Корупція в Україні – найгостріша проблема країни

Український ресторанний бізнес переживає складний період, зіткнувшись з гострою проблемою дефіциту персоналу. Ця ситуація зумовлена низкою факторів, серед яких ключовими є мобілізація та еміграція працівників. Брак кваліфікованих кадрів та висока плинність персоналу створюють серйозні виклики для власників закладів громадського харчування, змушуючи їх шукати нові, нестандартні підходи до управління та організації роботи.

У 2024 році роботодавці почали говорити про серйозний дефіцит кадрів. Наприкінці весни допис співзасновниці мережі ресторанів “Завертайло” Анни Завертайло про нестачу людей у малому та середньому бізнесі став веральним (набрав понад чотири тисячі репостів і понад тисячу коментарів). На її думку, люди зі звичайного сервісу скоро стануть на вагу золота.

Власник мережі ресторанів Gastrofamily Дмитро Борисов в інтерв’ю виданню MC.today також підтвердив, що зараз в Україні непроста ситуація на ринку праці через мобілізацію.

“Велика кількість жінок, які раніше працювали у сфері обслуговування кухарями або офіціантками, через повномасштабну війну покинули країну. Тепер проблема збільшилася через мобілізацію чоловіків. Але наша команда стабільна, ми впораємося з цими викликами”, – розповів ресторатор.

Ще на початку червня Міністерство економіки повідомило, що більше половини українських компаній зіткнулися з проблемою пошуку кваліфікованих робітників.

За даними проведеного опитування, саме мобілізація (67%) і міграційні процеси (54%), на думку представників компаній, є основними причинами нестачі робочої сили.

Ресторатор Володимир Ярославський заявив, що з наймом персоналу зараз важко, не вистачає різних працівників на різних процесах, але найбільше – саме кваліфікованих кадрів. За його словами, ситуацію також погіршує відключення електроенергії.

Українські чоловіки, зазначає New York Times, вибирають ризикований шлях нелегального перетинання кордону, щоб уникнути війни. Вони обирають "ризикнути скупатися" і навіть ризикують потонути, перепливаючи річки на заході України, ніж брати участь у війні. Для багатьох українських солдатів призов до армії є еквівалентом квитка на фронт без можливості повернутися. Згідно з даними румунської влади, після російського вторгнення понад 6000 чоловіків перепливли річку Тису, але не всім це вдалося. На берегах виявлено 22 тіла, але ймовірно, що загинуло ще більше осіб, що спричинило прізвисько "річка смерті".

Ця ситуація змінила характер контрабанди в Карпатах, де раніше переважали підроблені цигарки. Тепер контрабандисти спеціалізуються на переправленні людей. За даними Лесі Федорової, прес-секретаря Мукачівського прикордонного загону, лише минулого року було розгорнуто 56 таких угруповань. Вартість перетину кордону зросла до 10 000 доларів з людини, порівняно з двома тисячами доларів до початку війни. Контрабандисти вживають різних заходів для вивезення людей за кордон, включаючи найм гідів із числа місцевих ромів. Для боротьби з цим явищем прикордонники встановили додаткові інфрачервоні камери і датчики, а також збільшили кількість блокпостів на дорогах, що ведуть до кордону.

Українські чоловіки, обираючи нелегальний перетин кордону, свідомо ризикують життям, намагаючись уникнути участі в війні. Це свідчить про глибокий ступінь відчуття загрози та відчаю, які переживають мешканці прикордонних областей. Рівень нелегальної міграції значно зріс у зв'язку з воєнним конфліктом, що відображається на зміні характеру контрабанди та діяльності прикордонних служб. Зусилля з боротьби з цим явищем мають бути підсиленими, адже вони стосуються безпеки та життя людей.