товарів. Такий сценарій, за їхніми словами, приведе до монополізації цього сектору транснаціональними корпораціями, що лише поглибить економічну залежність України від зовнішніх сил.

Але, можливо, ситуація не така безнадійна. Намагаючись переглянути ситуацію більш об'єктивно, слід врахувати не лише негативні аспекти, а й потенційні можливості. Можливість диверсифікації експортних ринків, стимулювання внутрішнього споживання та розвиток внутрішнього ринку можуть стати стратегічними кроками в умовах невизначеності щодо зовнішнього експорту.

Отже, хоча виклики стоять складні, а оптимізму не вистачає, прогнози про загибель українського сільського господарства можуть бути перебільшеними. Важливо знаходити нові шляхи розвитку та діяти разом, намагаючись знайти рішення для збереження та розвитку сільськогосподарського сектору країни.

У висновках слід підкреслити, що ситуація в українському сільському господарстві має свої складнощі, проте загальний песимізм не завжди відображає реальний стан речей. Хоча можливість втрати європейського ринку може бути серйозним викликом, важливо пам'ятати про потенційні можливості для розвитку внутрішнього ринку та диверсифікації експортних шляхів. Стимулювання внутрішнього споживання та пошук нових ринків можуть допомогти зберегти стійкість українського сільського господарства. Важливо активно працювати над знаходженням імовірних рішень та спільно діяти для зміцнення та розвитку сільськогосподарського сектору країни.

Основні аспекти військового обліку:

Як повідомляють у Львівському ТЦК, кожен призовник має особисто прибути до місцевого ТЦК та зареєструватися за фактичним місцем проживання. Це стосується як звичайних громадян, так і внутрішньо переміщених осіб (ВПО), які також повинні пройти реєстрацію як ВПО та стати на військовий облік у територіальному центрі.

Після того, як призовник буде зареєстрований за новою адресою, його дані будуть внесені до єдиного державного реєстру, і він автоматично зніметься з обліку за старим місцем проживання. Це спрощує процес ведення військового обліку й дозволяє державі більш точно відслідковувати мобілізаційні ресурси.

У той же час голова Ради резервістів Сухопутних військ ЗСУ Іван Тимочко прокоментував поточну ситуацію з мобілізацією в Україні. За його словами, на цей момент немає необхідності знижувати мобілізаційний вік. Військові фахівці вважають, що залучення молодих людей віком 18-20 років не завжди є ефективним у військових умовах.

Також Тимочко зазначив, що у разі перевірки бронювання частина осіб, які отримали бронь незаконним шляхом, можуть бути звільнені для служби в армії. Це дозволить залучити додаткові ресурси без необхідності значного розширення мобілізації.