Колишній футболіст “Карпат” Михайло Кополовець опинився в машині з наркотиками

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Ці ракети стануть важливим елементом у протидії російським ракетним атакам та удосконаленні системи ППО. Згідно з заявами американських чиновників, ці поставки повинні задовольнити потреби України в протиповітряній обороні до кінця 2024 року.

Наразі понад 7 мільярдів доларів США, виділених Пентагоном на військову допомогу Україні, залишаються невикористаними. Водночас, ще більше 2 мільярдів доларів США виділено для довгострокових контрактів на поставку оборонного обладнання.

Ці поставки є частиною стратегії адміністрації Байдена щодо зміцнення оборонної позиції України перед можливими переговорними процесами, що можуть бути ініційовані після січня 2024 року. Представники уряду США планують завершити передачу решти військової допомоги до квітня наступного року, прагнучи надати Україні потужнішу позицію для перемовин.

З 1 липня 2024 року в Україні набули чинності нові законодавчі норми щодо реалізації тютюнових виробів та електронних пристроїв для куріння. Ці зміни є частиною комплексної стратегії держави, спрямованої на покращення громадського здоров'я та зменшення поширеності куріння серед населення.

Ця ініціатива спрямована на зменшення споживання тютюнових виробів серед населення, особливо серед молоді, яка найбільше схильна до вживання ароматизованих тютюнових продуктів.

Які саме зміни набули чинності та що вони означають, пояснили у Центрі громадянського представництва “Життя”.

Ці зміни набули чинності згідно із Законом України №1978-XI, який був прийнятий 11 липня 2023 року. З цього дня на прилавках не повинно бути ароматизованих сигарет, тютюну для самокруток, електронних сигарет та рідин до них, а також упаковок без належного маркування. Закон дозволив реалізувати залишки продукції, випущені до набрання чинності новими правилами, протягом року, і цей термін вже завершився.

Відтепер на кожній пачці сигарет повинні бути оновлені медичні попередження, які займають 65% площі найбільшої сторони упаковки. Вони містять зображення хвороб, спричинених курінням, та текст, який застерігає про шкоду куріння. Також на пачках розміщено QR-код, що веде на сервіс Центру громадського здоров’я “Я кидаю курити!”, де можна отримати допомогу в припиненні куріння.

Нові правила маркування набули чинності з 11 січня 2024 року, згідно з Наказом №747 МОЗ України. Створено три групи наборів медичних попереджень, кожна з яких включає 14 зображень. Ці набори будуть оновлюватися щороку, щоб забезпечити регулярну зміну графічних попереджень.

Заборона на продаж ароматизованих сигарет та рідин для електронних сигарет також передбачає заборону на деякі добавки, які могли вводити споживачів в оману щодо наслідків вживання цих виробів, а також вимоги до складу рідин та звітності виробників і дистриб’юторів.

За даними Київського міжнародного інституту соціології, станом на грудень 2023 року 24,5% українців щодня споживають тютюнові та нікотинові вироби. Серед них 36% чоловіків і 15% жінок. Хоча серед чоловіків спостерігається тенденція до зниження, кількість жінок-курців подвоїлася за останні сім років. Курять також 30% молодих людей віком 18-29 років.

У ВООЗ повідомили, що 38% споживачів сигарет для нагрівання та 50% користувачів електронних сигарет зазначають приємний смак та аромат як основну причину їх вживання. Заборона ароматизаторів покликана захистити дітей та молодь від приваблення до цієї продукції.

Також графічні попередження на упаковках мають значний вплив: у 2017 році 92% споживачів тютюну в Україні звернули увагу на ці попередження, а 54% замислилися про припинення куріння.

Україна також зобов’язалася слідувати директивам Європейського Союзу щодо заборони ароматизованих сигарет для нагрівання, що підтверджується законопроєктом №9227.

За період з початку поточного року спостерігається тенденція скорочення обсягів банківських вкладів українців. Це не лише сезонне явище, а й результат монетизації негативних прогнозів щодо ситуації в країні та на фронті. Незважаючи на стабільну та надійну роботу української банківської системи протягом війни, обсяги депозитів у гривні зменшилися, зокрема на понад 3% за січень 2024 року. Ситуація стосовно валютних вкладів також не є сприятливою, хоча темпи зменшення менші. Експерти вказують на те, що така тенденція характерна для першого місяця року, проте за останні роки вона була неспостережною, зокрема у 2022 році перед російським вторгненням. Однак навіть з урахуванням цього факту, обсяги відтоку вкладів цього року є рекордними, що вимагає уважного аналізу та подальших заходів для збереження стабільності в банківській сфері країни.

За аналізом експертів, спостерігається скорочення обсягів банківських вкладів у січні, що пояснюється сезонністю та високими витратами на імпорт, традиційними для цього періоду. Ця тенденція не є новою та спостерігалася раніше. Незважаючи на це, дані Нацбанку за 2023 рік свідчать про зростання гривневих депозитів фізичних осіб, проте у січні 2024 року спостерігається їх зменшення. Економісти вказують на можливі причини такого розвитку подій, включаючи ініціативи уряду та парламенту щодо посилення контролю над рахунками громадян та податкову мобілізацію. Наприклад, новий законопроєкт про мобілізацію може бути однією з причин зменшення депозитів, хоча відразу ж наголошується, що такі норми не будуть підтримані. Варто також зазначити, що зміни до правил зберігання та захисту банківської таємниці можуть спричинити занепокоєння серед громадян щодо приватності та безпеки їхніх фінансових даних.

Запропоновані зміни в оподаткуванні доходів, які можуть стати реальністю, вже впливають на українців, які обмінюють гривні на іноземну валюту. Нові норми можуть змусити багатьох змінити тактику управління фінансами та перевести гроші у валюту для захисту від податкового тиску. Основною причиною зменшення банківських депозитів у січні 2024 року стала купівля готівкової іноземної валюти, що вказує на бажання населення та бізнесу зберегти стабільність своїх фінансів у змінних умовах. Зростання кількості імпортованих товарів також підтверджується, що призводить до збільшення витрат населення та підприємств і вимагає більше коштів. Українці шукають альтернативні шляхи імпорту через проблеми на кордонах, що може призвести до підвищення цін на товари та послуги для кінцевих споживачів. Все це вказує на складні економічні та соціальні виклики, з якими стикається Україна, і на необхідність пошуку ефективних рішень для підтримки стабільності та розвитку.

За результатами опитування, проведеного Центром Разумкова в січні 2024 року, більшість українців – 57%, – характеризували економічну ситуацію в країні як погану, а понад третина вважала матеріальний стан своєї родини таким самим. Кожен десятий респондент відзначав, що зусиллями ледве вдається забезпечити базові потреби. Незважаючи на це, ці показники навіть трохи покращилися у порівнянні з груднем 2023 року і залишаються на рівні, що був до війни. Однак 58% опитаних вважають, що матеріальний стан їхніх родин погіршився від початку російської агресії. У січні 2024 року також помітно зросла кількість тих, хто передбачає ще більше погіршення ситуації в українській економіці – цю думку поділили 33% опитаних, у порівнянні з 23% у минулому році. Кожен четвертий опитаний очікує погіршення для своєї сім'ї. Згідно з даними Світового банку у 2022 році за межею бідності опинилося близько 7 мільйонів українців, а рівень бідності зріс до 24%. Інститут демографії підрахував, що у 2023 році понад 20 мільйонів українців з 30-31 мільйона, що проживають на контрольованій Україною території, живуть у бідності з доходом менше 5000 гривень на місяць.

У результаті проведеного опитування Центру Разумкова у січні 2024 року виявлено, що економічна ситуація в Україні залишається невтішною для значної кількості громадян. Більшість українців вважають її поганою, а третина так само оцінює матеріальний стан своїх сімей. Хоча є деяке поліпшення у порівнянні з попереднім періодом, більшість вважає, що їхні сім'ї зазнали погіршення від початку російської агресії. Крім того, зростає кількість тих, хто передбачає подальше погіршення економічної ситуації в країні. Ці дані свідчать про серйозні виклики, які стоять перед українським суспільством та владою, і потребують комплексних заходів для поліпшення економічної стабільності та підвищення добробуту населення.

На офіційному веб-сайті Міністерства оборони з'явилася довгоочікувана інформація про невпинний прогрес співпраці України з НАТО. Заступник міністра оборони, Станіслав Гайдер, у відвертому інтерв'ю для видання Kyiv Post, поділився докладними деталями стосовно досягнень у цьому ключовому напрямку. Гайдер відзначив, що активно займається реалізацією концепції Дорожньої карти взаємосумісності з НАТО та адаптованої Річної національної програми Україна-НАТО. Він також підкреслив свою роль у впровадженні спільних проєктів, спрямованих на досягнення стандартів НАТО. За словами Гайдера, на сьогодні вже успішно імплементовано 322 стандарти НАТО, і ще 50 перебувають у процесі впровадження.

Не менш важливим кроком у цій співпраці вважається запуск першої спільної з НАТО інституції – NATO-Ukraine Joint Analysis, Training and Education Centre (JATEC). Гайдер підкреслив, що наша армія має відповідати всім критеріям НАТО, і для цього необхідно вносити зміни, щоб досягти повної відповідності. Центр має стати місцем спільного аналізу безпекових викликів та вдосконалення системи підготовки та військової освіти. Українські фахівці, співпрацюючи з колегами з країн-членів НАТО, будуть працювати над спільним розвитком спроможностей.

Гайдер підкреслив, що Україна стане не лише отримувачем, але й постачальником цінного досвіду: «Наш внесок у діяльність центру ґрунтується переважно на десятирічному досвіді російсько-української війни, інноваціях та практиках, які ми виробили під час повномасштабного вторгнення Росії. Цей досвід вже змінює стандарти НАТО та формує спроможність реагувати на виклики та загрози у сфері оборони».

Україна активно продовжує розвивати свою співпрацю з НАТО, чим підтверджує своє прагнення до інтеграції у євроатлантичну спільноту. Успішна імплементація 322 стандартів НАТО і запланований впровадження ще 50 свідчать про значний прогрес в цьому напрямку. Запуск NATO-Ukraine Joint Analysis, Training and Education Centre (JATEC) відкриває нові можливості для спільної роботи та обміну досвідом з країнами-членами НАТО. Україна не лише виконує вимоги НАТО, а й активно сприяє їх встановленню, використовуючи накопичений досвід, зокрема, під час війни з Росією. Такий підхід сприятиме підвищенню обороноздатності країни та зміцненню безпеки в регіоні.