Корупційна схема в АТ «Івченко-Прогрес»: Як державні кошти потрапили до кишень аферистів

Професорка Ірина Фаріон, відома своєю великою вагою в наукових та освітянських колах, вновила свою посаду в Львівській політехніці. Ця радісна новина була оголошена кафедрою української мови Національного університету "Львівська політехніка", що є яскравим свідченням високого довіри та визнання з боку університетського співтовариства. Ірина Фаріон відома своєю пристрасністю до вивчення та пропаганди української мови та культури, а також своїм професійним підходом до наукової діяльності. Її повернення до академічного середовища Львівської політехніки сприятиме подальшому розвитку освіти та науки в Україні, збагачуючи її культурний і інтелектуальний потенціал.

У їхньому повідомленні звучить вітання для Фаріон: “Щиро вітаємо пристрасну мовознавчиню, віддану націоналістку та відважну Ірину Фаріон з її поверненням до нашої катедральної родини! Зичимо вкотре: від книги – до книги, від мети – до мети, від перемоги – до перемоги!”.

Варто згадати, що Фаріон програла судовий спір про поновлення на посаді професора кафедри української мови Інституту гуманітарних та соціальних наук Національного університету “Львівська політехніка”. Суд вважає неприпустимими прояви нетерпимості до військовослужбовців.

Відзначається, що Фаріон не має прямого зв’язку з військовою службою, і тому питання мови вирішується військовослужбовцями і їхніми керівниками самостійно.

Після звільнення Фаріон з посади в львівському виші, Служба безпеки України розпочала кримінальне провадження через її висловлювання та публікації. Проте пізніше суд вирішив поновити Ірину Фаріон на посаді і стягнути з користю для неї заробітну плату за період вимушеної відсутності – у розмірі 123 тис. 927 гривень.

В аналізі позицій американського журналіста Річа Лоурі можна помітити вагомі аргументи на користь продовження допомоги Україні. Він правильно зауважує, що військова поразка України не приносить жодних переваг США, як політичних, так і фінансових. Акцентуючи увагу на важливості подальшої допомоги Україні, Лоурі розкриває недооцінені наслідки відмови від підтримки. Позиція сенатора-республіканця Дж. Д. Венса, викладена на Мюнхенській безпековій конференції, хоч і вражає своєю наполегливістю, але водночас містить істотні недоліки і непереконливість. Венс, незважаючи на свої аргументи, не враховує можливості укладення угоди в майбутньому та недооцінює реальність військового конфлікту в Україні.

Аргументи противників надання допомоги Україні мають свої обмеження і відображають замкнене коло міркувань. Відмовляючи Україні в допомозі, вони послаблюють позиції країни на полі бою, ставлячи під сумнів його вартість та необхідність подальшої підтримки. Це може призвести до серйозних наслідків у разі перемоги Росії та не стане гарантією мирної угоди, яку уявляє Венс.

Отже, майбутнє України і її стосунки з Заходом залишаються невизначеними, адже перспектива подальшої допомоги та військового втручання залежить від складних політичних та стратегічних розрахунків.

Згідно зі звітом США, Росія понесла значні втрати у війні на території України, втративши понад 300 000 осіб, 3000 танків та 20 кораблів у Чорному морі. Економічні втрати оцінюються у понад 200 мільярдів доларів, а також Росія втратила приблизно 1 трильйон доларів очікуваного економічного зростання. Однак розуміння цих величезних втрат не гарантує, що Росія відкриється на переговори.

Справа в тому, що, незважаючи на можливі помилки, Путін не планує зупиняти війну після досягнення вирішальної переваги. Він може продовжити агресію, спрямовуючи її проти інших країн, таких як Молдова або країни Балтії, що може призвести до ще більшої конфронтації з Заходом. Поразка України матиме непередбачувані наслідки, і відмова від підтримки союзників завжди призводить до негативних наслідків.

Важливо розуміти, що це не лише війна України, а війна за свободу і демократію. Вона виявилася дорогою, але українці ведуть цю боротьбу, бажаючи мати доступ до ресурсів і техніки для захисту своєї країни. Не слід спішити з висновками про неминучу поразку України, оскільки ця боротьба є важливою для майбутнього всього світу.

У висновках до цієї статті слід підкреслити наступне:

• Росія понесла значні втрати у війні на території України, які оцінюються величезними числами військових, техніки та економічних ресурсів.

• Хоча Росія може мати перевагу у війні, відомо, що Путін не планує зупинятися після досягнення цієї переваги, що створює загрозу іншим країнам, зокрема Молдові та країнам Балтії.

• Відмова від підтримки України може мати непередбачувані наслідки для міжнародної безпеки та стабільності, що підкреслює важливість продовження підтримки союзників у боротьбі за свободу та демократію.

• Боротьба України — це не лише війна на її території, але й важливий символ відстоювання основних цінностей свободи та демократії, які є важливими для всього світу.

Отже, намагаючись прискорити поразку України на підставі її неминучості, ми ризикуємо створити небезпечні наслідки для міжнародної безпеки та стабільності.

Президент Володимир Зеленський вдруге за місяць прибув до Італії, де планує зустрітися з прем’єркою Джорджією Мелоні. Він прийняв запрошення відвідати Рим увечері 9 жовтня, оскільки зустріч на рівні лідерів у Рамштайні не відбулася. Упродовж свого візиту Зеленський також зустрінеться з французьким президентом Еммануелем Макроном у Єлисейському палаці та відвідає Ватикан для зустрічі з Папою Франциском.

Ця активність президента свідчить про його прагнення знайти рішення, яке забезпечить мир для України та захистить її від майбутніх агресій з боку Росії. Зеленський зазначив, що Україна має реальну можливість досягти миру та стабільності вже восени та взимку. Він підкреслив, що ситуація на фронті відкриває можливості для рішучих дій, щоб закінчити війну до 2025 року.

Наразі українські сили мають чисельну перевагу на Донбасі, але ситуація навколо вторгнення в Курську область є складною. Це вторгнення, за словами аналітиків, мало на меті підняти бойовий дух та отримати підтримку союзників. Однак значні сили України опинилися в ізоляції на території Росії, що обмежує можливість допомоги на Донбасі.

Зеленський намагається переконати європейців діяти на політичному рівні. Він знає, що не зможе офіційно відмовитися від окупованих територій, але готовий до припинення вогню вздовж поточної лінії, не визнаючи нових кордонів, в обмін на зобов’язання Заходу. Йдеться про гарантії безпеки, подібні до тих, які США надали Японії, Південній Кореї та Філіппінам.

Проте ці зусилля ускладнюються тим, що Володимир Путін не задоволений вже захопленими територіями. Кремль прагне дестабілізувати Україну та політично контролювати її. Оборонний бюджет Росії продовжує зростати і, за прогнозами, досягне 130 мільярдів доларів у 2025 році. Дохід від експорту нафти у 2024 році перевищить показники, які були до війни. У ситуації, коли санкції не послаблюють російську військову машину, Путін не має причин для початку мирних переговорів.