Керівник державного органу підозрюється в корупційних злочинах на 56 мільйонів гривень

Петиція до президента про мобілізацію правоохоронців, держслужбовців та інших працівників бюджетної сфери здобула вражаючу підтримку, набравши 25 тисяч голосів за ледь три дні. Це важливий сигнал українського суспільства щодо необхідності активної мобілізації кадрів у ключових сферах державного управління та правоохоронної системи.

Зокрема, ініціатор петиції висловив пропозицію надати перевагу прийому на роботу в державні, комунальні структури та правоохоронні органи особам, які демобілізувалися з Збройних Сил України після розпочаття повномасштабної війни. Це не лише стимулюватиме реінтеграцію військовослужбовців у мирне життя, але й забезпечить підвищення кваліфікації та професійну підготовку кадрів у сфері державного управління.

Цікаво, що попередня подібна ініціатива від народного депутата Дубінського зіткнулася зі значною відмінністю у часових рамках та рівні підтримки. Петиція №22/204852-ЕП, що стосувалася мобілізації депутатів і чиновників, набрала необхідну кількість голосів протягом 87 днів, і то лише завдяки підтримці великих телеграм-каналів. Цікаво відзначити, що хоча ця петиція перебуває "на розгляді" президента Зеленського вже 4,5 місяці, її реалізація поки що залишається у сфері обговорення.

Дані порівняння свідчать про зміну в уявленнях громадян щодо необхідності мобілізації кадрів у сфері державного управління. Якщо восени 2023 року українці не поспішали підтримувати мобілізацію чиновників, то тепер, навіть з урахуванням необхідності авторизації, подібні петиції набирають необхідну кількість голосів за лічені дні, свідчачи про зростання свідомості та активності громадян у важливих питаннях державного будівництва.

Українська громада віддавна виявляє зацікавленість у покращенні діяльності державних установ та правоохоронних органів. Швидкість з якою набирається підтримка петиції про мобілізацію кадрів бюджетної сфери, а також порівняння з попередніми ініціативами, свідчать про зростання усвідомленості громадян щодо важливості залучення досвідчених фахівців до роботи в державних структурах. Надання переваги в прийомі на роботу військовим, які демобілізувалися, також відображає бажання сприяти їхній реінтеграції в цивільне життя та підтримувати їхню професійну адаптацію. Ці позитивні тенденції свідчать про активну громадянську позицію та готовність українців до змін у системі державного управління на благо країни.

Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль визначив стратегічний курс щодо повернення співвітчизників з-за кордону, і цей курс передбачає застосування мотиваційних заходів замість адміністративних обмежень. "Ми не плануємо вживати адміністративні заходи, але активно працюємо над створенням стимулів для наших громадян: забезпеченням безпеки, поліпшенням життєвих умов та розширенням можливостей для самореалізації", — підкреслив Шмигаль. За його словами, в рамках країни вже діють програми "єВідновлення", "єОселя", а також існують можливості отримання грантів та кредитів для розвитку власного бізнесу.

Також важливою складовою стратегії є активний процес відновлення України. З Фонду ліквідації наслідків збройної агресії виділено значні кошти на ремонт житлових будинків, шкіл, лікарень та об’єктів критичної інфраструктури. Однак, не дивлячись на ці зусилля, науковці висловлюють обурення щодо швидкості повернення українських біженців під час активної фази конфлікту. Елла Лібанова, вчена в галузі соціальної економіки, наголошує на тому, що поки тривають бойові дії, повернення біженців стає проблематичним.

Надто, уряди деяких країн, таких як Польща та Нідерланди, планують вжити заходів, спрямованих на скорочення пільг для українських біженців. Це ставить під питання подальші перспективи їхнього повернення. У такій ситуації важливо зберігати позитивні стимули та забезпечувати громадянам належні умови для повернення, спираючись на розвиток економіки та соціальні програми.

У висновку важливо підкреслити наступне:

• Повернення українців з-за кордону — складний процес, який потребує комплексного підходу та ретельної стратегії. Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль заявив про відмову від адміністративних заходів на користь стимулювання громадян за допомогою поліпшення умов життя та розвитку можливостей.

• Важливим аспектом є активний процес відновлення України, що передбачає ремонт інфраструктури та соціальних об'єктів, що забезпечує сприятливі умови для повернення громадян.

• Однак, наявність конфлікту в країні і невизначені перспективи призводять до вагомувань щодо повернення біженців.

• Важливо також враховувати зміни у відношенні деяких країн до українських біженців, що може вплинути на їхню готовність повернутися.

Загалом, успішне повернення громадян в Україну вимагає не лише поліпшення умов життя, але й вирішення внутрішніх та зовнішніх факторів, що впливають на їхні рішення.

Уранці 31 травня було зафіксовано нову трагедію на теренах України. Російські війська вчинили напад на Харків, запустивши п'ять керованих ракет С-300/С-400 із території Бєлгородської області Російської Федерації. Під важким обстрілом опинився п'ятиповерховий житловий будинок, який зазнав повного руйнування. Серед жертв – чотири людини, а 25 отримали поранення, включаючи двоє невинних дітей. За неофіційною інформацією, під завалами можуть знаходитися ще шестеро людей, чий стан залишається невідомим. Цей виродок війни лише підкреслює недоліки у міжнародному співтоваристві та необхідність негайних заходів для захисту мирного населення.

Про це повідомляють голова Харківської ОВА Олег Синєгубов.

“Одна з ракет поцілила у п’ятиповерховий житловий будинок, в наслідок чого були повністю зруйновані конструкції з 3-го по 5-й поверхи одного з його під’їздів. Сталася пожежа на площі 80 кв.м. З напівзруйнованого будинку ДСНСники врятували 6 людей, з них 1 дитину”.

Синєгубов повідомив, що станом на ранок загинули четверо людей. “На жаль, у зруйнованому будинку виявили ще одне тіло загиблого. Станом на зараз – четверо загиблих”, – повідомив він.

Він додав, що серед 25 постраждалих дві дитини – хлопчик та дівчинка по 12 років.

Також внаслідок повторного обстрілу о 00:15 було пошкоджено пожежний автомобіль та автівку “швидкої”. Крім того, внаслідок влучання ракети в землю на території цивільного підприємства загинув чоловік 1959 року народження.

Ще одне влучання було у триповерхову адміністративну будівлю.

За словами начальника ГУНП в Харківській області Володимира Тимошка, ворог застосував тактику подвійних ударів, щоб завдати найбільше шкоди.

Повідомляється, що під завалами може знаходитись ще 6 людей. Аварійно-рятувальні роботи на місці зруйнованого житлового будинку тривають.

Україна знову стикається з нагальною проблемою: ракети для систем ППО Patriot та німецькі Iris-T на межі вичерпання, повідомив Михайло Подоляк, радник глави Офісу Президента, у статті для The Guardian. "Запаси майже на межі вичерпання", — підкреслив він. За словами Подоляка, Росія використовує нову стратегію нападів на електростанції, запускаючи "до 10 або 12 ракет одночасно", обходячи системи Patriot та інші ППО. Згадується, що президент України Володимир Зеленський висловив потребу у 25 системах протиракетного оборони Patriot для захисту всієї країни. Наразі в Києві є лише дві, проте точна кількість залишається невідомою. Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба звернувся до партнерів з проханням виділити Україні сім батарей. Раніше експерт видання Bild повідомляв, що ракети для "Патріотів" в Україні вже закінчилися. Тим не менш, європейські країни не поспішають з постачанням системи "Патріот" Україні.

З вищезгаданої статті видно, що Україна перебуває в складній ситуації щодо нестачі ракет для систем протиповітряної оборони, зокрема систем ППО Patriot та німецьких Iris-T. Збройні сили країни опиняються під загрозою через нову тактику атак з боку Росії, яка між іншим включає масові обстріли електростанцій. Необхідність у сучасних системах протиракетного захисту наголошується як найважливіша, особливо у зв'язку зі зростаючими загрозами безпеки. Прохання до партнерів з метою надання допомоги у постачанні необхідного озброєння свідчить про необхідність швидкої реакції та підтримки міжнародного співтовариства в умовах гострої безпекової ситуації.