Субота, 18 Квітня, 2026

Канадські імміграційні органи вимагають документи про військову службу у українців: прокурор Стадник у фокусі

Важливі новини

Засуджений за корупцію колишній голова Хмельницької МСЕК мобілізувався до армії

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Зав’ялець відбував покарання у Хмельницькому слідчому ізоляторі, де виявив бажання проходити військову службу за контрактом. Керівництво установи, враховуючи його бажання, звернулося до суду з поданням про застосування умовно-дострокового звільнення. Це стало можливим завдяки змінам у законодавстві, ухваленим Верховною Радою у травні 2024 року, які дозволили засудженим, що добровільно погоджуються на службу, отримувати дострокове звільнення.

Суд встановив, що колишній голова МСЕК відповідає вимогам для проходження військової служби за контрактом. До досягнення граничного віку на військовій службі йому залишалося понад три роки, він придатний за станом здоров’я, пройшов професійно-психологічний відбір та має достатній рівень фізичної підготовки.

Суд задовольнив клопотання керівництва СІЗО, і Зав’ялець був достроково звільнений та переданий нацгвардійцям для подальшої служби у військовій частині. Якщо б він не мобілізувався, то залишався б у тюрмі ще на рік і чотири місяці.

Крім того, суд наклав на звільненого засудженого адміністративний нагляд на рік, який здійснюватиме командир військової частини. Зав’ялець зобов’язаний дотримуватись обмежень, включаючи заборону на перебування поза межами місця дислокації військової частини без дозволу командира.

Варто зазначити, що у квітні 2023 року Хмельницький міськрайонний суд визнав Зав’яльця невинуватим у справі про отримання хабаря. Однак у грудні 2023 року Хмельницький апеляційний суд скасував виправдувальний вирок і призначив йому два роки тюрми за отримання хабаря у розмірі $1,1 тис. за сприяння у наданні інвалідності.

Після вироку апеляції Зав’ялець намагався отримати відстрочку покарання через важку хворобу, але суд відмовив у задоволенні цього клопотання.

Суд залишив без змін арешт ексголови ПриватБанку Олександра Дубілета

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Головуюча суддя під час оголошення ухвали зазначила, що “апеляційну скаргу захисника Дубілета Олександра Валерійовича залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді ВАКС від 16 жовтня 2024 року залишити без змін”. Це означає, що арешт ексбанкіра залишається чинним, попри спроби захисту оскаржити рішення.

Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) ще у жовтні 2023 року оголосило про розшук Олександра Дубілета. Колишнього голову правління ПриватБанку підозрюють у причетності до масштабного фінансового шахрайства, що завдало державі значних збитків.

Розслідування у кримінальному провадженні №12017040000000531 триває з 2017 року. Дубілету інкримінують вчинення злочинів за такими статтями Кримінального кодексу України:

Ще у жовтні 2021 року Вищий антикорупційний суд надав дозвіл на заочне розслідування щодо Дубілета через його відсутність в Україні та ухилення від слідства. Враховуючи тривалий характер справи та серйозність звинувачень, правоохоронці наполягають на утриманні підозрюваного під вартою для запобігання його можливому ухилянню від правосуддя.

Наразі рішення суду означає, що Олександр Дубілет залишатиметься під арештом. Захист підозрюваного має право звертатися до інших судових інстанцій, однак шансів на перегляд справи небагато, оскільки арешт був підтверджений вже на апеляційному рівні.

ВЛК під час війни: які категорії військовозобов’язаних мають право не проходити медогляд

В Україні діє воєнний стан і загальна мобілізація, термін яких продовжено до 5 листопада 2025 року. Одним із ключових етапів мобілізаційних процедур є проходження військово-лікарської комісії (ВЛК), яка визначає придатність громадян до служби. Водночас юристи нагадують: є випадки, коли направлення на ВЛК є обов’язковим, а коли воно суперечить закону. Робота ВЛК регулюється Наказом МОУ №402, […]

У Службі безпеки переважає прагнення дистанціюватися від протистояння ОП і НАБУ — джерела

За інформацією наших джерел, на фоні протистояння Офісу Президента та НАБУ, в Службі безпеки України переважають загальні настрої дистанціювання від конфлікту та концентрації на “боротьбі із зовнішньою загрозою”. Зокрема, як повідомляють наші джерела, загальні настрої в СБУ можна охарактеризувати наступною фразою: “замість політики, давайте краще жахнемо по русні”.

Кабмін України частково відновив бронювання від мобілізації

Ключові елементи військового обліку:

Водночас до 15 листопада триватиме «аудит рішень про присвоєння статусу критично важливих підприємств, ухвалених в останні чотири місяці». Причина перевірки – «аномальне зростання кількості критично важливих підприємств і заброньованих працівників».

На підставі даних перевірки уряд оновить критерії бронювання, заявляє Кабмін.

Уже повідомлялося, що кожна п’ята українська компанія може втратити право бронювати співробітників після цього аудиту.

Канадські імміграційні органи розпочали перевірку українських чоловіків, які подали документи на постійне проживання. Зокрема, від них вимагають надати завірені копії документів про звільнення від обов’язкової військової служби в Україні.

Як повідомляє Ukrainian Canada, у листах українцям нагадують, що обов’язкова військова служба в Україні починається з 25 років. Від претендентів на ПМП вимагають документи про звільнення або військові квитки, видані компетентними органами.

Особливу увагу привертає низка українських чиновників та правоохоронців, які залишили країну під час мобілізації. Одним із таких є колишній прокурор Офісу Генерального прокурора Ігор Стадник. Ще на посаді начальника відділу управління нагляду за додержанням законів органами БЕБ він виїхав до Канади.

Ім’я Стадника пов’язують із резонансними справами щодо системного затягування кримінальних переслідувань російських бізнес-структур. Попри критику, в Україні його дії юридично не оцінені.

Наразі канадські правоохоронці вивчають його документи. Питання екстрадиції українських громадян, які могли уникнути мобілізації під прикриттям дипломатичного чи службового статусу, залишається відкритим. Ігор Стадник може стати першим прецедентом у цій сфері.

Останні новини