Кінбурнська коса: Нові відкриття та зміни за словами Гуменюк

Історія з багатомільйонною позикою, яку дружина голови Національного банку України Андрія Пишного — Людмила Пишна — отримала ще у 2021 році, знову привернула увагу громадськості та медіа. Йдеться про суму в 15 млн гривень, яку надала ужгородська підприємиця Ларіна Котик. Попри значні задекларовані доходи Людмили Пишної, борг досі не було повернено, що викликало низку запитань про фінансову дисципліну та прозорість операцій родини, яка перебуває під пильним наглядом громадськості.

За офіційними деклараціями, у 2022–2023 роках доходи Людмили Пишної перевищили 19 млн гривень. Цей факт став приводом для суспільного обговорення: чому, маючи такі статки, позика залишилася непогашеною, та чи існують приховані домовленості між сторонами. Додатково увагу привертає той факт, що сама Пишна надала позику своєму чоловікові, керівнику НБУ, в розмірі 16,3 млн гривень. Ця обставина породила ще більше запитань щодо фінансових потоків у родині високопосадовця та можливого конфлікту інтересів.

Ларіна Котик, яка виступила кредиторкою Пишної, є власницею кількох компаній, заснованих у 2024 році:

АТ ЗНВКІФ «Неріо» зі статутним капіталом 82 млн грнТОВ «Еенерджі стор» (торгівля електроенергією)ТОВ «Павер стор» (торгівля електроенергією)

Обидві енергетичні компанії були зареєстровані в один день, і це привернуло увагу до стрімкого зростання бізнес-активності Котик.

Цікаво, що 2 травня 2023 року Котик взяла кредит в «Ощадбанку» під заставу рухомого майна — ймовірно автомобіля. Варто зазначити, що саме «Ощадбанк» протягом багатьох років очолював Андрій Пишний. Це створює додаткові запитання щодо можливого перетину інтересів та умов отримання кредиту.

Фінансові взаємини між родиною Пишних та бізнесвумен Котик, а також паралелі з діяльністю державного банку, викликають значний суспільний інтерес. У контексті нових скандалів навколо можновладців ця історія може стати приводом для подальших розслідувань та перевірок.

Безробітний депутат Одеської міської ради Роман Сеник, обраний від забороненої в Україні партії ОПЗЖ, задекларував значні статки за відсутності офіційних доходів. У його електронній декларації за 2024 рік зафіксовано отримання коштовної нерухомості, що привернуло увагу до походження активів та їх відповідності задекларованому фінансовому стану.

Як випливає з документа, у січні 2024 року батько депутата — Іван Віталійович Сеник — оформив дарування нежитлового приміщення в Одесі площею 68,5 квадратного метра. Задекларована вартість об’єкта становить 4,68 мільйона гривень. Нерухомість розташована у привабливій локації міста, що потенційно робить її ліквідним активом із можливістю подальшого комерційного використання.

Окрім нерухомості, депутат зберігає значні суми готівкою. У декларації зазначено 1,5 млн гривень та 65 тис. доларів США готівкових коштів. Водночас на банківських рахунках Романа Сеника задекларовано лише 11 тис. гривень.

Декларація також містить інформацію про нерухомість, якою володіють або користуються члени родини. Зокрема, ще з 2014 року сім’я має у власності земельну ділянку площею 8 соток у селі Олександрівка поблизу Одеси. Дружина депутата Оксана є власницею квартири площею 36,5 кв. м, придбаної у 2019 році за 715 тис. гривень, а також володіє 1/4 частки квартири площею 69,8 кв. м. Крім того, родина користується кількома квартирами в Одесі, зокрема житлом площею 66,6 кв. м та іншими об’єктами.

Що стосується транспорту, Роман Сеник задекларував автомобіль Toyota Land Cruiser Prado 2012 року випуску, придбаний у 2012 році за 456 тис. гривень. Також у користуванні депутата перебуває Mercedes-Benz ML 350 2013 року, який належить його дружині. Вартість цього автомобіля в декларації вказана на рівні 600 тис. гривень.

Водночас у розділі доходів депутат не зазначив жодних надходжень. Його дружина, згідно з декларацією, живе виключно на соціальну допомогу при народженні дитини, яка за рік склала 10,3 тис. гривень.

Таким чином, декларація Романа Сеника демонструє суттєвий дисбаланс між відсутністю офіційних доходів і наявністю дорогого майна та значних готівкових заощаджень, що неминуче викликає запитання щодо джерел походження задекларованих активів.