Колишній кандидат у голови БЕБ Шепетін знову оскаржує результати конкурсу

Згідно з новими правилами, оператори мобільного зв'язку тепер зобов'язані гарантувати функціонування мереж протягом 10 годин за відсутності централізованого електропостачання. Це суттєве збільшення порівняно з попередньою вимогою, яка становила лише 4 години. Таке рішення є відповіддю на виклики, з якими стикнулася країна, і покликане забезпечити надійний зв'язок для громадян та критично важливих служб навіть у найскладніших умовах.

Згідно з новими нормативами, до 1 жовтня 2024 року не менше 60% базових станцій операторів повинні бути забезпечені автономним резервним живленням. Поетапно ці вимоги зростатимуть: до 1 листопада — 70%, до 1 грудня — 80%, а до кінця січня 2025 року — 100%.

До 1 грудня 2023 року не менше 25% базових станцій в кожній області повинні бути підключені до генераторів, які здатні працювати без електроенергії протягом 72 годин. А з 1 вересня всі об’єкти мають бути забезпечені цією можливістю. Це означає, що оператори мобільного зв’язку зобов’язані гарантувати стабільний доступ до інтернету і зв’язку навіть під час тривалих відключень світла.

Ці заходи є критично важливими для підтримання комунікаційних можливостей в Україні, особливо в умовах війни та енергетичних криз. Забезпечення зв’язку у важливих ситуаціях може врятувати життя, тому нові вимоги покликані підвищити рівень готовності операторів до екстремальних умов.

У 2022 році внаслідок обстеження компанією Investico, яке включало аналіз щорічних звітів, розгляд документальних витоків та інтерв'ю з колишніми агентами ФБР, було встановлено, що олігарх Рінат Ахметов має давні стосунки з банківським сектором Нідерландів, особливо з ING Group, що була втягнута в значні фінансові маніпуляції. Використовуючи свої зв'язки в нідерландському фінансовому секторі, компанія отримувала величезні кредити та здійснювала безконтрольні офшорні операції. Заснована 21 травня 2001 року, перша нідерландська компанія Ахметова Metinvest B.V., була зареєстрована за допомогою юридичної фірми та нотаріуса Houthoff Buruma з метою консолідації його металургійного та гірничодобувного бізнесу. Через деякий час з'явилася й ДТЕК, зареєстрована в Торгово-промисловій палаті, яка стала 17-м енергетичним підрозділом імперії Ахметова. Поміж іншими банками, Ахметов співпрацював з ABN Amro та ING, що видавали йому мільярдні кредити, а також з відділенням Deutsche Bank у Амстердамі. Хоча іноземні банки, зокрема Barclays, почали відмовлятися від співпраці з Ахметовим приблизно з 2015 року через повторні обвинувачення його у відмиванні грошей та корупційних схемах, це не змусило його покинути Нідерланди. За даними FinCEN, ING також отримувала значну кількість платежів. Наприкінці травня 2014 року протягом п'яти днів Ахметов переказав $145,5 млн з особистої компанії BVI на рахунок у банку ING Bank. Незважаючи на підозрілі перекази, банк ING не запитав у Ахметова про походження коштів. Навіть із усвідомленням високих ризиків, ING у 2018 році надала фінансування "Метінвесту" на $1,5 млрд, всього через три роки після блокування Barclays банківських рахунків компанії. Того ж року ING Bank, Deutsche Bank Amsterdam та інші надали кредит на суму понад $2,2 млрд для реструктуризації боргу "Метінвесту". До недавнього часу компанії Ахметова мали непогашені заборгованості щонайменше перед п'ятьма нідерландськими компаніями, включаючи підприємства роздрібної торгівлі, POSTNL і KLM, які субсидували бізнес Ахметова. Незважаючи на свою репутацію банку, що легалізує корупційні доходи у Східній Європі, ING була вовлечена в скандальну справу з відмивання грошей російських олігархів через російську "дочку" банку ING на суму кілька сотень мільйонів євро.

Комерційні підприємства, які належать Рінату Ахметову та його бізнес-партнеру Вадиму Новинському, мають реєстрацію в Нідерландах. У 2019 році трастовий фонд ITPS, що керував декількома компаніями, отримав повідомлення про підозру від De Nederlandsche Bank (DNB) через невдалий контроль клієнтів і, за словами одного з власників, був ліквідований. Починаючи з минулого року, нідерландські компанії, що належать Ахметову, перейшли під управління кількох колишніх працівників трастового фонду; це означає, що ці компанії фактично вийшли з-під контролю DNB.

Висновки з цієї статті вказують на те, що ділові інтереси Ріната Ахметова та його співробітників в Нідерландах є значними. Реєстрація їхніх компаній у цій країні свідчить про важливість його присутності на міжнародному рівні. Факт того, що трастовий фонд, який керував частиною цих компаній, був розпущений через порушення контрольних процедур, може вказувати на недоліки у фінансовому управлінні. Передача управління колишнім працівникам трастового фонду може викликати питання щодо надійності управління та контролю за цими компаніями у майбутньому.

Кабінет Міністрів України затвердив нову Державну цільову національно-культурну програму, спрямовану на комплексний розвиток та ефективне функціонування української мови як державної у всіх сферах суспільного життя до 2030 року. Це важливий крок у зміцненні мовної політики держави та збереженні культурної ідентичності. Нова програма отримала підтримку через розпорядження Кабінету Міністрів від 15 березня 2024 року № 243-р. На реалізацію програми передбачено близько 7,8 мільярдів гривень, з яких 7,6 мільярдів гривень виділяються з державного бюджету, а 200 мільйонів гривень — з місцевих бюджетів.

Згідно з обґрунтуванням, рішення Конституційного суду України від 14 липня 2021 року вказало на використання Російською Федерацією "мовного питання" як інструменту геополітичної експансії. У документі підкреслено, що загроза українській мові є загрозою національній безпеці та існуванню держави. Факти лінгвоциду, виявлені після вторгнення Російської Федерації в Україну у 2022 році, підкреслюють цю загрозу.

Основними завданнями програми є:

Забезпечення доступності української мови у всіх сферах суспільного життя, включаючи освіту, мас-медіа, культуру та державну службу.Розвиток і підтримка української мови як національного надбання та засобу формування національної свідомості.Захист української мови від негативного впливу зовнішніх чинників, зокрема від пропаганди агресора та інформаційної війни.Стимулювання досліджень та наукових розробок в галузі лінгвістики та мовознавства для підвищення ефективності впровадження мовної політики.Проведення масових інформаційно-просвітницьких заходів для підвищення обізнаності громадян з питань мовної політики та важливості збереження української мови як символу національного єднання.Реалізація цієї програми буде сприяти зміцненню мовної самосвідомості громадян, підвищенню ролі української мови в суспільному житті та збереженню культурного різноманіття України.

Українська мова є одним із ключових складників національної ідентичності та культурного доробку українського народу. Затвердження нової Державної цільової національно-культурної програми, спрямованої на розвиток та зміцнення української мови, є кроком вперед у забезпеченні її захисту та просуванні як важливого елементу національного самовизначення. Виділення значних коштів на підтримку програми свідчить про серйозність намірів української держави щодо розвитку мовної сфери.

Програма передбачає широкий спектр заходів, спрямованих на підтримку та поширення використання української мови у всіх сферах суспільного життя. Особлива увага приділяється захисту мови від негативного впливу зовнішніх чинників та стимулюванню її вивчення та використання серед населення. Підтримка наукових досліджень у галузі мовознавства також є важливим кроком у покращенні мовної політики держави.

Враховуючи сучасні виклики та загрози, пов'язані з мовною сферою, прийняття цієї програми є важливим кроком у зміцненні мовної самосвідомості та культурної ідентичності українського суспільства. Реалізація програми до 2030 року сприятиме збереженню та розвитку української мови як символу національного єднання та різноманіття культурної спадщини України.