Війна в Україні: наслідки у вигляді 600 тисяч тонн відходів за два роки

Після початку повномасштабної війни мільйони українок були змушені залишити свої домівки та шукати прихистку в країнах Європейського Союзу. Разом із труднощами адаптації, мовним бар’єром і пошуком роботи вони стикаються з іншою серйозною проблемою — підвищеним ризиком фізичного, сексуального та психологічного насильства. Ці виклики потребують не лише суспільної уваги, а й комплексної відповіді на рівні держав та міжнародних інституцій.

Дослідження, оприлюднене European Union Agency for Fundamental Rights 24 лютого, засвідчує тривожну тенденцію: жінки-біженки з України частіше повідомляють про випадки домагань, експлуатації та різних форм насильства порівняно з місцевим населенням. Особливо вразливими є ті, хто подорожував самостійно з дітьми або не має стабільного доходу та житла. Нестача соціальних зв’язків і недостатня поінформованість про механізми захисту в приймаючих країнах створюють додаткові ризики.

Звіт базується на опитуванні 2024 року серед понад 1200 українок, які проживають у Чехії, Німеччині та Польщі, а також на інтерв’ю з 30 жінками, що зазнали насильства.

За даними дослідження, кожна четверта українка повідомила про фізичне або сексуальне насильство з початку війни. Із них 62% постраждали вже в одній із країн ЄС, ще 9% — під час втечі до Євросоюзу. Водночас 39% респонденток заявили про випадки насильства в Україні, у частині випадків — з боку російських військових.

Крім того, 51% опитаних повідомили про сексуальні домагання після початку війни, а 23% — про онлайн-домагання. Ці показники перевищують середній рівень серед жінок у країнах ЄС.

Також близько 54% респонденток стикалися з негативною реакцією або нападами після публічного спілкування українською мовою, особливо в Чехії та Польщі. Майже кожна четверта жінка отримувала пропозиції житла чи роботи, які могли мати ознаки експлуатації.

У FRA наголошують на необхідності посилення програм підтримки, інформування про права та створення безпечних механізмів повідомлення про випадки насильства.

Наразі Міноборони України активно впроваджує нові технології для поліпшення процесів військової служби. Одним із важливих напрямків розвитку є впровадження можливості електронного оформлення направлень на військово-медичну комісію через додаток Резерв+. Це нова ініціатива, яка спростить і прискорить процеси призову та медичної оцінки військовослужбовців.

Важливою перевагою цієї ініціативи є зменшення бюрократичних процедур і оптимізація робочих процесів в армії. Завдяки електронному оформленню направлень військовики зможуть швидше отримувати відповідні медичні рекомендації та призначення, що є критично важливим у воєнний час.

Такий крок свідчить про високий рівень використання сучасних технологій в управлінні обороною країни та демонструє здатність української армії до інноваційного розвитку. Очікується, що впровадження електронних систем буде сприяти підвищенню ефективності та оперативності військово-медичного обслуговування, що в свою чергу позитивно позначиться на бойовій готовності та здоров'ї військовослужбовців.

Про це заявила заступниця міністра оборони Катерина Чорногоренко.

За її словами, найближчим часом у Резерв+ з’явиться можливість для людини самій згенерувати собі направлення на проходження ВЛК, якщо в неї виникне таке бажання.

Функції, щоб ТЦК за своєю ініціативою надіслала направлення на ВЛК через Резерв+ поки що немає. Але, за словами Чорногоренка, зараз триває аналіз такої можливості.

“Ми зараз аналізуємо, проводимо консультації з Міністерством охорони здоров’я, нашими партнерами, з Генеральним штабом. Найближчим часом вийдемо з анонсом конкретних дат”, – сказала Чорногоренко.

Зазначимо, що розсилка направлення на ВЛК в електронному вигляді дуже важливий момент. Бо тільки після проходження ВЛК людина може бути мобілізована (якщо вона раніше не проходила комісію). Тому якщо у ТЦК з’явиться можливість розсилати направлення на ВЛК через Резерв+ це може різко активізувати мобілізацію. Тому що буде досить проста і швидка схема: людина оновлює дані через “Резерв+”, у ТЦК звіряються, чи проходила вона вже ВЛК. І якщо ні, то тут же висилають їй направлення, проводять ВЛК, після чого виписують мобілізаційну (бойову) повістку.

З іншого боку, це буде додатковим аргументом не оновлювати свої дані для тих, хто служити не хоче.

За словами Чорногоренка, через Резерв+ оновили свої дані вже 1,7 млн українців. При цьому закордонні українці, як і раніше, це робити не поспішають. Наразі за кордоном оновило дані всього 26 тисяч осіб.