Контрольний пакет одного з найбільших українських забудовників, корпорації «Укрбуд», тепер належить маловідомій фірмі «Техно-Онлайн». У середині липня компанія виграла аукціон, запропонувавши 805 мільйонів гривень за 66% частки. Однак фактичний розрахунок поки не відбувся через судові спори та арешти активів.
До аукціону фірма «Техно-Онлайн» належала 29-річній Марині Айаб із Жовтих Вод. Журналісти відзначають, що вона є класичним фіктивним власником без бізнесового бекграунду та активів для участі у приватизації на сотні мільйонів гривень.
Фінансову документацію підписувала Айаб разом із Микитою Тарковським — юристом, пов’язаним із дружиною колишнього нардепа та забудовника Максима Микитася. Тарковський має стосунок до низки компаній у будівельній сфері, ймовірно афілійованих із Микитасем.
Вже 5 серпня, менш ніж за місяць після аукціону, 66% «Техно-Онлайн» перепродали фірмі ТОВ «Біларт», засновниками якої є брати Василь та Євген Астіони. Їхній батько Микола Астіон раніше очолював київське управління по боротьбі з організованою злочинністю (УБОЗ), зокрема під час розслідування справи Гонгадзе, а згодом обіймав керівні посади в обласних УВС.
Брати Астіони є власниками аграрного холдингу «Дніпро Агро Груп» і тепер контролюють стратегічного забудовника, який залишив після себе десятки недобудов та тисячі ошуканих інвесторів.
Експерти відзначають, що формально операція виглядає як ринкова приватизація, але на практиці це класичний приклад переведення активів через фіктивні компанії та старі зв’язки при мовчазній участі державних органів.

Корупційні схеми в оборонних закупівлях в Україні не зупиняють навіть арешти фігурантів. Попри перебування Ігоря Гринкевича під слідством, його родина та бізнес-партнери продовжують вигравати мільярдні тендери Міністерства оборони. Ключову роль у цих оборудках відіграє ТОВ «Буський консервний завод» (ЄДРПОУ 00376403). Підприємство, співвласником якого є бізнесмен Олександр Лапшин — давній партнер і кредитор Гринкевича, залишається головним […]
Європейська комісія готує для України новий фінансовий інструмент — Reparations Loan («Репараційний кредит»). Як пояснила голова парламентського комітету з питань бюджету Роксолана Підласа, Україна буде зобов’язана повертати ці кошти лише у випадку, якщо Росія виплатить репарації. Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн уточнила, що ЄС також планує раніше надати Україні 6 млрд євро в рамках […]
