Контракт УДО на постачання спецавтомобілів: вартість, обставини закупівлі та ключові деталі угоди

На початку цього літа в Україні спалахнув скандал, пов'язаний із зарплатою Володимира Кудрицького, голови правління Національної енергетичної компанії "Укренерго". Громадськість здивувала його заява про щомісячну зарплату в розмірі "лише" 420 тисяч гривень, що виявилося значно менше, ніж очікувано. Цей епізод викликав значний резонанс у суспільстві та породив обговорення щодо прозорості та довіреності управлінських кадрів в ключових державних компаніях.

“Мою зарплату мені встановила наглядова рада у 2020 році при призначенні на посаду. Я заробляю приблизно 420 000 грн на місяць після сплати податків”, – розповів Кудрицький.

Проте на офіційному сайті Укренерго у розділі “звітність” прямо написано, що у квітні Кудрицький та 3 його заступники разом отримали 8 млн 534 тисячі гривень, тобто близько 2,2 млн гривень на кожного.

Загалом за 2023 рік, за офіційними даними, керівник Укренерго разом зі своїми трьома заступниками заробили у держпідприємстві 29 млн гривень.

Нагадаємо, на тлі того, що зарплата рядових енергетиків у держкомпанії становить 15-20 тис. грн, правління НЕК перетворило себе на вищу касту, яка отримує мільйони під час повномасштабної війни. Згідно зі звітами правління Укренерго, у 2023 році його утримання коштувало державі 29,2 млн грн.

Зокрема, за 4 місяці 2024 року винагорода правління «Укренерго» склала понад 16,5 млн. грн.

До складу правління окрім Володимира Кудрицького входять ще три члени: Олексій Брехт, Сергій Галаган та Олег Скрипник. Минулого місяця ці діячі розділили на чотирьох 8,534 млн. грн. І це при тому, що остання перевірка компанії Держаудитслужбою виявила у НЕК Укренерго зловживань на 68 млрд грн, серед яких – розкрадання коштів на закупівлю бронежилетів та постачання електроенергії без оплати компанії Коломойського.

Верховна Рада України ухвалила за основу законопроєкт № 10313, який передбачає введення обмежень на поширення певного типу інформації військовослужбовцями. Згідно зі статтею цього законопроєкту, під назвою "Реалізація права військовослужбовців на інформацію", солдатам та офіцерам буде заборонено розголошувати у медіа, в інтернеті та інших загальнодоступних телекомунікаційних мережах певні дані, які можуть бути використані російськими окупантами для аналізу та використання. Ці обмеження охоплюють інформацію, яка дозволяє визначити місцеположення військових об'єктів, діяльність військових частин та деталі їхніх завдань.

У пояснювальній записці до законопроєкту зазначається, що такі заходи спрямовані на забезпечення безпеки військовослужбовців та унеможливлення можливості використання інформації противником. Проте експерт Інституту масової інформації, Іванка Мельник, висловила занепокоєння щодо широти формулювання обмежень, передбачених у законопроєкті. Вона вважає, що таке формулювання може призвести до необґрунтованих обмежень для військовослужбовців, тоді як більш конкретна заборона була б ефективнішою. Експертка сподівається, що народні депутати під час остаточного формулювання закону врахують ці побоювання, особливо з урахуванням суспільного контролю над цим питанням.

У результаті ухвалення законопроєкту № 10313 Верховною Радою України передбачається введення обмежень щодо поширення певної інформації військовослужбовцями, з метою захисту національної безпеки. Проте існує занепокоєння щодо широти формулювання цих обмежень, оскільки вони можуть призвести до необґрунтованих обмежень особистих прав військових. Експерти закликають до уважного розгляду та уточнення формулювань, з метою забезпечення ефективності заходів без порушення основних прав особистості.

Директор Бюро економічної безпеки України Олександр Цивінський публічно окреслив основні напрямки тіньової економіки, через які держава щороку втрачає колосальні фінансові ресурси. Йдеться про системні схеми, що роками підривають наповнення бюджету, створюють нерівні умови для легального бізнесу та послаблюють фінансову стійкість країни в умовах війни й економічних викликів.

За словами очільника БЕБ, одним із найбільших джерел недонадходжень залишаються контрафакт і нелегальна торгівля підакцизними товарами. Тіньовий ринок алкоголю, тютюнових виробів і пального не лише позбавляє бюджет десятків мільярдів гривень щороку, а й становить серйозну загрозу для здоров’я громадян. Попередні оцінки свідчать, що лише в цьому сегменті держава щорічно втрачає понад 50 мільярдів гривень через несплату акцизів і податків.

Окрему нішу займає діяльність конвертаційних і транзитних центрів, які, за оцінками БЕБ, «коштують» бюджету 40–50 мільярдів гривень щороку. Найбільші ж втрати пов’язані з ухиленням від сплати податків у сфері оплати праці. Використання зарплат «у конвертах» та залучення ФОПів як інструменту мінімізації податків, за різними підрахунками, призводить до втрат у 250–300 мільярдів гривень.

Цивінський наголосив, що ці суми є орієнтовними, адже точно порахувати те, що перебуває в тіні, надзвичайно складно. Водночас масштаби проблеми свідчать про те, що значна частина коштів, які могли б працювати на економіку та оборону, просто не доходить до бюджету.

Керівник БЕБ підкреслив, що завдання бюро — у тісній взаємодії з іншими правоохоронними та контролюючими органами — поступово виводити ці сотні мільярдів гривень із тіні та забезпечувати їх надходження до державної скарбниці.

Окремо він звернув увагу на різницю між видимими корупційними схемами та так званою латентною тіньовою економікою. За його словами, журналісти-розслідувачі та правоохоронці навчилися досить ефективно контролювати використання бюджетних коштів, зокрема у сфері публічних закупівель, коли завищені ціни стають очевидними для суспільства.

Водночас найбільші втрати часто залишаються непомітними, адже йдеться не про розкрадання вже виділених коштів, а про гроші, які взагалі не потрапили до бюджету. Саме з такими «невидимими» схемами, за словами Цивінського, працювати найскладніше, але водночас і найважливіше.