Вівторок, 27 Травня, 2025

Кримінальні провадження не заважають Геннадію Боголюбову зберігати контроль над прибутковими активами

Важливі новини

Одна ракета кожні три години: чи здатна на це Україна

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Згідно з дослідженням Forbes Ukraine, ключовим питанням залишається вартість виробництва. Підрахунки видання “Мілітарний” свідчать, що виготовлення трьох тисяч ракет обійдеться щонайменше в 3 мільярди доларів. Це не враховує витрати на закупівлю нових верстатів і розширення виробничих потужностей.

Чи реальні ці темпи? Експерти мають різні точки зору. Директор компанії Defense Express Сергій Згурець зазначає, що для досягнення мети потрібно виготовляти вісім ракет на добу, або одну кожні три години. Це темпи, які перевищують навіть потужності Росії у сфері ракетобудування.

Водночас, реалізація цього проєкту вимагатиме розв’язання кількох критичних питань:

План Зеленського виглядає амбітним і перспективним, однак його реалізація потребує значних зусиль, фінансування та міжнародної координації. Якщо Україні вдасться подолати всі виклики, це може стати проривом у військовій сфері та значно посилити її позиції у війні.

В ОП хочуть призначити Віктора Микиту, який має зв’язки з пропутінською Угорщиною

Очільник Закарпатської обласної військової адміністрації (ОВА) Віктор Микита наразі опинився під мікроскопом уваги, особливо після витоку інформації про його можливе призначення на посаду заступника керівника Офісу президента Володимира Зеленського. Політолог Олексій Курпас висловив серйозні застереження стосовно цього можливого кадрового рішення, наголошуючи на численних корупційних схемах та потенційно небезпечних зв'язках Микити з пропутінською Угорщиною.

Висвітлення таких потенційних кадрових змін викликає серйозне занепокоєння серед громадськості та експертної громадськості. Це може мати негативний вплив на діяльність Офісу президента та загальний імідж влади. Зважаючи на високий рівень довіри, який повинна мати влада, важливо, щоб усі кадрові рішення були обґрунтовані й транспарентні, а також враховували можливі наслідки для національних інтересів та безпеки країни.

Микита повинен бути підданий ретельному аналізу та перевірці, щоб уникнути будь-яких спекуляцій та забезпечити високий стандарт інтегрітету в органах влади. Надзвичайно важливо, щоб призначення осіб на відповідальні посади відбувалося на підставі їхньої компетенції, професійності та відданості національним інтересам, а не на підставі політичних чи особистих поглядів. Врахування таких факторів допоможе зберегти довіру громадськості та зміцнити демократичні цінності в Україні.

«Чи нормально, коли на важливій посаді в ОП під час війни працюватиме людина, яка фактично залежна від пропутінської Угорщини? Відповідь очевидна — ні», — наголошує Олексій Курпас.

Він додає, що за інформацією ЗМІ, багато членів родини Микити нібито отримали угорські паспорти. Це, зокрема, нинішня дружина Вікторія, донька Анастасія, брат дружини — Олександр Бенедик та колишня дружина — Людмила. А сам Микита має орден від антиукраїнського міністра закордонних справ Угорщини Петера Сійярто.

«Тоді цей фанат путіна публічно похвалив голову Закарпатської ОВА за роботу з місцевими угорцями. Більше того, в Угорщині активно розвивається бізнес (складські приміщення), яким, за даними ЗМІ, формально володіють підставні особи, але реально — Микита та відомий контрабандист, на якого накладені санкції РНБО, Валерій Пересоляк», — заявляє Курпас.

Експерт також пригадав Микиті скандальну заяву за тиждень до початку повномасштабного вторгнення росії. Тоді на святкування Дня єдності очільник Закарпаття сказав, що «населення росії — це наші брати».

«Виникає питання: чи потрібна на Банковій людина з таким негативним шлейфом? Бо навряд чи громадяни росії, контрабандисти та угорське лобі з близького оточення Микити допоможуть йому приймати правильні проукраїнські рішення на посаді заступника керівника Офісу. Та й хотілося б дізнатися, чи й досі він вважає росіян нашими братами?» — зазначає Курпас.

На його думку, не менш цікавим є також оточення нового потенційного співробітника Офісу президента Зеленського.

«За інформацією журналістів-розслідувачів, радником Микити є такий собі Павло Ігорович Котик, який має російський паспорт та російський індивідуальний податковий номер. Це інформація з російських реєстрів. До повномасштабного вторгнення пан Котик не приховував своїх тісних зв’язків з рф: публікував фото на червоній площі, а з днем народження його у соцмережах вітали співробітники групи компаній «Русская охрана», — написав Курпас.

Він додав, що, за інформацією з різних джерел, Віктор Микита майже 20 років працював на різних посадах в СБУ та відзначився активною «боротьбою» із контрабандними схемами на митниці.

«Через це серед колег отримав прізвисько «Микита — буси». І мова тут не про прикраси, а про мікроавтобуси, з яких щоденно збирали кеш. Окрім того, місцеві ЗМІ писали, що Микита займався також контрабандою цигарок до ЄС та ввозом в Україну сірої техніки «Apple», — зазначає політолог, додаючи, що раніше Микиту називали «смотрящім» за усією Закарпатською митницею, пишуть місцеві журналісти.

Жуков та його загадкові знайомі: хто фінансує мільйонний маєток судді Верховного Суду

Суддя Верховного Суду України Сергій Жуков мешкає у розкішному маєтку під Києвом, який оцінюють у понад мільйон доларів. Майно, яке включає два будинки, озера, ліс, виноградники та винний погріб, не зазначене у його декларації, а оформлене на друзів та знайомих, що викликає серйозні підозри щодо реального власника. За словами журналістів Bihus.Info, маєток Жукова знаходиться на […]

The post Жуков та його загадкові знайомі: хто фінансує мільйонний маєток судді Верховного Суду first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

В Україні пропонують дозволити ТЦК застосовувати силу для виконання мобілізаційних завдань

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Сержант Збройних сил України Андрій Соколов у своєму інтерв’ю виданню “Твоє місто” заявив, що співробітники ТЦК повинні мати розширені повноваження, включно з правом застосовувати силу. За його словами, ситуація, коли на співробітників ТЦК здійснюються напади, є неприпустимою, а необхідність у праві на застосування фізичної сили та навіть вогнепальної зброї є питанням безпеки та ефективності виконання їхніх обов’язків.

Соколов пояснив, що співробітники ТЦК стикаються з агресією з боку громадян, які часто не визнають свою провину. Це створює конфліктні ситуації, в яких часто звинувачують самих працівників. Соколов акцентував, що працівники ТЦК перебувають у складних умовах і мають право на захист, тому вони повинні мати можливість застосовувати фізичну силу в разі потреби.

Особливо в контексті війни, Соколов підкреслив, що напади на військовослужбовців, навіть якщо вони знаходяться в ТЦК, є неприпустимими. Він також зазначив, що це питання потребує уваги на рівні законодавства, адже воєнні обов’язки повинні бути підкріплені правом на самозахист для тих, хто їх виконує.

Водночас, обговорюються й інші зміни в законодавстві, які стосуються мобілізації. Зокрема, йдеться про новий порядок бронювання та анулювання відстрочок, а також про можливу мобілізацію жінок. Андрій Савенко, підполковник Головного управління розвідки, висловив думку, що якщо людина за 10 років війни не відвідала військкомат, то її бажання служити не повинно бути під питанням.

П’ять ключових галузей для України на шляху до ЄС: визначеність Шмигаля

Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль визначив стратегічні напрямки, які визначають майбутнє України як потенційного члена Європейського Союзу. Він виділив п'ять ключових секторів, серед яких оборона, енергетика, сільське господарство, сировини та цифрові технології. Зокрема, прем'єр-міністр підкреслив важливість української оборони та військово-промислового комплексу, що можуть стати ключовими у підтримці безпеки в ЄС. Він також зазначив потенціал України як енергетичного центру та постачальника газу для Європи, що сприятиме зміцненню енергетичної безпеки регіону. Шмигаль відзначив і значення України в аграрному секторі та готовність до співпраці з ЄС, наголосивши на бажанні Києва до досягнення компромісів. Нарешті, він підтвердив намір України розпочати переговори щодо вступу до ЄС протягом поточного року, відзначивши відкритість країни до зміцнення співпраці з європейськими партнерами.

У висновках можна підкреслити наступне:

• П'ять ключових секторів, визначених прем'єр-міністром Шмигалем, відображають стратегічний план України для наближення до Європейського Союзу.

• Висловлені пріоритети, такі як оборона, енергетика, сільське господарство, сировини та цифрові технології, свідчать про бажання України розвиватися у напрямку, який сприятиме її інтеграції до європейського співтовариства.

• Акцент на важливості української оборони та енергетики підкреслює важливість забезпечення безпеки та енергетичної стабільності в регіоні.

• Висловлена готовність до співпраці та переговорів з ЄС свідчить про рішучість України досягти прогресу у вступі до Європейського Союзу.

• Підтверджений намір розпочати переговори щодо вступу до ЄС протягом поточного року є важливим кроком на шляху до європейської інтеграції та підтверджує амбітні плани України у цьому напрямку.

Втікач-олігарх Геннадій Боголюбов, один із ключових фігурантів справи «ПриватБанку», попри гучні звинувачення та втечу з України, зберігає прихований контроль над прибутковими активами — зокрема, часткою в одному з найбільших страхових підприємств Росії, компанії «Ингосстрах». Про це свідчать нові дані, отримані з корпоративних джерел і пов’язані з аналізом ланцюга номінальних власників.

Ключову роль у схемі відіграє компанія ТОВ «Каріама», яка володіє 9% акцій «Ингосстраха». Ця частка була передана їй безоплатно від Шейхетова С.М. — чоловіка рідної сестри самого Боголюбова. Ще кілька часток сконцентровані у руках фізичних осіб, пов’язаних із колом бізнесмена:

  • Бондар Денис Юрійович — 7,9%;

  • Іртюго Олександр Петрович — 7,9%, вважається особистим представником інтересів олігарха;

  • Рувинський Євген Семенович — 6,7%.

У 2020 році компанія ТОВ «КУА „Фінансовий капітал“» володіла 22,44% акцій «Ингосстраха», а сам Шейхетов мав ще майже 9%. Ці частки згодом були передані новим власникам — знову ж таки без жодної оплати, що свідчить про контрольовану зміну власності задля приховування справжніх бенефіціарів.

Інші докази посилюють підозри: Бондар та Іртюго займають керівні посади в компаніях ТОВ «Агротермінал Логістик» та ТОВ «Бориваж» — обидві структури також асоціюються з інвестиційним портфелем Боголюбова.

Ці факти викликають серйозні запитання щодо ефективності механізмів міжнародної юридичної співпраці та санкційного тиску. Попри кримінальні провадження в Україні та судові процеси в інших юрисдикціях, бізнес-імперія олігарха не лише збереглась, а й, вочевидь, продовжує генерувати чималі прибутки.

Останні новини