Препарати для схуднення, що імітують гормон GLP-1, виявилися більш ефективними у зниженні ризику розвитку раку, пов’язаного з ожирінням, ніж баріатрична хірургія. До такого висновку дійшли ізраїльські вчені на основі аналізу даних понад 6 тисяч пацієнтів, йдеться у новому дослідженні, опублікованому в журналі Eclinicalmedicine. GLP-1 (глюкагоноподібний пептид-1) — це гормон, що регулює апетит і рівень цукру […]
Відмова від надання допомоги Україні абсолютно несприятлива для політичних інтересів США, застерігає аналітик Айзек Шорр. Такий крок позбавить Америку ролі лідера вільного світу і може призвести до наближення її до ядерної катастрофи. Президент України Володимир Зеленський у вівторок вирушив на Капітолійський пагорб, щоб захистити свою справу. Його зустріли зі скептицизмом і навіть деякою ворожістю. Сенатор […]
На узбережжі легендарного острова Хортиця у Запоріжжі знайдено історичний артефакт — якір, що датується XIX століттям. Про це повідомила пресслужба Національного заповідника «Хортиця». Знахідку зробили співробітники відділу реставрації заповідника під час планових досліджень берегової лінії. За словами науковців, йдеться про масивний якір, що міг належати одному з торговельних чи річкових суден, які курсували Дніпром у […]У середу, 27 березня, Верховний Суд України планує розглянути касаційні скарги Кабінету Міністрів України та «ПриватБанку» у справі №757/7499/17. Ця справа відноситься до позову шести компаній-нерезидентів, які пов’язані з родиною Суркісів, до державного «ПриватБанку», Міністерства фінансів та Уряду, з вимогою стягнути з «ПриватБанку» суму майже 350 мільйонів доларів США. Пресслужба банку повідомляє, що розгляд цієї справи мав відбутися 20 березня, але був перенесений через звернення представника компаній-нерезидентів до двох із п’яти суддів колегії. Після нового призначення справи для розгляду двом іншим суддям, Вадиму Ігнатенку та Аллі Олійник, було назначено нову дату судового засідання – 27 березня. Варто відзначити, що Алла Олійник зараз перебуває на етапі відбору до Конституційного Суду України. Проте, опоненти банку знову заявили відвод нововизначеним суддям, пояснюючи це їхніми рішеннями на користь «ПриватБанку» у попередніх справах. Юристи банку наголошують, що такий відвод є вибірковим, оскільки в колегії є інші судді, які приймали рішення на користь банку, але до них відвод не заявлявся. Ця справа, відома як «справа офшорів Суркісів», розглядається з 2017 року і перебуває у Верховному Суді з 2020 року. Адвокати «ПриватБанку» наголошують на проведенні засідання з участю всіх сторін для доведення необґрунтованості оскаржуваного рішення. Проте суд не задовольнив їхні клопотання. «ПриватБанк» продовжує боротьбу за справедливість і верховенство права, наголошуючи, що ніхто в Україні не стоїть вище закону. Нагадаємо, що під час націоналізації «ПриватБанку» наприкінці 2016 року грошові кошти, розміщені компаніями-нерезидентами, пов’язаними з колишніми власниками банку, були включені до процедури bail-in, оскільки Національний банк України визнав родину Суркісів пов’язаними з «ПриватБанком». Окрім судового розгляду в Україні, компанії-нерезиденти, пов’язані з родиною Суркісів, намагаються отримати рішення також у суді на Кіпрі. Минулого року Центральний апеляційний господарський суд скасував постанову про визнання банкрутом ТОВ «Монтана-Естейт», яке раніше відоме як «Приватофіс». Крім того, «ПриватБанк» намагається відсудити 245 АЗС, які використовуються компаніями, що контролюються Ігорем Коломойським та його оточенням.
Висновки з вищезгаданої статті можуть бути наступними:
• Справа №757/7499/17, пов’язана з позовом компаній-нерезидентів, що мають зв’язок з родиною Суркісів, до «ПриватБанку», Міністерства фінансів та Уряду, продовжує бути актуальною та важливою для фінансової сфери України.
• Зміна дати розгляду справи через звернення до суддів колегії свідчить про значний інтерес сторін до вирішення конфлікту.
• Відвод нововизначеним суддям з боку опонентів банку підтверджує складність ситуації та напруженість в судовому процесі.
• «ПриватБанк» прагне захистити свої інтереси та довести необґрунтованість оскаржуваного рішення, підкреслюючи свою згодність з принципом верховенства права.
• Захід вперед вирішення справи може визначити долю великої суми грошей, що є об’єктом спору, а також вплинути на довіру до банківської системи України та її стабільність.
