Понеділок, 1 Вересня, 2025

Кияни діляться, скільки потрібно заробляти, щоб вижити у столиці

Важливі новини

Російська агресія: тривожний ранок 17 квітня для Чернігова

Трагедія розгортається перед очима жителів Чернігова. Керівник ОВА, В’ячеслав Чаус, у відеозверненні неслихано сповістив про страшне лихо: загиблі цивільні, численні поранені. Жахлива реальність затрясла місто. Але й усе це лише вершина айсберга, як стало відомо пізніше. В.о. міського голови Олександр Ломако засвідчив, що кількість загиблих збільшилася, вже відомо про чотирьох. У фоні Чаусового звернення лунали безжалісні сирени поліції і швидкої допомоги, нагадуючи про масштаби трагедії. Точну кількість постраждалих поки не називають, але звідомлення від Чернігівського обласного центру крові про виразну нестачу донорів на тлі «ситуації в місті» створює занепокоєння. Місцеві ЗМІ пишуть про потужні вибухи, які відчули на власній шкірі мешканці міста. Олександр Ломако зазначив, що об’єктами нападу стали соціальні інфраструктурні споруди, а відео, розміщені в телеграм-каналах, показують руйнування житлового району: розбите скло, розірвані зупинки. І коли місто ще не оговтується від першої хвилювань, надвечір місцеві кореспонденти надіслали вісті про вибухи в Одесі. Місцева влада мовчить, не дає пояснень. Раніше застереження про можливу загрозу балістичних ракет звучали у південних, східних та центральних областях, а тепер ці чорні передвістя стали реальністю.

У світлі подій, що відбулися в Чернігові та Одесі, очевидно, що Україна знову стикається з серйозною загрозою з боку Російської Федерації. Агресивні дії, що призвели до жертв серед цивільного населення та руйнувань соціально-економічної інфраструктури, свідчать про необхідність негайного та ефективного реагування з боку українських владних структур. Запит на донорську кров та необхідність надання медичної допомоги постраждалим підкреслює тяжкість ситуації та потребу у гуманітарній допомозі. У цей скрутний момент важливо, щоб українське суспільство та міжнародна спільнота об'єдналися у підтримці України в захисті її територіальної цілісності та безпеки громадян.

Війна в Україні: наслідки у вигляді 600 тисяч тонн відходів за два роки

Україна розвиває стратегії управління великим обсягом відходів, що виникли внаслідок руйнувань, перевищивших 600 тисяч тонн. Заступник міністра захисту довкілля та природних ресурсів, Олександр Краснолуцький, повідомив про це під час засідання Комітету Верховної Ради з екологічної політики та природокористування на Харківщині. Уряд схвалив порядок утилізації відходів та залучає міжнародних партнерів, зокрема Японське агентство міжнародного співробітництва (JICA), для отримання необхідного обладнання. На Харківщині розпочата сміттєва реформа, яка передбачає будівництво 8 сміттєпереробних заводів, з метою досягнення 100% переробки побутових відходів. Законодавство, зокрема Закон №2320-IX "Про управління відходами", забезпечує захист інвесторів і стимулює зелену трансформацію. Україна активно співпрацює з міжнародними партнерами для створення зелених інвестиційних пріоритетів та екологічної стійкості країни.

Україна зіткнулася зі значним обсягом відходів, які виникли внаслідок руйнувань під час війни, перевищивши 600 тисяч тонн. Держава активно розробляє стратегії управління цими відходами та залучає міжнародних партнерів для отримання необхідного обладнання та підтримки. Сміттєва реформа на Харківщині, разом з будівництвом сміттєпереробних заводів, стане важливим кроком у досягненні повного перероблення побутових відходів у регіоні. Законодавче забезпечення, як Закон №2320-IX "Про управління відходами", сприятиме захисту інвесторів та зеленій трансформації країни. Співпраця з міжнародними партнерами спрямована на створення зелених інвестиційних пріоритетів та забезпечення екологічної стійкості України.

В Держрезерв зайшла чиновниця Наталія Кічук (Матусевич) з сумнівною репутацією

Заступником голови новоствореного Державного агентства з управління резервами України призначена Наталія Кічук (Матусевич) яка, за інформацією джерел в Кабміні, має репутацію людини, що займається фінансовими оборудками. Нагадаємо, 2 липня 2025 року уряд призначив Наталію Кічук (Матусевич) заступником голови Державного агентства з управління резервами України (ДАУР). Так як голову новоствореної ДАУР поки не призначено і невідомо […]

The Times: Україна має близько 50 ракет ATACMS, але їх дефіцит залишається проблемою

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Проте, за інформацією британського видання The Times, ця кількість залишається обмеженою для проведення широкомасштабних операцій, попри наявність достатньої кількості пускових установок у Збройних силах України.

Нагадаємо, за даними МО РФ під час удару по Брянській області використовувалося 6 ракет ATACMS, а за даними західних ЗМІ – 8.

Якщо наступні атаки здійснюватимуться такими ж «пакетами», то запасів ракет вистачить приблизно на 6-8 ударів.

Атака безпілотниками: Харківська трагедія та постраждалі

Уночі у вівторок, 21 травня, столицю Східної України, Харків, стисла серія вибухів, що вразила місто до самої душі. На відомі месенджери та соціальні мережі надійшли повідомлення від міського голови Ігоря Терехова та голови Харківської обласної влади Олега Синєгубова, що не менше, ніж чотири мешканці міста стали жертвами цих жорстоких інцидентів. Свідки катастрофи стверджують, що пожежі та руйнації викликали безпілотні апарати, які були випущені ворожими силами. Ще до цього Синєгубов попереджав про небезпеку атаки таких безпілотників, називаючи їх "Шахедами". Мер Харкова наголосив: "У результаті нападу ворожих "Шахедів" ми зафіксували пошкодження кількох приватних будинків і загоряння на їх територіях". Також, за наявними даними, серед місць, що постраждали, виявилося одне з улюблених місць відпочинку містян. Мер у своєму повідомленні у месенджері зазначив: "Ми маємо попередній звіт про удар "Шахедів" по одному з улюблених місць відпочинку наших громадян". За словами голови обласної адміністрації, трьом постраждалим була надана медична допомога внаслідок стресової реакції. "Після удару ворожих безпілотників по Харкову ми негайно надали медичну допомогу трьом постраждалим, які зазнали серйозних стресових реакцій", — повідомили з ОВА. Однак пізніше Синєгубов підкреслив, що кількість потерпілих зросла до чотирьох.

Загалом, із зазначеного вище тексту можна зробити такі висновки:

• Харків став свідком серії вибухів уночі 21 травня, що спричинило значні руйнації та постраждалі серед мешканців міста.

• Повідомлення від міського голови та голови обласної влади підтверджують, що атаку здійснили безпілотні апарати, ймовірно, належні до ворожих сил.

• Напередодні інциденту, голова обласної влади попереджав про можливу атаку подібного типу, що свідчить про наявність попередньої загрози.

• Постраждалі отримали медичну допомогу через стресову реакцію на події.

• Неспокійне становище на території міста вимагає негайних заходів безпеки та захисту цивільного населення від подібних інцидентів у майбутньому.

Жителі Києва активно обговорюють у соцмережах, скільки коштів потрібно, аби комфортно жити в умовах сучасної столиці. Учасники популярного форуму Kidstaff розповідають про свої доходи, витрати й те, як змінюється їхнє життя через подорожчання послуг, продуктів та зростання тарифів.

Мінімальна зарплата в Україні нині складає 8 тисяч гривень, а середня в Києві — вже 28 тисяч грн, за даними сайту пошуку роботи Work.ua. Водночас у столиці зростають ціни на базові потреби. Зокрема, оренда однокімнатної квартири станом на березень досягла 16,5 тис. грн, а у квітні в багатьох будинках піднялися тарифи на комунальні послуги.

Користувачі форуму чесно діляться власними історіями. Один із них написав, що сім’я з доходом 1400 доларів (приблизно 57 тис. грн) живе у власному житлі без розкоші — вистачає лише на їжу, комунальні платежі та необхідні речі. За його словами, навіть така сума не дозволяє “жити широко”.

Інший киянин із родиною з трьох осіб і загальним доходом 40 тис. грн (по 20 тис. на кожного дорослого) зізнався, що цих грошей вистачає лише на базові потреби. Купівля одягу для дорослих майже припинилася — усе йде на дитину.

Дехто вважає, що тисяча доларів або євро (понад 40 тис. грн) — це “мінімалка” для життя в Києві без відчутного дискомфорту. Натомість інший користувач, чия родина має щомісячний дохід 5600 євро (більше 250 тис. грн), повідомив, що їх вистачає на все — включно з будівництвом будинку, купівлею речей та заощадженнями.

Ці історії наочно демонструють: життя в Києві вимагає все більших витрат, і навіть при зарплатах, що перевищують середні, не всім вистачає на комфорт.

Останні новини