Ключові зміни в Офісі президента: 100 днів Кирила Буданова

У своєму відеозверненні адвокат Української православної церкви, Роберт Амстердам, висловив серйозну обуреність стосовно різкого наростання нападів на УПЦ та її священиків. Згідно з його заявою, зібраний звіт містить понад 250 сторінок неоспоримих доказів цих нападів. Заклик до влади України утриматися від розгляду законопроекту 8371, спрямованого на заборону УПЦ, став однією з головних тез адвоката.

Амстердам переконливо заявив, що запропонований законопроект є лише виявом мови ненависті та може спричинити подальше розшарування суспільства. Напади на вірян, вигнання їх із храмів та обмеження доступу до молитви мають бути категорично виключені з дійсності, наголосив він.

Далі адвокат підкреслив незалежність УПЦ від Московського патріархату та відмову від будь-яких ідей "русского мира". Відомі слова митрополита Київського Онуфрія про будівництво лише "божого миру" стали одним із ключових аргументів.

Заклик до підтримки України з боку Сполучених Штатів Америки також звучав у зверненні Амстердама. Він підкреслив критичне значення підтримки для України не лише для неї самої, але й для міжнародної спільноти. Зазначивши приклади з Афганістану та Києва, він закликав до уважнішого ставлення до потреб та ситуації в Україні.

У висновку можна зазначити наступне:

• Напади на Українську православну церкву та її священиків – це серйозна проблема, підтверджена об'єктивними доказами, які зібрав адвокат Роберт Амстердам у своєму звіті.

• Законопроект 8371, спрямований на заборону УПЦ, є неприйнятним і може лише загострити конфлікт в українському суспільстві. Важливо, щоб влада України враховувала цей факт та утримувалася від подальшого розгляду даного законопроекту.

• УПЦ має свою власну позицію, незалежну від Московського патріархату, і активно виступає за захист інтересів своїх вірян та підтримку держави України.

• Підтримка України з боку міжнародної спільноти, зокрема з боку США, є критично важливою у контексті захисту суверенітету та територіальної цілісності країни.

Усі ці моменти свідчать про необхідність уважного ставлення до ситуації з УПЦ та активної підтримки України у вирішенні цих проблем.

Народного депутата Євгенія Шевченка підозрюють у причетності до схеми відмивання понад 9 мільйонів гривень. Відповідне повідомлення про підозру надійшло від Національного антикорупційного бюро (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП). Згідно з інформацією, яку оприлюднили правоохоронні органи, Шевченко міг використовувати кошти приватної компанії для придбання дорогих автомобілів через юридичну фірму, яку, за даними слідства, пов'язують із його родичем.

У ході розслідування з'ясувалося, що депутат пообіцяв керівництву цієї фірми допомогу в отриманні дозволів на транскордонне перевезення мінеральних добрив. В обмін на це, компанія здійснила перерахування грошей на рахунок особи, що знаходиться в близькому оточенні Шевченка. Однак, незважаючи на обіцянки, необхідної допомоги з боку депутата так і не було надано.

Щоб легалізувати незаконні кошти, парламентар, за версією слідства, перевів понад 9 мільйонів гривень на рахунок юридичної компанії, яка належить його родичу, нібито за правові послуги. Згодом частина цих грошей була витрачена на купівлю двох елітних авто — BMW X5 M (F95) та Mercedes-Benz G 63 AMG. Після цього Шевченко почав користуватися автомобілями, створюючи враження законного походження майна.

Наразі слідчі дії тривають. Деталі справи не розголошуються через таємницю досудового розслідування.

У світлі постійних зусиль України стабілізувати економіку та зміцнити фінансову платоспроможність, з'являються нові виклики, які ставлять під загрозу ці намагання. Одним із таких викликів є поширення схем, спрямованих на підрив цих зусиль та заподіяння значних збитків державному бюджету. Одна з найновіших та найбільш красномовних серед них — це та, що можна вважати "Головною схемою країни". Ця схема передбачає конвертацію бананів у "фіктивне зерно" та отримання від держави незаконних 20% від суми такого шахрайського експорту.

Ця схема полягає в наступному: підприємства, які займаються імпортом товарів, таких як банани, знаходять спосіб фіктивно перетворити їх на інші товари, що підлягають експорту, зокрема зерно. Після цього вони декларують фіктивний експорт цих товарів, отримуючи від держави відшкодування ПДВ у розмірі 20% від суми “експорту”.

Є імпортер, фірма А, який ввіз у країну умовні “банани” на суму 60 млн грн.

За партію імпорту офіційно заплачені гроші, а також утримано на митниці ПДВ у розмірі 20% вартості, тобто 10 млн грн.

Потім імпортер реалізує цей товар на базарі оптовикам за готівку, наприклад, за 120 млн грн.

Податок з прибутку не платить, оскільки реалізація пройшла неофіційно.

Також він не донараховує ПДВ на різницю між ціною реалізації та митною декларацією.

Але він має 120 млн грн готівки, а реалізацію товару потрібно закрити за балансом. Крім того, є ще 10 млн грн податкового кредиту – просто так його не отримаєш.

І Імпортер знаходить “фірму-скрутчика”, яка фіктивно купує у нього банани за 60 млн грн, тобто за собівартістю і “скручує” податковий кредит із ПДВ на 10 млн грн, тобто забирає його собі.

Рух товару йде тільки на папері, простими словами “продаються-купуються” лише документи на товар і податковий кредит з ПДВ.

У цей же час зернотрейдер – “Фірма С” скуповує зерно на внутрішньому ринку.

Робить це переважно за готівку або купує у фермерів на єдиному податку, які не можуть надати податковий кредит з ПДВ.

В результаті зернотрейдер має 5000 тонн зерна на 30 млн грн, але офіційно його немає на балансі. Нема й податкового кредиту. Що робити?

Зернотрейдер звертається до вже відомої нам “фірми-скрутчика”.

Купує у неї 10 000 тонн зерна на 60 млн. грн. і отримує “скручений” раніше на бананах податковий кредит на 10 млн. грн.

Тепер на балансі є зерно та є податковий кредит.

Далі зернотрейдер експортує 5000 тонн легалізованого зерна плюс 5000 тонн фіктивного.

Зернотрейдер перераховує 60 млн грн фірмі-скрутчику, та, у свою чергу, жене ці гроші імпортеру, імпортер віддає зернотрейдеру 60 млн грн готівкою.

У фіналі зернотрейдер отримує ще й 10 млн грн відшкодування ПДВ від держави та її ділять учасники схеми.

Загалом, все лише у плюсах:

Імпортер отримав на рахунок безготівку на 60 млн грн і може купувати нову партію бананів.

Експортер – отримав 60 млн грн готівки та може знову купувати зерно за готівку.

ПДВ “скручений” і поділений. Фірма-скрутчик отримала свою комісію.

У мінусі тільки держава – вона виплатила відшкодування ПДВ з фіктивної операції та отримала спотворену статистику експорту.

Правоохоронні органи Одещини завершили масштабне розслідування діяльності 31-річного жителя Ізмаїла, якого слідство називає «злочинним наглядачем Бессарабії». За даними прокуратури, чоловіка підозрюють в умисному встановленні та поширенні злочинного впливу, а також у створенні та керівництві мережею незаконних азартних закладів на території регіону. Обвинувальний акт уже направлено до суду.

За інформацією Одеської обласної прокуратури, протиправну діяльність фігуранта викрили та зупинили у серпні цього року. У ході слідчих дій правоохоронці провели низку обшуків, під час яких було вилучено значні суми готівки у різних валютах, комп’ютерну техніку, носії інформації та детальні бухгалтерські записи, що підтверджують існування системної схеми отримання прибутків від нелегального грального бізнесу.

За версією слідства, після виїзду до Європи попереднього неформального лідера кримінального середовища Ізмаїлу у 2023 році підозрюваний взяв на себе його функції. До його обов’язків входило накопичення й розподіл «спільної каси», контроль за дотриманням неофіційних правил серед «своїх» і врегулювання внутрішніх конфліктів. Діяльність фігуранта, за даними прокуратури, поступово охопила Ізмаїл та Ізмаїльський і Болградський райони.

У вересні 2024 року підозрюваний, за даними слідства, спільно з ще кількома особами організував у Ізмаїлі закритий покерний зал, куди допускалися лише гравці «за рекомендацією від своїх». Для цього орендували й обладнали приміщення — встановили вентиляцію та електропостачання, придбали столи, карти й фішки. За оцінками слідчих, щоденний дохід грального закладу міг сягати 1,2 млн гривень; під час обшуків у приміщенні вилучили техніку, чорнові бухгалтерські записи, 22 тисячі доларів США, 60 тисяч гривень та 5,6 тисячі євро.

Крім основного фігуранта, до суду також направлено обвинувальні акти щодо ще чотирьох осіб, причетних до організації та проведення незаконних азартних ігор. Один із попередніх лідерів кримінального середовища Ізмаїлу нині оголошений у міжнародний розшук; йому інкримінують розповсюдження злочинного впливу.

Прокуратура додає, що підозрюваний діяв обережно: керував та організовував діяльність, але сам безпосередніх виконань тяжких злочинів, за словами слідчих, не здійснював. Водночас у матеріалах справи йдеться про те, що він уже раніше притягувався до кримінальної відповідальності — зокрема у провадженнях за хуліганство з застосуванням зброї, умисне тілесне ушкодження, грабежі з насильством та розбій.

Досудове розслідування завершено, обвинувачення відкрито за статтями, що передбачають відповідальність за організацію незаконного грального бізнесу та створення/поширення злочинного впливу; остаточне рішення у справі ухвалить суд.