Корупційні схеми при закупівлях для фронту: розслідування та наслідки

У Голосіївському районі Києва не вщухає скандал, що розгорівся навколо забудови на вулиці Ціолковського, 44. Місцеві жителі вже кілька років виступають проти проекту, який офіційно представлений як реконструкція приватної садиби. Однак, як стверджують протестувальники, цей проєкт насправді є лише прикриттям для зведення багатоповерхового комплексу, що значно порушує архітектурний вигляд та екологічний баланс району.

За даними видання «КВ», забудовники почали з того, що знесли старий приватний будинок, а на його місці розпочали будівництво величезного житлового комплексу, в якому передбачено більше півсотні квартир. Мешканці прилеглих будинків заявляють, що такі зміни серйозно порушують не лише їхні права, а й загрожують забудовою зелених зон, що є важливими для екології району.

За документами, ділянка мала призначення для “садибної забудови”. Але компанія, пов’язана з девелопером “450 Group”, почала масштабне будівництво. Люди переконані, що інфраструктура мікрорайону не витримає такої кількості мешканців: уже зараз фіксуються перебої з водопостачанням, пошкодження каналізаційних колодязів, просідання ґрунту і тріщини в сусідніх будинках.

Мешканці наголошують: нова будівля займає до 90% ділянки при дозволених 50%, а місця для паркінгу взагалі не передбачено. Також ігнорується вимога погодження будівництва із КП “СУППР”, адже територія вважається зсувонебезпечною.

Люди неодноразово зверталися до КМДА, ДАБК та поліції. У серпні 2023 року навіть було відкрито кримінальне провадження за фактом самоправства. Але справу фактично “заморозили”.

Тоді мешканці вдалися до радикальних дій: перекривали вулицю старими автомобілями з написами проти забудови. Однак, будівництво триває, адже правоохоронні органи та чиновники поки не зупинили процес.

Девелопером виступає компанія “450 Group”, відома своїми скандальними проєктами — “O47” на вул. Ольжича та “B44” на Булаховського. Її власник, Олександр Рябчун, нині проходить обвинуваченим у справі про відмивання грошей і підробку документів при іншому будівництві.

Власником землі на Ціолковського є Олександр Невойт, який, за даними журналістів, пов’язаний із Рябчуном.

Скандал на Ціолковського — лише один із десятків прикладів незаконної забудови в Києві, коли на землях для приватних будинків виростають багатоповерхівки. Подібні конфлікти вже були у Жулянах (ЖК “Parkland”) і на Караваєвих Дачах.

Місцеві жителі вимагають від КМДА та правоохоронців припинити практику “садибних багатоповерхівок” і домогтися знесення незаконних об’єктів.

Інсайдерська інформація, отримана від джерела в Офісі Президента, розкриває, що уряд України узгодив з Міжнародним валютним фондом (МВФ) план приватизації понад 2700 підприємств та заводів до кінця 2025 року. Кабінет Міністрів уже працює над умовами широкомасштабної розпродажу державного майна в період війни, коли їхня вартість в десятки разів нижча за ринкову.

"Велика приватизація", запланована ще на 2020 рік, але зіткнулася з перешкодами через пандемію, отримає свій хід. Уряд розраховував отримати від неї 12 мільярдів гривень, проте зараз, у час війни, прибуток може бути навіть меншим, оскільки вартість державних активів з тих пір не зросла, а тільки зменшилася.

За інформацією, першими, хто буде виставлений на торги, будуть Одеський припортовий завод, Об'єднана гірничо-хімічна компанія та "Центренерго". Умови приватизації, особливо в умовах воєнного стану, сприятимуть участі великих іноземних інвесторів, які зможуть придбати українські підприємства за значно заниженими цінами. Західні партнери, зокрема послів G7 та Європейського Союзу, готові "допомогти" Фонду держмайна України у пошуку таких інвесторів.

Ця стратегія, хоч і може призвести до швидкої приватизації, стає предметом обговорення української громадськості та експертів, оскільки прискорений продаж державного майна за низькими цінами може мати важливі наслідки для економічної безпеки та розвитку України.

Уряд України затвердив план приватизації понад 2700 підприємств та заводів до кінця 2025 року в угоді з МВФ.Ця "Велика приватизація" відкриває можливості для продажу державних активів, особливо в період війни, коли їхня вартість значно знижена.Перший етап приватизації охопить Одеський припортовий завод, Об'єднану гірничо-хімічну компанію та "Центренерго".Прискорений продаж може привернути великих іноземних інвесторів, але такий підхід може мати вагомі наслідки для економічної безпеки та розвитку України.Допомога від західних партнерів, в особі послів G7 та ЄС, у пошуку інвесторів свідчить про зацікавленість з боку Заходу у реалізації цього плану.Ці кроки стають об'єктом глибокого обговорення в українському суспільстві, оскільки приватизація державного майна за низькими цінами може вплинути на подальший економічний розвиток та національну безпеку країни.

У середу, 27 березня, Верховний Суд України планує розглянути касаційні скарги Кабінету Міністрів України та «ПриватБанку» у справі №757/7499/17. Ця справа відноситься до позову шести компаній-нерезидентів, які пов'язані з родиною Суркісів, до державного «ПриватБанку», Міністерства фінансів та Уряду, з вимогою стягнути з «ПриватБанку» суму майже 350 мільйонів доларів США. Пресслужба банку повідомляє, що розгляд цієї справи мав відбутися 20 березня, але був перенесений через звернення представника компаній-нерезидентів до двох із п'яти суддів колегії. Після нового призначення справи для розгляду двом іншим суддям, Вадиму Ігнатенку та Аллі Олійник, було назначено нову дату судового засідання – 27 березня. Варто відзначити, що Алла Олійник зараз перебуває на етапі відбору до Конституційного Суду України. Проте, опоненти банку знову заявили відвод нововизначеним суддям, пояснюючи це їхніми рішеннями на користь «ПриватБанку» у попередніх справах. Юристи банку наголошують, що такий відвод є вибірковим, оскільки в колегії є інші судді, які приймали рішення на користь банку, але до них відвод не заявлявся. Ця справа, відома як «справа офшорів Суркісів», розглядається з 2017 року і перебуває у Верховному Суді з 2020 року. Адвокати «ПриватБанку» наголошують на проведенні засідання з участю всіх сторін для доведення необґрунтованості оскаржуваного рішення. Проте суд не задовольнив їхні клопотання. «ПриватБанк» продовжує боротьбу за справедливість і верховенство права, наголошуючи, що ніхто в Україні не стоїть вище закону. Нагадаємо, що під час націоналізації «ПриватБанку» наприкінці 2016 року грошові кошти, розміщені компаніями-нерезидентами, пов'язаними з колишніми власниками банку, були включені до процедури bail-in, оскільки Національний банк України визнав родину Суркісів пов'язаними з «ПриватБанком». Окрім судового розгляду в Україні, компанії-нерезиденти, пов'язані з родиною Суркісів, намагаються отримати рішення також у суді на Кіпрі. Минулого року Центральний апеляційний господарський суд скасував постанову про визнання банкрутом ТОВ «Монтана-Естейт», яке раніше відоме як «Приватофіс». Крім того, «ПриватБанк» намагається відсудити 245 АЗС, які використовуються компаніями, що контролюються Ігорем Коломойським та його оточенням.

Висновки з вищезгаданої статті можуть бути наступними:

• Справа №757/7499/17, пов'язана з позовом компаній-нерезидентів, що мають зв'язок з родиною Суркісів, до «ПриватБанку», Міністерства фінансів та Уряду, продовжує бути актуальною та важливою для фінансової сфери України.

• Зміна дати розгляду справи через звернення до суддів колегії свідчить про значний інтерес сторін до вирішення конфлікту.

• Відвод нововизначеним суддям з боку опонентів банку підтверджує складність ситуації та напруженість в судовому процесі.

• «ПриватБанк» прагне захистити свої інтереси та довести необґрунтованість оскаржуваного рішення, підкреслюючи свою згодність з принципом верховенства права.

• Захід вперед вирішення справи може визначити долю великої суми грошей, що є об'єктом спору, а також вплинути на довіру до банківської системи України та її стабільність.

Система моніторингу та реагування на погодні явища включає:

Молодий чоловік оскаржив відмову ТЦК в наданні йому відстрочки від призову на військову службу через навчання на денній формі. В суді він стверджував, що має законне право на відстрочку відповідно до норм Закону “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”. Однак, ТЦК відхилив його заяву, мотивуючи це тим, що згідно з даними Єдиного державного електронного бази освіти (ЄДЕБО), студент порушив порядок здобуття освіти, що не відповідало вимогам законодавства.

Студент звернувся до суду з вимогою виправити інформацію в ЄДЕБО та підтвердити, що його навчання не суперечить вимогам Закону “Про освіту”. Також він просив суд заборонити ТЦК вжиття будь-яких дій, спрямованих на його призов до армії, до ухвалення рішення за його позовом. Водночас він зазначив, що в нього є повістка на 11 листопада 2024 року і висловив побоювання щодо примусового призову до військової служби, що могло порушити його права.

Суд розглянув заяву студента і дійшов висновку, що він не довів порушення своїх прав та протиправність дій ТЦК. Суд зазначив, що процедура мобілізації чітко регулюється законом, і наявність повістки не є достатньою підставою для застосування заходів забезпечення позову. У результаті суд відмовив у задоволенні заяви студента про забезпечення позову.