Вівторок, 2 Грудня, 2025

Керівництво “Укренерго” отримує шалені зарплати

Важливі новини

Обмеження технічних інструментів НБУ: чому регулятор не може відстежити походження доларів із корупційної справи в енергетиці

На засіданні Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради з питань економічної безпеки заступник голови Національного банку України Дмитро Олійник повідомив про важливу деталь у розслідуванні гучної корупційної справи в енергетичному секторі. Йдеться про доларові банкноти, які детективи НАБУ вилучили під час обшуків у фігурантів і які були запаковані у фірмову стрічку Федерального резервного банку США. Як пояснив представник НБУ, регулятор не володіє технічними засобами, що дозволили б визначити джерело або маршрут цих готівкових коштів.

Олійник наголосив, що Національний банк не здійснює облік серійних номерів іноземної валюти, а також не має доступу до відповідних інформаційних систем Федеральної резервної системи. Це означає, що навіть у випадку, коли банкноти потрапляють в Україну у заводській упаковці, в українського регулятора відсутні інструменти, які дозволили б встановити, з якого конкретного американського банку чи фінансової установи вони були відправлені.

За словами Олійника, в Україні не існує єдиного реєстру, який би дозволяв звірити штрихкод або номер упаковки та точно встановити, кому саме і коли були відвантажені відповідні купюри.

Він зазначив, що така інформація може зберігатися у Федеральної резервної системи США, але на рівні українських інституцій інструментів для простеження шляху конкретної партії готівки немає.

Олійник також повідомив, що наразі в Україні є вісім банків, які імпортують долари США та євро. Частина з них завозить валюту для власних потреб, інші продають її іншим банкам та учасникам фінансового ринку. Однак жодна з цих операцій не супроводжується детальним обліком саме упаковок ФРС із можливістю подальшого ідентифікаційного пошуку.

Керівник підрозділу детективів НАБУ Олександр Абакумов зі свого боку нагадав, що це вже другий випадок, коли Бюро стикається з великою сумою готівки, завезеної в Україну без розпакування — у пломбах Федерального резервного банку США.

Він застеріг, що без запровадження належного обліку подібних готівкових операцій у майбутньому правоохоронці знову опиняться в ситуації, коли ніхто в Україні не зможе пояснити, як саме такі кошти перетнули кордон і потрапили до розпорядження конкретних осіб.

Абакумов підкреслив, що ФРС США веде облік того, кому продає готівкову валюту, але на європейському та українському рівні подальший рух цих коштів у зв’язці з упаковками фактично не відстежується. За його словами, народні депутати вже запропонували Нацбанку запровадити форму обліку ввезення до України великих сум готівки в такій упаковці, із фіксацією того, кому саме вона продається. Це, на думку детективів, могло б стати вагомим інструментом для запобігання корупційним схемам та відмиванню коштів.

У НАБУ нагадують, що питання доларів у пломбах ФРС виникло в межах великого розслідування корупції в енергетичному секторі, де фігурують бізнесмен Тимур Міндіч та фінансист Олександр Цукерман. Детективи встановили, що функція легалізації незаконно отриманих коштів була зосереджена в окремому офісі злочинної організації в центрі Києва. За даними слідства, приміщення належало родині колишнього народного депутата, а нині сенатора РФ Андрія Деркача.

У цьому офісі, за інформацією НАБУ, вели «чорну бухгалтерію», здійснювали суворий облік готівки та організовували відмивання коштів через мережу іноземних компаній. Загалом через так звану «пральню» могло пройти близько 100 мільйонів доларів США.

На тлі цих подій президент Володимир Зеленський підписав указ про запровадження санкцій проти Тимура Міндіча та Олександра Цукермана, яких слідство вважає ключовими фігурантами масштабної корупційної схеми в енергетиці.

Дискусія в ТСК щодо обліку доларів у упаковці ФРС може стати відправною точкою для змін у регулюванні готівкових потоків: від Нацбанку очікують конкретних рішень, які дозволять фіксувати великі партії готівки, що заходять до України, і в майбутньому чітко відслідковувати їхній рух.

Кримінальні провадження проти Романа Ткачука: нова підозра у службовій недбалості

Директор Департаменту муніципальної безпеки Київської міської державної адміністрації Роман Ткачук, який обіймає цю посаду з грудня 2018 року та водночас є депутатом Київради від партії «УДАР», знову опинився у центрі уваги правоохоронців. 8 жовтня йому повідомили про нову підозру, пов’язану з можливою службовою недбалістю під час закупівлі спеціальної техніки для столичного управління ДСНС у 2022 році. Збитки, завдані бюджету міста, правоохоронці оцінили у 10,9 мільйона гривень.

Слідство ведеться у межах кримінального провадження №12023100000001338. За версією правоохоронців, Ткачук мав проконтролювати правильність проведення процедури закупівлі та дотримання всіх законодавчих норм. Наразі перевіряється, чи були порушення, що призвели до завищення вартості обладнання або неефективного використання коштів.

Однак, як зазначається у матеріалах справи, підлеглі Ткачука не звернулися ані до виробників, ані до дилерів, не провели аналізу ринку та не перевірили ціни на додаткове обладнання. Усе це суперечить «Примірній методиці визначення очікуваної вартості предмета закупівлі», затвердженій Мінекономіки.

Проведені експертизи встановили: через завищення вартості закупівлі бюджет Києва недоотримав 10,9 млн грн.

13 жовтня Голосіївський райсуд столиці обрав Ткачуку запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання строком на 2 місяці. Чиновника зобов’язано з’являтися за викликом слідчих і прокурорів та утримуватися від контактів зі свідками. Того ж дня суд відсторонив його від посади директора Департаменту муніципальної безпеки КМДА.

Санкція інкримінованої статті — ч.2 ст. 367 ККУ — передбачає до п’яти років ув’язнення.

Переможцем закупівлі стала компанія ТОВ “Валідус Спецавто”, що належить киянину Андрію Нагорному. За понад 10 років роботи фірма уклала державних контрактів на загальну суму 2,6 млрд грн.

Попри це, слідство стверджує: техніка була закуплена з істотним завищенням вартості.

Ця підозра стала вже п’ятою для очільника департаменту муніципальної безпеки КМДА.

Ткачук фігурує одразу у кількох кримінальних провадженнях:

справа про генератори від “Епіцентру” — йому інкримінують розтрату 1,8 млн грн через включення ПДВ, який не підлягав сплаті;

справа щодо системи оповіщення в Деснянському районі — за версією слідства, переплата становила 377,2 тис. грн;

справа про закупівлю генераторів у 2023 році — збитки оцінені у 4,8 млн грн;

справа про неналежне функціонування укриттів у Києві — одне з найбільш резонансних розслідувань, у якому Ткачук є підозрюваним з червня 2023 року.

Саме ця трагедія зумовила масштабне слідство: 1 червня 2023 року під час ракетної атаки в Деснянському районі загинули троє людей, які не змогли потрапити до укриття, двері якого були зачинені.

Роман Ткачук — один із найдовше працюючих керівників у команді мера Віталія Кличка. До приходу у КМДА він багато років очолював аварійно-рятувальні служби. Попри численні кримінальні провадження, він залишався на посаді аж до відсторонення судом у жовтні 2025 року.

За масштабом кримінальних справ чиновник фактично є “рекордсменом” серед керівників підрозділів КМДА.

Найближчим часом суди мають розглянути кілька обвинувальних актів щодо діяльності Романа Ткачука. У разі доведення вини йому загрожують реальні строки ув’язнення — від 5 до 12 років залежно від конкретного епізоду.

Новою начальницею управління туризму КМДА стала Лія Корнієнко, яка живе на пенсію батьків

Київський міський голова Віталій Кличко призначив раніше безробітну Лію Корнієнко на посаду начальниці управління туризму та промоцій КМДА. За інформацією джерела, Лія Корнієнко є протеже заступниці голови КМДА Марини Хонди. Згідно поданої декларації, Лія Корнієнко до отримання посади ніде не працювала та жила “на пенсію батьків”. Також в декларації Корнієнко вказала авто свого батька  CITROEN […]

Шокуюча трагедія: колишній правоохоронець забрав життя 16-річному хлопцеві на київському фунікулері

7 квітня в Києві відбулася страшна трагедія, яка обрушилася на невинного 16-річного юнака. За отриманою інформацією, група молодих неповнолітніх вирішила провести вечір на Контрактовій площі, де придбала слабоалкогольні напої, а потім піднялася на фунікулері, спрямовуючись на Хрещатик. Проте, їхня прогулянка перетворилася на кошмар, коли під час зупинки вагончика на одній з зупинок відбувся конфлікт з невідомим чоловіком. Його агресія та нестабільна поведінка налякали пасажирів. Стурбований дії цієї особи, Максим, один із молодих, вирішив втрутитися. Але це рішення призвело до трагічних наслідків – він став жертвою жорстокого нападу, що призвело до його смерті на місці.

Кров, що злилася на сходах фунікулера, стала мовчазним свідком жахливої події. За даними, нападника ідентифікували як Косова А.В., який, за попередніми даними, два тижні тому вже був фігурантом справи про домашнє насильство. Зараз він затриманий, і слідчі дії тривають. Шокуюче виявлення полягло в тому, що Косов працював у правоохоронних органах, а при затриманні виявили посвідчення та службову зброю.

Цей жахливий випадок уже має юридичні наслідки – Косова відсторонили від виконання службових обов'язків, і йому готуються оголосити підозру у навмисному вбивстві згідно зі статтею 115 частини 1 Кримінального кодексу України. Йому загрожує позбавлення волі на строк від 7 до 15 років. Ця трагедія стала шокуючим нагадуванням про важливість системи правової безпеки та боротьби з насильством у суспільстві.

Даний випадок трагічної події у київському фунікулері став серйозним нагадуванням про необхідність посилення контролю за роботою правоохоронних органів та підвищення ефективності боротьби з насильством у суспільстві. Важливо звернути увагу на необхідність психологічної підготовки та контролю за працівниками правоохоронних органів, щоб запобігти подібним трагічним випадкам у майбутньому. Також, цей випадок є прямим викликом для суспільства та держави у розгляді питання про зміцнення захисту прав неповнолітніх та забезпечення їх безпеки у громадських місцях. Важливо вжити необхідні заходи для попередження подібних подій у майбутньому та забезпечення суспільної безпеки і захисту прав громадян, особливо неповнолітніх.

Виконуючий обов’язки мера Чернігова Олександр Ломако підозрюється у привласненні коштів Червоного Хреста

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Про це пише видання 360ua.news.

Як повідомляють джерела у правоохоронних органах Чернігівської області, Олександр Ломака причетний до схеми незаконного заволодіння частиною коштів на купівлю генеруючого обладнання, у розмірі біля 5 мільйонів гривень. Міська рада під керівництвом Олександра Ломако прийняла рішення про купівлю нового обладнання, але як виявилось, замість нового обладнання було закуплено вживане.

Так, за інформацією джерел в правоохоронних органах, 29.11.2022 року між Чернігівською міською радою та Міжнародним Комітетом Червоного Хреста укладено Меморандум з метою реконструкції системи постачання палива (вугілля) Чернігівської ТЕЦ за рахунок надання фінансової допомоги у розмірі 25402,67 тис. грн. Червоним Хрестом.

На виконання Меморандуму 09.12.2022 між Чернігівською міською радою, ТОВ «КОТЛОТУРБОПРОМ» та ТОВ ФІРМА «ТЕХНОВА» укладено договір про виконання робіт №375/091222. Предметом договору є «Капітальний ремонт (відновлення) будівельних конструкцій та технологічного обладнання головного корпусу котлотурбінного цеху, пошкодженого в результаті збройної агресії РФ. Сума договору склала 25402,67 тис. грн.

ТОВ «КОТЛОТУРБОПРОМ» із залученням субпідрядника ТОВ «ПРОМИСЛОВО СЕРВІСНА КОМПАНІЯ «ВІК» при виконанні зазначених ремонтних робіт використовували вживане та пошкоджене обладнання/ запчастини, які зазнали руйнувань внаслідок військової агресії з боку РФ. Також, проведення ремонтних робіт здійснювалось з порушенням будівельних норм та недотримання проектної документації капітального ремонту об’єкту.

В результаті виявлених правопорушень Служба безпеки України відкрила кримінальне провадження.

Водночас за повідомленнями місцевих ЗМІ, Олександр Ломако купує двокімнатну квартиру в Ніцці за 250 тисяч євро, для переїзду разом з сім’єю, а його дружина активно цікавиться вивченням мови та ресторанною справою у Франції.

“Тепер стало зрозуміло, чому чета Ломако так полюбляє мандрувати в Париж за бюджетні кошти. Насправді, Париж був не фінальним пунктом призначення) і мав на меті декілька цілей: вивозити потиху гроші та обирати нерухомість. Ну що ж, ми вітаємо випадкового мера з випадковим щастям і таким плідним дерибаном бюджету, що аж на Ніцу наскріб”. – Новини Чернігівщини.

Нагадуємо також, що сім’ї Ломако у Чернігові належить приватна пекарня, яка ймовірно внесена до списку “важливих стратегічних об’єктів”, так як під час блекаутів у ній ніколи не відключають електроенергію.

Як повідомляють ЗМІ, будинок, де мешкає Ломако, а його дружина влаштувала міні-пекарню, до графіків відключення електроенергії так і не потрапив. Як показала практика, “справедливі” відключення обіцяні урядовцями та й самим керівником обленерго, обраних не стосуються.

Як бачимо, повноцінне відновлення роботи Чернігівської ТЕЦ, постраждалої від атак російських ракет та дронів, Олександра Ломако цікавить мало. На роботі його міні-пекарні блекаути ніяк не відображаються, так як електроенергія там ніколи не відключається, а сам Ломако з сім’єю готується до безхмарного життя у французькій Ніцці.

Однак, як повідомляє видання “Інформатор”, реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов’язаними з цим бюджетними витратами.

Про це повідомили у самому “Укренерго”. Там зазначили: найбільшу суму отримав член правління компанії Олексій Брехт. Його фактична зарплата (з урахуванням відпускних) склала 717 424 грн 45 грн. коп. Сума утриманих податків, військового збору та інших утримань склала 180 419 грн 89 коп.

Член правління “Укренерго” Олег Скрипник за липень отримав (з урахуванням відпускних) 581 812 грн 40 коп. фактичної заробітної плати. Податків військового збору та інших утримань він сплатив 142 708 грн 70 коп.

Член правління компанії Сергій Галаган отримав фактичної зарплати на суму 265 650 грн. Сума утриманих податків, військового збору та інших утримань склала 64 350 грн.

Фактично отримана членом правління “Укренерго” Андрієм Немирівським заробітна плата склала 251 338 грн 2 коп. Податків же, військового збору та інших утримань він сплатив 67 226 грн 98 коп.

Водночас українські роботодавці підвищують зарплати своїм співробітникам. Мета – утримання персоналу та залучення нових висококваліфікованих працівників в умовах нестачі трудових ресурсів в країні. Зокрема, середня зарплата у вакансіях на сайтах роботи зросла у липні 2024 року до 19 553 грн – з близько 17 000 на початку року.

За даними Мінекономіки, на рівень оплати праці у 2023-2024 роках продовжують впливати фактори 2022 року – наслідки активних бойових дій на значній території України. Зокрема:

Втім, зазначається, що самі українці хочуть заробляти ще більше. Так, середня зарплата, яку вони зазначають у резюме, становить 20 414 грн.

Останні новини