Субота, 17 Січня, 2026

Колишній кандидат у голови БЕБ Шепетін знову оскаржує результати конкурсу

Важливі новини

Напередодні саміту НАТО Україна може завдати ударів по території РФ

Як стало відомо нашій редакції з джерел в Офісі Президента, українське керівництво готує серію масштабних дій на території Російської Федерації наприкінці червня. Йдеться про ракетні удари та спецоперації, які мають відбутися напередодні саміту НАТО, що запланований на липень. За словами співрозмовника, ці дії розглядаються на Банковій як інформаційно-психологічний фактор, який має переконати партнерів у силі […]

«Газпром» планує припинити транзит газу через Україну з 2025 року

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Однак, уточнив співрозмовник агентства, цей план ще не схвалено вищим керівництвом.

За словами анонімного джерела, «Газпром» очікує, що експорт газу в «далеке зарубіжжя» 2025 року скоротиться до 39 млрд куб. м через припинення транзиту через Україну.

Під терміном «далеке зарубіжжя», як пише агентство, в «Газпромі» зазвичай мають на увазі європейські країни і Туреччину. Однак поставки газу до Туреччини навряд чи скоротяться, пише Reuters.

Нові виклики для української оборони: зростаюча активність російської авіації

За даними наших джерел в Генштабі, втрати Збройних Сил України у цьому році зросли на 70%. Головною причиною є широкомасштабне використання противником авіаційних бомб. У 2023 році серйозних ліній оборони не було збудовано, що стало однією з ключових проблем для української армії, особливо в контексті застосування російською армією касетних боєприпасів. Заступник міністра оборони України Іван Гаврилюк повідомив, що з початку 2024 року російська авіація скинула на позиції українських захисників понад 3500 авіабомб, що становить 16 разів більше, ніж у 2023 році.

“Російська бойова авіація домінує в небі. Ворожі літаки активно застосовуються над нашими позиціями на лініях фронту та впередових районах, скидаючи керовані авіаційні бомби. З початку цього року (протягом 77 днів) літаки противника скинули на наші позиції понад 3500 авіабомб, що становить 16 разів більше, ніж у 2023 році”, – зазначив він.

Заступник міністра оборони також вказав, що з моменту останньої зустрічі у форматі “Рамштайн” (14 лютого) Збройні сили України знищили 12 російських винищувачів-бомбардувальників і один А-50а, проте незважаючи на ці втрати, перевага залишається на боці Росії.

За словами Гаврилюка, для перелому домінування російських військ у повітрі необхідні заходи за участю західних літаків F-16, що підвищить можливості Збройних сил України на землі. “Проте наразі ми ще не отримали F-16, а запаси боєприпасів деяких видів опускаються до критичного рівня. Ці та інші фактори ускладнюють виконання завдань Збройними силами України щодо відбиття агресора”, – додав він.

Також за словами Гаврилюка, на фоні домінування в повітрі з початку 2024 року перевага в артилерійському вогні вздовж лінії фронту складає 7:1 на користь російських військ. У лютому президент України заявив, що Україні надали лише 30% обіцяного Європейським союзом мільйона снарядів. Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) вважають, що спроба України відібрати ініціативу на полі бою в Росії має обґрунтовану основу, але затримки у військовій допомозі Заходу, ймовірно, затримають зусилля Києва.

У висновках до цієї статті важливо відзначити наступні пункти:

• За даними Генштабу, втрати Збройних Сил України у цьому році зросли на 70%, що є тривожною тенденцією.

• Основною причиною зростання втрат є широкомасштабне використання російською авіацією авіаційних бомб.

• Українські оборонні лінії залишаються слабкими, що ускладнює відбиття атак противника, зокрема через застосування касетних боєприпасів.

• На думку заступника міністра оборони Івана Гаврилюка, для забезпечення переваги в повітрі необхідні заходи за участю західних літаків F-16, але наразі їх отримання затримується.

• Важливим аспектом є також дисбаланс у вогневій потужності вздовж лінії фронту, де перевага у російських військах.

• Затримки у військовій допомозі Заходу можуть ускладнити ситуацію на передовій та затягнути зусилля української армії у відбитті агресії.

Ці висновки підкреслюють серйозні виклики, з якими стикаються Збройні Сили України, та необхідність швидких та ефективних заходів для підтримки обороноздатності країни.

Розкішний електрокар за чиновницьку зарплату: як заступник міністра освіти Євген Кудрявець придбав Mercedes за 2,4 мільйона гривень

Перший заступник міністра освіти і науки України Євген Кудрявець опинився в центрі суспільної уваги після того, як стало відомо про його нещодавнє придбання преміального електрокара Mercedes-Benz EQS 450 2023 року випуску. Вартість автомобіля становить близько 2,4 мільйона гривень — сума, яка майже вдвічі перевищує його офіційний річний дохід. Згідно з даними декларацій, торік зарплата Кудрявця в Міністерстві освіти та науки становила приблизно 1,37 мільйона гривень, що викликало запитання щодо походження коштів на таку дорогу покупку.

За час роботи на керівній посаді в МОН родина Кудрявця помітно покращила свій майновий стан: наразі подружжя володіє двома автомобілями німецького преміумкласу. Окрім цього, чиновник входить до переліку посадовців із найбільшою кількістю закордонних відряджень за останні два роки. У деяких із них він представляв Україну на міжнародних освітніх форумах та самітах, проте частина поїздок, за словами джерел у міністерстві, мала радше іміджевий, ніж практичний характер.

Це не перше придбання преміального транспорту в родині посадовця. У листопаді 2022 року Кудрявець разом із дружиною став співвласником Mercedes-Benz GLE 450 4MATIC за 3,3 млн грн. Окрім цього, він користується Toyota Highlander 2016 року, орендованою у приватного підприємства “Агронафтасервіс”.

Водночас чиновник демонструє високу активність у закордонних поїздках. Лише за дев’ять місяців 2025 року він здійснив щонайменше 12 міжнародних відряджень, відвідавши США, Данію, Японію, Італію, Швейцарію, Бельгію, Угорщину, Австрію та Ісландію, деякі країни — двічі. За три попередні роки на компенсації відряджень із держбюджету йому було відшкодовано понад 5 млн грн.

Як звертають увагу аналітики, офіційні доходи посадовця суттєво контрастують зі стилем витрат та рівнем споживання, які демонструє родина під час його перебування на посаді.

Донька українського коміка Євгена Кошового відмовилася від навчання у Польщі й обрала українську академію

Відомий український комік та художній керівник “Вечірнього Кварталу” Євген Кошовий повідомив, що його старша донька, 17-річна Варвара, змінила свої плани щодо здобуття вищої освіти за кордоном. Про це він розповів у коментарі ТСН. За словами Кошового, цього року Варвара планує вступати до вишу, однак передумала їхати до Польщі. Тепер родина розглядає варіант вступу до Академії […]

Колишній кандидат на посаду директора Бюро економічної безпеки України Ігор Шепетін знову пішов до суду, намагаючись оскаржити результати конкурсу. Це вже друге подання, і вдруге в цьому процесі його інтереси представляє юрфірма, яка веде до колишнього голови СБУ Валерія Хорошковського. Такий крок виглядає як продовження спроб реваншу старої корупційної системи за посаду, що відкриває доступ до найбільш чутливих економічних справ країни.

Шепетін подав позов до комісії, яка здійснює відбір керівника БЕБ. Його захист здійснює фірма, заснована Іваном Дерев’янком — колишнім генералом СБУ, наближеним до Валерія Хорошковського. Його син Артем, також адвокат, офіційно входить до структури, яка веде цю справу.

Генерал Іван Дерев’янко був «правою рукою» Хорошковського ще в часи, коли той очолював як СБУ, так і Митну службу. У 2019 році Дерев’янко нібито планував повернутися на одну з ключових посад у структурі СБУ — головне управління «К» або ж до митниці — за тією ж квотою впливу.

Нинішнє зацікавлення Дерев’янка та Хорошковського Шепетіним, очевидно, не випадкове. У 2025 році в рамках кримінального провадження БЕБ №4202200000000001113 було заарештовано активи, пов’язані з Хорошковським та його давнім бізнес-партнером Вадимом Григор’євим. Їх підозрюють в ухиленні від сплати податків на суму понад 184 мільйони гривень.

Схожі справи в Україні мають доволі конкретні наслідки: наприклад, у кейсі Костянтина Жеваго арешту майна (Полтавський ГЗК) вистачило, аби паралізувати частину його активів. Саме тому контроль над БЕБ має стратегічне значення для тих, хто фігурує у справах про ухилення від податків, — а таких чимало серед старої політико-олігархічної еліти.

До того ж, у 2020–2023 роках Вадима Григор’єва вже звинувачували у несплаті 160 мільйонів гривень за купівлю офісу компанії “Київметробуд” на Прорізній, 8 у центрі Києва. Тоді справу успішно “відбили” адвокати з фірми “Адер Хабер”, яку пов’язують із близьким соратником Андрія Портнова — Валерієм Писаренком.

Таким чином, Шепетін — це не просто екс-кандидат на ключову посаду. Він — частина складної системи впливів, що замикається на тандемі Портнов–Хорошковський. Їхні юристи, старі кадри СБУ і підконтрольні адвокатські структури знову намагаються отримати важелі контролю над найчутливішими антикорупційними розслідуваннями — саме через БЕБ.

А поки Шепетін вдруге заходить до зали суду, суспільству залишається хіба спостерігати за спробою тих, кого давно списали з політичного поля, повернутися — через юридичні шпарини і своїх людей у конкурсних комісіях.

Останні новини