Кінбурнська коса: Нові відкриття та зміни за словами Гуменюк

Розслідування БЕБ зосереджується на вивченні операцій, які можуть не відповідати встановленим нормам та правилам зовнішньоекономічної діяльності. Експерти відзначають, що такі дії можуть мати серйозні наслідки для економіки країни, зокрема впливати на надходження до державного бюджету та репутацію України на міжнародному ринку зерна.

Про це повідомив Офіс Генерального прокурора.

“Повідомляємо, що згідно з даними Єдиного реєстру досудових розслідувань за зазначеними у Вашому запиті фактами (сірого експорту зерна з терміналу “Олімпекс” – ред.) розслідуються 3 кримінальні провадження”, – йдеться у відповіді ОГП.

При цьому у відомстві уточнили, що кримінальні справи розслідують детективи Бюро економічної безпеки. А процесуальне керівництво здійснює Офіс Генерального прокурора та Одеська обласна прокуратура.

Раніше стало відомо, що Бюро економічної безпеки розслідує кілька кримінальних проваджень, що стосуються сірого експорту зерна. За даними правоохоронців, найпоширенішою схемою такого ухилення від сплати податків на десятки мільйонів гривень є купівля зерна, що не має документів про походження, за готівку та подальше його вивезення за кордон за допомогою реквізитів “ризикових” або підставних компаній.

Одним із яскравих прикладів сірого експорту є кримінальні справи, які стосуються сірого експорту із зернового терміналу “Олімпекс” у 2021-2023 роках, коли ним активно керували одеські бізнесмени Сергій Гроза та Володимир Науменко.

Зокрема, у січні 2021 року правоохоронців зацікавила низка компаній, які займаються експортом зерна і пов’язані з агрохолдингом GNT Group Сергія Грози та Володимира Науменка. ТОВ “Ферко”, ТОВ “Металзюкрайн Корп ЛТД”, ТОВ “Зерновий Перевантажувальний Комплекс “Інзерноекспорт” та підприємство “Вторметекспорт”, що належать до GNT Group, активно використовували реквізити “ризикових” підприємств для проведення експортних операцій. Під час розслідування територіальне управління БЕБ в Одеській області виявило щонайменше три таких “ризикових” підприємства: ТОВ “АУТСТАФФ 19”, ТОВ “АЛІСЕНТА ТРЕЙД” і ТОВ “СОЛТЕК ПРОДАКТ”. Крім того, слідство встановило, що експортоване зерно зберігалося, зокрема, на складах ТОВ “Олімпекс Купе Інтернешнл”, яке теж підконтрольне Грозі та Науменку.

За результатами розслідування правоохоронці виявили, що жодне зі згаданих “ризикових” підприємств не має підтверджень придбання зернових, які планувалося експортувати, – а це понад 2 тисячі тонн кукурудзи, ячменю, пшениці (це тільки те, що було виявлено правоохоронцями під час обшуків). Крім того, всі ці підприємства порушували вимоги фінансової та податкової звітності, демонстрували нульову прибутковість, занижували податок на прибуток.

Лише в межах цього кримінального провадження, за підрахунками правоохоронців, компанії Грози та Науменка завдали державі збитків на суму майже 37,5 млн грн. При цьому експортером “сірих” зернових було ТОВ “Агірос”, що належить відомому контрабандисту Вадиму Альперіну, проти якого РНБО запровадила санкції 2021 року і якого позбавили українського громадянства. А відвантажувала ці зернові, за даними ЗМІ, ще одна підконтрольна Грозі та Науменку компанія “Аттолло Гранум”.

Наразі це кримінальне провадження ще розслідується.

Ще одне кримінальне провадження, у якому фігурує компанія Грози та Науменка ТОВ “Олімпекс Купе Інтернешнл”, розслідує територіальне управління БЕБ міста Києва. Воно відкрите роком пізніше, у 2022-му, проте також стосується “сірого” експорту зернових.

Справу розслідують за статтями про ухилення від сплати податків, підробку документів для державних реєстрів, легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом і незаконне поводження зі зброєю або боєприпасами.

Схема, за якою діяла компанія Грози і Науменка, ідентична тій, що використовувалася раніше, відрізняються лише назви фіктивних компаній, та й то не всі. У ній, зокрема, фігурує згадане вже в іншому кримінальному провадженні ТОВ “АУТСТАФФ 19”.

Крім цієї компанії вони також використовували “ризикові” підприємства “ЕКСПРЕС ВСІ” та “АГРОТРАНС-ГРУП”. З їхньою допомогою, за даними слідства, з терміналу зникло щонайменше 40 тис. т зернових та олійних у 2023 році.

Крім того, детективи БЕБ вважають, що злочинна діяльність, пов’язана з ухиленням від сплати податків через сірий експорт зернових, на терміналі “Олімпекс” триває.

На Миколаївщині прокуратура провела успішну операцію, в результаті якої було викрито групу шахраїв, які організували схему ошуку громадян через інтернет. Зловмисники розміщували фейкові оголошення, в яких пропонували покупцям вигідні угоди, але в реальності їхнім наміром було тільки заволодіти грошима довірливих людей.

Як повідомили в Миколаївській обласній прокуратурі, організатором злочину виявився житель Вінницької області, який уже відбуває покарання у виправній колонії. До схеми він залучив колишню дружину та її матір із Кривоозерської громади.

Зловмисники створювали оголошення про продаж дров на популярних онлайн-платформах та в соцмережах. Вони отримували передоплату від довірливих покупців, після чого зникали з грошима, не надаючи жодного товару.

Правоохоронці задокументували щонайменше 26 випадків таких махінацій. Загальна сума завданих збитків склала близько чверті мільйона гривень.

Нині слідство завершено, справу передано до суду. Згідно з ч. 2 ст. 190 КК України, шахрайство, вчинене повторно та за попередньою змовою, карається до трьох років позбавлення волі.

Українські підприємства очікують значного підвищення споживчих цін протягом наступного року. Згідно з оцінками керівників компаній, рівень інфляції може досягти 11,4%, що є майже удвічі вищим за офіційний прогноз Національного банку України. Така ситуація створює серйозні виклики для бізнесу та населення, адже стрімке зростання цін впливає на купівельну спроможність і загальний рівень життя.

Основною причиною майбутнього подорожчання підприємці вважають воєнні дії, що тривають на території країни. За результатами опитування, майже 80% керівників підприємств зазначають, що війна є головним фактором, який спричиняє економічну невизначеність. Це, у свою чергу, підвищує витрати на логістику та призводить до росту цін на основні товари і послуги. В умовах постійної нестабільності на ринку, компанії змушені враховувати додаткові витрати на забезпечення безпеки, закупівлю сировини та транспортні послуги.

Ще одним вагомим чинником називають коливання курсу гривні, на яке вказали 69,8% респондентів (у другому кварталі таких було 67,3%). Зростання очікувань щодо подорожчання на світових ринках триває вже п’ятий квартал поспіль.

Водночас лише 22,6% керівників підприємств зазначили, що податкові зміни впливатимуть на ціни — це найнижчий показник за останній рік.

Державна служба статистики підтверджує тенденцію поступового зростання базової інфляції. У вересні 2025 року вона становила 1,3% порівняно з серпнем і 11,0% у річному вимірі.

Найбільше за рік подорожчали яйця (+50,9%), фрукти (+30,4%) та соняшникова олія (+28,1%). Водночас завдяки збору врожаю у вересні сезонно подешевшали овочі (–10,6%) та фрукти (–11,8%).

Винниківська тютюнова фабрика пильно дбає про економічний прогрес України, активно збільшуючи обсяги виробництва та підвищуючи сплату податків до державного бюджету. Незважаючи на плідну працездатність та позитивний внесок у розвиток країни, наша компанія стикається зі значними труднощами через систематичні перевірки та несправедливий тиск з боку контрольних органів, повідомляє прес-служба фабрики. Сподіваємося на підтримку та сприяння влади у створенні сприятливого бізнес-середовища, що дозволить нам продовжувати нашу місію в розвитку економіки країни та підтримці соціально-економічного зростання наших громадян.

Ці перешкоди ускладнюють функціонування підприємства та перешкоджають його розвитку. У 2023 році “Винниківська тютюнова фабрика” сплатила понад 7 млрд грн податків, але через негативний вплив перевірок у 2024 цей показник не досягнуто. Дії контрольних органів створюють штучні бар’єри для розвитку фабрики та загрожують її подальшому функціонуванню.

Понад 700 працівників залишились без роботи та зарплати через блокування діяльності підприємства, що сталося в найважчий час. Ситуація також вплинула на соціальну програму компанії.

“Винниківська тютюнова фабрика” закликає до негайного вирішення ситуації та вимагає, щоб контрольні органи діяли в межах закону та не ускладнювали роботу платників податків. Група компаній регулярно входить у топ-5 найбільших платників галузі за обсягом сплачених податків.

Наразі частка продукції “Винниківської тютюнової фабрики” на ринку становить 8,2% та продовжує зростати. Компанія має велику дистрибуційну мережу та забезпечує роботою понад 1500 працівників.

Успішні підприємства, як “Винниківська тютюнова фабрика”, є ключовими для економічного розвитку країни, тому їм потрібна підтримка держави для подальшого зростання та внеску у громадське добро.