Ймовірна схема приватизації: як держпідприємство в Харкові опинилося у приватних руках

Український футбол усе частіше розглядається не лише як змагання на полі, а й як сфера з потужними фінансовими потоками, контроль над якими залишається обмеженим. За інформацією, оприлюдненою проєктом НОН-СТОП, значну роль у цьому відіграють спонсорські угоди з гемблінг-компаніями та букмекерськими структурами. Саме через такі контракти в обіг потрапляють великі суми коштів, які рухаються в умовах послабленого податкового та фінансового нагляду.

Аналітики зазначають, що співпраця футбольних клубів із гральним бізнесом створює складні фінансові конструкції, де реальні обсяги доходів і витрат важко відстежити. Частина платежів може маскуватися під маркетингові послуги, рекламу або консалтингову підтримку, що ускладнює перевірку їхнього реального призначення. У результаті футбольна сфера поступово перетворюється на зручний інструмент для оптимізації податків і виведення коштів.

Ключові елементи фінансової схеми контролюються кінцевим бенефіціаром Ігорем Суркісом, який формує архітектуру клубу і керує рухом коштів. Вплив на арбітражні та дисциплінарні органи через Андрія Шевченка та відсутність регуляторного контролю з боку Міністерства молоді та спорту створюють стійке адміністративне прикриття.

Через підконтрольні юридичні особи з ознаками фіктивності оформлюються договори без реального економічного змісту, а частина коштів виводиться за кордон. Трансферна політика клубу дозволяє занижувати податкову базу, фіксуючи вартість прав на футболістів на неринкових рівнях і амортизуючи їх протягом терміну контрактів.

Фінансові потоки проходять через банки «А-Банк», «Укргазбанк» і «Таскомбанк», де операції з великими сумами здійснюються без належної перевірки. Контроль над арбітражними органами та дисциплінарними комісіями дозволяє уникати санкцій за порушення регламенту.

Також існують ознаки можливого впливу на результати матчів, включно з витоками інсайдерської інформації та узгодженням результатів. Колишні гравці публічно повідомляли про тиск з боку функціонерів і практику маніпуляцій під час матчів.

За викладеними фактами ініційовані звернення до уповноважених органів із вимогою провести комплексну перевірку фінансово-господарської діяльності ФК «Динамо» Київ. Факти вказують на системний ризик для бюджету, конкурентного середовища у футболі та фінансової безпеки країни.

Представник Головного управління розвідки (ГУР) повідомив про виявлення активної підривної діяльності колишнього куратора України в Кремлі Інала Ардзінби, який зараз пов'язаний із приватною інформаційною компанією Росії. За словами Андрія Юсова, представника ГУР, за спецоперацією "Майдан 3" стоять експерти Путіна Владислав Сурков і заступник голови адміністрації президента РФ Сергій Кирієнко. Він наголосив, що цільовою групою є особи, які знаходяться в Україні і використовуються як об'єкти впливу. ГУР має списки осіб, яких Росія може залучити до організації масових протестів в Україні, а також відомості про створення телеграм-каналів та ботоферм, які посилюють російську пропаганду у соцмережах. У списку підривників "Майдану-3" вказані імена таких впливових осіб, як Сергій Кирієнко, Владислав Сурков та інші, які можуть бути залучені до дестабілізації ситуації в Україні.

Висновки до цієї статті свідчать про виявлення активної підривної діяльності представників російської спецслужби в Україні, зокрема, колишнього куратора Інала Ардзінби, який зараз пов'язаний з російською приватною інформаційною компанією. За словами представника Головного управління розвідки (ГУР), за цією діяльністю стоять експерти Путіна, зокрема, Владислав Сурков та Сергій Кирієнко. Ця спецоперація, що отримала назву "Майдан 3", має на меті дестабілізацію ситуації в Україні через масові протести та маніпуляції в соціальних мережах. ГУР має відомості про осіб, які можуть бути залучені до цього, і проводить відповідні заходи для запобігання подальшому підриву.

Навіть під час дії воєнного стану та загальної мобілізації багато українців цікавляться деталями процедури вручення повісток, зокрема тим, чи можуть працівники територіальних центрів комплектування (ТЦК) та підрозділів соціального призову (СП) здійснювати свої обов’язки у цивільному одязі. Це питання викликає значний суспільний інтерес, адже правильне розуміння процедури дозволяє уникнути непорозумінь і забезпечує легітимність дій військових органів.

Адвокатка Марина Бекало у коментарі ТСН.ua підкреслила, що порядок роботи ТЦК та СП чітко регламентується Постановою Кабінету Міністрів України №154. Згідно з цим документом, територіальні центри комплектування є органами військового управління, які відповідають за реалізацію державної політики у сфері мобілізації, організацію обліку призовників, а також за забезпечення своєчасного вручення повісток та контролю за їхнім виконанням.

Штати ТЦК комплектуються військовослужбовцями, державними службовцями та працівниками Збройних сил. Саме статус особи визначає, у чому вона має працювати. Якщо працівник є військовослужбовцем, він зобов’язаний носити військову форму, передбачену статтею 7 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу».

«Якщо посадова особа є військовослужбовцем ТЦК та СП, то така особа зобов’язана носити військову форму», — пояснила Бекало. Військові ТЦК повинні бути одягнені у встановлену загальну військову форму ЗСУ з відповідними знаками розрізнення, визначеними наказами Міністерства оборони №606 та №370.

Проте не всі учасники груп оповіщення є військовослужбовцями. За словами юристки, у складі таких груп можуть працювати й цивільні представники: голови ОСББ, співробітники підприємств, навчальних закладів або органів місцевого самоврядування. Вони не мають статусу військових, тому можуть перебувати в цивільному одязі.

«Військовослужбовець ТЦК та СП, який входить у групу оповіщення, не може перебувати в цивільній формі під час виконання службових обов’язків. Якщо ж у групі є цивільні особи — вони, звісно, можуть бути у звичайному одязі», — резюмувала фахівчиня.

Таким чином, вручення повісток особами в цивільному можливе лише тоді, коли ці люди не є військовослужбовцями ТЦК, а долучені до групи оповіщення як цивільні представники.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Суттєве зниження резервів на 6% пояснюється кількома основними факторами. НБУ здійснив валютні інтервенції, продаючи валюту для стабілізації ринку та стримування курсових коливань. Така політика була необхідною для підтримки економіки, яка стикається з наслідками війни та значним дефіцитом валюти. Загалом чистий продаж валюти НБУ у жовтні склав 3,43 млрд доларів.

Крім інтервенцій, великі суми були спрямовані на обслуговування та погашення зовнішнього державного боргу. Серед боргових виплат:

Для компенсації витрат і підтримки резервів Україна продовжує отримувати значну міжнародну допомогу та проводити розміщення облігацій. У жовтні на валютні рахунки уряду в НБУ надійшло 1,99 млрд доларів, що стало важливим джерелом підтримки резервів. Ключовими надходженнями були:

Попри зменшення резервів, НБУ запевняє, що обсяг міжнародних резервів залишається на рівні, достатньому для підтримки стабільності валютного ринку країни. Згідно з прогнозами НБУ, до кінця року резерви можуть зрости до 43,6 млрд доларів. Такі очікування базуються на запевненнях про подальшу фінансову підтримку від міжнародних партнерів, яка дозволить компенсувати дефіцит валюти та забезпечити фінансову стійкість.

Зменшення міжнародних резервів відображає непрості економічні реалії в умовах війни, коли необхідно одночасно підтримувати стабільність валютного ринку, виконувати боргові зобов’язання та забезпечувати витрати на оборону та відновлення економіки. Проте потужна міжнародна підтримка та активна фінансова політика НБУ дають підстави сподіватися на поступове відновлення резервів і стабільність економіки в довгостроковій перспективі.