Болгарський газ піде в Україну: компанія Bulgargaz відкриває новий маршрут постачання

У виступі перед парламентом, командувач Об’єднаних сил Збройних Сил України, генерал-полковник Юрій Содоль, висловив серйозну турботу щодо недостатньої кількості військовослужбовців у складі Збройних Сил. Він підкреслив, що це питання стає критичним для оборони країни. Командувач зазначив, що в оперативно-стратегічному угрупуванні військ "Хортиця", яке він очолює, відчутний дефіцит особового складу, що серйозно ускладнює їхню діяльність на фронті. Содоль пояснив, що військові відділення, які зазвичай складаються з 8-10 осіб, зараз часто мають лише 2-4 бійців. Це значно знижує ефективність оборони, особливо з урахуванням зростаючої загрози від дронів-камікадзе та FPV-дронів. Командувач підкреслив, що найбільше навантаження лягає на механізовані та піхотні підрозділи. За його словами, з недостатньою кількістю бійців у військових частинах важко забезпечити ефективну оборону на всьому фронті. Він висловив своє занепокоєння тим, що відповідні бригади мають обороняти територію, значно перевищуючи нормативи. Содоль закликав депутатів прийняти законопроєкт щодо мобілізації, щоб забезпечити необхідну кількість військовослужбовців для армії та забезпечити ефективну оборону країни.

У виступі командувач Об’єднаних сил Збройних Сил України, генерал-полковник Юрій Содоль висловив серйозну турботу щодо недостатньої кількості особового складу у ЗСУ. Він підкреслив, що ця проблема стає ключовою для ефективної оборони країни, особливо з урахуванням нових загроз, таких як дрони-камікадзе та FPV-дрони. Содоль закликав парламент прийняти законопроєкт про мобілізацію для забезпечення необхідної кількості військовослужбовців та забезпечення ефективної оборони країни. Виступ командувача ЗСУ свідчить про важливість та актуальність забезпечення армії необхідними ресурсами для збереження національної безпеки та територіальної цілісності України.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Як зауважила в своєму дописі в Facebook голова Державного агентство розвитку туризму (ДАРТ) Мар’яна Олеськів, загалом зростання туристичного збору відмічено майже у всіх регіонах країни, навіть з урахуванням катастрофічного падіння в чотирьох областях, які найбільше страждають від російської війни – Херсонській, Харківській, Донецькій та Луганській.

Зокрема, в північних областях України туристичний збір за перші дев’ять місяців 2024 року в порівнянні з аналогічним періодом минулого року зріс на 56%, в південних – на 41%, в західних – на 17%, в центральних – на 10%.

“Тож як бачимо, туристична галузь України попри війну та важкі виклики, які постали перед нею, демонструє стійкість, забезпечує робочими місцями українців та наповнює бюджети громад”, – зауважила Олеськів.

До лідерів за сплатою туристичного збору увійшли місто Київ та п’ять областей. При цьому найбільше туристичного збору надійшло до бюджету столиці – 34,4 мільйони гривень проти 21,2 мільйонів гривень торік. Втім, якщо порівнювати з 2021 роком, то турзбір до бюджету Києва скоротився вдвоє – тоді він становив майже 68 мільйонів гривень.

Водночас в деяких областях навіть спостерігалося збільшення надходжень до бюджету від туристичного збору порівняно з довоєнним 2021 роком. Так, бюджет Львівської області за січень-вересень 2024 року поповнився майже на 33 мільйони гривень, що на 42% більше ніж у 2021 році (майже 24 мільйони гривень), а в Івано-Франківській області сума туризбору зросла на 120% – до 22,7 мільйони гривень порівняно з 2021 роком (10,3 мільйони гривень). За результатами трьох кварталів торік турзбір регіону склав 14,7 мільйонів гривень.

При цьому сума турзбору в Закарпатській області цього року склала майже 16 мільйонів гривень, що зовсім трохи більше ніж торік (14,9 мільйонів гривень), але на третину більша ніж у 2021 році (11,7 мільйонів гривень).

Колишнього депутата Одеської міської ради Руслана Тарпана, який перебуває у міжнародному розшуку за підозрою у сприянні державі-агресору, знову згадано в контексті можливого неформального впливу на роботу організованої злочинної групи. У поданій до компетентних органів скарзі заявники вказують, що цей вплив нібито здійснюється через окремих представників структур Міністерства юстиції та Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, де, за їхніми словами, можуть ухвалюватися рішення, вигідні організаторам схеми.

У документах наголошується, що основною метою такої діяльності є втручання у корпоративні права низки українських підприємств, зокрема шляхом маніпуляцій реєстрами, судовими провадженнями та механізмами державного контролю. На думку заявників, подібні дії створюють передумови для перерозподілу власності на користь пов’язаних структур і можуть супроводжуватися легалізацією активів сумнівного походження, що особливо небезпечно в умовах воєнного стану та постійного тиску з боку зовнішнього агресора.

Центральну роль у механізмі відіграє іноземна компанія SILVERILL TRADING LIMITED (Кіпр), бенефіціаром якої є дружина Тарпана, Оксана Шишовська. Саме від її імені Мін’юст отримав низку скарг, поданих без юридично підтверджених повноважень і без електронного підпису.

Попри ці порушення, 10 квітня 2024 року Мін’юст видав наказ №1030/5, яким незаконно скасував реєстраційні дії щодо ТОВ «Бізнес Еквіпментс Україна», що належить акціонерному товариству «Бізнес Еквіпментс Лімітед».

У липні 2024 року Господарський суд Києва визнав наказ Мін’юсту незаконним. Аналогічну позицію підтримав апеляційний суд.

Однак 19 березня 2025 року головуюча суддя Касаційного господарського суду Олена Кібенко винесла ухвалу про зупинення дії рішень попередніх інстанцій. До колегії також увійшли судді Світлана Бакуліна та Ірина Кондратова.

На переконання заявників, ці дії створили передумови для збереження незаконного адміністративного акту, що вигідний компанії, пов’язаній з Тарпаном. При цьому, як стверджується, судді проігнорували чинну судову практику і проявили вибірковість.

У скарзі вимагається перевірити дії посадових осіб Мін’юсту:

Олена Ференс

Ігор Поночовний

В’ячеслав Хардіков

А також приватного нотаріуса Олександра Сокуренка, який виконував дії на користь SILVERILL TRADING LIMITED.

Окрема вимога стосується суддів Верховного Суду:

Олена Кібенко

Світлана Бакуліна

Ірина Кондратова

Заявники також закликають провести фінансовий моніторинг SILVERILL TRADING LIMITED, заблокувати її банківські рахунки та дослідити джерела походження коштів.

Руслан Тарпан в Україні відомий участю у резонансних корупційних скандалах, зокрема щодо провального проєкту «Глибока вода» в Одесі. Він переховується за кордоном та фігурує в провадженнях про співпрацю з РФ.

Оприлюднені факти про вплив його структури на органи юстиції та суддів Верховного Суду можуть стати тестом для державних інституцій у боротьбі з судовою корупцією та рейдерством.