Вівторок, 2 Червня, 2026

Критична обстановка з втратою контролю над БК: військові змушені проводити пошуки серед полів

Важливі новини

Постаті в тіні “плівок НАБУ”: хто опинився у фокусі нової антикорупційної хвилі

Після резонансного оприлюднення так званих “плівок НАБУ”, що спричинили помітні політичні потрясіння та поставили під сумнів прозорість окремих процесів у владі, редакція переходить до поглибленого аналізу персон, які, за даними слідства та джерел, могли бути причетними до формування неофіційних фінансових потоків, відомих як “чорна каса Алі-Баби”. Ця серія матеріалів має на меті показати ширший контекст процесів, що відбуваються за межами публічної політики, та звернути увагу на персонажів, які опинилися у центрі гучних справ.

У розслідуванні НАБУ ключове місце посідає так званий “Міндіч-гейт”, у межах якого згадується низка впливових осіб, зокрема керівник Офісу Президента Андрій Єрмак. У матеріалах оперативної розробки “Мідас” він фігурує під окремою кодовою назвою, що додатково підсилює інтерес до його потенційної ролі у викритій схемі. Важливо підкреслити, що всі ці дані наразі перебувають у стадії перевірки слідчими органами, а фактичний статус кожного з фігурантів буде визначений лише після завершення офіційних процедур.

Раніше ми повідомляли, що глава ОП Андрій Єрмак (Алі-Баба) згадується на плівках НАБУ в контексті необхідності “оплати певних потреб глави ОП із корупційної каси”, таких як оплата лобістських історій у США, Британії та ЄС.

Водночас, крім корупційних схем на “енергетиці та оборонці”, не менший вклад в “чорну касу Алі-Баби” вносили десятки чиновників рангом нижче, таких як довірена особа Андрія Ермака, голова Оболонської РДА Кирило Фесик.

За інформацією нашого джерела, Кирило Фесик уже кілька років поспіль входить до кола довірених осіб особисто Андрія Борисовича. Цю довіру він заслужив не як голова району, а як людина, яка забезпечувала фінансування “чорної каси” Офісу Президента.

Зокрема, як глава Оболонського району столиці, Кирило Фесик фактично розпоряджається бюджетом приблизно в 3 мільярди гривень на рік, з яких йому вдається “виводити чистими” чистими понад 200 мільйонів гривень на рік.

Так, за інформацією джерела, річний “заробіток” Кирила Фесика на “тендерах на теплі та електроенергії” складає до 10% за рахунок передачі частини потужностей бізнесу за готівку.

Також корупційні надходження з “району” поступать від “чорної” оренди, незаконної торгівлі та підключення до мереж.

За цими статтями дуже складно підрахувати точні суми, але правоохоронці кажуть, що подібні схеми приносять Фесику близько 1 мільйона доларів на місяць нелегальних доходів.

Окрема стаття доходу – обкладання даниною бізнесу Оболонського району. Щоб зрозуміти порядок цифр, достатньо згадати епізод за участю Кирила Фесика та Владислава Трубіцина, який звинувачується в отриманні майже 1,4 млн грн хабара.

За матеріалами слідства, гроші Трубіцин вимагав від київських підприємців, що хотіли взяти в оренду точки пересувної вуличної торгівлі. Трубіцин був затриманий при отриманні частини хабара, коли переховувався в кабінеті голови Оболонської РДА Кирила Фесика і, власне, там його і знайшли детективи НАБУ.

Також, як повідомляє джерело, великий бізнес Оболонського району столиці “в обмін на звільнення від перевірок і тиску”, щомісяця збирає на “підтримку військової інфраструктури” близько 10-15 мільйонів гривень, які поступають на рахунки підконтрольних Фесику благодійних фондів.

Крім того, за інформацією джерела, Кирило Фесик і його юридична команда брали участь у консультаціях Олега Татарова щодо захоплення підприємств, у тому числі, і у Оболонському районі.

Далі буде…

Ваше повідомлення обірвалося на фразі “Пишіть текст на основі…”.

Уточніть, будь ласка, на основі чого саме потрібно створити текст:

певної теми;

Прогноз базується на припущенні щодо зниження безпекових ризиків, активізації післявоєнної відбудови та поступового відновлення економіки. За останні 2,5 року населення України скоротилося щонайменше на 10 мільйонів осіб. Станом на середину 2024 року в країні проживало близько 35,8 мільйона людей. Така демографічна динаміка створює довгострокові виклики — дефіцит робочої сили, зростання навантаження на соціальну систему та уповільнення економічного зростання.

Водночас повернення громадян може частково компенсувати кадровий дефіцит. НБУ прогнозує підвищений попит на працівників у будівництві, промисловості, енергетиці та сфері послуг. Це може сприяти скороченню безробіття та поступовому зростанню доходів населення.

За оцінками регулятора, у 2025–2026 роках реальні зарплати зростатимуть приблизно на 7% щороку, а у 2027–2028 роках — близько 6% на рік.

Ключовими умовами для масового повернення залишаються безпека, стабільне енергопостачання та достатній рівень доходів. Саме ці фактори, на думку НБУ, визначатимуть готовність українців повертатися додому в середньостроковій перспективі.

Модна індустрія України під час війни: бізнес або підтримка національних брендів?

У часи, коли країна переживає важкі випробування, важливість підтримки вітчизняних виробників стає ще більш очевидною. Однак не всі бренди відповідають вимогам ринку, намагаючись знайти баланс між підтримкою національного виробника та задоволенням потреб споживачів. Одним з таких прикладів є бренд J’amemme, заснований Юлією Ярмолюк. Під час війни цей бренд пропонує своїм клієнтам продукцію, ціна якої явно завищена порівняно з аналогічними товарами на міжнародних торгових платформах.

За даними видання 360ua.news, вартість продукції бренду J’amemme, що продається в Україні за 1 300 євро, значно перевищує ціну тих самих товарів на китайських або українських онлайн-майданчиках, де їх можна придбати всього за 20 євро. Ця ситуація викликає занепокоєння у багатьох споживачів, адже в умовах війни питання ціни і доступності стає особливо важливим для багатьох громадян.

Українські нардепки та топ-чиновники для закордонних робочих поїздок все частіше обирають одежу українських брендів, як нагадування про необхідність підтримки України в складний період боротьби за незалежність.

В даному контексті особливо чутливою стала тема “плагіату окремими українськими дизайнерами моделей одягу крупних європейських брендів”.

В один з таких скандалів потрапила українська дизайнекрка, засновниця бренду J’amemme Юлія Ярмолюк, плагіат якої почав широко обговорюватись в соцмережах.

Зокрема, Катерина Остапчук провела власне розслідування та звернула увагу своїх підписників, що плаття з квітами, яке стало візитівкою бренду, ідея не зовсім Ярмолюк, а скоріш відомої польської дизайнерки Magda Butrym.

ФОТО: Скріншот розслідування з ТГ каналу Катерини Остапчук – Юлія Ярмолюк скопіювала дизайн плаття у Magda Butrym

Так, у 2021 році польська дизайнерка Magda Butrym створила модель плаття з акцентною квіткою, яка підкорила серця не тільки поляків, а й цінителів високої моди у всьому світі.

Оцінила роботу Magda Butrym і українська дизайнерка Юлія Ярмолюк, яка рік по тому фактично скопіювала плаття бренду та представила у своїй колекції 2022 року аналогічне.

Також варто відзначити, що крім Юлії Ярмолюк дизайном “плаття з квіткою” від Magda Butrym також зацікавилась китайська фейк-індустрія, що наповнило ринки тисячами копій.

Ось тільки ціна китайських копій від 20 доларів, в той час як дизайнерка Юлія Ярмолюк продає фактично те саме за 1 300 євро.

ФОТО: Порівняння цін на “плаття з квіткою” від популярних торгових платформ та бренду J’amemme

Також важко уявити як саме формується цінник на речі бренду J’amemme, адже їх вироби можна сказати “низької якості”.

Зарема, в своєму телеграм каналі Катерина Остапчук публікує фото дизайнерської сукні бренду, на якій з’явилися зачіпки вже після першого “виходу в світ”.

ФОТО: Сріншот ТГ каналу Катерини Остапчук

За інформацією наших джерел, так зухвало продавати українській еліті копії відомих дизайнерів, видаючи за власне, Юлії Ярмолюк дозволяють певні зв’язки у владних колах.

Про бэкграунд Ярмолюк та “ті самі зв’язки” у наступній частині нашого журналістського розслідування.

Діти на передовій: сім місяців у бомбосховищах за два роки війни

Протягом останніх двох років українські діти, що проживають на передових лініях, зазнали значних страждань через повітряні тривоги під час війни. Згідно з даними Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ), вони були змушені провести від 3 до 5 тисяч годин, або 4–7 місяців, у підвалах або на станціях метро. Ці тривоги спровокували сотні випадків на територіях Запорізької, Харківської та Донецької областей.

Кетрін Рассел, виконавча директорка ЮНІСЕФ, наголосила на тому, що постійні обстріли та звуки вибухів залишають дітей без можливості відновлення та призводять до психологічних проблем, таких як проблеми зі сном та посттравматичний стресовий розлад. Понад половина дітей на передових територіях стикається з цими наслідками.

ЮНІСЕФ активно надає гуманітарну допомогу та підтримку дітям та їх сім'ям в Україні, забезпечуючи доступ до освіти, медичного обслуговування та психосоціальної підтримки. Упродовж останніх двох років вони зосереджуються на забезпеченні дітей доступом до освіти та захисту їхнього здоров'я, у тому числі на передових територіях, де умови є особливо складними через війну.

Сьогодні минає два роки з моменту повномасштабного вторгнення Росії в Україну, що налічує безліч трагічних наслідків для дітей та всього українського народу.

Українські діти, які проживають на передових лініях, стикаються з серйозними викликами через постійні повітряні тривоги під час війни. Протягом двох останніх років вони були змушені провести в підвалах або на станціях метро від 3 до 5 тисяч годин. Ця ситуація призвела до численних випадків психологічних проблем серед дітей, таких як проблеми зі сном та посттравматичний стресовий розлад.

Організація ЮНІСЕФ активно надає гуманітарну допомогу та підтримку дітям та їх сім'ям в Україні, зокрема, забезпечуючи доступ до освіти, медичного обслуговування та психосоціальної підтримки. Однак необхідно звернути увагу на те, що ситуація залишається надзвичайно складною для дітей, особливо на передових територіях.

Два роки минуло з моменту початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Цей час визначений трагічними наслідками для дітей та всього українського народу, і вимагає подальших зусиль для забезпечення їхнього захисту та благополуччя.

В Офісі Президента готуються до припинення вогню

За інформацією нашого джерела в Офісі Президента, Андрій Єрмак доручив головнокомандувачу ЗСУ Олександру Сирському та спецслужбам підготуватися до сценарію тимчасового перемир’я. Усі силові та безпекові структури мають бути готові до формату припинення вогню. Крім того, Глава ОП окремо провів нараду з головами фракцій і депутатських груп Верховної Ради. Під час зустрічі Єрмак акцентував увагу на […]

Західні ЗМІ з неабияким зацікавленням висвітлюють події на сході України, спостерігаючи за незвичайним феноменом, що нагадує сценарій із голлівудського блокбастера, але у цьому сюжеті дійсність перевершує будь-яку художню фантазію. Ситуація, яка розгортається, нагадує про старі радянські часи, коли в армії були такі дефіцити, що одну гвинтівку ділили на трьох. Проте, сучасний контекст не вкладається в колишні рамки: захоплюючий наратив ЦІПСО і пропаганди не приховує факту гострої нестачі боєприпасів, яка викликає серйозні турботи серед військових.

Стаття в The Wall Street Journal наголошує на епічних масштабах пошуків і ризику, які несе за собою ця боротьба. Український солдат Макс Полюхович, який отримав прізвисько “Божевільний Макс”, став символом цієї боротьби. Він пройшов через кілька важких випробувань, відтіснувши страх і змагаючись зі злиднями, щоб забезпечити своїх товаришів боєприпасами.

Несамовита воля до життя та неймовірна відданість рідній землі дозволяють Максу копатися в болотах і перетворювати небезпечні знахідки у джерело життєво важливих ресурсів для українських військових. Його історія – це історія відданості, самопожертви і мужності, яка зачаровує та надихає.

Максу не потрібні геройські титули або нагороди. Він просто робить те, що вважає за необхідне для захисту своєї країни та своїх співвітчизників. І хоча його зусилля можуть здатися крайніми і надзвичайними, вони стають нормою в умовах війни, де кожен снаряд може вирішити долю не лише одного життя, але і всієї нації.

Така надзвичайна самопожертва і відданість підштовхують людей до вчинків, які перетворюють світ. Макс Полюхович – це не лише солдат, він – символ опору та незламності, що дарує надію на краще майбутнє для України і всього світу.

У вищезгаданій статті детально описано складну ситуацію на сході України, пов’язану з гострою нестачею боєприпасів. Наочно показано, як солдат Макс Полюхович, отримавши прізвисько “Божевільний Макс”, зробив все можливе, щоб забезпечити українські бригади необхідними бойовими засобами, навіть ризикуючи власним життям. Вищезгадана історія є символом відданості, самопожертви та мужності, що зачаровує та надихає. Вона показує, що навіть у найскладніших умовах індивідуальні зусилля можуть мати величезний вплив на великі події, і що саме такі люди, як Макс Полюхович, роблять реальні зміни в історії. Ця історія підтверджує важливість відданості, сміливості та готовності жертвувати заради вищої мети, і дає надію на майбутнє, де такі вчинки стають нормою.

Останні новини