Субота, 4 Липня, 2026

Конфіскація активів екснардепа Царьова: державі повернули значну частину майна

Важливі новини

Укрзалізниця впроваджує нові правила формування цін на квитки у преміальних вагонах

З 25 квітня 2026 року «Укрзалізниця» планує змінити підходи...

Скандал у Міноборони: Провал реформи закупівель – звинувачення Арсена Жумаділова

Скандал у Міноборони: Реформа закупівель знову під питанням через дії Арсена Жумаділова

Реформи у сфері закупівель, обіцяні для Міністерства оборони, залишаються лише на папері, наголошує політичний аналітик Михайло Шнайдер. Замість очікуваних змін, про які говорив Арсен Жумаділов, член команди міністра оборони Рустема Умерова, фактично мало що змінилося, повідомляють Українські новини.

"Минуло декілька місяців, і ми вже можемо побачити, що, насправді, мало що змінилося", — пише Шнайдер. Замість одного департаменту державних закупівель Міноборони, було створено два нові державні підприємства, які, врешті-решт, діяли під контролем тих самих осіб. "Обидва підприємства донедавна очолювала та сама людина — Жумаділов", — зауважує Шнайдер.

Додатковою проблемою стала стимуляція закупівель через введення "0,4% від суми контрактів", яка призводить до надмірних витрат із бюджету на суму близько 1,5 мільярда гривень. "Останнім часом ми бачили деякі дуже сумнівні покупки, такі як дорогі телевізори і мікрофони, а також закупівлю бронежилетів за завищеними цінами", — інформує аналітик.

Новий оберт скандалу пов'язаний з торгами на постачання продуктів харчування для військових. Планувалося поділити закупівлю на дві частини, але це не відбулося. "Замість реформи ми отримали лише пусті обіцянки і зростаючий рівень корупції", — заключає Шнайдер.

Висновки до статті про реформу закупівель у Міністерстві оборони:

• Реформи у сфері закупівель у Міноборони, які були обіцяні, не лише не були реалізовані, але також показали невдачу через дії чиновника Арсена Жумаділова.

• Замість очікуваних перетворень, було створено два нові державні підприємства, які все ще фактично перебувають під контролем тих самих осіб.

• Введення системи стимулювання через "0,4% від суми контрактів" призвело до зростання витрат бюджету на 1,5 мільярда гривень і сприяло корупційним схемам.

• Недоречні закупівлі, які включають дороге обладнання та продукти харчування, свідчать про системні проблеми у проведенні тендерних процедур.

• Необхідно негайно припинити корупційні практики, переглянути систему закупівель та забезпечити прозорість та ефективність процесів в Міністерстві оборони.

США наполягають на визначенні лінії розмежування для надання гарантій безпеки Україні

За інформацією наших джерел президент України Володимир Зеленський наполягає на отриманні міжнародних гарантій безпеки для України в межах кордонів 1991 року. Саме це питання стало ключовим у переговорах щодо відповідного документа та спричинило паузу в його публічному представленні. За словами співрозмовників, близьких до Офісу президента, Київ прагне закріпити гарантії безпеки без визнання будь-яких територіальних втрат. […]

Українські школяри зменшили використання державної мови на 8%

Ці дані підкреслюють важливість постійної уваги до мовного питання в освітньому процесі та суспільстві в цілому. Експерти наголошують, що мова є не лише засобом комунікації, але й важливим елементом національної ідентичності та культурної спадщини.

Аналогічно цей показник знизився серед учителів (з 93 по 82%) і батьків (з 94 по 86%).

Кількість учнів, які використовують виключно державну мову на уроках і перервах, впала на 8%. Суто українською мовою за межами школи спілкується менше 40% школярів. На сході країни таких лише 17%, на заході – 74%.

“У східному і південному макрорегіонах у повсякденному спілкуванні учасників освітнього процесу переважає російська мова”, – кажуть автори дослідження.

Також упала на 11% кількість старшокласників, які використовують україномовний контент в інтернеті. На 12% впало число тих, хто вважає мову контенту важливою.

Причини падіння популярності української мови в дослідженні пояснюють тим, що “цього року дослідженням охоплено більшу кількість респондентів з акцентом на міську місцевість. Відомо, що міська агломерація традиційно є епіцентром збільшення російськомовного компонента”.

Нове звинувачення у справі про корупцію щодо Андрія Павелка та інших функціонерів українського футболу

Колишньому президентові Української асоціації футболу Андрію Павелку висунули нове звинувачення в рамках кримінального розслідування щодо корупційних схем у футболі. За даними слідства, він разом із групою інших високопосадовців футбольної федерації заволодів коштами, що надійшли від УЄФА у 2015–2016 роках. Мова йде про суму 9,32 млн євро, які мали бути використані на розвиток українського футболу, однак були незаконно присвоєні.

Ця справа стала новим етапом у розслідуваннях, що стосуються фінансових порушень на найвищому рівні спортивного керівництва в Україні. Окрім Андрія Павелка, серед фігурантів знаходяться інші колишні функціонери, зокрема Володимир Генінсон, колишній президент Української Прем’єр-Ліги, а також екс-фінансовий директор УАФ Євгенія Сагайдак та колишній генеральний секретар УАФ Юрій Запісоцький. Крім того, до справи залучена Катерина Краснокутська, яка під час депутатської діяльності Павелка у Верховній Раді працювала його помічницею.

За даними ЗМІ, ще у 2024 році Павелко, маючи підозру у корупції під час будівництва заводу з виготовлення штучної трави для футбольних полів, виїхав за кордон, пред’явивши довідку про інвалідність. У першому кримінальному провадженні він провів у СІЗО понад вісім місяців, але у лютому 2024 року Львівський апеляційний суд випустив його на свободу. Незабаром на посаді президента УАФ його замінив відомий футболіст Андрій Шевченко.

Спершу переслідування Павелка у політичних колах сприймали як тиск з Банкової, щоб змусити його поступитися місцем Шевченку. Після цього, коли він вийшов на свободу, з’явилася думка, що проблеми в Україні для нього вирішені. Однак нове кримінальне провадження свідчить, що ситуація залишається складною для колишнього очільника УАФ.

28 квітня Вищий антикорупційний суд ухвалив рішення про вилучення активів у Олега Царьова, колишнього народного депутата, який був засуджений за державну зраду. Ця конфіскація відбулася в рамках санкційного механізму, і тепер значна частина майна перейшла у власність держави, як повідомляє ВАКС.

Суд задовольнив позов Міністерства юстиції України, застосувавши до Царьова санкції, передбачені законом «Про санкції». Хоча ім'я ексдепутата в рішенні не зазначено, обставини справи, а також його зв'язки з діяльністю так званих «ДНР» і «ЛНР», однозначно вказують на нього. Під час розгляду справи було ухвалено рішення про стягнення 21 земельної ділянки, що розташовані в Дніпропетровській області, а також різного нерухомого майна, корпоративних прав і рухомих активів, включаючи причепи.

Це рішення вступить у силу після закінчення терміну для подачі апеляційної скарги, якщо така не буде подана. Олег Царьов, який був депутатом кількох скликань і належав до Партії регіонів, відкрито виступав на підтримку проросійських сил після початку конфлікту в Україні в 2014 році. Він брав участь у діяльності окупаційних структур і був пов'язаний із так званими «парламентами» самопроголошених утворень на сході країни.

Після втечі з України Царьова оголосили в розшук, а українські суди винесли йому вирок за державну зраду. У жовтні 2025 року він також був позбавлений українського громадянства. Конфіскація активів у таких справах є частиною ширшої стратегії, яку Україна реалізує з початку війни, спрямованої на вилучення майна осіб, що підтримали агресію проти держави.

Цей механізм, що діє через цивільні судові рішення, дозволяє швидше блокувати активи осіб, які перебувають за межами України або ухвалюють кримінальну відповідальність. Експерти відзначають, що такі рішення мають не лише юридичне, але й економічне значення, оскільки повернуті ресурси можуть бути використані для відновлення країни і підтримки соціальних програм.

Крім того, ця практика надає важливий політичний сигнал, демонструючи, що держава активно реагує на випадки колабораціонізму, незалежно від попереднього статусу осіб. Протягом останнього року в Україні вже ухвалили кілька рішень про конфіскацію активів осіб, пов'язаних із проросійською діяльністю.

У Міністерстві юстиції неодноразово підкреслювали намір продовжувати цю практику, готуючи нові позови для стягнення активів осіб, які підпадають під санкції. У випадку з Олегом Царьовим держава отримує не лише матеріальні активи, але й важливий прецедент у сфері санкційного правосуддя. Це зміцнює позицію України в питаннях відповідальності за співпрацю з агресором і створює нову правову практику, яка може бути використана в майбутньому.

Таким чином, рішення суду про конфіскацію майна Царьова є наступним кроком у відновленні справедливості та забезпеченні економічної безпеки країни в умовах війни, підтверджуючи, що відповідальність за антидержавні дії може мати не лише кримінальні, але й фінансові наслідки.

Останні новини