Колишнього заступника голови ВГСУ затримали після зміни запобіжного заходу

На початку 2024 року стало відомо, що американська оборонна корпорація Northrop Grumman планує значно розширити свою діяльність в Україні шляхом спільного виробництва боєприпасів середніх калібрів. Ця угода вважається першою публічно визнаною ініціативою, запропонованою українським урядом у співпраці з Міністерством оборони США, щодо спільного виробничого проєкту на території України.

Партнерство Northrop Grumman з українською стороною в цьому напрямку має на меті не лише розширення виробничих можливостей, але й сприяння підвищенню обороноздатності країни у контексті геополітичних викликів та безпеки в регіоні. Зазначається, що така ініціатива стане вагомим кроком у підтримці військово-технічного співробітництва між Україною та Сполученими Штатами, спрямованого на зміцнення оборонної сфери країни.

Проект передбачає не лише передачу технологій та навичок, але й спільні науково-дослідницькі розробки і виробництво, що сприятиме створенню робочих місць та економічному розвитку українського оборонного сектора. Дане співробітництво також підкреслює важливість взаємодії у сфері безпеки і оборони між двома країнами, спрямовану на зміцнення міжнародного мирного порядку та стабільності.

Northrop Grumman Corporation, одна з найбільших в світі виробників зброї та військової техніки, планує створити в Україні виробництво боєприпасів середніх калібрів.

Створення такого виробництва сприятиме підвищенню обороноздатності України та забезпеченню необхідного арсеналу для зміцнення оборони країни. Відомо, що угода з Northrop Grumman є результатом довгострокових переговорів і планується як стратегічний крок у зміцненні військово-технічного співробітництва між Сполученими Штатами та Україною.

Про це повідомив представник компанії Northrop Grumman Defense Systems Дейв Бартелл на оборонній виставці EUROSATORY 2024 для видання Breaking Defense.

“Це наш перший проєкт, який оплачується “українськими доларами”. Ми плануємо розширити цю угоду на боєприпаси для танків, 155 мм, і інші, коли знайдемо інноваційні процеси”, – сказав директор з міжнародного бізнесу сектору оборонних систем Northrop.

Підтвердженням цієї домовленості відбулось під час спілкування між Бартеллом і Стенлі Брауном, головним заступником помічника секретаря Державного департаменту з військово-політичних питань США.

У своєму виступі на виставці озброєнь в Парижі Браун повідомив про нову програму Державного департаменту, яка інвестує 2 млрд доларів в оборонну промисловість України, яка, своєю чергою, може відкрити двері для нового американсько-українського виробництва.

Американські оборонні компанії відстають від своїх європейських колег у створенні угод про спільне виробництво. Цього місяця німецька компанія Rheinmetall поділилася планами:

Також цього місяця під час візиту президента України Володимира Зеленського франко-німецький виробник KNDS та українська фірма KZVV підписали контракт на виробництво в Україні артилерійських снарядів калібру 155 мм.

Попередні зусилля США щодо спільного виробництва для підтримки потреб України зазвичай зосереджувалися на зусиллях із виробництва американської зброї в межах країн-союзників по НАТО у Східній Європі, але зараз найближчі кілька місяців все може змінитись.

Перетворення запропонованого Сполученими Штатами «мирного плану» на формат, прийнятний для України та ключових європейських держав, перетворюється на складний багаторівневий дипломатичний процес. Financial Times звертає увагу на те, що документ містить низку положень, які вже спричинили широкий резонанс і викликали гарячі дискусії серед дипломатів, політиків та експертних кіл. Видання виокремлює кілька пунктів, які можуть стати головними каменями спотикання — від питань територіального суверенітету до системи майбутніх безпекових гарантій, механізмів амністії та ролі міжнародних посередників.

Одним із найбільш конфліктних положень, за оцінкою FT, є потенційна пропозиція щодо відмови України від частини тимчасово окупованих територій. Попри те, що у тексті документа цей пункт фігурує під номером 22d, його вагомість настільки висока, що він міг би стояти на початку будь-якого списку спірних питань. Для України питання кордонів є принциповим, адже будь-які поступки на цьому напрямі автоматично зачіпають фундаментальні основи державного суверенітету, права громадян і стратегічну безпеку регіону.

Передача нині окупованого Донецька означатиме, що Росія отримає те, чого не змогла досягти військовим шляхом з 2014 року. Україна ризикувала б втратити опорний «пояс фортеці» — Слов’янськ, Краматорськ, Дружківку та Костянтинівку. Для десятків тисяч людей це означало б вимушений виїзд із власних домівок.

План США передбачає визнання цих територій «де-факто російськими». На перший погляд, це м’якше, ніж юридичне визнання, однак міжнародник Марк Веллер з Chatham House зауважує: формулювання «де-факто Росія» вигідніше Кремлю, ніж просто «під фактичним контролем Росії».

У документі згадуються «надійні гарантії безпеки», проте без конкретики. Водночас саме розмиті обіцянки вже раз виявилися фатальними: Будапештський меморандум не запобіг ні анексії Криму у 2014 році, ні повномасштабному вторгненню 2022-го.

Будь-які гарантії, що не містять чітких механізмів реагування Заходу, Київ розцінюватиме як неприйнятні та неефективні.

Американський план фактично зупиняє європейську ініціативу зі створення «репараційного кредиту» у 140 млрд євро за рахунок прибутку від заморожених російських активів.Для України, навіть у разі укладення угоди, бюджетна підтримка й модернізація армії залишатимуться критичними. Більшість столиць ЄС сходяться на думці, що саме репараційний механізм є найбільш ефективним і фінансово обґрунтованим.

План США містить положення про загальну амністію для всіх учасників конфлікту та відмову від юридичних претензій. Для українського суспільства, яке пережило масові вбивства, руйнування, депортацію дітей і воєнні злочини, така «амністія» виглядала б морально неприйнятною.

Нобелівська лауреатка Олександра Матвійчук назвала це «головним розчаруванням» у запропонованому документі. Крім того, повна відмова від юридичних претензій фактично унеможливить репараційний кредит ЄС, зазначає юристка Юлія Зіскіна.

Обмеження українських Збройних сил до 600 тисяч осіб багато хто в Європі вважає прямим втручанням у суверенітет України. Лідери ЄС переконані: сильна армія — найкращий захист континенту від нової російської агресії.

Навіть скорочення на третину від нинішньої чисельності залишить Україну однією з найпотужніших армій Європи. Але військові попереджають, що будь-яке штучне зменшення оборонного потенціалу створить передумови для нового наступу РФ.Комунікаційник ЗСУ Олександр Солонко заявив: «Це пряма підготовка до нового вторгнення і ослаблення України».