Купання на Водохреще: популярна традиція, яка з’явилася у 90-ті

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Міністерство охорони здоров’я спільно з правоохоронними органами проведе перевірку обґрунтованості рішень медико-соціальних експертних комісій (МСЕК) щодо встановлення інвалідності 1695 чиновникам із понад 30 державних органів.

До перевірки залучено дані СБУ, ДБР та офісу Генпрокурора. Серед посадовців, справи яких переглянуть:

32% – працівники податкової служби; 26% – працівники прокуратури; 17% – працівники митної служби; 25% – співробітники інших держорганів.

Перевірки триватимуть два місяці. У разі необґрунтованих рішень МСЕК їх буде переглянуто.

Згадуючи вимоги колишнього головнокомандувача Збройних Сил України, Валерія Залужного, щодо необхідності мобілізувати півмільйона громадян, справа стає вельми актуальною в контексті поточних подій. Однак, потрібно обдумано підходити до таких рішень, беручи до уваги різноманітні аспекти суспільного життя та військових потреб. Депутат Руслан Горбенко, відповідаючи на запитання щодо застосовності зазначеної цифри після підвищення рівня мобілізації, відзначив важливість об'єктивної оцінки потреб оборони та мобілізаційних можливостей країни. Тільки ретельне аналізування таких питань може дозволити прийняти раціональні та ефективні рішення, спрямовані на зміцнення обороноздатності та забезпечення національної безпеки.

Заступник голови комітету Верховної Ради з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій України, національних меншин і міжнаціональних відносин, Руслан Горбенко, розкрив точну кількість українців, яку планують мобілізувати впродовж року.

Під час планування контрнаступу під керівництвом Валерія Залужного виникла потреба мобілізувати 500 тисяч українців. “Проте допомога від міжнародних партнерів, на жаль, затримувалась”, — зауважив депутат.

Згодом Залужного на посаді замінив Олександр Сирський. Новий воєначальник затвердив план оборони на 2024 рік, який вже не передбачав мобілізації такої кількості осіб. “Також важливо враховувати, що для забезпечення призову 500 тисяч осіб необхідна зброя та величезний фінансовий ресурс для їхнього навчання й утримання”, — підкреслив Горбенко.

На сьогодні військове командування та військовослужбовці говорять про потребу у мобілізації 100–110 тисяч осіб на 2024 рік. За словами Горбенка, протягом року планується мобілізувати приблизно до 120 тисяч українців.

Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск звернув увагу на несподівану зміну риторики президента США Дональда Трампа щодо України. Про це повідомляє видання Politico. За словами Туска, попри те що слова американського лідера звучать на перший погляд оптимістично, вони можуть містити інший, менш очевидний підтекст, який потребує уважного аналізу.

Ще донедавна Трамп неодноразово повторював тези, близькі до кремлівських, заявляючи, що Україна нібито не зможе повернути контроль над своїми територіями у межах 2014 року. Проте нещодавно він різко змінив позицію, заявивши, що Київ здатен розгромити Росію і відновити свої міжнародно визнані кордони. Така трансформація в риториці здивувала союзників по НАТО й ЄС, які вже звикли до його скептичних оцінок.

Водночас Туск застеріг, що цей оптимізм може означати відмову США від зусиль із завершення війни. «Президент Трамп заявив, що Україна може за підтримки Євросоюзу повернути собі всю свою територію. За цим дивовижним оптимізмом ховається обіцянка скорочення втручання США і передача відповідальності за припинення війни Європі. Правда краща за ілюзії», – наголосив польський прем’єр у соцмережі.

Politico нагадує, що непослідовність позиції Трампа у питанні війни не раз викликала занепокоєння. Йдеться про різкі зміни від називання Володимира Путіна «божевільним» до теплої зустрічі з ним на Алясці кілька місяців по тому, а також про спроби зупинити, а потім знову відновити постачання військової допомоги Україні.

Такі «повороти» створюють невизначеність у Києва та його союзників і змушують замислитися, чи можна розраховувати на стабільну підтримку Вашингтона в умовах війни.