Кому доведеться платити за “зайві метри” нерухомості?

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

“На жаль, інформація про смерть Вікторії підтверджена. Ми знали Вікторію. В 2022 році вона робила матеріали в координаційному штабі, тому для нас це надзвичайно сумна новина і для всієї української журналістики”, – сказав Яценко.

За словами Яценка, про обставини смерті говорити зарано, їх встановлюють.

Юсов у четвер також повідомив, що Рощина мала бути включена до одного з найближчих обмінів полоненими. Її мали етапувати до в’язниці “Лефортово” у Москві, аби підготувати повернення в Україну.

“Найближчим часом вона мала бути вдома, для цього було зроблено все необхідне” – сказав Юсов.

В березні 2022 року Рощину захоплювали російські окупанти і 10 днів утримували в Бердянську.

У 2022 році Рощина написала низку репортажів з тимчасово окупованих територій. Зокрема, про те, чим живе окупований Крим у війну, як на окупованій Донеччині проходив псевдореферендум, та показала фоторепортаж зі зруйнованого Маріуполя.

Для того, щоб потрапити на окуповану територію, Рощина вирушила з України до Польщі 25 липня. Вона планувала через Росію дібратися на окупований схід України через 3 дні.

Рощина зникла 3 серпня 2023 року на окупованій Росією території, звідки вона робила репортаж.

У травні 2024 року Росія вперше визнала, що затримала Рощину. Міністерство оборони РФ надіслало листа з підтвердженням її батькові, Володимиру Рощину.

Справа в тому, що ці елітні будинки, які наразі перебувають у ремонті за суму, що вище 3 мільйонів доларів, належать не просто прокуророві Андрію Андрєєву, а його родині. І виникає питання, яким чином саме родина прокурора дістала цю власність. Особливий інтерес викликає те, що будинки споруджені на території дитячого оздоровчого комплексу у Конча-Заспі, і це сталося вопреки всім містобудівним документам.

Поліція Києва вже проводить кримінальне розслідування щодо цього скандального випадку за ч. 5 ст. 190 Кримінального кодексу, яка стосується шахрайства в особливо великих розмірах, що є особливо тяжким злочином. За даними розслідування, уповноважений на управління дитячим оздоровчим комплексом був звинувачений у банкрутстві, і саме в цей час управитель Кудляк розпочав незаконну розпродаж землі та незавершених будівельних об'єктів на цій території.

Дивною здається роль заступника начальника Департаменту нагляду за дотриманням законів Національної поліції та органів, що ведуть боротьбу з організованою злочинністю, який, згідно з розслідуванням, допоміг прокуророві Андрєєву отримати ці будинки. Це сталося через надмірно знижену ціну, яку вони сплатили, що зараз стає об'єктом перевірки Національного агентства з питань запобігання корупції.

Навіть попри те, що судовий арешт був накладений на цю власність, прокурор Київської місцевої прокуратури Власов (який нині є прокурором Печерського району) вирішив не перешкоджати Андрієву та його друзям і не віддавати майно на розгляд Армії, а натомість допоміг їм у вирішенні цієї проблеми. Нещодавно, Національне агентство з питань запобігання корупції відкрило провадження щодо можливого незаконного збагачення з боку прокурора Андрієва, і Державне бюро розслідувань розпочало дослідження порушень у декларуванні.

Таким чином, справа, що спочатку здавалася лише відомою вузькому колу осіб, зараз стала предметом глибокого розслідування з боку правоохоронних органів, що може призвести до серйозних наслідків для прокурора Андрієва та його співучасників.

У висновку можна зазначити, що виявлені обставини щодо власності прокурора Андрія Андрєєва на елітні будинки у Конча-Заспі, які знаходяться на території дитячого оздоровчого комплексу, викликають серйозні питання щодо їхнього походження та легальності придбання. Розслідування показує, що існує ряд сумнівних дій, зокрема управління банкрутством компанії, незаконне відчуження майна та можлива співпраця з представниками правоохоронних органів для вирішення цих питань.

Наслідком цих дій є кримінальне розслідування та відкриття проваджень з боку Національного агентства з питань запобігання корупції та Державного бюро розслідувань. Це свідчить про серйозні наслідки для прокурора та його співучасників. Такі ситуації негативно впливають на довіру громадян до правоохоронних органів та інституцій влади загалом і вимагають відповідальної реакції від усіх зацікавлених сторін.

Наприкінці жовтня столична корпорація "Київавтодор" уклала угоду на проведення капітального ремонту важливої магістралі Києва — вулиці Міської. Ремонтна робота охоплюватиме ділянку від проспекту Палладіна до дороги Київ-Гостомель. Загальна вартість робіт становить 501,77 мільйона гривень, що еквівалентно понад 286 мільйонів за кожен кілометр шляху. Підряд на виконання цих робіт отримала турецька компанія «Онур Конструкціон Інтернешнл», яка вже не перший рік співпрацює з київською владою. Засновники компанії — турецькі підприємці Онур та Іхсан Четінджевізи — мають довгу історію роботи на українському ринку, і компанія є одним з головних підрядників, що отримують великі контракти від “Київавтодору”.

З 2016 року компанія «Онур Конструкціон Інтернешнл» отримала 17 контрактів на загальну суму понад 5,45 мільярда гривень, що підтверджує її лідерство серед інших учасників тендерів. Усі ці контракти стосуються ремонту та реконструкції доріг, а також інших об’єктів інфраструктури, що робить компанію важливим гравцем на ринку будівельних послуг України.

Тендер відбувся без конкуренції — компанія була єдиним учасником. Роботи повинні бути завершені до листопада 2026 року. Проєкт передбачає оновлення дорожнього покриття, облаштування велосипедних доріжок та тротуарів, зниження бордюрів на переходах і велопереїздах, облаштування тактильної навігації для людей із порушенням зору, а також оновлення та розширення дощової каналізації.

Вулиця Міська є магістраллю загальноміського значення. Вона була збудована у 1950 році, востаннє реконструйована у 1996-му. У КМДА підкреслюють, що ремонт був необхідний через поганий стан дорожнього покриття, численні ями, тріщини та колії.

Згідно з даними аналітичної системи Youcontrol, ТОВ “Онур Конструкціон Інтернешнл” зареєстровано у 2004 році, керівник — Петро Береговий. Компанія входить до корпоративної групи “Онур”, яка має понад півсотні компаній у сфері будівництва доріг, трамвайних колій та виробництва асфальтобетону.

Співпраця “Київавтодору” та турецького підрядника неодноразово потрапляла у поле зору правоохоронних органів. У 2017 та 2019 роках слідство відкрило кримінальні провадження через ймовірні присвоєння бюджетних коштів та завищення вартості робіт.

Діяльність “Київавтодору” підпорядковується Департаменту транспортної інфраструктури КМДА, яким наразі керує заступник керівника Роман Лелюк, а загальний контроль здійснює голова КМДА Віталій Кличко.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Зокрема, увагу привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК.

З початку 2022 року судді ОАСК, які не брали участі в судовому процесі, отримали понад 99 мільйонів гривень. Це викликало обурення, адже паралельно з цим районні та Господарський суди Києва витратили більше 76 мільйонів гривень на оплату праці суддів, які також не працювали під час війни.

Офіційна інформація з ОАСК свідчить, що, незважаючи на ліквідацію, в суді залишилося 47 суддів, які протягом 2,5 років отримали близько 95 мільйонів гривень. Ці суми включають зарплату для суддів, які формально не мають повноважень, але продовжують бути у штаті суду.

Після набуття чинності закону 15 грудня 2022 року, всі справи були передані до нового Київського міського окружного адміністративного суду, а ОАСК припинив свою діяльність. Тим не менш, судді продовжували отримувати заробітну плату, хоча й не виконували свої обов’язки. Наприклад, голова суду Павло Вовк, не розглядаючи жодної справи в 2023 році, заробив близько 1,9 мільйона гривень, порівняно з 2 мільйонами гривень у 2022 році, коли суд ще функціонував.

У Україні наразі існує більше 480 суддів, які фактично не виконують своїх обов’язків, проте продовжують отримувати заробітну плату. Кожен з них обходиться бюджету в середньому в понад 1,2 мільйона гривень на рік. Це викликано різними причинами, включаючи закінчення терміну повноважень, реорганізацію суду, відсторонення за правопорушення, мобілізацію до армії, затримки з прийняттям присяги або проходженням суддівської підготовки.

Також, важливо зазначити, що причини неактивності суддів можуть бути пов’язані із затримками в адміністративних процесах або особистими обставинами, такими як декретна відпустка, хоча остання причина рідко призводить до значних витрат на утримання суддів.