Колишній продюсер звинуватив Олега Винника у брехні про хворобу та допомогу ЗСУ

Після рішення Вищого антикорупційного суду про зняття електронного браслета з колишнього голови Верховного Суду, судді Володимира Князєва, угрожливі хмари сумнівів все ще пливуть над його діяльністю. Незважаючи на це, суд ухвалив рішення продовжити термін виконання обов'язків Князєвим до 27 липня. Звідки ця тінь, що накрила його працю? Звільнений від електронного під контрольного пристрою, Князєв вкрай обмежений у можливості виконувати свої функції – його слова «по шість годин на день немає світла» стають мовчазними свідченнями про його обмеженість і невизначеність у правосудді. Напруга у судових коридорах лишається невгамовною, поки протистояння між чесністю та сумнівами продовжує охоплювати громадську думку.

Для того, щоб випустити Князєва, йому 7 разів зменшували заставу. Опісля ексголова ВСУ Князєв вийшов із СІЗО під заставу в розмірі 18 млн гривень. Потім зі «справи Князєва» зникла стаття про «організовану злочинну групу»: НАБУ не знайшло доказів.

Тепер із Князєва зняли електронний браслет через відсутність світла і негативний вплив на його здоров’я.

Князєв заявив, що в нього за його місцем проживання по шість годин немає світла і немає зв’язку, тому браслет є неефективним. Також браслет позначається на стані його здоров’я.

Чекаємо на заяву, що обвинувачення викликає у Князєва алергію і його негайно потрібно звільнити від відповідальності за законом.

Як відомо, Князєв вийшов з-під варти після внесення понад 18 млн грн застави. На нього поклали такі обов’язки:

-прибувати на кожну вимогу; -не відлучатися за межі України без дозволу; -повідомляти про зміну місця проживання та/або роботи; -утримуватися від спілкування засудженим Олегом Горецьким та підозрюваним Костянтином Жеваго, а також свідками; -здати на зберігання закордонні паспорти та носити електронний браслет.

Протягом останнього тижня українські безпілотники знову відіграли важливу роль у забезпеченні безпеки нації, завдаючи ударів по двох російських радіолокаційних станціях раннього попередження про ядерний удар «Воронеж-М». Ці стратегічно розташовані станції, знаходяться в Армавірі (Краснодарський край) та Орську (Оренбурзька область), відіграють ключову роль у російській системі відбиття ядерного нападу. Акція безпілотників має величезне значення для стратегічної безпеки України та регіону, демонструючи високу ефективність та відданість національних військових сил.

Згідно з військовою доктриною РФ, напад на об’єкти ядерного стримування може стати приводом для нанесення ядерного удару з боку Росії.

Поки що ні Україна, ні РФ офіційно ці удари не коментувала. Якщо не брати до уваги заяву сенатора Дмитра Рогозіна, який звинуватив США в причетності до атаки і заявив, що американці «дадуть відповідь по повній».

Що це означає?

З приводу суто військової доцільності нанесення ударів по цих станціях експертами висловлюються різні думки.

Частина вважає, що доцільність є, оскільки станції використовувалися росіянами для відстеження запуску ракет з України. Інші кажуть, що для цих цілей вони навряд чи застосовувалися. До того ж невідомий результат атаки – виведені радари з ладу чи ні.

Але у цих ударів можуть бути і політичні резони та наслідки.

Не виключено, що таким чином Україна намагається показати Заходу, що боятися ядерних загроз Росії не слід, оскільки вона не може захистити навіть свої системи ядерного стримування. А тому можна бити західною зброєю по російській території, збивати російські ракети системами ППО НАТО і вводити війська в Україну.

Хоча, насправді, наслідки цих ударів можуть рівно зворотні, різко посиливши побоювання Заходу з приводу загрози ядерної війни і давши додаткові аргументи тим, хто, наприклад, виступає проти згоди на удари західними ракетами по РФ.

Якою буде реакція Росії? Російська влада поки що на удари по станціях ніяк офіційно не реагувала. Можливо, поки визначаються з публічною і непублічною реакцією. І спробує використати ситуацію у своїх інтересах, тим чи іншим чином «посиливши» сигнал Заходу про те, що «ситуація на межі».

Але, в будь-якому разі, удари по об’єктах ядерних сил РФ – це потужний пас російській «партії війни», яка вже давно вимагає перейти від словесних погроз на адресу Заходу до прямих дій або до виставлення йому ультиматуму із загрозою застосування ядерної зброї.

Не факт, що конкретно ці удари стануть приводом до таких дій або ультиматуму, але вони посилюють позиції тих сил у Москві, які виступають за радикалізацію конфлікту із Заходом.

І це ж загалом вписується в загальну стратегію умовної глобальної «партії війни» для переведення її на новий рівень ескалації з, можливо, вже прямим зіткненням Заходу і РФ.