Колишній чоловік Ані Лорак знову у центрі уваги: хто його нова супутниця

Двоє військовослужбовців-снайперів, Данило і Кирило Яковлеви, рішуче звернулися до Верховної Ради з вимогою виключити Петра Порошенка та його політичну партію зі складу парламентської тимчасової спеціальної комісії з питань фортифікацій. Ця підтримка, виражена з боку військових фахівців, надзвичайно важлива для вирішення питань національної безпеки та оборони. Брати Яковлеви вважають, що участь Порошенка та його політичної формації у цій комісії може негативно позначитися на об'єктивності та ефективності розгляду питань, пов'язаних зі зміцненням обороноздатності країни. Їхній голос військових, які напряму пов'язані з питаннями безпеки, має бути врахований серйозною політичною владою для забезпечення оптимальних умов для ефективного захисту національних інтересів та територіальної цілісності.

Захисники мотивують свою вимогу тим, що Порошенко не має права перевіряти фортифікації, адже саме за його президентства була провалена підготовка укріплень на кордоні з РФ, а виділені на це кошти були використані неефективно.

“Просимо народних депутатів виключити представників “Європейської солідарності” з ТСК ВР з питань фортифікацій. Їх присутність там шкодить нацбезпеці та обороні”, – пишуть бійці ЗСУ.

“Саме за президенства Петра Олексійовича на обороні рубежів розпиляли мільярди гривень, не побудувавши, насправді, і простої собачої будки, як любить висловлюватися сивочолий… Якщо глянути GoogleMaps за період 2014-2019 років на східному напрямку, з усіх фортифікацій там буде видно лише стіну бур’янів. Хоча за 5 років правління можна було побудувати стіну з фільму про зомбі-апокаліпсис з автоматичними турелями”, – наголошують військові.

Данило та Кирило Яковлеви також зазначають, що в період з 2014 по 2019 роки, в росії можна було найняти людей, які проводили через кордон з РФ по стежках, які ніхто не контролював з українського боку.

“Кордон був настільки дірявий, що порошенкові свинарчуки ганяли контрабасом з росії металобрухт, який потім “впарювали” нашому Укроборомпрому. Що заважало Порошенку протягом перемир’я побудувати фортеці з бетону і викопати яри від техніки? Натомість за часи Порошенка у повітря злетіло 210 тисяч тонн боєприпасів. Сватове, Балаклія, Калинівка, Ічня… Для порівняння, за п’ять років війни за каденції Порошенка на бойові дії на Донбасі і різноманітні навчання витратили всього близько сімдесяти тисяч тонн боєприпасів”, – зазначають військові.

“Пане Порошенко, коли ви починаєте щось розповідати за нові фортифікації, пам’ятайте: ви ще за попередні не відсиділи”, – підкреслюють військові.

Петиція до президента, що стосується мобілізації правоохоронців, державних службовців та інших працівників бюджетної сфери, зареєстрована та набрала 25 тисяч голосів лише за три дні. Це свідчить про високий рівень зацікавленості громадян у питаннях реформування державного апарату та забезпеченні належного функціонування правоохоронних органів. Ініціатор петиції висловлює пропозицію щодо надання пріоритетного права на прийом на роботу в державні та комунальні установи, а також в правоохоронні органи осіб, які демобілізувалися з Збройних Сил України після початку повномасштабної війни.

Цікаво, що подібна петиція від народного депутата Дубінського №22/204852-ЕП, яка стосувалася мобілізації депутатів та чиновників, набрала необхідну кількість голосів протягом 87 днів, і то лише завдяки підтримці впливових телеграм-каналів. Ця петиція знаходиться на розгляді президента Зеленського вже 4,5 місяці.

Варто зазначити, що восени 2023 року українські громадяни не поспішали підтримувати мобілізацію чиновників, але тепер, навіть з урахуванням необхідності авторизації, подібні петиції набирають голоси за лічені дні, що свідчить про зростання зацікавленості населення у питаннях реформування влади та підвищення її ефективності.

У висновку можна зазначити, що петиція, яка стосується мобілізації правоохоронців, державних службовців та інших працівників бюджетної сфери, набрала значну кількість голосів українських громадян лише за три дні. Це свідчить про активний інтерес громадян до питань реформування влади та підвищення ефективності роботи державних структур.

Також варто відзначити, що подібні ініціативи набирають обертів швидше та залучають більше уваги громадськості, що свідчить про зростання громадянського активізму в Україні. Важливо підкреслити значення демократичних механізмів, які дозволяють громадянам висловлювати свої погляди та впливати на прийняття важливих рішень у суспільстві.

Крім того, порівняння з іншими подібними ініціативами показує, що суспільство реагує швидше на питання, що стосуються реформування державного апарату та забезпечення належного функціонування правоохоронних органів.

Отже, активна участь громадян у петиціях є важливим кроком на шляху до покращення управління країною та зміцнення демократичних цінностей в українському суспільстві.

2023 рік став знаковим для української переробної промисловості, продемонструвавши її стійкість та потенціал до зростання навіть у складних економічних умовах. Згідно з даними Індексу Опендатабота, десять провідних компаній галузі досягли вражаючих фінансових результатів, що стало позитивним сигналом для всієї економіки країни.

Основну частину доходів серед лідерів переробної промисловості забезпечили компанії групи СКМ Ріната Ахметова. Незважаючи на значні суми доходів, чотири з цих компаній за підсумками року відзначились збитками. Найбільший чистий прибуток серед топ-компаній отримала «Рошен».

Топ-10 лідерів переробної промисловості очолює «Запоріжсталь», яка наростила дохід на 20%, досягши 56,4 млрд грн. Проте компанія вже другий рік поспіль зазнає значних збитків, які склали 4 млрд грн.

Друге місце в рейтингу посідає ще одна компанія з групи СКМ – «Камет сталь», з доходом 43,07 млрд грн, що на 14% більше ніж попереднього року. Незважаючи на це, «Камет сталь» зазнала збитків у 1,4 раза більше, досягши 950 млн грн.

Третє місце у рейтингу зайняло «Арселорміттал», відомий колишній «Криворіжсталь», з доходом 41,84 млрд грн, що на 5% менше ніж у попередньому році. Однак компанії вдалося суттєво зменшити свої збитки, які тепер складають 12 млрд грн.

Найбільший приріст чистого прибутку продемонструвала «Кока-Кола», яка збільшила свій прибуток в 37 разів, досягнувши 1,64 млрд грн.

Компанія «Рошен» Олексія Порошенка також відзначилась позитивними результатами, збільшивши прибуток до 5,64 млрд грн, що є найбільшим прибутком серед топ-10.

До десятки кращих компаній потрапили і два підприємства з групи МХП Юрія Косюка, з загальним доходом 61,57 млрд грн, що складає 19% від доходу всього рейтингу. Серед них:

«Українська бронетехніка» показала найбільший приріст доходу, який зріс у 2,5 раза до 32,42 млрд грн, а чистий прибуток виріс в 4 рази до 708 млн грн.

Компанія «Інтерпайп Ніко Тьюб» з групи EastOne Віктора Пінчука також досягла значного зростання доходу на 25%, до 20,5 млрд грн, з подвоєнням чистого прибутку до 4,95 млрд грн.

З рейтингу випали такі компанії як:

Українські соціальні мережі стали платформою, де широко виявляється громадське незадоволення та формується критика стосовно діяльності генерального командувача Збройних Сил України та керівника угруповання "Хортиця", генерала Юрія Содоля. На хвилі обурення після висловлення Мар'яни Безуглою до критики генерала приєднався ексголова одеського "Правого сектора" Сергій Стерненко. Він визначив призначення Содолі як кадрову катастрофу, вказуючи на його попередню роботу з морською піхотою та звинувачуючи у недбалому ставленні до безпеки військових. Відзначимо, що у склад "Хортиці" входять напрямки бахмутський і куп'янський. Хоча сам Содоль призначений на посаду командувача "Хортиці" вже на початку квітня, його критика почалася лише недавно, незважаючи на його присутність на цій посаді під час виступу у Раді.

У висновку слід зазначити, що соціальні мережі в Україні відіграють значну роль у формуванні громадської думки та вираженні громадянського незадоволення. Критика, спрямована проти генерального командувача Збройних Сил України та командувача угруповання "Хортиця" Юрія Содоля, отримала широке відображення в онлайн-просторі. Насамперед, це стосується заяв Сергія Стерненка щодо призначення Содолі, яке було визнано кадровою катастрофою. Враховуючи серйозність обговорюваних питань, важливо надати можливість для відкритого діалогу та обгрунтованих дій для забезпечення ефективного керівництва у Збройних Силах України.