Келлог: Україні не можна віддавати території, бо повернути їх буде майже неможливо

17 вересня на порталі Prozorro було опубліковано інформацію про нову закупівлю, що стосується постачання антидронових сіток. Зокрема, було оголошено тендер на придбання 317 240 м² сіток на загальну суму 6,3 мільйона гривень. Цей тендер став частиною зусиль з посилення безпеки в регіоні, зокрема, для захисту від потенційних атак за допомогою безпілотних літальних апаратів, які використовуються в сучасних військових конфліктах.

Херсонська ОВА вже похвалилася, що третина сіток уже натягнута — це позиціонують як серйозний внесок у захист регіону від ворожих дронів.

Але головна інтрига історії — постачальниця. Нею стала луцька підприємиця Наталія Борщевич, яка лише у липні зареєструвалася як ФОП. Відразу після старту бізнесу жінка отримала багатомільйонний підряд на оборонні товари.

Для транспортування сіток вона придбала вантажівку ЗІЛ-1991, що вже стало предметом жартів у соцмережах — мовляв, «ретротехніка проти дронів».

Журналісти звертають увагу на минуле Борщевич. До підприємницької діяльності вона займалася відвертим контентом у мережі, а також мала кримінальне провадження.

Сама підприємиця пояснює, що про сітки «дізналася випадково», а всі підозри правоохоронців називає непорозумінням.

Державний Борг України: Рекордні Цифри та Виклики 2023 року

За офіційними даними Міністерства Фінансів, станом на 2023 рік, державний і гарантований державою борг досяг нового історичного піку, склавши 5,519 трлн грн або $145,32 млрд. Протягом року цей показник зрос на 35,4% в гривні (1,444 трлн грн) і на 30,4% в доларах ($33,9 млрд). Головним чином, на цей ріст вплинуло отримання макрофінансової допомоги від Європейського союзу на суму 18 млрд євро, що становило значну частину загального збільшення боргу.

Також в статті відзначається, що витрати на обслуговування держборгу у 2023 році склали 8,2% від видатків загального фонду держбюджету. Це свідчить про певне погіршення структури державного боргу в умовах воєнного часу. Автор також зазначає, що навіть при припиненні виплат за боргом до 2027 року, уряд не зміг досягти більш вигідних умов відстрочки чи зменшення обов'язків, що створює серйозні виклики для країни в майбутньому.

Стаття відображає тривожні тенденції в розвитку державного боргу України протягом 2023 року. Згідно з даними Міністерства Фінансів, величезний зріст боргових зобов'язань досяг нового історичного рекорду, досягаючи 5,519 трлн грн або $145,32 млрд. Це підкреслює складні економічні умови, зумовлені веденням війни та реалізацією стратегічних планів.

Найбільший внесок у зростання боргу зробило отримання макрофінансової допомоги від ЄС, що становить значну частину загального збільшення. Однак, навіть з припиненням виплат до 2027 року, визначено важливий аспект – відсутність значущих угод щодо вигідніших умов реструктуризації боргу, а також списання частини заборгованості.

Стабільність структури державного боргу погіршилася, а витрати на його обслуговування зросли до 8,2% видатків загального фонду держбюджету. Ці показники, в контексті складнощів економічного та політичного характеру, створюють серйозні виклики для економічної стабільності та фінансової безпеки України. Це обов'язково вимагатиме від уряду ефективних стратегій управління борговими зобов'язаннями та пошуку шляхів фінансового відновлення країни.

Український гідрометеорологічний центр оприлюднив детальний прогноз погоди, який обіцяє досить стабільну атмосферну ситуацію в найближчі дні. Синоптики повідомляють, що цього тижня жителям України навряд чи варто очікувати сніговий покрив, що є досить характерним для зимового періоду.

У документі зазначено, що потенційні реформи включатимуть поступове коригування тарифів відповідно до нової методології та соціальних аспектів, коли ситуація дозволить це зробити.

Одночасно передбачається зовнішнє фінансування та забезпечення прозорої прямої бюджетної підтримки державних енергетичних підприємств до отримання необхідних бюджетних ресурсів.

Після завершення війни програма реформ у сфері енергетики зосередиться на відновленні та посиленні конкуренції на ринках газу та електроенергії, як оптових, так і роздрібних. Для забезпечення стабільності сектору та зменшення квазіфіскальних зобов’язань тарифи на газ та електроенергію будуть поступово підвищуватися до рівня, що покриває витрати. Водночас особлива увага приділятиметься наданню адресної допомоги для підтримки вразливих категорій населення.

Меморандум також передбачає розробку Кабміном України дорожньої карти з лібералізації ринків газу та електроенергії протягом шести місяців після завершення воєнного стану. Документ міститиме план реалізації із зазначенням термінів, заснований на технічному аналізі фінансового стану галузі, у співпраці з Європейською комісією.

Оновлений меморандум підписали Президент Володимир Зеленський, прем’єр-міністр Денис Шмигаль, міністр фінансів Сергій Марченко та голова НБУ Андрій Пишний. У документі відображені добровільні зобов’язання України виконати зазначені кроки.

Наразі в Україні діє мораторій на підвищення тарифів на газ, гарячу воду та опалення, проте цей мораторій не поширюється на електроенергію, холодну воду та інші послуги.

За даними Держстату, в листопаді 2024 року середні ціни на житлово-комунальні послуги зросли на 18,7% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Найбільше зростання відбулося в сегменті електроенергії – на 63,6%.