Законодавча заборона: обмеження військовослужбовцям у розповсюдженні інформації через медіа та Інтернет

У столиці завершили реконструкцію Бессарабського ринку — об’єкта, що має статус пам’ятки національного значення і є одним із символів історичного Києва. Проведені роботи спричинили гучний суспільний резонанс через можливі порушення законодавчих процедур, питання до якості виконання та значні бюджетні витрати, обґрунтованість яких викликала сумніви у фахівців і громадськості.

Згідно з чинним законодавством, будь-які ремонтні чи реставраційні роботи на об’єктах національного значення повинні обов’язково погоджуватися з Міністерством культури та інформаційної політики. Така вимога діє для всіх пам’яток цього рівня — від Софії Київської до Києво-Печерської лаври. У ситуації з Бессарабським ринком, за оприлюдненою інформацією, міністерство не надавало повноцінного дозволу, а було лише поінформоване про перебіг реконструкції, що ставить під сумнів дотримання обов’язкових процедур.

Документація з реконструкції готувалася вже після того, як ринок фактично перетворили на фуд-корт. Науковий проєкт, який мав би обґрунтувати зміни, з’явився після завершення робіт. Як наслідок, можуть бути пошкодження унікальної метласької плитки та декору, а кількість торгових місць значно зменшилась.

Якість робіт викликає сумнів. Реконструкція, яка розпочалася у 2024 році і тривала довше запланованого терміну на півроку, вже через тиждень після відкриття показала недоліки: плитка почала сипатися, що зафіксували перші відвідувачі на фото та відео.

Вартість проєкту оновлення, за даними керівниці робіт Наталії Джурай, становила 150 млн грн, з яких більше половини були кредитні кошти. Тендери проводилися без відкритих торгів та за спрощеною процедурою, що викликає додаткові питання щодо прозорості витрат.

Роботи не обговорювалися публічно, але викликали критику. Пам’яткоохоронець Дмитро Перов заявив: “Ринку тут більше немає”, а кулінар Євген Клопотенко додав: “Це фуд-корти і трошки ринку. Чи були публічні обговорення? Ні.”

У світлі зміни тактики атак Російської Федерації на українську енергетику, західні країни почали висловлювати серйозні обурення та занепокоєння. Аргументи для цього безперечні:

Росія вибирає для ударів електростанції в менш захищених регіонах, що породжує загрозу для енергетичної системи.Вибір високоточних ракет і виконання ударів таким чином, що відновлення станцій може зайняти кілька років, свідчать про намір завдати стійкої шкоди.Збільшена кількість ракет, спрямованих на об’єкти енергетики в одному регіоні, свідчить про зростання загрози.Використання дронів для атак на трансформатори підтверджує новий спосіб зрушення балансу енергопостачання.Спроби відключення від енергопостачання великих промислових районів та міст збільшують ризик настання "чорної зими". Поза тим, деякі джерела, зокрема видання Financial Times, підкреслюють, що знищення енергетичних об’єктів має стратегічну мету – зробити Україну додатковим обтяженням для Європи. Це ставить під загрозу стійкість енергетичного балансу у Європейському союзі та може призвести до серйозних проблем із постачанням електроенергії вже навіть у найближчому майбутньому. У світлі останніх подій, пов'язаних із зміною тактики атак Російської Федерації на українську енергетику, можна зробити кілька важливих висновків. По-перше, існує серйозна загроза для стабільності енергопостачання в Україні та на Заході в цілому через нові методи атак та їхні наслідки. По-друге, потенційні наслідки таких атак, зокрема "чорна зима", є реальними і можуть спричинити серйозні проблеми для жителів країни та сусідніх регіонів. По-третє, необхідно активізувати зусилля на міжнародному рівні для уникнення подальшого загострення ситуації та забезпечення безпеки енергетичної інфраструктури. Крім того, варто звернути увагу на важливість розробки та впровадження заходів з підвищення захисту енергетичних об'єктів від потенційних атак у майбутньому.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

З боку Богоявленки російські війська просунулися на північ і наблизилися до Трудового, українські військові писали вчора, що штурм села вже почався.

Також, судячи з карти DS, практично захоплена Ясна Поляна, від якої по прямій близько 11 кілометрів до Константинополя, тобто, виходу на «дорогу життя» в Курахове.

Причому до Константинополя далі тільки один населений пункт – Розлив – уже в безпосередній близькості від траси.