Капітальний ремонт Харківського шосе: важливий крок чи небезпечний ризик для бюджету?

Трагічна знахідка відбулася в мальовничому лісі, що розкинувся неподалік від спокійного містечка Дьобельн у федеральній землі Саксонія. Німецька поліція розгорнула масштабну операцію по пошуку 9-річної української дівчинки, яка таємничим чином зникла 3 червня по дорозі до школи. Серця батьків та всього співтовариства стислися від тривоги, коли кожна хвилина безвісті ставала невимовним тягарем.

Подія стала найтрагічнішим кошмаром для всіх, хто знаходився на місці. Досить багато людей долучилося до пошукових робіт, сподіваючись на чудо, але навіть найоптимістичніші надії вразила вістка про знахідку тіла дівчинки. Цей випадок став катастрофічним для всієї спільноти, обурюючи і шокуючи кожного.

Нині поліція активно розслідує обставини цієї трагедії, намагаючись розкрити всі можливі таємниці, які оточують зникнення та загибель маленької дівчинки. Глибокі співчуття висловлюються рідним та близьким загиблої дитини, а також усім, хто відчуває біль та сум у зв'язку з цією втратою. Наразі спільнота об'єднується в глибокій скорботі та розчаруванні, сподіваючись на знайдення відповідальних осіб і належний розплата перед законом.

Про це повідомляють німецькі видання Bild та Frankfurter Allgemeine.

Слідство не знайшло доказів, що дев’ятирічна Валерія стала жертвою сексуального злочину. Однак у поліції розслідують вбивство.

Дівчинка з мамою приїхали до Німеччини у 2022 році. За даними німецьких ЗМІ, її батьки розлучені. Батько — військовослужбовець та воює на сході України.

Уранці 12 червня місцеві ЗМІ повідомили, що в лісі, приблизно за три кілометри від будинку, де наразі проживає сім’я Валерії, знайшли тіло. Пізніше поліція підтвердила, що воно належить зниклій українці.

Нагадаємо, українська дівчинка Валерія зникла дорогою до школи в німецькому місті Дьобельн (Саксонія). До пошуків залучали понад 300 правоохоронців, кінологів, водолазів, рятувальників та гелікоптер.

Соціальні мережі часто стають майданчиком, де члени відомих родин діляться подробицями свого життя. Нещодавно увагу громадськості привернув допис Ольги Гринкевич, доньки відомого львівського підприємця.

За даними СБУ, Черненко, колишній співробітник Бюро економічної безпеки, був затриманий під час отримання частини хабара від фінансової компанії за вплив на детективів БЕБ, які розслідують кримінальне провадження щодо цієї фірми.

Пізніше в Агентстві оборонних закупівель підтвердили факт затримання Черненка, але стверджують, що він у них уже не працює.

Водночас, як пише видання «Закон і Бізнес» із посиланням на джерело в Офісі генпрокурора, до справи може бути причетна низка високопоставлених співробітників Агентства. Так, за даними видання, переговори з представниками компанії, яка передавала хабар Черненку, вів директор департаменту безпеки агентства Олександр Багатиков, який обіцяв сприяти вирішенню питання з БЕБ за $700 тисяч.

Водночас, за даними «Закону і бізнес», Багатиков пов’язаний із нещодавно призначеним заступником голови Агентства оборонних закупівель Артемом Ситником (колишнім головою НАБУ).

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Доктор фізико-математичних наук Людвіг Литвинський, колишній працівник Інституту ядерних досліджень НАНУ, зазначив, що захоплення атомної станції не є в інтересах України.

“Той, хто захоплює атомну станцію, несе повну відповідальність за ядерну безпеку. І навіщо нам та валіза без ручки?” — сказав Литвинський, підкреслюючи складність і небезпеку управління атомними об’єктами.

Володимир Омельченко, директор енергетичних програм Центру Разумкова, вважає обговорення можливого обміну Курської АЕС на Запорізьку станцію спекуляцією. На його думку, росіяни навряд чи погодяться на обмін, а захоплення станції можуть використати для потужної інформаційної кампанії проти України.

Омельченко зазначив, що навіть теоретичне перехоплення контролю над Курською АЕС матиме значно гірші наслідки для України. “МАГАТЕ може зазначити, що Україна порушила правила безпеки, створюючи небезпечний прецедент і аварійну ситуацію”, — пояснив він.

За сценарію, при якому Україна захоплює Курську АЕС, країна може втратити частину міжнародних союзників. Іван Ступак, військовий експерт і колишній співробітник СБУ, попередив про можливі наслідки: “МАГАТЕ засудить такі дії. Очікується обурення від ООН і ризик втрати частини союзників, що може призвести до зупинки постачання озброєння”.

Ступак також зазначив, що Україна може бути названа “країною ядерним терористом”, що зменшить міжнародну підтримку та ускладнить ситуацію на фронті.

Керівник Дослідницької служби Верховної Ради Леся Ваолевська представила важливе парламентське дослідження, яке детально розглядає правове регулювання статусу «політично значущої особи» (ПЗО) в Україні. У документі також аналізуються підходи до застосування посиленого фінансового моніторингу щодо таких осіб, а також членів їхніх родин та пов'язаних осіб. Це дослідження є важливим для розуміння поточних проблем у сфері фінансового контролю та антикорупційної політики в Україні.

У своєму дослідженні Леся Ваолевська порівнює національну практику з міжнародними рекомендаціями, зокрема стандартами, розробленими Групою розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF), а також нормативами Європейського Союзу. До цього аналізу включені приклади з різних країн, серед яких Австралія, Велика Британія, Франція, Канада, Сінгапур, Швейцарія та Об'єднані Арабські Емірати.

Дослідження підкреслює, що після припинення публічних функцій посилену увагу зберігають ще щонайменше 12 місяців, причому оцінка залишкових ризиків враховує рівень впливу особи та її зв’язки з країнами, що мають високі ризики відмивання коштів. Якщо ризики визнають низькими, статус і пов’язані з ним заходи можуть бути зняті раніше. Така модель відповідає принципу «ризик-орієнтованого підходу», проте в інших державах терміни і критерії відрізняються.

Порівняльний огляд у документі показує значну різнорідність підходів у світі: Велика Британія застосовує ризик-орієнтований підхід без фіксованого строку моніторингу; Франція вимагає посиленого контролю щонайменше 12 місяців після відставки; Канада розділяє підхід за походженням — для іноземних ПЗО контроль може бути довічним, для національних — 5 років; Сінгапур також практикує ризик-орієнтованість без фіксованого строку; Швейцарія передбачає мінімум 10 років нагляду; ОАЕ — мінімум 3 роки. Учасники дослідження звертають увагу, що ці варіації відображають різну оцінку ризиків, історичний і правовий контекст кожної країни та рівень розвитку фінансової інфраструктури.

Документ також порівнює українські норми з Європейським законодавством, зокрема Директивою 2015/849 та пізнішими рекомендаціями ЄС, які визначають широкий перелік посад, що підпадають під режим ПЗО (глави держав, урядовці, депутати, судді, посли тощо). У 2023 році ЄС опублікував додатковні орієнтири щодо переліку посад для країн-членів, і дослідження зазначає, що українські правила адаптують ці підходи в рамках Угоди про асоціацію.

Практичні наслідки для банків йтих клієнтів очевидні: необхідність розширених процедур KYC (know your customer), більш жорсткої перевірки бенефіціарів, введення внутрішніх лімітів для схвалення великих операцій та постійне моніторингу транзакцій. Банки мають не лише виявляти підозрілі операції, а й документувати оцінку ризиків і вживати заходів згідно з внутрішніми політиками та національними регуляторними вимогами.

У дослідженні також піднімається питання ефективності практичної реалізації: відсутність єдиних підходів до строків моніторингу, відмінності в визначенні «пов’язаних осіб» та складності встановлення реальних бенефіціарів ускладнюють роботу як банків, так і контролюючих органів. Автори звертають увагу на потребу у вдосконаленні механізмів обміну інформацією між державними реєстрами, фінансовими установами та правоохоронними органами для швидшого виявлення аномалій та кореляції ризиків.

Ключовий висновок дослідження — щоб відповідати стандартам FATF і кращим міжнародним практикам, Україні варто забезпечити чіткі процедурні правила для застосування посиленого моніторингу, визначити прозорі критерії для встановлення строків нагляду та посилити інструменти контролю за деклараціями й джерелами доходів ПЗО. Це також передбачає підвищення спроможності банків у частині аналітики ризиків і кращу координацію між регуляторами.