П’ятниця, 17 Квітня, 2026

Календар подій на 16 листопада: поєднання духовних традицій, суспільних ініціатив і нагадування про турботу про себе

Важливі новини

Питання фінансування ЗСУ відклали через позицію США та можливості ЄС

Питання фінансування української армії свідомо не виносили на обговорення під час підписання декларації про наміри щодо створення багатонаціональних сил для забезпечення припинення вогню в Україні. Про це повідомили джерела, обізнані з перебігом переговорів. Йдеться про документ, який підписали президенти України та Франції Володимир Зеленський і Еммануель Макрон, а також прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер. Декларація […]

Мобілізаційний законопроект передбачає друге читання до кінця березня, заявляє Федір Веніславський

Згідно з висновками, нам очікувати завершення розгляду поправок до мобілізаційного законопроекту до кінця березня, як за оптимістичного, так і за песимістичного сценаріїв. Надійшло понад 4 тисячі поправок, які були об'єднані в 16 блоків і вже розглянуті на комітеті. Подальше обговорення передбачає спілкування з авторами поправок.

Основні пункти, що розглядалися, включають:

Усунення обмежень конституційних прав і свобод ухильників, хоча обмеження на керування транспортним засобом можуть залишитися частково.Перетворення реєстрації в електронному кабінеті призовника на право, а не обов'язок.Уточнення участі органів влади та підприємств у мобілізаційних заходах.Надання поліції можливості відправляти повістки громадянам за зверненням Територіальних центрів контролю.Збереження базової військової підготовки для чоловіків віком від 18 до 25 років.Деякі питання, такі як демобілізація після 36 місяців служби та перегляд придатності до військової служби для осіб з інвалідністю, також обговорювалися.

Згідно з висновками статті, розгляд поправок до законопроекту про посилення мобілізації може завершитися до кінця березня, якщо оптимістичний сценарій. Було подано понад 4 тисячі поправок, які об'єднані в 16 блоків і вже розглянуті на комітеті. Основні питання стосуються усунення обмежень прав ухильників, уточнення участі органів влади в мобілізаційних заходах та збереження базової військової підготовки для чоловіків. Крім того, обговорювалися питання щодо перегляду придатності до військової служби для осіб з інвалідністю та процесу демобілізації після 36 місяців служби.

Україна почне обмін інформацією про банківські рахунки своїх громадян з Євросоюзом

На осінній сесії Україна запровадить механізм обміну інформацією про банківські рахунки своїх громадян з країнами Європейського Союзу. Цю важливу ініціативу оголосила народний депутат України Ніна Южаніна через свій телеграм-канал. Цей крок сприятиме покращенню міжнародної співпраці та підвищенню прозорості фінансових операцій, сприяючи більш ефективному контролю за обігом коштів та запобіганню фінансовим злочинам.

“ДПС отримає інформацію про стан банківських рахунків резидентів України за кордоном, а також цілу низку фінансової інформації про учасників міжнародних груп компаній у розрізі іноземних юрисдикцій зі сплати податків, обсягів доходів, видів діяльності, чисельності працюючих і багато іншого”, – заявила вона.

За її словами, це стало можливим після позитивного звіту Організації економічного співробітництва та розвитку про “зрілість” української системи фінансової безпеки.

Обмін інформацією розпочнеться зі 115 країнами, до числа яких входять члени ЄС, де живе понад чотири мільйони українських біженців.

Нагадаємо, що закон, який дозволяє такий обмін, був ухвалений і підписаний Зеленським у березні 2023 року.

Але торкнутися це може не тільки простих українців. За словами Южаніної, після початку обміну інформацією може з’ясуватися, що “дехто у владі не подав або подав не всю інформацію про контрольовані іноземні компанії”.

Вона припускає, що саме тому було скасовано відповідальність за неподання такої звітності до кінця воєнного стану і ще за півроку після нього.

Антиконкурентна змова на фармринку: як двоє гігантів роками диктували ціни на життєво важливі ліки

Український фармацевтичний ринок і досі переживає наслідки одного з найгучніших антимонопольних скандалів за останні роки. Розслідування виявило масштабну антиконкурентну змову між двома найбільшими дистриб’юторами медикаментів — ТОВ «БаДМ» та СП ТОВ «Оптима-Фарм, ЛТД». Разом ці компанії утримували понад 85% усього оптового сегмента постачання ліків, що фактично дозволяло їм контролювати ціноутворення на ринку по всій країні.

Антимонопольний комітет України встановив, що у період з 2020 по 2023 роки дистриб’ютори діяли узгоджено, синхронно підвищуючи ціни на низку популярних і критично важливих препаратів. Йдеться не лише про окремі позиції, а про десятки найменувань ліків, які масово купують українці. Серед них — знеболювальні, засоби для нервової системи, препарати проти застуди та ліки для лікування хронічних захворювань. Такі дії призвели до суттєвого зростання витрат для пацієнтів і медичних закладів.

Виконуючий обов’язки гендиректора «БаДМ» Дмитро Бабенко заявив, що 4 грудня компанія «не змогла провести планові розрахунки з постачальниками» через примусове стягнення штрафу. Цю заяву поширили як сигнал про нібито загрозу зупинки імпорту ліків.

У той же час Господарський суд Києва призупинив виконання рішення АМКУ, зупинивши норму про незупинення дії постанови № 370-р. Фактично це дозволило «БаДМ» уникнути негайного стягнення мільярдів гривень.

Компанія аргументує свої дії тим, що вилучення коштів «виведе гроші з обігу» щонайменше на 120 днів, що нібито призведе до зупинки імпорту й логістики. Таким чином «БаДМ» використовує пацієнтів, імпортерів і загрозу дефіциту медикаментів як інструмент публічного шантажу.

Джерела у регуляторних органах стверджують: розслідування фармкартелю роками штучно затягувалося. Значний вплив на це мала Ірина Верещук, яка на посаді заступниці голови ОП курувала напрямки, дотичні до регуляторної політики. Саме в період її відповідальності:

розслідування АМКУ фактично стояло на місці;

ключові рішення, здатні зупинити порушення, блокувалися або відкладалися;

Комітет демонстрував показову пасивність щодо 85-відсоткової монополізації ринку.

Подібну позицію, за словами співрозмовників, займав і тодішній голова АМКУ Павло Кириленко, який не проявляв ініціативи в розриві антиконкурентних практик на фармринку.

Маніпуляції дистриб’юторів і судові блокування штрафів ставлять під загрозу виконання рішення регулятора і фактично дозволяють колишнім фігурантам картелю продовжувати контролювати ціни на значну частину соціально важливих медикаментів.

Поки держава бореться з наслідками найбільшої фармацевтичної змови, пацієнти залишаються заручниками ринку, де дві компанії роками визначали, скільки українці платитимуть за базові ліки.

У ДТП загинув народний депутат Ярослав Рущишин: був на мотоциклі Harley-Davidson

У четвер, 24 липня, поблизу села Бабухів на Івано-Франківщині трагічно загинув народний депутат України від партії “Голос” Ярослав Рущишин. Аварія сталася близько 21:45 — парламентар перебував за кермом мотоцикла Harley-Davidson і, за попередніми даними, не впорався з керуванням. Мотоцикл зіткнувся з трактором, що рухався в попутному напрямку. Як повідомило видання “Твоє місто” з посиланням на […]

16 листопада для українців має особливе значення, адже цей день поєднує церковні традиції, народні звичаї та важливі міжнародні ініціативи. У християнському календарі згадують апостола й євангеліста Матвія — одного з найближчих учнів Христа, який залишив по собі глибоку духовну спадщину. У народних оберігах ця дата асоціюється з обережністю у фінансових рішеннях: вважається, що надмірні витрати чи ризикові покупки можуть мати небажані наслідки, тому краще зосередитися на розумному плануванні й поміркованості.

Окрім релігійних і народних традицій, 16 листопада привертає увагу до важливої соціальної теми. Починаючи з 2005 року, цього дня у світі відзначають Міжнародний день боротьби з анорексією. Хоча дата не має офіційного статусу, вона стала значущим приводом говорити про розлади харчової поведінки, які часто приховані від сторонніх очей. Такий день покликаний нагадати про ризики виснажливих дієт, тиск нереалістичних стандартів зовнішності та психологічні травми, що можуть виникати внаслідок постійного прагнення відповідати чужим очікуванням.

У цей же день ООН відзначає Міжнародний день толерантності. Він закликає суспільство до поваги й терпимості до інших людей – їхніх поглядів, культури, способу життя – та підкреслює важливість виховання толерантності з дитинства.

Крім того, 16 листопада у світі проводяться кілька тематичних дат, пов’язаних із культурою та побутом. Цього дня відзначають День ґудзиків, День танцю фламенко, День рукоділля, День ісландської мови. Також на третю неділю листопада припадає День пам’яті жертв ДТП – нагода вшанувати тих, чиє життя забрали аварії на дорогах, та нагадати про важливість дотримання правил безпеки.

У третю неділю листопада в Україні традиційно відзначають День працівників сільського господарства. Це професійне свято фермерів, аграріїв, працівників агрокомпаній та всіх, хто доглядає українську землю й забезпечує країну продовольством. Навіть під час війни, під обстрілами й у прифронтових районах, тисячі людей продовжують сіяти, збирати врожай та підтримувати продовольчу безпеку держави.

Ще одне важливе професійне свято 16 листопада – День працівників радіо, телебачення та зв’язку. Привітання сьогодні приймають журналісти, теле- й радіоведучі, оператори, режисери, монтажери, інженери зв’язку, технічні фахівці та всі, хто забезпечує інформаційний простір країни й безперервну роботу медіа та комунікаційних мереж.

За новим стилем у православному календарі 16 листопада вшановують апостола й євангеліста Матвія. Він відомий як один із дванадцяти учнів Ісуса Христа та автор одного з чотирьох Євангелій. У церковній традиції Матвія вважають покровителем людей творчих професій і тих, хто пов’язаний із фінансами й обліком, тож до нього звертаються з молитвами про мудрість, розсудливість та успіх у справах.

У староцерковному календарі на цю дату припадає пам’ять мучеників Акепсима, Аіфала та багатьох інших християн, які постраждали за віру.

У народному календарі 16 листопада заведено було чекати перших по-справжньому зимових ознак – снігу та ожеледиці. Наші пращури уважно придивлялися до погоди й робили свої висновки:

казали, що якщо калюжі вкрилися льодом, «зима вже на порозі»;вірили, що коли синиці та горобці затихли й тримаються купи, скоро різко похолодає;якщо рибалка повертався без улову, це вважалося знаком до швидкого погіршення погоди;якщо зранку лягав туман, чекали потепління.

День вважався сприятливим для тихих домашніх занять: ходити в гості до рідних, займатися рукоділлям, лагодити одяг, робити консервацію на зиму, прибирати в хаті та в погребі. Оскільки триває Різдвяний піст, на столі мали бути лише пісні страви.

У народних уявленнях 16 листопада – невдалий день для великих фінансових операцій. Не радили давати чи брати в борг, починати торгівлю, робити дорогі покупки або перераховувати монети – вважалося, що це може «винести» гроші з хати.

Також під забороною були заздрість, зловживання алкоголем, лінь і помста. Вважалося, що негативні емоції, образи та сварки, допущені цього дня, можуть «затягнутися» надовго.

Останні новини