Вівторок, 1 Вересня, 2026

Маневри родини Суркісів: зміна суддів у справі з “ПриватБанком”

Важливі новини

150 тисяч українців перетнуло кордон за один день

Минулі вихідні стали рекордними для Державної прикордонної служби України, оскільки кількість людей, які перетнули кордон, перевищила навіть традиційні літні та різдвяні пікові дні. Згідно з даними, озвученими речником ДПСУ Андрієм Демченком, за суботу через український кордон пройшло 150 тисяч осіб, а в неділю ця цифра сягнула 154 тисяч осіб. Переважна більшість з них була на […]

The post 150 тисяч українців перетнуло кордон за один день first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Що відбувається на ринку праці в Україні?

Український ринок праці продовжує переживати період викликів і проблем, які виникають ще з моменту початку широкомасштабних воєнних подій. Поняття "кадрового голоду" стало вже не лише терміном, а реальним станом справ. За останні два роки відбулося цікаве явище: хоча кількість вакансій на ринку зросла, конкуренція серед шукачів роботи залишається на низькому рівні, знаходячи своє обґрунтування в різних чинниках, що перетинаються.

Одним із ключових аспектів, який впливає на цю динаміку, є демографічні зміни, спричинені не лише війною, але й багатьма іншими факторами, такими як еміграція, сімейні та особисті обставини, а також зміни у структурі робочої сили. Це призводить до важливої відмінності між кількістю вакансій і попитом на робочу силу, що не завжди знаходиться у збалансованому стані.

Додатковою причиною "кадрового голоду" є проблема кваліфікації. Незважаючи на існуючу кількість вакансій, значна частина з них вимагає специфічних навичок та кваліфікації, які не завжди можна знайти серед наявних шукачів роботи. Це ставить під сумнів ефективність системи освіти та підготовки кадрів, а також актуальність навичок, які формуються у процесі навчання.

Варто також зазначити, що становлення ринку праці в умовах постконфліктного періоду потребує не лише розвитку економіки та інфраструктури, але й впровадження ефективних механізмів соціальної підтримки, реінтеграції біженців та ветеранів, адаптації до нових ринкових реалій. Тільки комплексний підхід може забезпечити розв'язання проблеми "кадрового голоду" та створити стійкі передумови для подальшого розвитку українського суспільства.

Кількість пропозицій роботи в Україні продовжує зростати, але конкуренція залишається низькою. На весну цього року великі робочі портали звітують про рекордну кількість вакансій, яка перевищує навіть довоєнні показники. Лише за останній місяць портал Work.ua розмістив 111 тисяч пропозицій роботи, порівняно з попереднім рекордом у вересні 2023 року – 106 тисячами вакансій. Перед війною на порталі robota.ua щомісяця розміщувалося 90 тисяч вакансій (дані за січень 2022 року), а у березні 2024 року цей показник збільшився до 102 тисяч вакансій.

Ці дані свідчать про відновлення бізнесу. На сьогоднішній день ринок праці у 14 регіонах пропонує більше вакансій, ніж у лютому 2022 року. Найбільше роботи у квітні 2024 року з’явилося у Рівненській, Тернопільській, Закарпатській, Чернівецькій та Житомирській областях. Кількість пропозицій від роботодавців також зросла на 7-9% у Київській, Львівській, Дніпропетровській та Одеській областях.

Проте кількість шукачів роботи майже не змінюється. На порталі Work.ua у квітні свої резюме розмістили 320,6 тисяч людей – майже така сама кількість, як у попередній місяць. Однак через збільшення кількості вакансій, конкуренція продовжує зменшуватися.

Щодо вакансій, найбільше запитувані посади залишаються продавцем, водієм та менеджером з продажу. За даними Державної служби зайнятості, найбільше вакансій пропонували у сфері обслуговування. Також зросла кількість пропозицій роботи у готельно-ресторанному бізнесі та туризмі. У цих галузях найбільш затребуваними стали посудомийники, покоївки, офіціанти, бармени, адміністратори ресторану чи готелю.

Щоб вирішити проблему кадрового дефіциту, роботодавці вдаються до різних методів. Зокрема, вони впроваджують перекваліфікацію співробітників, програми для молодих фахівців, автоматизують процеси та використовують аутсорсинг. Також збільшилася кількість вакансій, за якими роботодавці готові приймати ветеранів, людей без досвіду, пенсіонерів, студентів і людей з інвалідністю.

Повномасштабне вторгнення Російської Федерації призвело до кризової ситуації на ринку праці через міграцію громадян та мобілізацію чоловіків до лав Збройних Сил України. Серед причин кадрового голоду – значний дефіцит кваліфікованих кадрів та представників робітничих професій.

Європейська підтримка та виклики дипломатичної стратегії щодо завершення війни

Європейські лідери продовжують заявляти про непохитну солідарність з Україною, однак за цією публічною риторикою дедалі чіткіше проступає брак спільної та довгострокової стратегії завершення війни. Аналітики наголошують: без активного залучення Сполучених Штатів, зокрема у сфері економічного та політичного тиску на Росію, європейські держави залишаються обмеженими у можливостях вплинути на розвиток подій. На тлі непередбачуваної позиції президента США Дональда Трампа це породжує занепокоєння щодо майбутніх рішень, які визначатимуть траєкторію міжнародної підтримки України.

За інформацією The New York Times, європейські урядовці дедалі наполегливіше говорять про необхідність створення надійної системи безпекових гарантій для України, яка стане ключовою умовою будь-яких потенційних переговорів. Саме гарантії розглядаються ними як аргумент, здатний забезпечити Києву впевненість у майбутньому та дозволити розглядати складні дипломатичні формули, які раніше вважалися неприйнятними.

Дискусії ускладнює й позиція російського президента Володимира Путіна, який категорично відкидає можливість присутності військ НАТО в Україні навіть у післявоєнному періоді. Це робить багато європейських планів майже нереалістичними.

На тлі цього європейські лідери намагаються знайти підхід до Трампа і схилити його до більш зваженої лінії щодо Києва. Видання зазначає, що в ЄС обговорюють ідею зустрічі представників України, Європи та США, аби виробити спільну мирну пропозицію, яку в майбутньому буде представлено Москві. Президент України Володимир Зеленський раніше заявляв, що Київ може передати свій оновлений план миру Вашингтону вже 10 грудня.

Попри дипломатичні зусилля, в Європі визнають: союзники мають готуватися до сценарію, за якого їм доведеться воювати й стримувати Росію самостійно. Високопоставлені чиновники НАТО уважно спостерігають за поступовим виведенням американських військових із Європи. Хоча у регіоні залишається близько 79 тисяч солдатів США, європейські армії не можуть швидко замінити ключові можливості американського війська — від супутникової розвідки до систем управління та дальньої високоточної зброї.

Представники європейських країн визнають, що слабкість оборонної промисловості також залишається критичним викликом. Для масштабного нарощування виробництва зброї знадобляться роки. Аналітики Кільського інституту світової економіки підрахували, що Росія щомісяця виробляє близько 150 танків, 550 бойових машин піхоти, понад сотню дронів Lancet та десятки артилерійських систем. Жодна європейська держава сьогодні не наблизилась до таких темпів.

У коментарі NYT директорка з Північної Європи Атлантичної ради Анна Вісландер наголосила, що Україна є ключовим бар’єром, який стримує Росію від подальшої агресії. Вона зазначила, що Європа має або піти на більші ризики зараз, або заплатити значно вищу ціну в майбутньому.

Видання підсумовує: Європейський союз сьогодні стоїть перед стратегічним викликом — як захищати Україну і власну безпеку, якщо США зменшать свою роль у війні.

Розслідування: Як родина Олега Трофіменка стала власницею елітної нерухомості та автопарку на мільйони

Родина Олега Трофіменка, 40-річного полковника Держприкордонслужби, несподівано стала власницею елітної нерухомості, земельних ділянок та розкішного автопарку на суму понад 13 мільйонів гривень. Всі ці активи, незважаючи на офіційно задекларовані скромні доходи сім'ї, суттєво суперечать інформації, поданій в деклараціях посадовця. Частина цих цінних предметів не відображена в офіційних документах, однак встановлено, що вони знаходяться в безпосередній близькості до найближчих родичів та дружини Трофіменка.

Журналісти дослідницького проекту Absolution виявили значну невідповідність між стильним життям полковника та його фінансовими звітами, що створює серйозні питання щодо прозорості його доходів та витрат. Найбільш примітним фактом є наявність простору для розкоші, яку родина Трофіменка зуміла забезпечити для себе, не маючи відповідного відображення в деклараціях. Однією з головних знахідок стала просторна дворівнева квартира в елітному житловому комплексі «Медовий» у Києві, загальна площа якої складає 143 квадратні метри. Офіційно в декларації Трофіменка зазначено лише паркомісце вартістю кілька сотень тисяч гривень, однак його родина фактично мешкає в розкішному житлі, яке на порядок дорожче.

Ще більш вражаюче — придбання батьком полковника, 72-річним пенсіонером МВС Володимиром Трофіменком, майже 13 соток землі у селі Нові Безрадичі — одному з найдорожчих передмість столиці. Формальна ціна — 57 тисяч гривень, хоча ринкова — у десятки разів більша. У 2024 році Трофіменко отримав дозвіл на будівництво садового будинку площею понад 200 м², але йдеться про котедж у закритому містечку «Друзі», де ціни стартують від 6,5 млн грн.

Зміни в автопарку теж вражають. Від скромного Volkswagen Polo до низки преміальних авто:

Toyota Highlander (2022)

Skoda Superb (2024)

Skoda Octavia (2020)

Toyota Camry (2023)

Загалом — понад 4 млн грн. Додатково родина користувалася Audi E-Tron S за понад 60 тисяч доларів, оформленою на бізнесмена, пов’язаного з тещею.

Олег Трофіменко служить у прикордонних військах понад два десятиліття: від застави «Малнів» до Донецького аеропорту та керівництва 7-м Карпатським загоном. Але кар’єрний шлях не пояснює раптове збагачення родини. Доходи пенсіонерів-батьків та нова робота дружини у компанії «Бубібо», пов’язаній із забудовниками того ж котеджного містечка, викликають нові запитання.

У середу, 27 березня, Верховний Суд України планує розглянути касаційні скарги Кабінету Міністрів України та «ПриватБанку» у справі №757/7499/17. Ця справа відноситься до позову шести компаній-нерезидентів, які пов’язані з родиною Суркісів, до державного «ПриватБанку», Міністерства фінансів та Уряду, з вимогою стягнути з «ПриватБанку» суму майже 350 мільйонів доларів США. Пресслужба банку повідомляє, що розгляд цієї справи мав відбутися 20 березня, але був перенесений через звернення представника компаній-нерезидентів до двох із п’яти суддів колегії. Після нового призначення справи для розгляду двом іншим суддям, Вадиму Ігнатенку та Аллі Олійник, було назначено нову дату судового засідання – 27 березня. Варто відзначити, що Алла Олійник зараз перебуває на етапі відбору до Конституційного Суду України. Проте, опоненти банку знову заявили відвод нововизначеним суддям, пояснюючи це їхніми рішеннями на користь «ПриватБанку» у попередніх справах. Юристи банку наголошують, що такий відвод є вибірковим, оскільки в колегії є інші судді, які приймали рішення на користь банку, але до них відвод не заявлявся. Ця справа, відома як «справа офшорів Суркісів», розглядається з 2017 року і перебуває у Верховному Суді з 2020 року. Адвокати «ПриватБанку» наголошують на проведенні засідання з участю всіх сторін для доведення необґрунтованості оскаржуваного рішення. Проте суд не задовольнив їхні клопотання. «ПриватБанк» продовжує боротьбу за справедливість і верховенство права, наголошуючи, що ніхто в Україні не стоїть вище закону. Нагадаємо, що під час націоналізації «ПриватБанку» наприкінці 2016 року грошові кошти, розміщені компаніями-нерезидентами, пов’язаними з колишніми власниками банку, були включені до процедури bail-in, оскільки Національний банк України визнав родину Суркісів пов’язаними з «ПриватБанком». Окрім судового розгляду в Україні, компанії-нерезиденти, пов’язані з родиною Суркісів, намагаються отримати рішення також у суді на Кіпрі. Минулого року Центральний апеляційний господарський суд скасував постанову про визнання банкрутом ТОВ «Монтана-Естейт», яке раніше відоме як «Приватофіс». Крім того, «ПриватБанк» намагається відсудити 245 АЗС, які використовуються компаніями, що контролюються Ігорем Коломойським та його оточенням.

Висновки з вищезгаданої статті можуть бути наступними:

• Справа №757/7499/17, пов’язана з позовом компаній-нерезидентів, що мають зв’язок з родиною Суркісів, до «ПриватБанку», Міністерства фінансів та Уряду, продовжує бути актуальною та важливою для фінансової сфери України.

• Зміна дати розгляду справи через звернення до суддів колегії свідчить про значний інтерес сторін до вирішення конфлікту.

• Відвод нововизначеним суддям з боку опонентів банку підтверджує складність ситуації та напруженість в судовому процесі.

• «ПриватБанк» прагне захистити свої інтереси та довести необґрунтованість оскаржуваного рішення, підкреслюючи свою згодність з принципом верховенства права.

• Захід вперед вирішення справи може визначити долю великої суми грошей, що є об’єктом спору, а також вплинути на довіру до банківської системи України та її стабільність.

Останні новини