Корупційна схема в АТ «Івченко-Прогрес»: Як державні кошти потрапили до кишень аферистів

Ринок виготовлення номерних знаків для транспортних засобів в Україні дедалі більше втрачає ознаки відкритої конкуренції та прозорих правил гри. Ще кілька років тому у цій сфері існували елементи змагальності між виробниками, що дозволяло стримувати ціни та впливати на якість продукції. Нині ж ситуація змінилася, і все більше експертів говорять про фактичну монополізацію процесу.

За оцінками учасників ринку, ключові важелі контролю над виготовленням номерних знаків зосереджені в обмеженого кола структур, які мають доступ до державних замовлень та відповідних дозволів. Це значно ускладнює вхід нових гравців і позбавляє систему природного механізму конкуренції. У результаті ціна номерних знаків формується не ринковим шляхом, а залежить від адміністративних рішень і внутрішніх домовленостей.

Особливо показовими стали закупівлі, у яких ТОВ «СПЕЦЗНАК» виступало єдиним учасником. Виявлені раніше проблеми з фінансовою звітністю, підтвердженням досвіду та матеріально-технічної бази не призвели до перегляду підходів. Система працює так, ніби альтернатив на ринку не існує взагалі. Разом із конкуренцією зник і реальний контроль.

За цими фактами було направлено низку звернень і запитів до контролюючих органів, зокрема до Міністерства внутрішніх справ. У них йшлося про системну участь компанії у багатомільйонних закупівлях, відсутність реальної конкуренції, сумнівну відповідність кваліфікаційним вимогам та роль сервісних центрів МВС у формуванні цієї моделі. Нещодавно надійшла відповідь від Управління запобігання корупції МВС — і саме вона стала найбільш показовою.

Замість аналізу викладених фактів та можливих ризиків монополізації, відповідь зосереджена на виправданні вже ухвалених рішень. Перемогу ТОВ «СПЕЦЗНАК» у тендері 2020 року названо економічно вигідною, договір — таким, що виконаний у повному обсязі, а саму процедуру — без зауважень. Про реальні можливості компанії забезпечувати такі обсяги виробництва — жодного слова.

Навіть закупівлю на суму понад 131 мільйон гривень, де компанія була єдиним учасником, у відповіді подано не як проблему, а як приклад ефективного контролю. Формальне відхилення пропозиції у 2024 році використовується як аргумент, що нібито перекреслює роки домінування одного гравця. Чому ринок зведений до одного постачальника, чому конкуренція не виникає, чому саме ця компанія роками отримує доступ до державних коштів — ці питання залишилися без відповіді.

У підсумку позиція Управління запобігання корупції МВС виглядає не як спроба розібратися у системній проблемі, а як намагання закрити тему формальною відпискою. Жодного аналізу ролі посадових осіб Головного сервісного центру МВС, жодної оцінки ризиків монополізації, жодних висновків щодо впливу цієї моделі на ринок.

Схема залишається незмінною: компанія — при контрактах, конкуренція — відсутня, держава — з формальним контролем на папері. Саме так і виглядає ситуація, коли антикорупційні механізми існують лише номінально, а реальний ринок підмінено закритою системою.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Указ президента України № 64/2022 свідчить, що під час дії воєнного стану військовозобов’язані чоловіки від 18 до 60 років не можуть покинути територію України, оскільки триває мобілізація. УНІАН з’ясував, хто став винятком і як зараз можна перетнути кордон тим, хто не хоче, щоб їх торкнулася мобілізація.

Колишній депутат київської обласної ради, адвокат Роман Сімутін ексклюзивно в коментарі УНІАН розповів про тонкощі процедури.

Щоб безпечно і законно перетнути кордон України, важливо знати не тільки про те, зі скількох років можна виїхати за кордон, а й про те, якими шляхами це можна зробити. Вік тут не такий важливий – під час мобілізаційних заходів чоловіки до 18 років і після 60 років спокійно можуть переміщатися світом. За словами експерта, для виїзду за кордон, насамперед, у людини має бути довідка від ТЦК про надану відстрочку від мобілізації.

Для всіх інших вікових категорій необхідні підстави, визначені ч. 1 ст. 23 закону про мобілізацію, зокрема, такі:

Чи може студент виїхати за кордон? Так, якщо він навчається за денною формою, є учасником програми академічної мобільності та не вважається призовником. Усім студентам, які бажають виїхати з України, необхідно мати ступінь бакалавра або магістра за будь-якою спеціальністю будь-якого фармацевтичного, медичного або ветеринарного ВНЗ країни.

Однак Сімутін акцентує увагу на тому, що студентам від 18 до 22 років дуже складно покинути країну.

Чинні законопроєкти і постанови КМУ сходяться в тому, що будь-який співробітник із бронею від підприємства може виїхати за межі країни. Причин може бути дві – службове відрядження або відпустка з поверненням назад. Заброньований співробітник не може перебувати за кордоном довше терміну, прописаного у відрядному листі.

Актуальний військово-обліковий документ зі штрих кодом у письмовій формі або електронному вигляді, наказ про відпустку або документи на відрядження, документи, що підтверджують право на бронь – ось що потрібно, щоб виїхати за кордон із таким статусом.

Мало хто з військовозобов’язаних точно знає, чи можна з відстрочкою виїхати за кордон, якщо її отримано на законних підставах. За законодавчими нормами України зрозуміло, що відстрочка від мобілізації не є причиною для виїзду з країни. Цей документ може лише перенести термін призову на пізніший. Навіть якщо відстрочка є, до неї мають додаватися й інші документи, які прикордонна служба вважатиме вагомим аргументом для того, щоб пропустити людину.

Сімутін навів два приклади чоловіків, яким в існуючих реаліях найпростіше покинути країну. За його словами, це люди з інвалідністю і ті, хто не придатний до несення служби з виключенням з військового обліку.

Якщо людина втратила громадянство України або досягла граничного віку перебування в запасі, а також не придатна до несення служби, її може бути виключено з військового обліку – чи можна виїхати за кордон у такому разі? Так, але йому обов’язково потрібно мати при собі військово-обліковий документ, що підтверджує це.

Тим, кому більше 60, не потрібен військово-обліковий документ, така особа може перетнути кордон за паспортом. Особи без громадянства України теж можуть виїхати з території країни, якщо пред’являть паспорт іншої держави.

Личаківський районний суд Львова поставив крапку в справі адвоката Маріана Цаплака, якого оперативники затримали в момент передачі коштів за схемою «допомоги» військовозобов’язаному у виїзді за кордон через систему «Шлях». Розгляд, що набув широкого суспільного розголосу, завершився перекваліфікацією обвинувачення: замість провадження щодо незаконного переправлення ухилянтів було встановлено факт шахрайства. Суд призначив покарання у вигляді штрафу в розмірі 34 тисячі гривень, визнавши, що обіцяні юридичні послуги були способом заволодіти грошима клієнта.

Згідно з матеріалами слідства, Маріан Цаплак пропонував військовозобов’язаному «вирішити питання» з перетином кордону за суму від 4500 до 5000 доларів США. Схема передбачала оформлення чоловіка волонтером однієї з громадських організацій, внесення до системи «Шлях» та проведення низки нібито необхідних консультацій. За твердженням правоохоронців, адвокат стверджував, що має можливість забезпечити позитивне рішення завдяки своїм зв’язкам і досвіду, хоча фактично не мав законних інструментів для реалізації обіцяного.

23 червня 2023 року Цаплак отримав перший транш — 8000 гривень. 26 липня під час отримання другої частини — 4000 доларів імітаційними купюрами — його затримали працівники поліції.

У суді адвокат визнав, що справді планував заволодіти коштами, але заперечив будь-які наміри переправляти ухилянтів. Він пояснив, що потребував грошей на навчання доньки у США, а тому вигадав схему та розповідав клієнтам неправдиві історії.

Суддя Роман Головатий погодився з доводами сторін і перекваліфікував обвинувачення на шахрайство (ч. 1 ст. 190 ККУ). Вироком суду Маріана Цаплака визнано винним та призначено штраф у розмірі 34 тис. грн. Право на зайняття адвокатською діяльністю у нього наразі зупинене. Вирок може бути оскаржений в апеляції.