Понеділок, 15 Червня, 2026

Кабмін виділив 2,3 млрд грн на підготовку освіти до зими

Важливі новини

Аудит виявив фінансову діру в Українській асоціації футболу на понад 1,7 млрд грн

Призначення легендарного футболіста Андрія Шевченка президентом Української асоціації футболу (УАФ) наприкінці січня 2024 року стало початком не лише нової ери, а й гучного розслідування. Вже у квітні попередні результати аудиту, який за дорученням Шевченка проводила компанія AC Crowe Ukraine, виявили відтік активів УАФ на суму понад 1,3 млрд гривень. А фінальний звіт шокував ще більше: […]

The post Аудит виявив фінансову діру в Українській асоціації футболу на понад 1,7 млрд грн first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

15 жовтня: Міжнародні дати, святкові події та народні традиції осені

15 жовтня має особливе значення, оскільки в цей день відзначаються кілька важливих міжнародних і локальних свят, церковних пам’ятей, а також традицій, що пов’язані з осіннім календарем. ООН проголошує цей день Міжнародним днем білої тростини, мета якого — привернути увагу до проблем незрячих і слабозорих людей. Цей день покликаний нагадати про необхідність створення безбар’єрного середовища для людей з обмеженими можливостями та забезпечення рівного доступу до життєвих благ.

Крім того, 15 жовтня відзначають ще одне важливе свято — Міжнародний день сільських жінок. Це свято покликане підкреслити незамінну роль, яку відіграють жінки в сільській місцевості, де вони становлять значну частину трудових ресурсів і активно беруть участь у забезпеченні продовольчої безпеки. Сільські жінки, часто без зайвих розмов, працюють на землі, утримують домашнє господарство і підтримують економіку своєї громади.

У нашій країні ця дата не має офіційного загальнодержавного свята — це робоча середа. Водночас у довідниках і місцевих матеріалах 15 жовтня пов’язують із народними традиціями праці, прибирання й підготовки до зими.

За новим стилем у храмах вшановують преподобного Євфимія Солунського, пустельника Лукіана Печерського та святого Савіна Катанського; у деяких традиціях згадують мучеників Кипріяна і Устину (за старим стилем). До цих днів звертаються з молитвами про сили для праці та народжуваність, про успіх у роботі й злагоду в сім’ї.

Наші предки вважали 15 жовтня днем праці й добрих вчинків: прибирали хати й погреби, лагодили інвентар, готували вулики до зимівлі та квасили овочі. Народні прикмети підказують, що якщо небо блакитне — скоро похолоднішає; якщо йде дощ — чекати сніжної зими; опале листя берези віщує кінець тепла. Існує повір’я: три добрі справи для незнайомців у цей день приносять удачу.

Оскільки народна традиція пов’язує день із працею і добром, радять не лінуватися, не байдикувати та уникати сварок і грубих слів. З релігійної точки зору також доречно дотримуватися смирення й ввічливості у ставленні до ближніх.

Перейменування проспекту Маршала Рокоссовського на проспект Віталія Кличка: ініціатива, що відображає сучасні цінності Києва

Нещодавно на сайті Київської міської ради з’явилася петиція, що пропонує перейменувати проспект Маршала Рокоссовського на проспект Віталія Кличка. Ініціатором цієї пропозиції став Андрій Слободян, який наголошує на важливості таких змін для іміджу столиці та збереження її сучасних цінностей. За словами автора петиції, це рішення стане кроком до оновлення образу міста, враховуючи, що Рокосовський, радянський воєначальник, не має безпосереднього зв’язку з історією чи розвитком Києва.

Основний аргумент, який висуває Слободян, полягає в тому, що Київ, як сучасне європейське місто, має відображати не лише свою багатогранну історію, а й сучасні досягнення та здобутки українців. Віталій Кличко — український боксер, багаторазовий чемпіон світу та міський голова Києва з 2014 року — є особистістю, яка безпосередньо пов’язана з розвитком столиці. Його внесок у політичне життя країни, а також у популяризацію України на міжнародній арені, робить його достойним кандидатом на таку високу честь.

На момент публікації петиція зібрала майже 80 голосів з необхідних 6000 для розгляду. Ініціатива викликала активне обговорення серед киян у соцмережах, де одні підтримують ідею увіковічнення сучасного мера, а інші наголошують на історичному значенні проспекту.

Подальший розвиток петиції залежатиме від активності громадян, адже для офіційного розгляду потрібно досягти мінімального порогу підписів. Міська рада раніше вже розглядала подібні перейменування, пов’язані з декомунізацією, що створює прецедент для цього процесу.

Декларація Андрія Беседіна та суспільний інтерес до його майнового стану

Начальник Куп’янської міської військової адміністрації Андрій Беседін оприлюднив декларацію, у якій відобразив доволі скромний перелік активів. У документі зазначено старий мінівен, кілька квартир, оформлених на його дружину, близько десяти тисяч доларів готівкових заощаджень та річний офіційний дохід у межах 1,72 мільйона гривень. Поява цих даних у відкритому доступі на порталі е-декларування викликала інтерес у суспільства, адже реальний обсяг задекларованого майна здається не надто значним з огляду на обсяг відповідальності, яку несе керівник міста, що пережило окупацію.

Беседін очолює Куп’янську МВА — орган управління, який став ключовим у відновленні життєдіяльності міста, де понад шість місяців тривали російські адміністративні та військові заходи. Після деокупації у вересні 2022 року адміністрація зіткнулася з масштабними завданнями: від відновлення критичної інфраструктури до координації гуманітарних програм і підтримки безпеки місцевих жителів у зоні постійних загроз. Роль керівника в таких умовах виходить далеко за межі стандартних управлінських обов’язків і потребує високого рівня прозорості, особливо в питаннях майна та доходів.

У декларації вказано, що родина мешкає в орендованій квартирі площею 62,5 квадратних метрів у Харкові, власником якої є третя особа. На дружину Наталію оформлено одразу кілька об’єктів нерухомості у Боровій: квартиру 52,9 м², придбану ще у 2017 році за 49,8 тисячі гривень, старішу квартиру, де вона володіє часткою, та земельну ділянку площею понад 10 соток. Сам Беседін нерухомості не декларує.

У переліку транспортних засобів чиновник вказав лише Volkswagen Sharan 2001 року, куплений у 2019 році за 47,6 тисячі гривень. Однак фактично він користується більш сучасним автомобілем — Nissan Qashqai 2013 року випуску, який належить його дружині та був придбаний у 2023 році за 172 тисячі гривень. Для порівняння, ринкова вартість таких авто у 2023 році становила від 9 до 13 тисяч доларів, тобто суттєво більше за вказану ціну.

Згідно з декларацією, у 2023 році Андрій Беседін отримав 1,72 мільйона гривень зарплати, тоді як дохід його дружини-медика становив 264,5 тисячі гривень. Готівкові заощадження чиновника обмежуються 10 тисячами доларів.

Попри те, що декларація не містить очевидних ознак надмірного збагачення, питання викликає різниця між ринковою та задекларованою вартістю автомобіля, яким фактично користується керівник МВА, а також загальна структура активів родини. У контексті роботи в регіоні, що пережив окупацію, пильна увага до прозорості чиновників стає необхідністю як для суспільства, так і для держави.

Світоліна забезпечила історичний прорив для України у світовому тенісі

Жіноча збірна України з тенісу вперше в історії вийшла до фіналу Кубка Біллі Джин Кінг — престижного міжнародного командного турніру. Вирішальний внесок зробила Еліна Світоліна, яка перемогла швейцарку Жіль Тайхманн у двох сетах. До фінального раунду Україна пройшла з першого місця у своїй групі, де без поразок обіграла команду Польщі. У кожному з трьох матчів […]

Уряд України ухвалив термінове рішення про виділення 2,3 мільярда гривень для підтримки навчальних закладів, зокрема шкіл, коледжів і університетів. Вказані кошти будуть спрямовані на підготовку до опалювального сезону 2026/2027, забезпечення енергетичної незалежності, оплату комунальних послуг, відновлення пошкодженої інфраструктури та облаштування укриттів.

Про це повідомила прем’єр-міністр Юлія Свириденко. За її словами, основна мета фінансування — забезпечити безперервний освітній процес, навіть під час можливих атак на енергетичну інфраструктуру, та підтримати стабільну роботу навчальних закладів у зимовий період.

Особливу увагу Кабмін приділяє підвищенню енергетичної стійкості освітніх установ. Російські удари по енергетичній системі України у минулі роки підкреслили важливість наявності резервних джерел живлення для навчальних закладів. Тому значна частина виділених коштів буде направлена на придбання генераторів, акумуляторів, сонячних електростанцій та енергозберігаючих систем.

Зокрема, на школи буде виділено майже 500 мільйонів гривень. Ці гроші підуть на закупівлю систем резервного живлення, сонячних панелей і акумуляторних установок, що дозволить продовжувати навчальний процес навіть під час відключень електрики.

Коледжі також отримають підтримку: уряд виділив 417 мільйонів гривень для закладів фахової передвищої освіти. З цієї суми 217 мільйонів гривень користуватимуться для оплати комунальних витрат, а 200 мільйонів гривень підуть на підготовку 80 найбільших коледжів до опалювального сезону та посилення їхньої енергетичної незалежності.

Університети отримають 600 мільйонів гривень на встановлення когенераційних установок, будівництво сонячних електростанцій та впровадження нових систем накопичення енергії. Додатково на покриття комунальних витрат передбачено 275 мільйонів гривень.

Крім того, уряд виділив ще 500 мільйонів гривень на відновлення освітньої інфраструктури, яка постраждала від війни. Ці кошти підуть на ремонт університетів, облаштування укриттів та закупівлю необхідного обладнання для забезпечення безпеки студентів і викладачів.

Міністерство освіти і науки зазначає, що тисячі освітніх об’єктів постраждали з початку повномасштабної війни. Хоча частина з них вже відновлена за рахунок держави та міжнародної допомоги, потреба в додатковому фінансуванні залишається високою.

Юлія Свириденко акцентувала увагу на важливості належної підготовки всіх навчальних закладів до опалювального сезону, щоб забезпечити безперебійний навчальний процес.

Дане рішення про фінансування освіти стало частиною великої програми з посилення енергетичної стійкості соціальної інфраструктури. У останні роки навчальні заклади, лікарні та університети активно переходять на альтернативні джерела енергії, що знижує залежність від централізованих мереж.

Експерти відзначають, що інвестиції в енергонезалежність освітніх установ мають тривалий позитивний ефект. Встановлення сонячних електростанцій і систем накопичення енергії не лише допомагає пережити можливі відключення, але й зменшує витрати на комунальні послуги в майбутньому.

Підтримка коледжів та університетів є ключовою для збереження людського капіталу, оскільки саме освітня система готує фахівців, необхідних для відновлення економіки країни після завершення війни.

Уряд сподівається, що виділені 2,3 мільярда гривень допоможуть підвищити стійкість освітньої інфраструктури вже до початку нового опалювального сезону, створивши умови для стабільного навчання мільйонів українських школярів та студентів, незважаючи на виклики війни.

Останні новини