Вівторок, 3 Березня, 2026

Коли можна не платити за комуналку: що робити, якщо квартира була пустою роками

Важливі новини

Квіткова і Бражко більше не приховують стосунки: камери зафіксували поцілунок пари

Українська блогерка та інфлюенсерка Даша Квіткова більше не приховує свої стосунки з півзахисником київського “Динамо” Володимиром Бражком. Під час останнього матчу 27-річна Даша з’явилася на трибуні разом із чотирирічним сином Левом, щоб підтримати коханого. На офіційному акаунті “Динамо” з’явилося відео, яке викликало шквал емоцій у вболівальників. Камера зафіксувала момент, коли після гри 23-річний Бражко підійшов […]

Суд виніс вирок “мінеру” Південного мосту в Києві

Дарницький районний суд Києва виніс вирок 45-річному мешканцю столиці, який у січні цього року зателефонував у поліцію та заявив про намір підірвати Південний міст. Як встановило слідство, чоловік усвідомлював, що його слова не відповідають дійсності, але свідомо вчинив цей злочин, спричинивши паніку та загрозу дестабілізації. Повідомлення про замінування надійшло на спецлінію “102” у січні 2025 […]

The post Суд виніс вирок “мінеру” Південного мосту в Києві first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Декларація Артема Андрушка за 2024 рік: криптовалюти, великі заощадження та значні доходи

Виконувач обов’язків заступника начальника управління Державної податкової служби у Черкаській області, Артем Андрушко, подав декларацію за 2024 рік, у якій зазначено ряд значних фінансових активів та доходів. У документі, серед іншого, вказано криптовалютні активи, значні готівкові заощадження в доларах США, а також кілька об’єктів нерухомості. Загальний дохід посадовця за 2024 рік склав 1,3 мільйона гривень, з яких понад половина — 567 тис. грн — була отримана у вигляді заробітної плати від ДПС.

Окрім основного доходу, Андрушко задекларував грошовий подарунок у розмірі 205 тис. грн, який йому надав приватний підприємець Світлана Мартиненко, а також 525 тис. грн, які він отримав як дохід від продажу рухомого майна Ірині. Вказані фінансові активи викликають зацікавленість у зв'язку з високими сумами та особливістю походження коштів, оскільки подібні деталі можуть свідчити про наявність додаткових джерел доходу чи інвестиційних можливостей, які досі не були публічно обговорені.

Сукупні активи перевищують 2,5 млн грн. У власності — земельна ділянка 900 м² у Броварах (купівля у 2015 році за 55 тис. грн; поточну ринкову вартість оцінює приблизно у 500 тис. грн), квартира в Києві 49,9 м² (отримана у 2018 році) та нежитлове приміщення 3,3 м² у столиці (придбане у 2020 році за 37 867 грн).

Окремо задекларовані криптоактиви: 3 864 USDT (Tether) на біржі Bybit (еквівалент 160 356 грн) і 5,31 ETH (Ethereum) на Binance (еквівалент 793 720 грн). Готівкові заощадження — 200 тис. грн та 31,3 тис. дол. США. Додатково вказано 20 тис. дол. США, що «перебувають у володінні, але без права користування» — фактично у тієї ж Світлани Мартиненко, від якої отримано подарунок.

У декларації не зазначено корпоративних прав, цінних паперів чи коштів на банківських рахунках.

Майже 37 мільйонів гривень застави за підозрюваних депутатів: деталі справи про ймовірні хабарі у Верховній Раді

За двох народних депутатів від парламентської фракції партії «Слуга народу» — Ольгу Савченко та Євгена Пивоварова, яких правоохоронні органи підозрюють в отриманні неправомірної вигоди за голосування у Верховній Раді, було внесено заставу на загальну суму близько 36,7 мільйона гривень. Грошові кошти сплатили адвокат та кілька фізичних осіб, що стало відомо з матеріалів, на які посилаються журналісти-розслідувачі.

За інформацією проєкту «Схеми» («Радіо Свобода») з посиланням на джерела у правоохоронних структурах, 8 січня частину застави у розмірі 16,6 мільйона гривень за народну депутатку Ольгу Савченко вніс один із її захисників — адвокат Ігор Фомін. Саме такий розмір застави раніше визначив Вищий антикорупційний суд у межах обраного запобіжного заходу. Суд, ухвалюючи рішення, враховував тяжкість інкримінованих діянь, можливі ризики впливу на хід слідства, а також фінансовий стан підозрюваної.

У коментарі журналістам адвокат зазначив, що частина внесених коштів є його особистими, а ще частину довелося позичити через значний розмір застави. За його словами, після цього сторони обвинувачення та захисту продовжать роботу в межах досудового розслідування.

Того ж дня заставу за народного депутата Євгена Пивоварова внесли семеро фізичних осіб. Суми окремих платежів коливалися від 150 тисяч до 5 мільйонів гривень, а загальний розмір застави склав майже 20 мільйонів гривень.

Нагадаємо, 27 грудня 2025 року НАБУ та САП заявили про викриття корупційної мережі у Верховній Раді. За даними слідства, правоохоронці діяли під прикриттям, а учасники схеми отримували від 2 до 20 тисяч доларів США за підтримку або блокування окремих законопроєктів. Уже 29 грудня підозри у отриманні хабарів було вручено п’ятьом народним депутатам.

У САП повідомляли, що лише за листопад–грудень 2025 року один з учасників групи отримав понад 145 тисяч доларів для подальшого розподілу між колегами. Передача коштів, за версією слідства, відбувалася регулярно — кожного першого четверга нового місяця за підсумками роботи у попередньому.

1 січня 2026 року Спеціалізована антикорупційна прокуратура поінформувала, що Вищий антикорупційний суд обрав запобіжні заходи у вигляді застав для всіх п’ятьох підозрюваних депутатів. Зокрема, Юрію Кісєлю та Ігорю Негулевському було призначено застави у 40 та 30 мільйонів гривень відповідно. Євгену Пивоварову та Михайлу Лабі визначили застави по 20 мільйонів гривень, а Ользі Савченко — 16,6 мільйона.

Окрім фінансових зобов’язань, на всіх підозрюваних покладено низку процесуальних обов’язків, зокрема носіння електронних браслетів. Судові засідання у справі проходили у закритому режимі, а самі народні депутати та їхні захисники публічних коментарів не надавали.

У селі Клинини 38-річний чоловік жорстоко вбив матір: поліція затримала підозрюваного

У Хмельницькій області правоохоронці затримали 38-річного чоловіка, якого підозрюють у вбивстві власної матері. Про подію повідомила поліція регіону. Трагедія сталася у селі Клинини, де було вбито 60-річну місцеву мешканку. Підозру у скоєнні злочину одразу висунули її сину. Після скоєного чоловік залишив місце події та майже добу переховувався у лісі. Поліцейські обстежили всі можливі місця його […]

Багато українців, які виїхали за кордон під час повномасштабної війни, залишили свої квартири без нагляду. Однак навіть у відсутності мешканців нарахування комунальних послуг не зупиняється автоматично. Повернувшись додому через кілька років, власники житла можуть виявити неприємний «сюрприз» — рахунки з чималими боргами.

На сайті Верховної Ради нагадують: існують законні механізми, які дозволяють зменшити або навіть уникнути таких боргів — але лише за умови завчасного оформлення документів.

Згідно з українським законодавством, якщо у квартирі ніхто не проживає понад 30 днів, власник має право звернутися до комунальної організації з відповідною заявою. Разом із заявою потрібно надати документальне підтвердження своєї відсутності — це може бути довідка про тимчасове проживання або роботу за кордоном.

У такому випадку тимчасово можуть бути зупинені нарахування за споживання газу, електроенергії, холодної та гарячої води, а також за вивезення сміття.

Проте деякі платежі все одно залишаються обов’язковими, незалежно від факту проживання. Це стосується:

  • опалення;

  • управління багатоквартирним будинком.

Тобто навіть якщо ви довго не жили в помешканні, борг за ці послуги може накопичуватись.

Якщо борг уже накопичився, виникає інше логічне запитання: чи законно вимагати оплату за всі роки, поки житло стояло порожнім?

Тут варто згадати про строк позовної давності, закріплений у Цивільному кодексі України. Для більшості боргів за комунальні послуги він становить три роки. Це означає, що компанія може стягнути оплату тільки за останні три роки до моменту звернення до суду або пред’явлення претензії.

Однак це правило не діє, якщо людина визнавала борг. Наприклад, якщо вона:

  • частково оплачувала заборгованість;

  • підписувала угоду про реструктуризацію;

  • просила відтермінування платежу.

У таких випадках строк позовної давності переривається, і компанія має право вимагати оплату за довший період.

Тож важливо знати свої права та вчасно оформляти документи. Це допоможе уникнути не лише неприємних «сюрпризів» після повернення додому, але й зайвих витрат на оплату послуг, якими фактично ніхто не користувався.

Останні новини