Контракт на відновлення на 220 млн грн отримала компанія, пов’язана з заступником голови Херсонської ОВА Антоном Самойленком

З наближенням літніх Олімпійських ігор у Парижі увага світової спільноти прикута до спорту. Це спонукає нас звернути погляд на вітчизняний спортивний сектор та його нещодавнє керівництво. Наше розслідування зосереджується на діяльності колишнього міністра молоді та спорту України Вадима Гутцайта.

Углава, висловивши своє незадоволення у Facebook, заявив про подання позову про захист честі та гідності через розпалену конфронтацію.

Шабунін, нагадаємо, стверджував, що Углава злив інформацію про розслідування, і вимагає відставки. Було розпочато досудове розслідування. Углава звинувачення заперечує, а нещодавно пройшов поліграф.

«Останні кілька місяців спостерігаю дуже агресивну кампанію особисто проти мене та установи. Ця медійна кампанія ведеться за чітким планом і, на мою думку, ретельно координується деякими представниками громадських організацій, які, на жаль, часто вдаються до маніпуляцій. Автори цих атак, схоже, до кінця не усвідомлюють усю абсурдність власної поведінки, а також наслідки, якими може все закінчитися. Боротьба за вплив і владу не повинні ставити під загрозу долю НАБУ», – заявляє Углава.

Раніше глава НАБУ Кривонос також звинуватив Шабуніна в тиску.

Російські військові сили, вперше за часів конфлікту з Україною, застосували під час обстрілу селища Велика Писарівка в Сумській області півторатонну термобаричну авіаційну бомбу ОДАБ-1500. Про це повідомив військовий експерт німецького видання "Bild" Юліан Рьопке. Інцидент стався неподалік від району Грайворон у Бєлгородській області Російської Федерації. Після вибуху бомби у небі утворився вражаючий "гриб" висотою кілька кілометрів. Інші збитки не були оголошені, проте Рьопке вважає цей інцидент новим рівнем насильства Росії проти мирного населення. Раніше агресори використовували подібні бомби, але їх маса не перевищувала п'яти центнерів. Ця нова бомба, перед вибухом, створює сильно горючі аерозолі, що призводять до пожежі в повітрі. Президент України Володимир Зеленський раніше публічно наголошував, що Росія знищує Україну за допомогою ракет і авіаційних бомб, а країна не має належних засобів протиповітряної оборони для адекватного захисту. Наразі головна надія країни – на підтримку від Заходу.

Використання Росією під час обстрілу українських територій такої масивної та смертоносної зброї, як термобарична бомба ОДАБ-1500, свідчить про зростання насильства та загострення конфлікту на сході України. Цей інцидент підкреслює необхідність активного міжнародного реагування на агресію Росії та надання підтримки Україні. Президент України Володимир Зеленський вже наголосив на недостатності українських протиповітряних систем оборони, тож допомога та підтримка від західних партнерів є критично важливими для забезпечення безпеки та суверенітету України.

Відомо, що ВАКС випустив екс-посадовця Міністерства оборони, Олександра Лієва, якого підозрювали в причетності до схеми, пов'язаної з масштабними фінансовими порушеннями під час закупівель боєприпасів для Збройних Сил України. Ця справа, що набула гучності в суспільстві, здивувала багатьох тим, що суд привів Лієва під особисте зобов'язання, замість тримання під вартою, як було відомо раніше.

Адвокат Назар Кульчицький, коментуючи це рішення, зазначив, що суд розглядав справу без присутності прокурора, що викликає питання щодо об'єктивності процесу. Не менш важливою стала інформація, що Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізована антикорупційна прокуратура не змогли надати достатніх доказів для підтримки обвинувачення щодо Лієва.

Суддя Ярослав Шкодін відзначив, що відсутність достатніх доказів з боку прокуратури створює серйозні сумніви у вині екс-чиновника, запитуючи, як саме суд має вирішити питання, якщо навіть прокуратура не бачить складу злочину.

Ці події викликали хвилю обурення в громадськості, особливо враховуючи той факт, що Лієва вже раніше було взято під варту заставою у розмірі 50 мільйонів гривень, проте пізніше його випустили під особисте зобов'язання. Нині ж, після скасування рішення про особисте зобов'язання та закінчення терміну тримання під вартою, Лієв залишився без запобіжного заходу, що викликає серйозні питання стосовно системи правосуддя та її ефективності.

ВАКС, розглянувши клопотання щодо зміни запобіжного заходу, вирішив залишити це питання без розгляду за згодою обвинувачення, що подальшим чином може вплинути на хід подальшого судового процесу.

Вищезгадана стаття відображає складну ситуацію навколо екс-посадовця Міністерства оборони, Олександра Лієва, якого підозрювали у великомасштабних фінансових порушеннях під час закупівель боєприпасів для Збройних Сил України. Вирішення суду щодо зміни запобіжного заходу здивувало багатьох, особливо враховуючи відсутність прокурора під час розгляду справи. Нагальною стала проблема недостатньої кількості доказів, які змогли б підтвердити обвинувачення щодо Лієва з боку НАБУ та САП. Ця ситуація підкреслює необхідність покращення системи правосуддя та боротьби з корупцією в Україні.

Кабінет Міністрів прийняв важливе рішення щодо підтримки вітчизняного виробництва шляхом запуску національної програми "Зроблено в Україні". Згідно з цим рішенням, українські підприємства отримали можливість безкоштовного використання торговельної марки "Зроблено в Україні", що засвідчує походження їхньої продукції. Ця ініціатива підтверджена Урядовою постановою № 197, яка також передбачає державну реєстрацію цієї марки та розроблення технічного стандарту для її використання.

Уряд також вирішив впровадити національну платформу "Зроблено в Україні" та затвердити знак маркування "Зроблено в Україні", що сприятиме популяризації вітчизняних товарів та послуг. Очікується, що ці кроки сприятимуть зростанню споживчого попиту на українську продукцію, створенню нових робочих місць та додаткових надходжень до бюджету. Програма також передбачає можливість часткової компенсації для українців за покупку вітчизняних товарів та послуг.

Уряд акцентує на тому, що ця ініціатива не обмежує доступ до іноземних товарів, а надає стимули для розвитку українських підприємств на внутрішньому і зовнішньому ринках. Це важливий крок для стимулювання внутрішнього попиту та розвитку національного виробництва, що є пріоритетом для уряду. Програма "Зроблено в Україні" є новим засобом взаємодії держави і бізнесу, спрямованим на відновлення та розвиток підприємництва в Україні.

• Український уряд запустив національну програму "Зроблено в Україні" з метою підтримки вітчизняного виробництва.

• Згідно з цією програмою, підприємства мають право безкоштовно використовувати торговельну марку "Зроблено в Україні".

• Уряд також затвердив зображення торговельної марки і розпочав процедуру державної реєстрації цієї марки.

• Очікується, що програма "Зроблено в Україні" сприятиме зростанню споживчого попиту на українську продукцію та створенню нових робочих місць.

• Уряд також планує запустити національну платформу "Зроблено в Україні" та надати часткову компенсацію для українців за покупку вітчизняних товарів та послуг.

• Програма "Зроблено в Україні" є важливим кроком для стимулювання внутрішнього попиту та розвитку національного виробництва в Україні.