Компанія родини Козицького інвестує 110 млн євро у вітроенергетику

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

«Я знаю, що обраний президент зустрічався з Путіним і сказав, що, будь ласка, не треба ескалації (в Україні. – Ред). Путін не дослухався до поради обраного президента», – сказав Маккол. Зазначимо, що про зустріч Путіна і Трампа після виборів ніхто ніколи не повідомляв. Була інформація в ЗМІ про їхню телефонну розмову, яку спростували в Кремлі.

Також Маккол, який очолює комітет Палати представників із закордонних справ, підтримав дозвіл на використання американських ракет для ударів по території РФ.

«Україна, я вважаю, потребує цих ATACMS, тому що, якщо і коли настане момент, коли буде оголошено про припинення вогню і розпочнуться переговори, Україна повинна бути в максимально сильній позиції з найбільшою кількістю важелів, щоб отримати найкращі переговори за столом», – сказав Маккол.

При цьому він припустив, що озвучена ним позиція не користується підтримкою більшості республіканців.

«Можливо, я зараз у меншості у своїй партії. Але я завжди ставлю запитання, що б зробив Рейган? Моїм колегам-республіканцям: що б зробив Рональд Рейган, хлопець, який розвалив Радянський Союз? А тепер у нас є ці пропутінські люди, які люблять Росію. Я цього не розумію», – сказав Маккол.

Раніше ми розповідали, що серед республіканців багато представників “партії війни” (зокрема й лобісти американського ВПК), які з питань постачання зброї Києву навіть радикальніші за адміністрацію Байдена, що йде.

При цьому прихильники Трампа, в основному, дотримуються іншої точки зору, критикують виділення Україні мільярдів доларів допомоги, виступають проти дозволу на удари ракетами по РФ і закликають до якнайшвидшого завершення війни. І поки що обраний президент оточує себе представниками «антивоєнної» партії (на кшталт Ілона Маска чи Тулсі Габбард), а «яструбів» на кшталт колишнього держсекретаря Помпео до себе не наближає.

Миколаївська обласна військова адміністрація опинилася в центрі нової хвилі критики через непрозорий розподіл бюджетних коштів. Йдеться про 654 мільйони гривень, виділені на будівництво та реконструкцію тепломереж, які фактично виведено з-під публічного контролю під грифом «для службового користування». Таке рішення викликало занепокоєння серед експертів і громадськості, оскільки прозорість витрачання коштів державного бюджету є критично важливою, особливо під час воєнного стану.

Департамент капітального будівництва Миколаївської ОВА ухвалив засекретити не лише кошториси, а й повні тексти 19 договорів із підрядниками. Формальним поясненням стало посилання на можливу загрозу безпеці в умовах воєнного стану. Проте у відкритому доступі залишаються лише ціни на матеріали для робіт, що викликає додаткові питання щодо реальної вартості проєктів і контролю за їх виконанням.

Фактично під грифом «ДСП» опинилося не розташування тепломереж чи технічні рішення, а саме вартість труб, бетону та супутніх матеріалів. Це породжує обґрунтовані підозри, що справжньою метою секретності є приховування завищених цін і повторення вже знайомих для регіону схем.

Розподіл коштів відбувся без реальної конкуренції. Підряди отримали компанії, добре відомі в Миколаєві гучними скандалами минулих років.

Найбільший контракт — на 277 мільйонів гривень — дісталося ТОВ «Миколаївміськбуд», пов’язаному з бізнесменом Михайлом Жендубаєвим. Назва цієї компанії вже давно асоціюється з історіями про завищені ціни під час будівництва водогонів. Попри спроби правоохоронних органів оскаржувати попередні угоди, структури Жендубаєва почали масово змінювати власників, переписуючи бізнес на маловідомих осіб, що ускладнює подальші перевірки та доступ до фінансової документації.

Серед отримувачів бюджетних коштів також фігурує ТОВ ВКФ «Газводмонтаж», пов’язане з Костянтином Перігою. Компанія раніше вже брала участь у проєктах на магістральних мережах міста і також неодноразово опинялася в центрі критики через вартість робіт.

Окрему увагу привертає поява в переліку підрядників ТОВ «АБК “АРХСІТІ”» зі статутним капіталом усього тисяча гривень. Ця фірма вже фігурувала у кримінальній справі про оплату десятків мільйонів гривень за фактично неіснуючий понтонний міст. Тоді один із посадовців департаменту отримав реальний термін ув’язнення, але сама схема, схоже, не зникла. Тепер ця ж компанія отримала ще 73 мільйони гривень на об’єктах, інформація про які засекречена.

Поки виконувач обов’язків директора департаменту Андрій Грейц підписує документи про неможливість оприлюднення кошторисів через «загрозу безпеці», у публічному просторі залишається лише одне питання: від кого саме захищають ці дані — від ворога чи від мешканців області.

Коли бюджетні кошти мають непрозоре походження, договори закриті для громадського контролю, а підрядники мають скандальну або кримінальну репутацію, ризик повторення масштабних зловживань стає очевидним. У такій конфігурації фінал історії, як правило, далекий від обіцяного тепла в оселях миколаївців і значно ближчий до чергового розслідування після того, як кошти вже будуть освоєні.