Транзит української аграрної продукції критично важливий для польських портів та терміналів, і його обмеження вже завдає серйозних збитків логістичному сектору країни. Про це заявила президентка логістичної групи CSL Лаура Холовач, повідомляє видання Rynek Infrastruktury. «Ми розуміємо, що імпорт української сировини має негативні наслідки для внутрішнього ринку Польщі. Але транзит — це зовсім інше питання, і […]
Поки переважна більшість українських пенсіонерів виживає на 2–4 тисячі гривень на місяць, окремі представники «привілейованих» професій отримують пенсії, які в сотні разів перевищують ці суми. Судді, прокурори, чиновники — усі вони роками формували систему спецпенсій, яка нині перетворилася на одну з найбільших соціальних нерівностей в Україні. Про те, як виникла ця кланова модель, скільки реально […]Контрольний пакет одного з найбільших українських забудовників, корпорації «Укрбуд», тепер належить маловідомій фірмі «Техно-Онлайн». У середині липня компанія виграла аукціон, запропонувавши 805 мільйонів гривень за 66% частки. Однак фактичний розрахунок поки не відбувся через судові спори та арешти активів.
До аукціону фірма «Техно-Онлайн» належала 29-річній Марині Айаб із Жовтих Вод. Журналісти відзначають, що вона є класичним фіктивним власником без бізнесового бекграунду та активів для участі у приватизації на сотні мільйонів гривень.
Фінансову документацію підписувала Айаб разом із Микитою Тарковським — юристом, пов’язаним із дружиною колишнього нардепа та забудовника Максима Микитася. Тарковський має стосунок до низки компаній у будівельній сфері, ймовірно афілійованих із Микитасем.
Вже 5 серпня, менш ніж за місяць після аукціону, 66% «Техно-Онлайн» перепродали фірмі ТОВ «Біларт», засновниками якої є брати Василь та Євген Астіони. Їхній батько Микола Астіон раніше очолював київське управління по боротьбі з організованою злочинністю (УБОЗ), зокрема під час розслідування справи Гонгадзе, а згодом обіймав керівні посади в обласних УВС.
Брати Астіони є власниками аграрного холдингу «Дніпро Агро Груп» і тепер контролюють стратегічного забудовника, який залишив після себе десятки недобудов та тисячі ошуканих інвесторів.
Експерти відзначають, що формально операція виглядає як ринкова приватизація, але на практиці це класичний приклад переведення активів через фіктивні компанії та старі зв’язки при мовчазній участі державних органів.
