Субота, 18 Квітня, 2026

Маневри родини Суркісів: зміна суддів у справі з “ПриватБанком”

Важливі новини

Вирок ВАКС у “зерновій справі”: реальні строки та заборона на керівні посади

Вищий антикорупційний суд поставив крапку у резонансній справі про завдання значних збитків державі під час операцій із зерном, ухваливши обвинувальний вирок двом ключовим фігурантам. Реальні строки позбавлення волі отримали колишній очільник державного підприємства «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» Василь Сахненко та керівник німецько-українського підприємства «БІТ» Ігор Трушенко. Суд дійшов висновку, що вони діяли узгоджено, реалізувавши схему заниження вартості зерна, що призвело до фінансових втрат для бюджету.

За рішенням суду, Василя Сахненка засуджено до чотирьох років ув’язнення, а Ігоря Трушенка — до трьох років і десяти місяців. Окрім основного покарання, обом фігурантам заборонено обіймати керівні посади впродовж визначеного строку, а також призначено штрафи. Такий комплекс санкцій, за оцінками правників, має на меті не лише покарання винних, а й унеможливлення повторення подібних зловживань у майбутньому.

Як встановив суд, у 2020 році державне підприємство уклало з компаніями, пов’язаними з Ігорем Трушенком, договори на поставку зерна майбутнього врожаю. Первинні умови контрактів передбачали визначення ціни зерна з урахуванням ринкової вартості на момент поставки. Однак згодом сторони навмисно внесли зміни до документів, вилучивши цей пункт.

У результаті зерно було реалізоване майже вдвічі дешевше за ринкову ціну. Це призвело до фінансових втрат для державного підприємства на суму понад 13,4 млн грн, що й стало підставою для кримінального переслідування.

Вирок у справі ухвалила суддя ВАКС Віра Михайленко. Матеріали провадження надійшли до суду лише у лютому 2025 року, однак розгляд відбувся у стислі строки.

Наразі вирок не набрав законної сили. Засуджені мають 30 днів для подання апеляційної скарги.

Зірки шоу-бізнесу, які офіційно змінили своє ім’я та прізвище: історії відомих артистів

Багато артистів для сцени обирають звучні та яскраві псевдоніми, але є й ті, хто вирішує зробити крок далі і офіційно змінити своє ім’я чи прізвище в документах. Це може бути частиною створення сценічного образу, який, на їхню думку, більше відповідає їхній творчій суті або звучить більш привабливо для публіки. Радіо МАКСИМУМ, посилаючись на видання «Люкс», розповіло про знаменитостей, які пішли цим шляхом та офіційно змінили свої дані.

Однією з таких зірок є популярна співачка Тіна Кароль. Її сценічне ім’я стало відомим ще під час участі в конкурсі «Нова хвиля», де вона виступала під цим ім’ям. Тіна Кароль, на той час, була ще молодою артисткою, але вже здобула серйозне визнання завдяки своїй вокальній майстерності та харизмі. З часом, після того як ім’я стало популярним, вона вирішила офіційно змінити свої дані в паспорті, закріпивши за собою сценічне ім’я, що вже стало частиною її публічного образу.

Артистка зізнавалася, що з дитинства мріяла мати інше ім’я. Вона вважала, що «Інна» не підходить її характеру. В дорослому віці співачка здійснила мрію, ставши за документами Златою Огнєвіч.

У 2018 році співак офіційно став Девідом Аксельродом. Це прізвище він обрав на честь свого дідуся, вшановуючи родинну історію.

Для сцени артистка обрала ім’я Слава, а після шлюбу з Едгаром Камінським узяла його прізвище. Навіть після розлучення співачка залишила Камінську у паспорту.

Відома виконавиця вирішила виправити помилку, допущену в паспортному столі. Її рідне прізвище завжди було «Білик», тож вона офіційно відновила правильний варіант.

Такі зміни показують: для зірок сценічне ім’я може стати настільки важливою частиною особистості, що воно переходить і у реальне життя.

«Велика двадцятка» зменшує підтримку України на тлі тиску щодо мирних переговорів — Financial Times

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

У ній Україні присвячено лише один параграф проти семи, які були на минулому саміті в Нью-Делі.

Раніше узгоджена критика Росії пом’якшилася і містить лише загальну згадку «людських страждань», спричинених вторгненням. І немає критики обстрілів цивільної інфраструктури та ядерних загроз.

В узгодженій учора заяві згадуються «негативні додаткові наслідки війни» і вітаються «ініціативи, які підтримують всеосяжний, справедливий і міцний мир».

Хоча «Велика двадцятка» вже другий рік поспіль відмовляються відкрито засудити вторгнення РФ, торік у заяві було набагато більше конкретики.

Джерело повідомило, що деякі європейські країни намагалися зробити формулювання жорсткішими, «але ніхто не хотів заходити надто далеко, інакше почалася б бійка і не було б ніякої заяви».

У підсумку центральні теми декларації – оподаткування надбагатих людей, скорочення бідності, припинення вогню в секторі Газа, реформа Радбезу ООН і зміна клімату.

Уряд Німеччини готовий підтримати новий раунд переговорів України з РФ

Берлін готовий долучитися до нового раунду мирних переговорів між Україною та Росією — цього разу на території Ватикану. Про це заявив прессекретар уряду ФРН Штефан Корнеліус, повідомляє італійське видання Repubblica. За словами речника, німецький уряд позитивно ставиться до ідеї залучення Папи Римського Лева XIV як потенційного посередника у переговорах. Водночас Корнеліус підкреслив, що географія зустрічі […]

Ляшко став найвищим заробітком серед міністрів у 2025 році

У 2025 році тільки троє українських урядовців змогли задекларувати...

У середу, 27 березня, Верховний Суд України планує розглянути касаційні скарги Кабінету Міністрів України та «ПриватБанку» у справі №757/7499/17. Ця справа відноситься до позову шести компаній-нерезидентів, які пов’язані з родиною Суркісів, до державного «ПриватБанку», Міністерства фінансів та Уряду, з вимогою стягнути з «ПриватБанку» суму майже 350 мільйонів доларів США. Пресслужба банку повідомляє, що розгляд цієї справи мав відбутися 20 березня, але був перенесений через звернення представника компаній-нерезидентів до двох із п’яти суддів колегії. Після нового призначення справи для розгляду двом іншим суддям, Вадиму Ігнатенку та Аллі Олійник, було назначено нову дату судового засідання – 27 березня. Варто відзначити, що Алла Олійник зараз перебуває на етапі відбору до Конституційного Суду України. Проте, опоненти банку знову заявили відвод нововизначеним суддям, пояснюючи це їхніми рішеннями на користь «ПриватБанку» у попередніх справах. Юристи банку наголошують, що такий відвод є вибірковим, оскільки в колегії є інші судді, які приймали рішення на користь банку, але до них відвод не заявлявся. Ця справа, відома як «справа офшорів Суркісів», розглядається з 2017 року і перебуває у Верховному Суді з 2020 року. Адвокати «ПриватБанку» наголошують на проведенні засідання з участю всіх сторін для доведення необґрунтованості оскаржуваного рішення. Проте суд не задовольнив їхні клопотання. «ПриватБанк» продовжує боротьбу за справедливість і верховенство права, наголошуючи, що ніхто в Україні не стоїть вище закону. Нагадаємо, що під час націоналізації «ПриватБанку» наприкінці 2016 року грошові кошти, розміщені компаніями-нерезидентами, пов’язаними з колишніми власниками банку, були включені до процедури bail-in, оскільки Національний банк України визнав родину Суркісів пов’язаними з «ПриватБанком». Окрім судового розгляду в Україні, компанії-нерезиденти, пов’язані з родиною Суркісів, намагаються отримати рішення також у суді на Кіпрі. Минулого року Центральний апеляційний господарський суд скасував постанову про визнання банкрутом ТОВ «Монтана-Естейт», яке раніше відоме як «Приватофіс». Крім того, «ПриватБанк» намагається відсудити 245 АЗС, які використовуються компаніями, що контролюються Ігорем Коломойським та його оточенням.

Висновки з вищезгаданої статті можуть бути наступними:

• Справа №757/7499/17, пов’язана з позовом компаній-нерезидентів, що мають зв’язок з родиною Суркісів, до «ПриватБанку», Міністерства фінансів та Уряду, продовжує бути актуальною та важливою для фінансової сфери України.

• Зміна дати розгляду справи через звернення до суддів колегії свідчить про значний інтерес сторін до вирішення конфлікту.

• Відвод нововизначеним суддям з боку опонентів банку підтверджує складність ситуації та напруженість в судовому процесі.

• «ПриватБанк» прагне захистити свої інтереси та довести необґрунтованість оскаржуваного рішення, підкреслюючи свою згодність з принципом верховенства права.

• Захід вперед вирішення справи може визначити долю великої суми грошей, що є об’єктом спору, а також вплинути на довіру до банківської системи України та її стабільність.

Останні новини