Четвер, 5 Березня, 2026

Коли можна не платити за комуналку: що робити, якщо квартира була пустою роками

Важливі новини

Двоє киян постануть перед судом за підпали майна військових

Двох мешканців Києва судитимуть за організацію підпалів майна військовослужбовців Збройних сил України в Закарпатській області. За версією слідства, вони залучали місцевих жителів для виконання “брудної роботи”, пропонуючи грошову винагороду. Про це повідомили в пресслужбах Закарпатської обласної прокуратури та поліції області. Зловмисникам загрожує до 10 років позбавлення волі. Правоохоронці зазначають, що ініціатором злочинної діяльності є ще […]

The post Двоє киян постануть перед судом за підпали майна військових first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Виплати при народженні дитини з 1 січня 2026 року: 50 тисяч гривень та оновлений “Пакунок малюка”

З 1 січня 2026 року в Україні значно зростають державні виплати при народженні дитини. Новонароджені отримуватимуть 50 тисяч гривень грошової допомоги, а також «Пакунок малюка» вартістю 8 451 грн, що включає найнеобхідніші речі для першого часу життя дитини. Право на отримання допомоги має один із батьків або законних опікунів, які можуть скористатися сучасними електронними сервісами для подачі заявки.

Подати заяву на виплати можна через додаток «Дія», що значно спрощує процедуру і дозволяє оформити допомогу дистанційно, без необхідності відвідувати установи особисто. Для тих батьків або опікунів, які не користуються додатком, передбачено традиційний спосіб подачі документів — у найближчому відділенні Пенсійного фонду України. Така система дозволяє охопити всіх громадян, незалежно від рівня цифрової грамотності та доступу до онлайн-сервісів.

Варто зазначити, що для дітей, народжених до 1 січня 2026 року, допомога становить 41 280 грн. З них 10 320 грн виплачуються одразу, а решта коштів надається щомісяця протягом трьох років. Для дітей на повному державному утриманні кошти зберігатимуться на депозиті до досягнення повноліття.

Ці зміни покликані підтримати родини та забезпечити дітям необхідні ресурси для перших років життя.

Депутати прийняли закон щодо вивчення і володіння англійською мовою в Україні

Законопроєкт щодо впровадження англійської мови у навчальні заклади України став сьогодні предметом глибокого обговорення та ухвалення в Раді під час другого читання. Це значущий крок у розвитку освіти країни, оскільки англійська мова визнана однією з ключових мов у сучасному світі, що відкриває безліч можливостей для освіти, розвитку кар'єри та міжнародного спілкування.

Відтепер, завдяки цьому законопроєкту, українські навчальні заклади отримають можливість впроваджувати викладання англійської мови на вищому рівні, що дозволить учням та студентам здобувати більш широкий спектр знань та навичок, адаптуючись до вимог сучасного світу. Новий курс вивчення англійської мови в навчальних програмах буде спрямований на розвиток розуміння, володіння мовою та вміння ефективно спілкуватися на ній.

Такий крок має велике значення для майбутнього країни, оскільки дозволяє українській молоді мати конкурентні переваги на міжнародному ринку праці та активно взаємодіяти з іноземними партнерами та співробітниками. Крім того, це сприятиме підвищенню престижу освіти в Україні та зростанню її якості.

Ухвалення цього законопроєкту свідчить про глибоке розуміння та підтримку важливості вивчення англійської мови у сучасному світі та визначає шлях до нових можливостей для майбутнього розвитку української освіти.

Ця ініціатива передбачає обов’язкове вивчення англійської мови у старших групах дитсадків, у середній школі, професійно-технічних училищах (ПТУ) та в університетах країни.

Він також встановлює вимогу обов’язкового володіння англійською мовою для:

– осіб, які працюють на держслужбі категорії А, Б і В (конкретний перелік встановить Кабмін). За знання на рівні не нижче B2 для них будуть передбачені надбавки 10% до окладу;

– голів місцевих адміністрацій, їхніх заступників;

– військовослужбовців-контрактників офіцерського, сержантського і старшинського складу;

– поліцейських середнього та вищого складу Нацполіції, прокурорів, співробітників митних і податкових органів (перелік встановить Кабмін). Але на час воєнного стану вимоги для військовослужбовців і поліції не встановлюються;

– керівників, членів наглядових рад держпідприємств, керівників державних наукових установ, керівників вишів.

Кабмін напрацює вимоги з урахуванням шкали рекомендацій Ради Європи CEFR. Вимоги для військовослужбовців мають враховувати стандарти НАТО.

Складати тест можна буде необмежену кількість разів, але не частіше, ніж раз на 4 місяці. Безкоштовним буде складання тесту лише 1 раз на рік.

Офіційні інтернет-представництва органів влади матимуть англомовну версію. На вимогу громадян органи влади можуть відповідати на запити англійською.

Ексдепутата Київради Дениса Комарницького пов’язують з діяльністю партії “Батьківщина” у Києві

За інформацією наших джерел, фігурант гучної кримінальної справи НАБУ про корупцію Денис Комарницький повертає свій вплив на столицю та викупив у Юлії Тимошенко “франшизу” Батьківщини по 5-ти районах Києва. Також, за інформацією джерла, Денис Комарницький розпочав фінансування передвиборчої кампанії Юлії Тимошенко та кандидатів від Батьківщини на президентських, парламентських і місцевих виборах. Стосовно столиці, за інформацією […]

Уряд запроваджує нову систему моніторингу доступу до державних реєстрів

З метою забезпечення прозорості та захисту персональних даних громадян уряд ухвалив рішення про впровадження системи моніторингу доступу до державних реєстрів. Відтепер у застосунку «Дія» з’явиться нова функція, яка дозволить кожному користувачеві отримувати сповіщення про те, хто саме звертався до його персональних даних і з якою метою. Як повідомляє пресслужба Міністерства цифрової трансформації, така ініціатива стане важливим кроком у посиленні довіри громадян до державних послуг та покращенні безпеки їхніх особистих відомостей.

За новим механізмом кожен факт доступу до реєстрів буде автоматично фіксуватися у відповідній системі, що дозволить отримати детальну інформацію про орган або особу, яка зверталася до даних, а також причину такого звернення. Всі ці відомості надходитимуть безпосередньо в застосунок «Дія», що робить процес перевірки швидким і зручним.

Водночас у відомстві наголосили на винятках: сповіщення не надходитимуть у випадках, пов’язаних із кримінальними розслідуваннями, контррозвідувальною діяльністю, боротьбою з тероризмом та під час досудового слідства — щоб не перешкоджати роботі правоохоронних і спецслужб.

Мінцифри також зазначає, що подібні рішення вже працюють за кордоном — прикладом є естонський Data Tracker, який дозволяє відстежувати доступи до державних даних і вважається одним із інструментів підвищення довіри до держпослуг. Запровадження моніторингу в Україні має на меті аналогічне підвищення прозорості та зменшення ризиків неправомірного використання даних.

Точні терміни запуску функції в «Дії», перелік реєстрів, до яких одразу застосують моніторинг, а також технічні деталі сповіщень Мінцифри пообіцяло оприлюднити додатково. Користувачам радять стежити за оновленнями застосунку та офіційними повідомленнями від відомства.

Багато українців, які виїхали за кордон під час повномасштабної війни, залишили свої квартири без нагляду. Однак навіть у відсутності мешканців нарахування комунальних послуг не зупиняється автоматично. Повернувшись додому через кілька років, власники житла можуть виявити неприємний «сюрприз» — рахунки з чималими боргами.

На сайті Верховної Ради нагадують: існують законні механізми, які дозволяють зменшити або навіть уникнути таких боргів — але лише за умови завчасного оформлення документів.

Згідно з українським законодавством, якщо у квартирі ніхто не проживає понад 30 днів, власник має право звернутися до комунальної організації з відповідною заявою. Разом із заявою потрібно надати документальне підтвердження своєї відсутності — це може бути довідка про тимчасове проживання або роботу за кордоном.

У такому випадку тимчасово можуть бути зупинені нарахування за споживання газу, електроенергії, холодної та гарячої води, а також за вивезення сміття.

Проте деякі платежі все одно залишаються обов’язковими, незалежно від факту проживання. Це стосується:

  • опалення;

  • управління багатоквартирним будинком.

Тобто навіть якщо ви довго не жили в помешканні, борг за ці послуги може накопичуватись.

Якщо борг уже накопичився, виникає інше логічне запитання: чи законно вимагати оплату за всі роки, поки житло стояло порожнім?

Тут варто згадати про строк позовної давності, закріплений у Цивільному кодексі України. Для більшості боргів за комунальні послуги він становить три роки. Це означає, що компанія може стягнути оплату тільки за останні три роки до моменту звернення до суду або пред’явлення претензії.

Однак це правило не діє, якщо людина визнавала борг. Наприклад, якщо вона:

  • частково оплачувала заборгованість;

  • підписувала угоду про реструктуризацію;

  • просила відтермінування платежу.

У таких випадках строк позовної давності переривається, і компанія має право вимагати оплату за довший період.

Тож важливо знати свої права та вчасно оформляти документи. Це допоможе уникнути не лише неприємних «сюрпризів» після повернення додому, але й зайвих витрат на оплату послуг, якими фактично ніхто не користувався.

Останні новини